Постанова

від 14.11.2024 по справі 2-2974/11

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-2974/11 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/1013/24 Доповідач: Матвійчук Л. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Матвійчук Л. В.,

суддів - Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,

з участю секретаря судового засідання Губарик К. А.,

державного виконавця Данилевич Л. І.,

боржника - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Данилевич Людмили Іванівни про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Данилевич Людмили Іванівни на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2024 року

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ) ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним поданням, обґрунтовуючи його тим, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження № 48098919 з виконання виконавчого листа № 2-2974/11, виданого 06 червня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «Сведбанк» боргу у розмірі 712 326 грн 86 коп. та 910 грн судового збору, що в сумі складає 713 236 грн 86 коп.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 травня 2013 року у справі № 161/6830/13-ц замінено сторону стягувача з ПАТ «Сведбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі ТОВ «ФК «Вектор Плюс»).

Постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (далі Перший ВДВС Луцького МУЮ) Бобик О. М. від 26 липня 2015 року відкрито виконавче провадження та направлено копію постанови сторонам для відома та виконання.

Державний виконавець зазначала, що 30 липня 2024 року на адресу ТОВ «ФК «Вектор Плюс» державний виконавець відділу надіслав вимогу про надання підтверджуючих документів про відступлення права вимоги за кредитним договором № 0201/0608/74-071 від 13 червня 2008 року щодо виконання виконавчого листа № 2-2974/11.

08 серпня 2024 року на адресу відділу надійшла відповідь на вимогу державного виконавця, в якій вказано, що всі права вимоги щодо стягнення заборгованості за зазначеним вище договором перейшли до нового кредитора/заставодержателя Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (далі ТОВ «ФК «Укрфінстандарт») на підставі договору факторингу від 23 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

Також вказувала, що 21 серпня 2024 року на адресу відділу за вих. № 2734 надійшла заява від правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про звернення до суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Станом на день подачі подання вищезазначене виконавче провадження перебуває на виконанні у ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ та державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішення.

Ураховуючи наведене, старший державний виконавець ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Данилевич Л. І. просила суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 48098919 з примусового виконання виконавчого листа №2-2974/11, виданого 06 червня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 боргу у розмірі 712 326 грн 86 коп. та 910 грн судового збору, що в сумі складає 713 236 грн 86 коп., з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» на його правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2024 року у задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС у м.Луцьку ЗМУ МЮ Данилевич Л. І. відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, старший державний виконавець ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Данилевич Л. І. подала апеляційну скаргу, у якій покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання.

Відзивів на апеляційну скаргу інші учасники справи не подавали.

Стягувач ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та боржник ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Про причини неявки апеляційний суд не повідомили.

Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності стягувача та боржника згідно з вимогами ст. 372 ЦПК України, оскільки їх неявка в судове засідання апеляційної інстанції не перешкоджає розгляду справи.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення державного виконавця, боржника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання, виходячи з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні подання старшого державного виконавця ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Данилевич Л. І., суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не надав доказів на підтвердження того, що виконавче провадження № 48098919 є відкритим саме на момент звернення до суду з поданням. Водночас суд зазначив, що заміна сторони у виконавчому листі та у виконавчому провадженні чітко розмежована положеннями ЦПК України.

Апеляційний суд не погоджується із такими висновками суду, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Першого ВДВС Луцького МУЮ Бобик О. М. від 26 липня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48098919 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2974/11, виданого 06 червня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 боргу у розмірі 712 326 грн 86 коп. та 910 грн судового збору, що в сумі складає 713 236 грн 86 коп., стягувач ТОВ «ФК «Вектор Плюс». Копія постанови направлена сторонам для відома та виконання.

30 липня 2024 року державний виконавець відділу на адресу ТОВ «ФК «Вектор Плюс» надіслав вимогу про надання підтверджуючих документів про відступлення права вимоги за кредитним договором № 0201/0608/74-071 від 13 червня 2008 року щодо виконання виконавчого листа № 2-2974/11.

08 серпня 2024 року на адресу відділу надійшла відповідь на вимогу державного виконавця, в якій вказано, що всі права вимоги щодо стягнення заборгованості за зазначеним вище договором перейшли до нового кредитора/заставодержателя ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» на підставі договору факторингу від 23 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт».

З копії договору факторингу від 23 грудня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» вбачається, що ТОВ «ФК «Вектор Плюс» відступило ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» права грошової вимоги до боржників ОСОБА_4 , ОСОБА_1 за кредитним договором №0201/0608/74-071 від 13 червня 2008 року та договором поруки від 13 червня 2008 року.

23 грудня 2020 року сторони договору підписали акт приймання-передачі реєстру боржників та акт приймання-передачі документації до зазначеного договору факторингу.

21 серпня 2024 року на адресу відділу за вих. №2734 надійшла заява від правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» про звернення до суду про заміну сторони виконавчого провадження.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту п. 28 ч. 1 ст. 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

У пунктах 73-75 постанови Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 зазначено, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому ст. 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених ст. 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи ст. 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями ст. 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 442 ЦПК України, ч. 6 ст. 12, п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Апеляційним судом з доданого до матеріалів справи витягу з АСВП №48098919 вбачається, що виконавче провадження № 48098919 є відкритим та перебуває на виконанні ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ та державним виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішення суду. Водночас суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність в матеріалах справи доказів того, що виконавче провадження № 48098919 є відкритим саме на момент звернення до суду з поданням, оскільки вказану обставину міг самостійно з`ясувати маючи ідентифікатор доступу до АСВП № 48098919, зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження. При цьому держаний виконавець не ставив у своєму поданні питання про заміну сторони у виконавчому листі про що суд зазначив в оскаржуваній ухвалі.

Ураховуючи ту обставину, що ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» на підставі договору факторингу від 23 грудня 2020 року, укладеного з ТОВ «ФК «Вектор Плюс», набуло права грошової вимоги до боржників ОСОБА_4 , ОСОБА_1 за кредитним договором № 0201/0608/74-071 від 13 червня 2008 року та договором поруки від 13 червня 2008 року, та до нього перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тому колегія суддів доходить висновку, що внаслідок вибуття стягувача ТОВ «ФК «Вектор Плюс» як сторони виконавчого провадження у даному випадку наявні підстави для його заміни на правонаступника ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» у виконавчому провадженні №48098919 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2974/11, виданого 06 червня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу суду з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому з підстав, передбачених ч. 1 ст. 376 ЦПК України, її належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення подання старшого державного виконавця ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ Данилевич Л. І.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Данилевич Людмили Іванівни задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 вересня 2024 року у цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Данилевич Людмили Іванівни задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні № 48098919 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2974/11, виданого 06 червня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про солідарне стягнення з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 боргу у розмірі 712 326 гривень 86 копійок та 910 гривень судового збору, що в сумі складає 713 236 гривень 86 копійок, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя

Судді: