Ухвала

від 19.11.2024 по справі 204/15568/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6509/24 Справа № 204/15568/23 Суддя у 1-й інстанції - Токар Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І.

УХВАЛА

19 листопада 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого Максюти Ж.І.,

суддів Космачевської Т.В., Халаджи О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В. та Халаджи О.В. у справі за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирними будинками, за апеляційною скаргою на рішення рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року та на ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про відмову у задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети "Багнет Нації" про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу; ухвалу Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2024 року про витребування доказів,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2024 року відмовлено у задоволенні заяв друкованого засобу масової інформації газети "Багнет Нації" про надання дозволу на проведення відеозйомки судового процесу.(т-1 а.с. 224).

Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено частково (т-1 а.с. 225-226).

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року позовні вимоги Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирними будинками задоволені.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 16 травня 2024 року подав апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 травня 2024 року на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Максюти Ж.І., суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В. передана вказана апеляційна скарга.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 травня 2024 року витребувано із Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирними будинками.

28 травня 2024 року на адресу Дніпровського апеляційного суду надійшла вищезазначена цивільна справа.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 10 квітня 2024 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 рокув частині оскарження ухвал Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 12 березня 2024 року - та повернуто її скаржникові.

Постановою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 червня 2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

18 листопада 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

Заява про відвід судді колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. мотивована з некомпетентністю суддів та відсутністю довіри до суддів.

Відповідно до ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Колегія суддів вважає, що заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. є необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.

Частиною 3 статті 39 ЦПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставі.

З огляду на зміст ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим з наданням доказів щодо упередженості судді.

Зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України для відводу судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 43).

При цьому, у контексті об`єктивного критерію при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов`язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

В процесуальному судочинстві діє презумпція безсторонності суду, яка може бути спростована.

Право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Відвід має бути обґрунтований з посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Несприятлива позиція суду особами, які беруть участь у справі, з питань права, сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості. Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах. Припущення не є підставою, у даному випадку, для задоволення заяв про відвід.

Разом з тим, заявником, на підтвердження доводів упередженості судді під час розгляду даної справи належних та допустимих доказів не надано і матеріалами справи таких обставин не встановлено, а тому доводи, які ґрунтуються виключно на суб`єктивній оцінці заявника, не можуть бути підставою для відводу колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В.

На думку колегії суддів, не може бути підставою для відводу колегії суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Відтак, наведені заявником обставини не свідчать про упередженість чи необ`єктивність колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. у розгляді даної цивільної справи.

Інших змістовних доводів та підстав для відводу колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В. заявник не наводить.

Оскільки в заяві про відвід ОСОБА_1 , підстав для відводу колегії суддів передбачених ст. 36 ЦПК України не наведено, обставин, які давали б підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В., Халаджи О.В., також не вказано, колегія суддів вважає заявлений відвід необґрунтованими, а питання про відвід підлягає переданню на розгляд в порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Керуючись ст. 33, 36, 40, 259, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Максюти Ж.І., Космачевської Т.В. та Халаджи О.В. - визнати необґрунтованою.

Цивільну справу №204/15568/23 передати до канцелярії Дніпровського апеляційного суду для визначення складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді