Ухвала

від 18.11.2024 по справі 947/25511/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1851/24

Справа № 947/25511/24 1-кс/947/13586/24

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

18 листопада 2024 року м. Одеса

Суддя-доповідачОдеського апеляційногосуду ОСОБА_2 ,розглянувши апеляційнускаргу представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах Харківської митниці, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 72024161050000002, внесеного до ЄРДР 24 жовтня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 201-3 КК України, -

встановив:

Зміст оскарженого судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання старшого детектива Підрозділу ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 , та накладено арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення огляду 17 вересня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна Харківської митниці, подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвалу суду є незаконна, необґрунтована, невмотивована та такою, що підлягає скасуванню.

Мотиви апеляційного суду.

Розглянувши вказану апеляційну скаргу, суддя-доповідач приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.

Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Механізм реалізації кримінальних процесуальних гарантій є по суті системою кримінальних процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, право кожного учасника кримінального провадження на застосування належної правової процедури.

Законність та обґрунтованість рішень слідчого судді, прийнятих на досудовому розслідуванні, також забезпечена можливістю їх оскарження в апеляційному порядку. Тому передбачене Главою 16 КПК право на оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування є важливою гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників кримінального провадження та процесуальним інструментом виправлення судової помилки на цьому етапі кримінального провадження.

Відповідно до ст.310КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.

Згідно ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених, цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено частинами 1 і 2ст. 309 КПК України, цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Ухвала про арешт майна, відповідно до п.9 ч.1 статті 309 КПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Коло осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, визначено ст. 393 КПК України. Пунктом 10 цієї норми передбачено, що апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом п. 3 ч. 7 ст. 173 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.

Водночас, слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.64-2 КПК третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Натомість, представник Харківської митниці не надав документів на підтвердження права власності, володіння, користування або розпорядження майном, яке вилучено під час проведення огляду 17 вересня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , на яке оскаржуваною ухвалою накладено арешт, за таких обставин, суддя-доповідач вважає, що на момент надходження апеляційної скарги, не встановлено чи є дана особа такою, що має право на подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу слідчого судді.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року, було повернуто аналогічну апеляційну скаргу на підставі п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу, оскільки апелянт сам зазначав, що майно, яке вилучено під час проведення огляду 17 вересня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , на яке оскаржуваною ухвалою накладено арешт, не перебуває у володінні, користування та розпорядженні Харківської митниці.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

Керуючисьст.ст. 7, 9, 24, 396, 399, 405, 419, 422, 532 КПК України, суддя-доповідач,

постановив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах Харківської митниці, на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження № 72024161050000002, внесеного до ЄРДР 24 жовтня 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205-1, ч. 1 ст. 201-3 КК України, - повернути апелянту.

Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та усіма додатками до неї невідкладно надіслати апелянту.

Роз`яснити апелянту, що, відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому КПК України, у межах строку на апеляційне оскарження.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2