Справа № 307/5144/23
Провадження № 2/307/914/23
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2024 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області
у складі головуючої - судді Сас Л.Р.,
секретар судового засідання Кривошея Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської міської ради, треті особи що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Тячівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
за участю представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Шпуганича В.П
встановив :
ОСОБА_1 06 листопада 2023 року пред`явила до Тячівської міської ради, треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Тячівська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов про визнання за нею права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальна площа якої 0,0999 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0014; земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , загальна площа якої 0,0362 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0017; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 ; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
В обгрунтування позову позивачка посилалася на те, що з квітня 2007 року вона користується зазначеним нерухомим майном.
Так, право власності на квартиру АДРЕСА_1 ) зареєстровано за ОСОБА_5 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 27 листопада 1991 року, посвідченим Тячівською районною державною нотаріальною конторою за № І-6296; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 13 квітня 2007 року( спадкова справа № 246/2007); земельна ділянка площею 0, 0999 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0014 по АДРЕСА_3 , зареєстрована за ОСОБА_6 , право на яку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 квітня 2007 року ( спадкова справа № 246/2007) та державним актом серії ЗК №055165 від 21 серпня 2007 року; земельна ділянка площею 0, 0362 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0017 по АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_6 , право на яку підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 13 квітня 2007 року (спадкова справа № 246/2007) та державним актом серії ЗК №055166 від 21 серпня 2007 року; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_4 , зареєстровано за ОСОБА_5 та право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 16 січня 1996 року № 3-205, посвідченого Тячівською районною державною нотаріальною конторою; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_6 та право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 26 травня 1995 року за № ІІ-2081, посвідченого Тячівською районною державною нотаріальною конторою.
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації, де проживала у АДРЕСА_5 . до дня своєї смерті. Також там проживав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Тячівської міської ради від 14 липня 2022 року за № 1561 вулиці Толстого та Пушкіна перейменовано на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відповідно.
Вона, позивачка, доглядає, утримує, проживає, користується відкрито і безперервно вказаною нерухомістю, що підтверджується долученими до позовної заяви доказами, зокрема, фотофіксацією об`єктів нерухомості. Разом з нею аналогічні дії, до дня своє смерті у березні 2021 року вчиняв її чоловік - ОСОБА_9 .
Позивачка доводилась власникам майна близькою родичкою (спільні з її чоловіком ОСОБА_9 батьки). Договорів позики чи оренди позивачка з власниками майна не укладала, нерухомим майном користується відкрито, безперервно, користується комунальними послугами та справно їх сплачує, що підтверджується відповідними квитанціями.
ОСОБА_6 , яка була сестрою її чоловіка, востаннє була в Україні у 2007 році, під час оформлення спадкових прав на майно після смерті своїх батьків. Жодних зауважень, чи претензій щодо її, ОСОБА_1 , володіння квартирою, будинками та земельними ділянками не висловлювала.
На момент смерті матері, ОСОБА_6 на праві власності, а також у порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 належить квартира АДРЕСА_1 , житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, площею 0.0999 га, кадастровий номер земельної ділянки 214410100:07:002:0014 по АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, площею 0.0362 га, кадастровий номер земельної ділянки 214410100:07:002:0017, по АДРЕСА_2 ; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_4 , право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 16 січня 1996 року за № 3-205, який посвідчено Тячівською районною державною нотаріальною конторою. Будинок розташований на земельній ділянці 0.1 га кадастровий номер якої 2124410100:07:002:0016, яка перебуває у комунальній власності; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_6 право власності підтверджується договором купівлі-продажу від 26 травня 1995 року за № ІІ-2081, який посвідчено Тячівською районною державною нотаріальною конторою. Будинок розташований на земельній ділянці 0.0666 га, кадастровий номер якої 2124410100:07:002:0015, яка перебуває у комунальній власності.
Довідкою, виданою ТВП «Техбуд-Сервіс» 13 січня 2022 року підтверджується належність ОСОБА_6 нерухомого майна та земельних ділянок в АДРЕСА_7 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 та по АДРЕСА_8 .
Щодо земельних ділянок площею 0,0999 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0014 та площею 0.0362 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0017 на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будинки) зазначив, що за змістомстатті 377 ЦК України,до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Статтею 120 Земельного кодексу Українипередбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
При цьому, при застосуванні положеньстатті 120 Земельного кодексу Україниу поєднанні з нормоюстатті 125 Земельного кодексу України, слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частини першійстатті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
Так, вона, позивачка, продовжує відкрито користуватися житловим будинком та господарськими будівлями, проживаючи у вказаному будинку до сьогоднішнього дня. За час користування вона доглядає за будинком та земельними ділянками, користується та за свій рахунок ретельно оплачує комунальні послуги.
Отже, вона добросовісно, відкрито, безперервно володіє чужим майном, житловим будинком, надвірними господарськими будівлями і спорудами та земельними ділянками більше ніж десять років, а тому має право на набуття цього майна за набувальною давністю.
На підставі ухвали судді від 13 листопада 2023 року відкрито провадження у зазначеній справі та підготовче засідання призначено на 14 грудня 2023 року.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 грудня 2023 року витребувано від Тячівської районної державної нотаріальної контори докази та підготовче судове засідання відкладено до отримання вказаних доказів.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 24 січня 2024 року витребувано докази від Закарпатського обласного державного нотаріального архіву м. Ужгород та підготовче судове засідання відкладено до отримання витребуваних доказів.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29 лютого 2024 року витребувано від Тячівської районної державної нотаріальної контори докази, а саме копію спадкової справи, заведену після смерті ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якої була ОСОБА_6 , та підготовче судове засідання відкладено до отримання вказаних доказів.
Відповідно до ухвали Тячівського районного суду Закарпатської області від 11 липня 2024 року до участі у розгляді справи залучено як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та задоволено клопотання представника позивача про виклик свідків.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивачка ОСОБА_1 , у порядку ст. 49 ЦПК України, подала заяву в якій просила встановити факт належності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а саме: договору купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_9 , який посвідчений 28 листопада 1991 року Тячівською районною державною нотаріальною конторою за № І-6296, покупці за договором ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ; свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, житловий будинок в АДРЕСА_2 , яке видане 13 квітня 2007 року державним нотаріусом Тячівської районної державної нотаріальної контори за № 1-755 видане на ім`я ОСОБА_11 ; договору купівлі-продажу на будинок в АДРЕСА_6 , який нотаріально посвідчено 26 травня 1995 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Педан М.В. за ІІ-2081, покупець за яким ОСОБА_11 та визнати за ОСОБА_1 , право власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_2 ; земельну ділянку в АДРЕСА_2 , площею 0.0999 га, кадастровий номер земельної ділянки 214410100:07:002:0014; земельну ділянку в АДРЕСА_2 , площею 0.0362 га, кадастровий номер земельної ділянки 214410100:07:002:0017; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_2 ; житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами в АДРЕСА_2 , за набувальною давністю, посилаючись на те, що правовстановлюючі документи, які видані на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 ) міститься різне написанні імені по батькові. Прізвище ОСОБА_13 залишається незмінним. Однак, вказані документи видані у період Чехословаччини, СССР, України та російської федерації, що свідчить про різні правила написання та відмінювання прізвища, імені по батькові. У свідоцтві про смерть, виданого державними органами російської федерації зазначено ОСОБА_14 , а в перекладі на українську мову - ОСОБА_6 .
Зокрема, до позову додано свідоцтво про смерть, видане в російській федерації на ім`я ОСОБА_6 о НОМЕР_1 , а в свідоцтві про шлюб її прізвище зазначено ОСОБА_6 івна.
При тому що це одна і та ж особа, так як перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 і датою її народження в інших документах, виданих на її ім`я, є ІНФОРМАЦІЯ_6 . У рішенні від 10 квітня 1991 року № 129 щодо продажу квартири по АДРЕСА_9 . У договорі купівлі-продажу на будинок АДРЕСА_6 зазначається про ОСОБА_11 ондівну.
У свідоцтвах про право на спадщину за заповітом на будинок та земельну ділянку в АДРЕСА_7 зазначається ОСОБА_11 , громадянка російської федерації. Також у акті на прав власності на ділянку допущено неправильне відмінювання по батькові, взамін називного відмінку Зігмундовна зазначено ОСОБА_12 . Вказане свідчить про те, що вказані документи видані на нерухоме майно належать одній і тій особі ОСОБА_11 , яка народилась у м. Кошице Чехословакія та померла в російській федерації ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, розбіжності у написанні прізвища імені та по батькові не повинні бути перешкодою у реалізації суб`єктивного права при зверненні з позовом до суду та доведенні належності вказаного майна певній особі.
Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 28 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18 вересня 2024 року, яке відкладено на 16 жовтня 2024 року та 05 листопада 2024 року.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Шпуганич В.М. у підтримання позовних вимог посилався на обставини, викладені у позовній заяві та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Представник відповідача - Тячівської міської ради Закарпатської області, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, що вбачається із довідок про отримання судової повістки, надісланої на електронну адресу та в електронний кабінет платформи «Електронний суд», у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав і тому суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Тячівської державної нотаріальної контори та треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про судове засідання, що вбачається із розписки про отримання судової повістки та оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, у судове засідання не з`явилися без повідомлення причин неявки, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , її представника адвоката Шпуганича В.М., пояснення свідків, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи із такого.
Із фотокопії паспорта громадянки України видно, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у с. Руське Поле Тячівського району Закарпатської області; і місце її проживання зареєстровано з 07 квітня 1976 року за адресою: АДРЕСА_10 (а. с. 74,75).
Із свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_15 (чоловік позивачки) народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Сігет, Румунія і його батьками записані ОСОБА_16 (за національністю угорець) та ОСОБА_17 (за національністю угорка) (а. с. 71).
Із свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_18 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кошице, Чехословаччина і її батьками записані ОСОБА_16 (за національністю угорець) та ОСОБА_10 (за національністю угорка) (а. с. 147).
ОСОБА_19 , 1940 року народження, та ОСОБА_15 , 1943 року народження (чоловік позивачки), були рідними братом та сестрою.
Із свідоцтва про одруження видно, що ОСОБА_15 , 1943 року народження, і ОСОБА_20 (позивачка), 1946 року народження, 06 січня 1968 року зареєстрували шлюб у Тячівському ЗАГС Закарпатської області і після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_21 (а. с. 72).
Із свідоцтва про смерть видно, що ОСОБА_9 (чоловік позивачки) помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Тячів Закарпатської області (а. с. 73).
Із свідоцтва про шлюб видно, що ОСОБА_5 , 1937 року народження, який народився у с. Лопухово і ОСОБА_18 , 1940 року народження (яка була рідною сестрою чоловіка позивачки) та народилася у м. Кошица, Чехословаччина, 20 жовтня 1962 року уклали шлюб і після реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_13 , про що зроблено актовий запис № 82 (а. с. 11, 148).
Із свідоцтва про смерть видно, що батько ОСОБА_19 та ОСОБА_15 (чоловіка позивачки) ОСОБА_22 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 у м. Тячів (а. с. 147).
Із свідоцтва про право на спадщину за законом, реєстраційного посвідчення та довідки-характеристики видно, що ІНФОРМАЦІЯ_11 , після смерті ОСОБА_16 , державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори видано свідоцтво на спадкове майно, яке складалося із житлового будинку по АДРЕСА_2 дружині померлого - ОСОБА_10 , яка проживала у АДРЕСА_2 , і 03 березня 1990 року вказаний будинок в цілому зареєстрований за ОСОБА_10 (а. с. 150, 151, 152 ).
Із державного акта на право власності на земельну ділянку видно, що ОСОБА_10 , на підставі рішення Тячівської міської ради 12 сесії 4 скликання від 10 червня 2004 року № 343, є власником земельної ділянки, площею 0,0362 га у межах згідно з планом по АДРЕСА_3 , яка призначена для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2124410100:07:002:0017 (а. с. 153).
Із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та довідок, виданих Тячівським міським відділом земельних ресурсів ОСОБА_10 06 квітня 2007 року, видно, що земельна ділянка, яка призначена для ведення особистого селянського господарства у АДРЕСА_2 , площею 0,0362 га, яка належить на праві власності, згідно Державного акта серії ЗК № 001816 від 06 лютого 2005 року не відноситься до земель сільськогосподарського товарного виробництва (паю) і розташована в межах міста Тячів та вказана земельна ділянка жодних обмежень. Обтяжень (сервітутів) щодо використання не має (а. с. 154, 155, 156).
Із державного акта на право власності на земельну ділянку видно, що ОСОБА_10 на підставі рішення Тячівської міської ради 12 сесії 4 скликання від 10 червня 2004 року № 343 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га у межах згідно з планом по АДРЕСА_3 , яка призначена для обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 2124410100:07:002:0014 (а. с. 157).
Із Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та довідок, виданих Тячівським міським відділом земельних ресурсів ОСОБА_10 06 квітня 2007 року, видно, що земельна ділянка, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель у АДРЕСА_2 , площею 0,10 га, належить на праві власності, згідно Державного акта серії ЗК № 047455 обмежень, обтяжень (сервітутів) щодо використання не має (а. с. 158, 159).
Із свідоцтва про смерть видно, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Тячів померла ОСОБА_10 , яка була дружиною ОСОБА_22 та матір`ю ОСОБА_15 (чоловіка позивачки), і ОСОБА_23 (рідної сестри чоловіка позивачки) (а. с. 146).
Із заповіту, складеного 08 травня 1998 року видно, що ОСОБА_10 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і все те, що на день смерті буде їй належати, заповідає своєму сину ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та дочці ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , кожному в рівних долях (а. с. 149).
Із документів, які знаходяться у спадковій справі № 246/2007, заведеної 06 квітня 2007 року, після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , видно, що ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який проживав у АДРЕСА_2 , подав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті його матері - ОСОБА_10 , яка залишила заповіт на його ім`я та на ім`я його сестри - ОСОБА_6 , посвідчений державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори 08 травня 1992 року за реєстровим номером 2-2147 (а. с. 143).
Із заяви про прийняття спадщини від 06 квітня 2007 року видно, що ОСОБА_11 , яка проживала у м. нижньовартовськ, ханти-мансійського автономного округ югра, росія подала заяву до Тячівської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті своєї матері - ОСОБА_10 , яка проживала у АДРЕСА_2 , та залишила заповіт на її ім`я, посвідчений державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори 08 травня 1992 року за реєстровим номером 2-2147 (а. с. 144).
Також, ОСОБА_11 13 квітня 2007 року подала до Тячівської державної нотаріальної контори заяву на видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її матері - ОСОБА_10 (а. с. 145).
Із свідоцтв про право на спадщину, виданих 13 квітня 2007 року видно, що спадкоємицею, зазначеною у заповіті цілої частини майна ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є її дочка ОСОБА_11 , громадянка росії, яка проживає у АДРЕСА_11 , хантимансійського автономного округу, тюменської області; спадкове майно складається з:
житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, який розташований у АДРЕСА_2 , який належав ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Тячівською державною нотаріально конторою 20 лютого 1990 року за реєстровим номером 1039;
земельної ділянки, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,0362 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована у АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_10 на праві приватної власності, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 001816, виданого Тячівською міською радою 16 лютого 2005 року на підставі рішення 12 сесії 14 скликання Тячівської міської ради від 10 червня 2004 року № 343 та зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 0105070900310, кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:002:0017;
та земельної ділянки, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1000 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована у АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_10 на праві приватної власності, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 047455, виданого Тячівською міською радою 16 лютого 2005 року на підставі рішення 12 сесії 4 скликання Тячівської міської ради від 10 червня 2004 року № 343 та зареєстровано у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 0105070900309, кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:002:0014 (а. с. 160, 161, 162).
Із технічного паспорта, виготовленого ОСОБА_6 , вбачається, що будинок по АДРЕСА_3 , складається із житлового будинку, господарських будівель та споруд (а. с. 21-23).
Із рішення виконавчого комітету Тячівської районної ради народних депутатів від 10 квітня 1991 року № 129 «Про продаж комунальних будинків та квартир» видно, що вирішено затвердити рішення виконкому Тячівської міської ради народних депутатів № 212 від 12 грудня 1990 року та оціночні акти і продати комунальні будинки та квартири, зокрема: АДРЕСА_9 , - ОСОБА_5 та ОСОБА_26 , вартістю 8860 крб. (а. с. 12).
Із договору купівлі-продажу квартири від 28 листопада 1991 року видно, що між Тячівською міською радою в особі голови виконкому Мільовичем В.М., який діє на підставі довіреності Тячівської районної ради народних депутатів № 189 від 29 квітня 1991 року (продавець) та ОСОБА_5 (покупець), від імені якого діє ОСОБА_27 , згідно довіреності, укладено договір згідно якого продавець продав, а покупець купив займану ним квартиру, загальною площею 76,45 кв. м. у АДРЕСА_12 (а. с. 13-14).
Із договору купівлі-продажу від 16 січня 1996 року видно, що між ОСОБА_28 та ОСОБА_5 укладено вказаний договір, згідно якого ОСОБА_28 продала, а ОСОБА_5 купив жилий будинок з надвірними будівлями у АДРЕСА_4 (а. с. 15-16).
Із договору купівлі-продажу від 26 травня 1995 року видно, що між ОСОБА_29 та ОСОБА_26 укладено вказаний договір, згідно якого ОСОБА_29 ( ОСОБА_30 ) продала, а ОСОБА_26 купила жилий будинок з надвірними будовами у АДРЕСА_6 (а. с. 17-18).
Із державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_11 видно, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13 квітня 2007 року № 1-757, ВЕК № 001146 вона є власником земельної ділянки площею 0,0999 га, у межах згідно з планом земельна ділянка у АДРЕСА_3 , яка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, кадастровий номер 2124410100:07:002:0014 (а. с. 24).
Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видно, що ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про право на спадщину належить земельна ділянка, загальною площею 0,0086 га, по АДРЕСА_3 , кадастровий номер 2124410100:07:002:0014; документ який посвідчує право державний акт на право власності на земельну ділянку від 21 серпня 2007 року ЗК № 055165 (а. с. 29-31).
Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видно, що ОСОБА_5 на підставі рішення органу місцевого самоврядування Тячівської міської ради від 25 листопада 2004 року № 527 передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 2124410100:07:002:0016 по АДРЕСА_4 ; дата державної реєстрації речового права 09 лютого 2007 року (а. с. 32-34).
Із Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видно, що ОСОБА_11 передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 0,0667 га, кадастровий номер 2124410100:07:002:0015, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_4 ; дата державної реєстрації речового права 09 лютого 2007 року (а. с. 35-37).
Із довідки, виданої Територіальним виробничим підприємством «Техбуд-Сервіс» 13 січня 2022 року № 194 видно, що станом на 31 грудня 2012 року житлові будинки за адресами:
АДРЕСА_2 , зареєстрований за ОСОБА_6 в цілому, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданий Тячівською державною нотаріальною конторою 13 квітня 2007 року № 1-755 за яким ОСОБА_11 успадкувала вуцілому будинковолодіння після смерті ОСОБА_31 ( реєстрова книга № 3, реєстровий запис № 1041);
АДРЕСА_4 , зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Тячівською державною нотаріальною конторою 16 січня 1996 року № 3-205, за яким ОСОБА_28 продала, а ОСОБА_5 купив житловий будинок з надвірним спорудами ( реєстрова книга № 17д, реєстровий запис № 534);
АДРЕСА_6 , зареєстрований за ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Тячівською державною нотаріальною конторою 26 травня 1995 року, № ІІ-2081, згідно якого ОСОБА_29 продала, а ОСОБА_26 купила житловий будинок з надвірним спорудами ( реєстрова книга № 12д, реєстровий запис № 246);
АДРЕСА_9 , зареєстрований за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Тячівською державною нотаріальною конторою 27 листопада 1991 року № І-6296, згідно якого Тячівська міська рада продала, а ОСОБА_5 та ОСОБА_26 купили квартиру АДРЕСА_13 , реєстровий запис № 1939) (а. с. 25).
Із рішення другої сесії першого скликання Тячівської міської ради від 10 грудня 2015 року № 32 «Про внесення змін до рішення тридцять шостої (позачергової) сесії шостого скликання від 23 жовтня 2015 року № 5413 «Про перейменування вулиць міста Тячів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму» та перейменування вулиць в селах Руське Поле та ОСОБА_32 видно, що вулицю Комсомольську перейменовано на АДРЕСА_8 (а. с. 76).
Із рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Тячівської міської ради Закарпатської області «Про перейменування вулиць населених пунктів Тячівської міської територіальної громади, назви яких містять російську символіку, ідеологію та пропаганду країни-агресора» видно, що АДРЕСА_2 ( а.а. 77).
Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно видно, що право власності на будинок АДРЕСА_14 не зареєстровано (а. с. 26, 27, 28).
Із свідоцтва про смерть видно, що ОСОБА_5 , громадянин росії, який народився ІНФОРМАЦІЯ_14 у с. Лопухово Тячівського району Закарпатської області, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. нижньовартовськ, ханти-мансійського автономного округ югра, росія (а. с. 9).
З інформаційної довідки зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) видно, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , Тячівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 63925357 (а. с. 110).
Із свідоцтва про смерть видно, що ОСОБА_6 , громадянка російської федерації, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. нижньовартовськ, ханти-мансійського автономного округ югра, росія (а. с. 10).
Із свідоцтва про народження видно, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_15 у м. Тячів Закарпатської області і його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а. с. 136).
Із заяви, адресованої 03 лютого 2022 року компетентним органам України ОСОБА_2 , громадянином російської федерації, який проживає за адресою: російська федерація, ханти-мансійський автономний АДРЕСА_15 відомо, що йому відомо про смерть його матері ОСОБА_11 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і спадщину після її смерті він не приймав, з чого би ця спадщина не складалася і де б вона не знаходилася, на спадщину він не претендує і оформляти спадкові права він не бажає. Звертатися до суду для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини і поділу спадкового майна звертатися не має наміру (а. с. 137-139).
Із відповіді Тячівської державної нотаріальної контори від 15 грудня 2023 року № 398/02-14 видно, що після смерті ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкова справа не заведена; нотаріальні документи, у тому числі спадкова справа № 246/2007, знаходиться на зберіганні у Закарпатському обласному державному нотаріальному архіві у м. Ужгород, за 2007 рік. Після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , 19 березня 2019 року заведена справа на підставі заяви, яка надійшла від ОСОБА_11 (а. с. 109).
Із акта від 07 жовтня 2023 року видно, що ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 підтвердили те, що ОСОБА_1 , 1946 року народження, користується квартирою АДРЕСА_1 починаючи із листопада 2007 року та доглядає за нею (а. с. 67).
Із акта від 07 жовтня 2023 року видно, що ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 підтвердили те, що ОСОБА_1 , 1946 року народження, користується будинками АДРЕСА_16 , починаючи із листопада 2007 року та доглядає за ними та ділянками на яких вони розміщені (а. с. 68).
Свідок ОСОБА_41 пояснив, що він є внуком позивачки ОСОБА_1 . Майно по АДРЕСА_10 доглядає баба дуже давно, більше ніж 10 років і він їй в цьому допомагає, зокрема косить траву, опалює будинки та оплачує комунальні послуги. Квартира на АДРЕСА_8 придатна до проживання, баба має повний доступ до квартири, однак проживає за зареєстрованим місцем проживання. Будинки по АДРЕСА_2 в непоганому стані, придатні до проживання, але зараз там ніхто не живе, баба приходить і за ними доглядає. Це майно належить родичам діда, а саме належали його рідній сестрі. Інші родичі не приїжджали давно, востаннє, коли він був маленький, приблизно 15 років тому назад. Приїжджала сестра його діда із своїми синами: ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та ОСОБА_44 , котрі є його вуйками. Йому не відомо, чи підтримує баба стосунки з родичами на даний час. Свідок ОСОБА_34 пояснила, що позивачка є бабою її чоловіка, яку знає більше, ніж десять років. ОСОБА_1 весь той час доглядає за будинками і квартирою по АДРЕСА_17 , платить за комунальні послуги, окрім неї ніхто не займається цими будинками та квартирою. Також зазначила, що будинок належить сестрі діда її чоловіка, однак цих родичів ніколи не бачила і не знайома з ними.
Свідок ОСОБА_45 пояснила, що вона сусідкою позивачки, яка багато років доглядає будинки за адресами по вул. Промисловій та Василя Стуса. Ствердила, що майно належало родичам чоловіка позивачки. Однак, цих родичів вона не бачила із 2007 року, крім позивачки до вказаних будинків приїздить тільки онук із дружиною, які допомагають їх доглядати та утримувати.
Вказані обставини підтверджуються доказами, а саме, із рахунків за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_3 , особовий рахунок НОМЕР_2 , абонент ОСОБА_24 , за січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, жовтень 2014 року, грудень 2014 року, листопад 2014 року, січень 2016 року, грудень 2016 року, лютий 2017 року, травень 2017 року, серпень 2018 року, 04 квітня 2021 року, 05 грудня 2021 року, 05 серпня 2022 року, 08 червня 2023 року, 12 жовтня 2023 року позивачкою сплачувалися послуги у розмірі 43,60 грн., 44,27 грн., 85,12 грн., 39,23 грн., 35,87 грн., 38,85 грн., 42,26 грн., 43,79 грн., 198,36 грн., 1036,80 грн., 1 769,04 грн., 432,90 грн., 84, 26 грн. 85,12 грн., 143,64 грн., 177,36 грн., 3346,00 грн. та 834,24 грн. (а. с. 38, 42, 52, 53, 58, 59, 60, 61).
Із рахунків за спожитий природний газ, розрахункової книжки та квитанції за адресою: АДРЕСА_3 , особовий рахунок НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) за вересень 2015 року, 15 вересня 2023 року, 12 жовтня 2023 року позивачкою сплачувалися послуги у розмірі 323,46 грн., 3000,00 грн., 998,39 грн. (а. с. 44,45, 63).
Із рахунків за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_9 , особовий рахунок НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 позивачкою сплачувалися послуги у розмірі 5010,25 грн. (а. с. 47 ).
Із рахунків за спожитий природний газ за адресою: АДРЕСА_4 , особовий рахунок НОМЕР_6 06 листопада 2015 року позивачкою сплачувалися послуги у розмірі 702,00 грн. (а. с. 48 ).
Із квитанції про оплату послуг за спожитий природний газ за вересень 2015 року за адресою: АДРЕСА_3 , позивачкою сплачено послуги в сумі 323, 46 грн. (а. с. 49).
Із рахунків за спожиту електроенергію за адресою: АДРЕСА_4 , особовий рахунок НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 абонент ОСОБА_46 , 01 липня 2018 року, у листопаді 2018 року та 04 березня 2019 року позивачкою сплачувалися послуги на суму 13,50 грн., 21,50 грн. та 98,58 грн. (а. с. 51, 54 ).
Із фото, долучених до позову видно, що позивачка ОСОБА_1 відвідує зазначені будинки (а. с. 69, 70).
Із актів 024964 про демонтаж лічильника газу для проведення періодичної повірки від 23 червня 2014 року та № 2122207 від 10 липня 2014 року у споживача ОСОБА_47 за адресою: АДРЕСА_2 , демонтовано лічильник для повірки та встановлено інший лічильник (а. с. 65, 66).
Відповідно до п. 6) ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Верховним Судом України судам роз`яснено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
1. Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення, оскільки один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
2. Встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
3. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).
4. Чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
За правовими позиціями Верховного Суду України щодо судової практики розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1ст. 315 ЦПК України, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.
Згідно п. 12постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Отже, із досліджених документів вбачається, що в ряді документів, які видані ОСОБА_11 , у тому числі про її народження, свідоцтві про шлюб, рішенні від 10 квітня 1991 року № 129 щодо продажу квартири по АДРЕСА_9 , договорі купівлі-продажу будинку АДРЕСА_6 , у свідоцтвах про право на спадщину за заповітами на будинок та земельну ділянку допущені помилки у написанні її імені та по батькові.
Однак, під час судового розгляду встановлено, що співпадає дата, місце народження, дані про батьків ОСОБА_23 , місце її проживання та інші записи, що свідчать про те, що ОСОБА_11 належали договір купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_9 , який посвідчений 28 листопада 1991 року Тячівською районною державною нотаріальною конторою за № І-6296, покупці за договором ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ; свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, житловий будинок в АДРЕСА_2 , яке видане 13 квітня 2007 року державним нотаріусом Тячівської районної державної нотаріальної контори за № 1-755 видане на ім`я ОСОБА_11 ; договору купівлі-продажу на будинок в АДРЕСА_6 , який нотаріально посвідчено 26 травня 1995 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Педан М.В. за ІІ-2081, покупець за яким ОСОБА_11 .
Що стосується визнання права власності за набувальною давністю слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.
Частиною 4 ст. 344 ЦК України передбачено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
У пункті 9 Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).
Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року.
Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, згідно п. 1) та п.2) ч. 3 ст. 3 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
У відповідності до п. 9) ч.1 ст. 27 зазначеного Закону,державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі, зокрема, рішень судів, що набрали законної сили.
Ураховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 добросовісно заволоділа квартирою, будинком та земельними ділянками, володіє ними відкрито і безперервно більше десяти років, оскільки вона не приховувала факт знаходження майна в її володінні, тому є підстави визнати за нею право власності на це майно за набувальною давністю.
Згідно ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу Україниу разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Встановити факт належності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на території російської федерації правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а саме: договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_9 , посвідчений 28 листопада 1991 року Тячівською районною держнотконторою за № І-6296, покупцями за яким є ОСОБА_5 та ОСОБА_11 ; свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_3 , видане 13 квітня 2007 року державним нотаріусом Тячівської районної державної нотаріальної контори за № 1-755 на ім`я ОСОБА_11 ; договору купівлі-продажу на будинок по АДРЕСА_4 , посвідченого 26 травня 1995 року державним нотаріусом Тячівської держнотконтори Педан М.В. за № ІІ-2081, покупцем якого є ОСОБА_11 .
Визнати за ОСОБА_1 за набувальною давністю право власності на нерухоме майно, а саме:
квартиру АДРЕСА_1 ;
житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами та земельні ділянки, загальними площами 0,0999 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0014 та 0,0362 га, кадастровий номер 214410100:07:002:0017 відповідно, що знаходяться по АДРЕСА_2 ;
житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 ;
житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення відповідачем може бути подана заява про його перегляд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .
Представник позивачки: ОСОБА_48 , АДРЕСА_18 .
Відповідач: Тячівська міська рада, яка розташована по вул. Шевченка, 2 у м. Тячів Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053766.
Треті особи:
Тячівська районна державна нотаріальна контора, яка розташована по вул. Незалежності, 30, у м. Тячів Закарпатської області, код ЄДРПОУ 02884003;
ОСОБА_2 , 1963 року народження, ОСОБА_3 , 1968 року народження, ОСОБА_4 , 1973 року народження, які проживають за адресою: російська федерація, ханти мансійський автономний АДРЕСА_19 .
Повне судове рішення буде складено 15 листопада 2023 року.
Суддя Л.Р.Сас
Суд | Тячівський районний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123084294 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них |
Цивільне
Тячівський районний суд Закарпатської області
Сас Л. Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні