Ухвала

від 13.11.2024 по справі 240/18790/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

13 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/18790/24

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Романченко Є.Ю., розглянувши позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Військова частини НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду :

- документу про сплату судового збору в сумі розміром 12112,00 грн за платіжними реквізитами для перерахування судового збору;

- нової позовної заяви оформленої відповідно до норм КАС України, з належним суб`єктним складом, та уточнених позовних вимог, які міститимуть основну та похідну вимоги;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску або пояснень та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали особисто позивачеві з`ясувати стан справ та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

- у разі подачі клопотання про відстрочення сплати судового збору чи клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду викладених окремо та доданих до позовної заяви.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій він просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків, оскільки відсутні кошти для сплати судового збору.

Також подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання, зазначено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.07.2024, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 18.07.2024, постанову про стягнення виконавчого збору від 18.07.2024 отримано 29.07.2024. Військовою частиною 06.08.2024 направлено лист до відповідача про повне виконання судового рішення.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 визнано причини пропуску строку звернення до суду неповажними, у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено. Продовжено строк залишення без руху позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 , встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.10.2024.

Стосовно клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд, зазначає, наступне.

Слід зазначити, що позивач, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а тому відсутність коштів на сплату судового збору, не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення позовної заяви.

Аналогічна позиція наведена Верховним Судом в ухвалах від 19.02.2021 (справа № 160/12166/19), від 29.03.2023 (справа № 280/958/22).

Таким чином, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, на думку суду, не можуть вважатися поважною підставою для продовження строку для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.

Стосовно пропущеного строку звернення з позовною заявою, суд, зазначає наступне.

Незважаючи на залишення позовної заяви без руху та надання позивачу можливості подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з доказами на його підтвердження, представником позивача подано пояснення до клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що з 06.08.2024 до 20.09.2024 військова частина розпочала реалізовувати своє право на досудове врегулювання спору. У поданому пояснення не наведено поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.

Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Із матеріалів позовної заяви слідує, що військова частина, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавила себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, при цьому не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Ураховуючи викладене, суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до суду поважними.

Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»).

У пункті 41 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні проміжки часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що у процесі прийняття рішень про поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Суд виходить таких міркувань: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, унаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

У цій справі позивач звернувся до суду із пропуском установленого процесуальним законом строку, при цьому звернення до суду з позовом напряму залежало від його волевиявлення, а тому наведені ним обставини не можна визнати поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.

Відтак, установлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, у тому числі мав можливість вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах установлених строків звернення до суду, але не скористався такою за відсутності поважних причин.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, зважаючи на неповідомлення позивачем суду необхідних для вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду обставин, що могли б перешкоджати йому звернутись до суду та ненадання будь-яких відповідних доказів, станом на теперішній час підстави для поновлення строку звернення до суду відсутні.

Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід визнати неповажними, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Визнати причини пропуску строку звернення Військової частини НОМЕР_1 до суду неповажними.

У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Любарського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Є.Ю. Романченко