14.11.24 Справа №469/961/21
2/469/111/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 листопада 2024 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Тавлуй В.В.,
за участю секретаря судового засідання Рогозевич С.О.
розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третяособа,якане заявляєсамостійних вимог,Коблівськасільська радаМиколаївськоїобласті,про розірванняшлюбутаподіл спільногомайнаподружжята зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 провизнанняправа власностінамайно-, ,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 05 жовтня 2021 року звернулась до суду з вказаним позовом, у якому просила розірвати шлюб між нею та відповідачем, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, несумісність характерів, у зв`язку з чим фактично вони не підтримують подружні стосунки з січня 2021 року, тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.
У порядку поділу спільного майна подружжя позивач просила визнати за нею право особистої приватної власності на частку земельної ділянки площею 0,0836 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4820982200:12:042:0026; стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості частини автомобілю Ford, модель Mondeo, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 в розмірі 94900,00 грн.; стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію вартості частини причепу марки ТА-НО, модель V0-3015, 2016 року випуску в розмірі 13370,00 грн.
Ухвалою суду від 08 жовтня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
23 листопада 2021 року від позивачки ОСОБА_1 на електронну адресу суду надійшла заява від 18 листопада 2021 року про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивачка просила доповнити пункт 2 прохальної частини позовної заяви від 05 жовтня 2021 року новим абзацем: «Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини автомобіля марки Nissan, модель TEANA, 2008 року випуску, у розмірі 125447, 50 грн.", посилаючись на те, що позивачці стало відомо, що в період шлюбних відносин з відповідачем останнім було придбано вказаний транспортний засіб і 19 грудня 2017 року у ТСЦ №5142 РСЦ МВС в Одеській області на підставі договору купівлі-продажу, укладеним в ТСЦ, зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.59-60).
30 листопада 2021 року відповідачем ОСОБА_2 подано до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно, у якій просив визнати за ним право власності на частини квартири загальною площею 73,4 кв.м, житловою площею 32,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ним право власності на частину нежитлового приміщення загальною площею 5,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , посилаючись на те, що вказане нерухоме майно набуте сторонами під час шлюбу, однак реєстрацію права власності на нього здійснено на ім`я ОСОБА_1 (а.с.85-87).
Ухвалами суду від 05 липня 2023 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна подружжя; та за заявою Коблівської сільської ради Миколаївської області залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Коблівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області.
Ухвалою суду від 22 серпня 2023 року прийнято до розгляду заяву позивачки ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог; витребувано за клопотанням представника позивачки ОСОБА_1 докази у справі, а саме:
від Територіального сервісногоцентру МВСв м.Києві №8044 - завірену копію договору купівлі-продажу та інших документів, на підставі яких на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано автомобіль марки Ford, модель Mondeo, 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (дата реєстрації 12.03.2019 року);
від Територіального сервісногоцентру МВСв м.Києві №8041 - завірену копію договору купівлі-продажу та інших документів, на підставі яких на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано причеп марки ТА-НО, модель V0-3015, 2016 року випуску (державний номер невідомий, дата реєстрації 22.12.2016 року); - інформацію про державний номер причепу марки ТА-НО, модель V0-3015, 2016 року випуску, який належить ОСОБА_2 ;
від Територіального сервісногоцентру МВСв м.Києві №5142РСЦ МВСв Одеськійобласті - належним чином завірену копію договору купівлі-продажу та інших документів, на підставі яких на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано автомобіль марки Nissan, модель TEANA, 2008 року випуску (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , видане 19 грудня 2017 року, серійний номер НОМЕР_3 ; інформацію про державний номер транспортного засобу марки Nissan, модель TEANA, 2008 року випуску, який належить ОСОБА_2 , посилаючись на неможливість самостійного отримання доказів придбання відповідачем вказаного рухомого майна, що є спільною власністю сторін у даній справі;
від Березанськоговідділу ДВСу Миколаївськомурайоні Миколаївськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса) - завірену копію матеріалів виконавчого провадження, в межах якого постановою головного державного виконавця Березанського районного ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області Осадчої А.С. №53504983 від 02.03.2017 року накладено арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 4820982200:12:042:0026,
а також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Рішенням суду від 11 жовтня 2023 року шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м.Києві 03 вересня 2013 року, про що складено відповідний актовий запис за №2194, розірвано; в іншій частині невирішених вимог за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка не заявляє самостійних вимог,Коблівська сільськарадаМиколаївської області, про поділ спільногомайна подружжята за зустрічнимпозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнанняправа власностіна майно розгляд справи продовжено.
У судові засідання 11 жовтня 2023 року, 13 грудня 2023 року, 01 лютого 2024 року, 01 травня 2024 року, 18 червня 2024 року, 04 вересня 2024 року та 14 листопада 2024 року позивачка не з`явилася, про час та місце слухання справи неодноразово повідомлена належним чином; крім того, судом, враховуючи неповноту матеріалів, наданих на підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, відповідно до вимог п.п.3,4 ч.5 ст.12 ЦПК України, роз`яснено позивачці передбачений ст.81 ЦПК України обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, та право надати належні та допустимі докази з дотриманням вимог ст.83 ЦПК України (а.с.224, 227, 231).
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Старчеус О.П. у судові засідання не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Ухвала суду від 22 серпня 2023 року про витребування доказів виконана не у повному обсязі; вимога суду щодо надання належних та допустимих доказів з дотриманням вимог ст.83 ЦПК України позивачкою залишена без виконання.
За змістом положень п.п.3, 9 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Враховуючи тривалість розгляду справи, та що позивач повторно не з`явився в судове засідання, із заявою про розгляд справи за його відсутності не звертався, що розцінюється судом як втрата зацікавленості до розгляду справи, тому позовна заява має бути залишена без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Згідно з ст.17ЗаконуУкраїни"Провиконаннярішеньта застосуванняпрактикиЄвропейськогосуду зправлюдини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Згідно із ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
На підставі ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
З матеріалів справи вбачається, що судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою сторін та ненаданням доказів, витребуваних ухвалою суду від 22 серпня 2023 року; неявка сторін позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
Отже, суд, встановивши, що позивач був повідомлений належним чином про судові засідання, жодного разу у судові засідання не з`явився, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, суду не надав, що розцінюється судом як втрата зацікавленості до розгляду справи, та, визнавши відсутність поважних обставин для відкладення розгляду справи, доходить висновку про наявність підстав для залишення первісного та зустрічного позовів без розгляду на підставі частини п`ятої статті 223 та пунктів 3 та 9 частини першої статті 257 ЦПК України.
Залишення позову без розгляду не перешкоджає особі, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись п.п.3, 9 ч.1 ст. 257, ст.ст.258-261 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа,яка не заявляє самостійних вимог,Коблівська сільська радаМиколаївської області, про поділ спільногомайна подружжя залишити без розгляду.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнанняправа власностіна майно залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
Суд | Березанський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123086997 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Березанський районний суд Миколаївської області
Тавлуй В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні