Постанова

від 05.11.2024 по справі 400/14114/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14114/23

Перша інстанція: суддя Малих О.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,

за участю секретаря судового засідання Вовненко А.В.

представника апелянта Жело Т.Ю.

представника відповідачів - Обласної МСЕК Обласного центру Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради та Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради Онілової Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України, Обласної медико-соціальної експертної комісії Обласного центру Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради про визнання протиправними та скасування акту огляду №285/6 від 19.05.2023, довідки серії 12 ААА № 024410 від 19.05.2023, акту огляду №518 від 05.06.2023, про зобов`язання повторно провести медико-соціальний огляд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Обласного центру Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради та Обласної медико-соціальної експертної комісії Обласного центру Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 № 285/6 від 19.05.2023 року Обласною медико-соціальною експертною комісією Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради;

- визнати протиправною та скасувати Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 024410 від 19.05.2023 року, видану Обласною медико-соціальною експертною комісією Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради на підставі акту огляду МСЕК № 285/6 відносно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Акт огляду Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України ОСОБА_1 № 518 від 05.06.2023 року;

- зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради повторно провести медико- соціальний огляд ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову вказував, що Державний заклад Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України, в порушення положень нормативно-правових актів відносно соціальної захищеності інвалідів в Україні, реабілітації інвалідів в Україні, прийняв рішення про встановлення двадцяти п`яти відсотків втрати професійної працездатності, без встановлення групи інвалідності, незважаючи на наявність у позивача стійких, помірної важкості функціональних порушень в організмі, зумовлених захворюваннями, отриманими під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що призвели до помірно вираженого обмеження його життєдіяльності, у тому числі працездатності.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обласного центру Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, Обласної медико-соціальної експертної комісії Обласного центру Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради та Державного закладу Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України, про: визнання протиправним та скасування Акта огляду медико-соціальною експертною комісією Жело Олега Ігоровича № 285/6 від 19.05.2023 року Обласною медико-соціальною експертною комісією Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради; визнання протиправною та скасування Довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 024410 від 19.05.2023 року, видану Обласною медико-соціальною експертною комісією Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради на підставі акту огляду МСЕК № 285/6 відносно ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування Акта огляду Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України ОСОБА_1 № 518 від 05.06.2023 року; зобов`язання Обласної медико-соціальної експертної комісії Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради повторно провести медико- соціальний огляд ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення ч.4 ст.9 КАС України при винесенні рішення не витребував , не надав оцінки , не дослідив найважливіший доказ по справі - Протокол засідання Миколаївської обласної МСЕК від 19.05.2023р. стосовно військовослужбовця ОСОБА_1 , порушивши принцип адміністративного судочинства, який полягає у офіційному з`ясуванні адміністративним судом всіх обставин у справі, вживаючи для цього визначені законом заходи , зокрема заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Апелянт звертає увагу, що оскаржуване судове рішення суду першої інстанції позбавляє військовослужбовця ОСОБА_1 навіть можливості просто звернутися із рапортом до командування своєї військової частини про оформлення страхової виплати.

Апелянт зауважує, що Центральна МСЕК МОЗ України у м. Київ одноосібно вирішила за ОСОБА_1 , що він не може прибути на огляд ЦМСЕК під час дії воєнного стану, тому провела його огляд заочно, не отримавши від військовослужбовця згоди на це, що є грубим порушенням законодавства України , зокрема част.1 пункту 1 Постанови КМУ від 08.03.2022р. №255, порушенням процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Також, апелянт вказує на неврахування судом першої інстанції того факту, що Миколаївська МСЕК (Відповідачі) порахувала (без наявності необхідних досліджень у медичній справі МСЕК ОСОБА_1 ) на відстані 5-6 м від оглядаємого поверхню його тіла, розмір багаточисельних рубців та процентне відношення розміру рубців до поверхні тіла. Центральна МСЕК у м.Київ на відстані 600 км ЗАОЧНО перевірила розрахунки колег , підрахувала площу поверхні тіла ОСОБА_1 , розміри рубців, процентне відношення - їх розрахунки співпали.

Звертає увагу апелянт і на те, що з 11 (одиннадцяти ) діагнозів військовослужбовця ОСОБА_1 , за якими його направила Лікарсько - Консул ьтативна комісія КНП ММР «ЦІ ІМСД №6 за формою №088/0 на огляд МСЕК - Миколаївська Обласна МСЕК надала оцінку тільки 2 діагнозам : приглухуватості та рубцям ноги.

На думку апелянта, протиправним є зникнення критерію таблиця 10 пункт З при заповненні довідки МСЕК про результати висновку ступеня втрати працездатності у відсотках від 19.05 відповідно замість 55% ступеню втрати , зазначеного МСЕК потрапило на 30 % менше.

Додатково, апелянт зазначає, що повна втрата професії протиправно не врахована Обласною МСЕК при прийнятті рішення про ступінь втрати професійної працездатності позивача.

Також апелянт вказує на протиправне недотримання процедури залучення додаткових профільних спеціалістів на тимчасовій основі для проведення якісної медико-соціальної експертизи, для коректного встановлення ступеню втрати працездатності, розробки індивідуальної програми реабілітації особи залежно від ступеню втрати працездатності - як результат заключения та ОГЛЯД військовослужбовця по дослідженню ступеню тяжкості ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ СЛУХУ, функцій вестибулярного апарату внаслідок акобаротравми здійснював ХІРУРГ.

У відзиві на апеляційну скаргу, Обласний центр Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради послався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В обгрунтування доводів, зазначених у відзиві, відповідач вказав, що вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань.

Відповідач звертає увагу, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, яка на час спірних правовідносин визначена Положенням № 1317 та Інструкцією № 561. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 у Збройні Сили України по мобілізації з березня 2022 року.

03.05.2022 року біля н.п. Зарiчне Донецької області, під час артилерійського обстрілу позицій регулярними військами РФ, позивач зазнав поранення та його було евакуйовано до ВГ м. Крамторськ, де надано першу медичну допомогу.

Згідно довідки Військово-медичного клінічного центру Південного регіону № 322 від 26.05.2022 року, поранення гр. ОСОБА_3 пов`язане з проходженням військової служби.

Доводкою в/ч НОМЕР_1 від 21.06.2022 року № 47 встановлено, що поранення отримане у засобах індивідуального захисту, при виконанні обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресії РФ, та не пов`язане з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.

Довідкою ВЛК в/ч № 593 від 09.08.2022 року встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Згiдно довiдки ВЛК в/ч НОМЕР_2 вiд 13.10.2022 року, поранення пов`язане iз захистом Батькiвщини. Захворювання: деформуючий артоз правого плечового суглобу I стадiї з незначним порушенням функцiй. На пiдставi ст. 39-в, 38-г, 61-в, 79-в графи II Розладу хвороб та графи I Таблицi (Б) додаткових вимог непридатний до служби у десантно-штурмових вiйськах, придатний до вiйськової служби.

Згiдно витяry з пртоколу засідання 18 Регiональноi ВЛК про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузiй, травм, калiцтв № 3043 вiд 07.12.2022 року, поранення пов`язанi iз захистом Батькiвщини.

31.03.2023 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було направлено до Обласного центру медико-соціальної експертизи м. Миколаїв для визначення ступеня втрати працездатності у % відношенню (групи iнвалiдностi).

Актом огляду медико-соціальної експертної комісії № 285/б вiд 19.05.2022 року, на пiдставi якого видано Довiдку cepii 12 ААА № 02441, ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності, без встановлення групи інвалідності.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що в діях відповідача відсутні порушення щодо порядку розгляду спірного питання в контексті приписів Інструкції № 561, Положення № 1317, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, визначає Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон № 2011-XII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами (п. 1 ст. 1-2 Закону № 2011-XII).

Право військовослужбовців на охорону здоров`я та медичну допомогу визначене в статті 11 Закону №2011-XII, згідно з абзацом 1 пункту 1 якої охорона здоров`я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», якою затверджено, зокрема, Положення про медико-соціальну експертизу (далі Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до п. 1 Положення про медико-соціальну експертизу це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності (п. 3 Положення про медико-соціальну експертизу).

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу).

Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу (п. 15 Положення про медико-соціальну експертизу ).

Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою (п. 19 Положення про медико-соціальну експертизу).

Відповідно до п. 24 Положення про медико-соціальну експертизу комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги.

Як стверджує позивач, під час медичного огляду відповідачем було порушено процедуру визначення втрати його професійної працездатності, а саме:

1. Відсутність кворуму при прийнятті колегіального рішення членами МСЕК (кворум мінімум 6 членів комісії). Документально підтверджена наявність на огляді 4 (чотирьох) членів комісії , фактично оглядали 3 (три) члена комісії. Порушення вимог до формування штатного КІЛЬКІСНОГО складу МСЕК.

2. Протидія з боку Миколаївської Обласної МСЕК в наданні будь якого документу для долучення до матеріалів справи, в якому зафіксовано хід та результати засідання Миколаївської Обласної МСЕК від 19.05.2023 стосовно ОСОБА_1 , підсумки голосування, розподіл голосів, питання винесені на голосування , інше , де можна було у повному обсязі дослідити законність прийняття колегіального рішення членами МСЕК.

3. Порушення вимог до формування штатного ПРОФІЛЬНОГО складу Миколаївської обласної МСЕК , які мають право голосувати та приймати колегіальне рішення. У складі були відсутні обов`язкові профільні спеціалісти: спеціаліст з реабілітації та лікар-психолог.

4. Недотримання процедури залучення додаткових профільних спеціалістів на тимчасовій основі для проведення якісної медико-соціальної експертизи, для коректного встановлення ступеню втрати працездатності, розробки індивідуальної програми реабілітації особи залежно від ступеню втрати працездатності- як результат заключення та ОГЛЯД військовослужбовця по дослідженню ступеню тяжкості ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ СЛУХУ , функцій вестибулярного апарату внаслідок акубаротравми під час захисту Батьківщини - здійснював ХІРУРГ.

5. Безпідставне вилучення документів з медичної особової справи позивача до початку його огляду, з послідуючим прийняттям рішення за результатами огляду без повного пакету документів- зокрема Довідки ВЛК №322 від 26.05.22.

6. Зникнення критерію таблиця 10 пункт 3.3-30 % втрати працездатності при заповненні довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках від 19.05.2023р. серія 12ААА, №024410 , відповідно замість 55% ступеню втрати , зазначеного в акті огляду МСЕК, в довідку МСЕК потрапило на 30 % менше.

7. Не враховано , не надано жодної оцінки такому важливому соціальному критерію втрати працездатності - як повна втрата професії ОСОБА_1 .

8. 3 11 (одиннадцяти) діагнозів військовослужбовця ОСОБА_1 , за якими його направила Лікарсько - Консультативна комісія КНП ММР «ЦПМСД №6 за формою №088/0 на огляд МСЕК - (Миколаївська Обласна МСЕК надала оцінку тільки 2 діагнозам : приглухуватості та рубцям ноги.

9. Не було враховано судом , що при прийнятті оскаржуваного рішення Миколаївська Обласна МСЕК .(Закон України про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні - стаття 7 ) для учасника бойових дій , який отримав поранення під час захисту Батьківщини при безпосередній участі по супротиву збройної агресії рф - передбачений особливий порядок встановлення інвалідності та право отримання групи інвалідності на ступінь вище від визначеного законодавством .критеріїв встановлення інвалідності.

10. НЕПРАВДИВО , через некомпетентність посадових осіб МСЕК -головними документами для прийняття Миколаївською 'Обласною МСЕК експертного - 4 рішення про втрату професійної працездатності ОСОБА_1 - став протокол №3043 від 07.12.22р. (який відмінив причинний зв`язок поранення у довідці №322 від 26.05.22р.) і відповідно сама довідка №322 від 26.05.22р. про відпустку за станом здоров`я на ЗО днів що буде у подальшому підставою для відмови ОСОБА_1 у страховій виплаті спецкомісією при Міноборони, після ознайомлення з документами.

11. Рішення суду про відмову у скасування довідки МСЕК №024410 , в якій невірно зазначений документ-підстава винесення експертного рішення (протокол№3043 від 07.12.22р.)- позбавляє військовослужбовця ОСОБА_1 навіть можливості просто звернутися із рапорте військової частини про оформлення страхової виплати - ОГД при пораненні.

12. Відповідач 3- Центральна МСЕК МОЗ України вирішила за ОСОБА_1 , що він НЕ МОЖЕ прибути на огляд стану, тому провела його огляд ЗАОЧНО, не отримавши від військовослужбовця згоди на це, що є грубим порушенням законодавства пункту 1 Постанови КМУ від 08.03.2022 №255, прийняття оскаржуваного рішення.

13. Миколаївська МСЕК (Відповідач2) порахувала(без наявності необхідних досліджень у медичній справі МСЕК Жело 0,1.) на відстані 5-6 м від оглядаємого поверхню його тіла, розмір багаточисельних рубців та процентне відношення розміру рубців до поверхні тіла . Центральна МСЕК у м.Київ (Відповідач 3) на відстані 600 км ЗАОЧЕНО перевірила розрахунки колег, підрахувала площу поверхні тіла ОСОБА_1 , розміри рубців, процентне відношення - їх розрахунки співпали. Миколаївський суд порушень не виявив.

Стосовно посилань апелянта на зазначені порушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Щодо зазначення апелянтом про наявність протидії з боку Миколаївської Обласної МСЕК в наданні будь якого документу для долучення до матеріалів справи, в якому зафіксовано хід та результати засідання Миколаївської Обласної МСЕК від 19.05.2023 стосовно ОСОБА_1 , підсумки голосування, розподіл голосів, питання винесені на голосування, інше, де можна було у повному обсязі дослідити законність прийняття колегіального рішення членами МСЕК.

В контексті наведеного апеляційний суд зазначає, що протокол № 93 засідання від 19.05.2023 року (Т3, а.с. 27-32) оформлено із дотриманням форми, затвердженої Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о "Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії" і його зміст відображає усі необхідні відомості, а підписи голови комісії та її членів свідчить про відсутність заперечень щодо викладеного у ньому.

При цьому, відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157-5/о "Журнал протоколів засідань медико-соціальної експертної комісії", в протоколі засідання не вимагається підписів усіх членів комісії.

Акт огляду МСЕК оформлено та заповнено з дотриманням Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 157/о «Акт № ___ огляду медико-соціальною експертною комісією» та за встановленою формою, де не передбачено відображення голосування голови та членів медико-соціальної експертної комісії.

З огляду на наведене, апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта щодо недотримання процедури залучення додаткових профільних спеціалістів на тимчасовій основі для проведення якісної медико-соціальної експертизи, для коректного встановлення ступеню втрати працездатності, розробки індивідуальної програми реабілітації особи залежно від ступеню втрати працездатності- як результат заключення та ОГЛЯД військовослужбовця по дослідженню ступеню тяжкості ПОРУШЕННЯ ОРГАНІВ СЛУХУ, функцій вестибулярного апарату внаслідок акубаротравми під час захисту Батьківщини - здійснював ХІРУРГ.

Стосовно відсутністі кворуму при прийнятті колегіального рішення членами МСЕК (кворум мінімум 6 членів комісії). Документально підтверджена наявність на огляді 4 (чотирьох) членів комісії, фактично оглядали 3 (три) члена комісії. Порушення вимог до формування штатного КІЛЬКІСНОГО складу МСЕК та порушення вимог до формування штатного ПРОФІЛЬНОГО складу Миколаївської обласної МСЕК, які мають право голосувати та приймати колегіальне рішення. У складі були відсутні обов`язкові профільні спеціалісти: спеціаліст з реабілітації та лікар-психолог.

Так, п.10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії: 1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.

Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров`я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.

До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

З огляду на наведене, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутністі кворуму при прийнятті колегіального рішення членами МСЕК, оскільки до складу комісії входить не менше трьох лікарів та як зазначено самим апелянтом, фактично огляд проводився 3 членами комісії.

В той же час, апеляційний суд вважає такими, що знайшли свого підтвердження доводи апелянта стосовно того, що у складі були відсутні обов`язкові профільні спеціалісти: спеціаліст з реабілітації та лікар-психолог, оскільки наведеними ж нормами передбачена необхідність наявності спеціаліста з реабілітації, лікаря-психолога або психолог.

Щодо доводів апелянта про безпідставне вилучення документів з медичної особової справи позивача до початку його огляду, з послідуючим прийняттям рішення за результатами огляду без повного пакету документів- зокрема Довідки ВЛК №322 від 26.05.2022, апеляційний суд погоджується частково, з огляду на таке.

Згідно листа (відповіді на скаргу ОСОБА_1 ) Управління охорони здоров`я Миколаївської обласної військової адміністрації від 14.06.2023 року: «Під час розгляду взято пояснення від голови обласної МСЕК ОСОБА_4 , яка пояснила, що довідку Військово лікарської комісії від 26.05.2022 року № 322 (Додаток №10 до скарги) вилучено з медико-експертної справи позивача та передано позивачу на руки у зв`язку з тим, що вона втратила чинність. Зберігати в медико-експертній справі документи, які не є чинними, немає підстав. Про це Вас було проінформовано головою комісії».(Додаток №5 до скарги).

Тобто факт вилучення було підтверджено під час проведення перевірки за результатами розгляду скарги позивача. Також наголошуємо про неправдивість наданої інформації у поясненнях голови обласної МСЕК ОСОБА_4 про ніби то втрату чинності довідки №322 від 26.05.2022 - в довідці був відмінений тільки причинний зв`язок поранення, сама довідка продовжує бути чинною на теперішній час.

Натомість у відповідь на звернення ОСОБА_1 стосовно отримання копій всіх документів його особової справи, які були дослідженні на засіданні комісії, листом від 31.10.2023 року № 499 Обласний Центр медико-соціальної експертизи МОР за підписом Голови обласної МСЕК ОЦМСЕ МОР Юскевич В.В., (Додаток №6 до скарги) повідомлено про наявність копії вказаної довідки №322 в матеріалах особової справи та її врахування під час огляду ОСОБА_1 .

Таким чином, на думку апеляційного суду, дії представників обласної МСЕК суперечать одне одному, що підтверджує поверхневість проведеного огляду та допущення грубого порушення порядку огляду медико-соціальної експертною комісією та прийняття оскаржуваних рішень

Щодо доводів апелянта, що при прийнятті оскаржуваного рішення ІНФОРМАЦІЯ_3 (Закон України про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні - стаття 7 ) для учасника бойових дій , який отримав поранення під час захисту Батьківщини при безпосередній участі по супротиву збройної агресії рф - передбачений особливий порядок встановлення інвалідності та право отримання групи інвалідності на ступінь вище від визначеного законодавством критеріїв встановлення інвалідності, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до п. 13 Положення ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках на підставі постанови військово-лікарської комісії, оформленої як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, та направлення командира військової частини чи територіального центру комплектування та соціальної підтримки на встановлення ступеня втрати працездатності. Копії документів, зазначених у цьому пункті, можуть бути подані в паперовій формі.

Ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється комісією після закінчення його лікування.

Ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов`язаного з військової служби.

Як встановлено судом з матеріалів справи, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 № 322 від 26.05.2022 року, поранення гр. ОСОБА_3 пов`язане з проходженням військової служби.

Довідкою в/ч НОМЕР_1 від 21.06.2022 року № 47 встановлено, що поранення отримане у засобах індивідуального захисту, при виконанні обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки i оборони, вiдсiчi i стримування збройної агресії РФ, та не пов`язане з вчиненням адміністративного, кримінального правопорушення, не є наслідком дій, скоєних у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або навмисним спричиненням собі тілесних ушкоджень.

Довідкою ВЛК в/ч № 593 від 09.08.2022 року встановлено, що захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

Згiдно довiдки ВЛК в/ч НОМЕР_2 вiд 13.10.2022 року, поранення пов`язане iз захистом Батькiвщини. Захворювання: деформуючий артоз правого плечового суглобу I стадiї з незначним порушенням функцiй. На пiдставi ст. 39-в, 38-г, 61-в, 79-в графи II Розладу хвороб та графи I Таблицi (Б) додаткових вимог непридатний до служби у десантно-штурмових вiйськах, придатний до вiйськової служби.

Згiдно витяry з пртоколу засiдання 18 Регiональноi ВЛК про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузiй, травм, калiцтв № 3043 вiд 07.12.2022 року, поранення пов`язанi iз захистом Батькiвщини.

31.03.2023 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 було направлено до Обласного центру медико-соціальної експертизи м. Миколаїв для визначення ступеня втрати працездатності у % відношенню (групи iнвалiдностi).

Актом огляду медико-соціальної експертної комісії № 285/б вiд 19.05.2022 року, на пiдставi якого видано Довiдку cepii 12 ААА № 02441, ОСОБА_1 встановлено 25% втрати професійної працездатності, без встановлення групи інвалідності.

За доводами апелянта, він не погоджується з рішенням МСЕК про визначення йому ступеня втрати працездатності 25%, без встановлення групи інвалідності, з тих підстав, що у позивача в направленні ЛКК в пункті 12 , в пункті 17 було вказано 11 діагнозів для проходження МСЕК тому саме такий критерій мав би до нього застосовуватися.

Так, апелянт вказує, що у рішенні суду були зазначені не всі критерії встановлення інвалідності, вказує, що згідно з п. 1.9 Порядку встановлення працездатності у відсотках, затвердженого наказом МОЗ України № 420 від 05.06.2012 за наявності у потерпілого наслідків, спричинених двома або більше травмами або професійними захворюваннями, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється: при І групі інвалідності - не вище 100%; при II групі інвалідності - не вище 85%; при III групі інвалідності - не вище 65%.

Відповідно до пункту 27 Положення підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту.

Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені:

обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів;

обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані;

обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає);

обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії);

обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів;

обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації;

обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов.

Отже, суд враховує, що відповідач визначив позивачу ступінь втрати працездатності 25%, при цьому за приписами пункту 27 Положення обмеження трудової діяльності понад 25% може мати наслідком встановлення ІІІ групи інвалідності. На думку суду, оскільки різниця між поняттями "ступінь втрати працездатності 25%" та "зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків" законодавчо не визначена та має різні правові наслідки для особи, то уповноважений суб`єкт повинен обґрунтувати підстави, за яких він дійшов висновку про застосування конкретного ступеню втрати працездатності. З дослідженого судом спірного рішення доказів такого обґрунтування не встановлено.

Не наведені відповідні аргументи й у відзиві на позов та апеляційну скаргу.

Щодо того, що відповідач 3- Центральна МСЕК МОЗ України одноосібно вирішила за ОСОБА_1 , що він НЕ МОЖЕ прибути на огляд стану, тому провела його огляд ЗАОЧНО, не отримавши від військовослужбовця згоди на це, що є грубим порушенням законодавства пункту 1 Постанови КМУ від 08.03.2022 №255, прийняття оскаржуваного рішення.

Апеляційний суд враховує, що порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями (далі - комісії) визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі Положення).

Медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи (п. 3 Положення).

За змістом пункту 4 Положення Лікарсько-консультативні комісії подають до комісії медичні документи, зокрема такі, що свідчать про втрату працездатності або ступінь порушення функцій організму особи, а саме:

направлення на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ;

медичні документи, що стосуються захворювання чи стану здоров`я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії:

- у разі надання медичної допомоги в умовах стаціонару, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, в обсязі лише тих даних, на підставі яких встановлено ступінь важкості захворювання або діагноз, який розглядатиметься комісією;

- у разі надання медичної допомоги в амбулаторних умовах, що пов`язано з діагнозом або станом здоров`я, відповідно до якого особу направлено на огляд комісії, - виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого за формою, затвердженою МОЗ, за останній рік із закладу (закладів) охорони здоров`я, де проводилося лікування або обстеження, та/або оригінали консультативних висновків лікарів та/або діагностичних досліджень за останній рік щодо діагнозу або стану здоров`я, який розглядатиметься комісією;

результати лабораторних, інструментальних, променевих та інших обстежень, що підтверджують діагнози або стани здоров`я та ступінь їх важкості (подаються до усіх направлень на огляд комісії);

план медичної та професійної реабілітації (за наявності);

копію індивідуального реабілітаційного плану (за наявності);

документи, зазначені в пунктах 11 і 13 цього Положення (за наявності);

документи, що підтверджують причинний зв`язок інвалідності, зазначені в пунктах 9, 10, 12, 14-18, 19-1 - 19-5 цього Положення (за наявності);

постанову військово-лікарської комісії, оформлену як довідка військово-лікарської комісії, свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії за формою, затвердженою Міноборони, для діючих військовослужбовців або осіб, звільнених з військової служби (за наявності). Документи, зазначені в цьому абзаці, можуть бути подані у формі паперових копій електронних документів, засвідчених відповідно до пункту 3 Порядку здійснення в особливий період обміну медичними та іншими документами військовослужбовців між закладами охорони здоров`я державної та комунальної власності, державними установами Національної академії медичних наук, в яких військовослужбовці перебували (перебувають) на лікуванні, та військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2023 р. № 901 (Офіційний вісник України, 2023 р., № 83, ст. 4763) (за наявності);

документи або інформацію, що підтверджують безперервну тимчасову непрацездатність протягом чотирьох місяців з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності (за наявності):

- інформацію про медичний (медичні) висновок (висновки) про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, сформований (сформовані) відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, який затверджено МОЗ; та/або

- листки непрацездатності, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, у паперовій формі, видані відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої МОЗ.

Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв`язку з одним і тим самим захворюванням протягом п`яти місяців з перервою за останні 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

Пунктом 5 Положення визначено, що встановлення інвалідності заочно не проводиться за п`ятьма найбільш поширеними нозологічними формами захворювань, визначеними у переліку, що затверджується МОЗ, а також у разі, коли вона спричинена, зокрема, захворюванням, одержаним в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку (абз. 3, 8).

При цьому, апеляційний суд зауважує, що пп. 1 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України» установлено, що на період дії воєнного стану на території України пункт 5 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 Питання медико-соціальної експертизи (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3265), не застосовується.

Крім того, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.03.2022 № 225 встановлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування: 1) у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії; 2) Кримська республіканська, обласні, центральні міські у мм. Києві та Севастополі, міські, міжрайонні та районні медико-соціальні експертні комісії здійснюють свої функції з забезпеченням принципу екстериторіальності та забезпечують проведення медико-соціальної експертизи за направленням лікарсько-консультативною комісією незалежно від місця реєстрації, проживання або перебування особи, що звертається для встановлення інвалідності.

Тобто на період дії воєнного стану МСЕК наділена повноваженнями приймати рішення про встановлення інвалідності та здійснювати огляд осіб, що звернулися для встановлення інвалідності, - заочно.

Разом з тим, прийняття заочного рішення та здійснення заочного огляду особи можливе лише у випадку неможливості прибути такої особи на огляд до МСЕК.

Жодних доказів на підтвердження неможливості прибуття ОСОБА_1 на огляд його стану матеріали справи не містять, таким чином, апеляційний суд погоджується з зазначеним доводом апеляційної скарги.

Щодо посилань апелянта на той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_3 (Відповідач2) порахувала (без наявності необхідних досліджень у медичній справі МСЕК Жело 0,1.) на відстані 5-6 м від оглядаємого поверхню його тіла, розмір багаточисельних рубців та процентне відношення розміру рубців до поверхні тіла. Центральна МСЕК у м.Київ (Відповідач 3) на відстані 600 км ЗАОЧЕНО перевірила розрахунки колег, підрахувала площу поверхні тіла ОСОБА_1 , розміри рубців, процентне відношення - їх розрахунки співпали. Миколаївський суд порушень не виявив, апеляційний суд відхиляє та погоджується з доводавми відповідача, викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, оскільки суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері.

За наведених підстав, апеляційний суд також не приймає до уваги доводи апелянта стосовно зникнення критерію таблиця 10 пункт 3.3-30 % втрати працездатності при заповненні довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати працездатності у відсотках від 19.05.2023р. серія 12ААА, №024410 , відповідно замість 55% ступеню втрати , зазначеного в акті огляду МСЕК, в довідку МСЕК потрапило на 30 % менше та не надання жодної оцінки соціальному критерію втрати працездатності - як повна втрата професії ОСОБА_1 .

Вказані вище обставини дають апеляційному суду підстави критично оцінити спірне рішення як таке, що не є належним чином мотивованим, отже не відповідає критеріям обґрунтованості.

Апеляційний суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК, суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Крім того, відповідно до положень КАС Україниадміністративні суди не можуть підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних МСЕК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 804/800/16, від 17.03.2020 у справі № 240/7133/19, від 30.04.2021 у справі № 160/12235/19.

Разом з тим, суд враховує положення пунктів 23, 24, 25 Положення, згідно з якими у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Таким чином, у разі незгоди особи з рішенням МСЕК така особа не обмежена правом висловити свою незгоду з рішенням МСЕК у спосіб його оскарження в судовому порядку.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 242, 257, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі №400/14114/23 скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Акт огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 285/6 вiд l9 травня 202З року Обласної медико-соціальної експертної комісії Обласного центра Медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради.

Визнати протиправною та скасувати довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках cepiї 12 ААА №024410 від 19 травня 2023 року, видану Обласною медико-соціальною експертною комісією Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради, на підставі акту огляду МСЕК №285/6 відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправним та скасувати Акт огляду Центральною медико-соціальною експертною комісією Міністерства охорони здоров`я України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , №518 від 05 червня 2023 року.

Зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради повторно провести медико-соціальний огляд ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням висновків апеляційного суду щодо встановлених порушень.

Встановити судовий контроль за виконанням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року.

Зобов`язати Обласну медико-соціальну експертну комісію Обласного центру медико-соціальної експертизи Миколаївської обласної ради подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №400/14114/23, у строк 01 грудня 2024 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 14.11.2024

Суддя-доповідач С.Д. ДомусчіСудді Г.В. Семенюк О.І. Шляхтицький