Постанова

від 11.11.2024 по справі 607/3201/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/3201/24Головуючий у 1-й інстанції Вийванко О.М. Провадження № 22-ц/817/998/24 Доповідач - Костів О.З.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Сович Н.А.,

представника апелянта - адвоката Кантелюка Т-Т.Ю.,

третьої особи - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу №607/3201/24 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката КАНТЕЛЮКА Томаша-Теодора Юрійовича на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Великоберезовицька селищна рада про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_6 звернувся в суд із заявою про визнання недієздатним його двоюрідного брата ОСОБА_7 , встановлення над ним опіки та призначення йому опікуна.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.09.2024 вказану вище заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, адвокат Кантелюк Томаш-Теодор Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_6 , подав на неї апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Зокрема зазначає, що у постанові від 28.02.2024 у справі №372/3474/21 Верховний Суд виділив категорії осіб, які не можуть вважатися членами сім`ї та не є суб`єктами, які мають право звертатися до суду із заявою про визнання особи недієздатною, а саме:

1. особа, яка проживає з відповідною особою та здійснює догляд за нею на договірних засадах;

2. троюрідна сестра;

3. близькі друзі сім`ї;

4. хрещені батьки.

Також, у постанові Верховного суду від 20.01.2022 у справі № 752/24219/20 зазначено, що законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім`ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Враховуючи подані із заявою документи чітко встановлюється, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є частиною однієї сім`ї, оскільки спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки та мають спільні витрати, що підтверджує у Заявника право звернутися із такою заявою до суду.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Головченко О.А., який діє в інтересах ОСОБА_7 (особи, відносно якої вирішується питання щодо визнання її недієздатною) просить врахувати, що відкриваючи провадження у справі 19.02.2024 суд першої інстанції зазначив, що підстав для залишення заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження, суд не вбачає. Справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства та підсудна Тернопільському міськрайонному суду Тернопільської області.

Разом з тим, після призначення 07.02.2004 судово-психіатричної експертизи та отримання результатів про те, що ОСОБА_7 страждає на вроджену патологію інтелектуального розвитку у вигляді важкої розумової відсталості, синдром емоційно-вольової нестійкості, хвороби Дауна, що сягає рівня вираженого недоумства, в зв`язку із чим не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а також отримання висновку опікунської ради Великоберезовицької селищної ради, в якому вказано про можливість призначення опікуном ОСОБА_7 . заявника ОСОБА_6 , суд першої інстанції повернув заяву без розгляду.

Вказує, що з огляду на отриманий висновок судово-психіатричного експерта Тернопільської філії судових експертиз ДУ «ІСП МОЗ України» №311 від 09.05.2024, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно потребує особливого захисту.

В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_6 - адвокат Кантелюк Т-Т.Ю., а також третя особа ОСОБА_1 просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Заслухавши доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України не відповідає.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

Заявник ОСОБА_6 та особа, відносно якої вирішується питання про визнання її недієздатним та встановлення над ним опіки ОСОБА_7 є двоюрідними братами.

ОСОБА_6 здійснює догляд за ОСОБА_7 , що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду від 11.10.2023, актом-обстеження №04 від 20.07.2023, актом-обстеження №12 від 30.10.2023.

Також, із довідки Тернопільської районної військової адміністрації № 914 від 27.10.2023 вбачається, що ОСОБА_6 перебуває на обліку як одержувач допомоги на утримання ОСОБА_7 .

Заявник зареєстрований за однією адресою разом із ОСОБА_7 та фактично проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих в житловому приміщенні.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів на підтвердження його належності до члена сім`ї чи близького родича ОСОБА_7 в розумінні ст.296 ЦПК України, а сам факт їх спільного проживання не є підставою для віднесення заявника до членів сім`ї ОСОБА_7 та підтвердження реальності сімейних відносин.

Однак з таким висновком колегія суддів не погоджується.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч.1, 2 ст.5 ЦПК України).

За ч.3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (ч.3 ст.296 ЦПК України).

Відповідно до ст.55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Статтею 9 СК України встановлено коло осіб, сімейні відносини між якими регулюються СК України, зокрема це подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі.

Так, суд першої інстанції у своїй ухвалі, із посиланням на рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну член сім`ї, вірно зазначив, що членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). При цьому, обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тобто, із вказаного рішення Конституційного Суду України слід дійти висновку, що заявнику ОСОБА_6 для визнання його членом сім`ї ОСОБА_7 , окрім спільного проживання, необхідно надати докази ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, заявником вказаних обставин не доведено.

Разом з тим, частиною 3 статті 296 ЦПК України передбачено можливість подання заяви про визнання фізичної особи недієздатною також і близькими родичами.

Так, відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Застосовуючи дану норму Закону, колегія суддів враховує постанову Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №372/3474/21, де останній, вирішуючи, серед іншого, питання, чи є заявники, зокрема троюрідна сестра, близькими родичами особи, яку просили визнати недієздатною, посилався в тому числі на вказаний вище Закон та перелік осіб, які вважаються близькими.

Оскільки судом встановлено, що заявник ОСОБА_6 є двоюрідним братом особи, яку просить визнати недієздатним - ОСОБА_7 , а тому згідно з ч.3 ст.296 ЦПК України ОСОБА_6 має право подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною.

Що стосується посилання місцевого суду на постанови Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №130/2391/18 та від 20.01.2022 у справі №752/24219/20, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у першій справі Верховний Суд приймав рішення без урахування ЗУ «Про запобігання корупції», оскільки нова редакція ст.1 вказаного Закону набула чинності вже після ухвалення вказаної постанови Верховного Суду від 11.06.2019, а у другій справі заявником була особа, яка просила визнати недієздатною дружину покійного дядька, тобто за відсутності родинних зв`язків.

У відповідності до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції не дотримався належним чином вимог процесуального закону, а тому дійшов помилкового висновку, у зв`язку з чим ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року підлягає скасування з поверненням справи до Тернопільського міськрайонного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката КАНТЕЛЮКА Томаша-Теодора Юрійовича - задовольнити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 вересня 2024 року - скасувати.

Справу повернути до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 18 листопада 2024 року.

Головуючий

Судді