Постанова

від 19.11.2024 по справі 214/5434/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2413/24 Справа № 214/5434/23 Суддя у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Бондар Я.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 214/5434/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року,

встановив:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» (далі по тексту ТОВ «Житлосервіс-КР») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Житлосервіс-КР» на підставі укладеного з Управлінням благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради договору про надання послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків у Саксаганському районі, є управителем будинку, споруди або групи будинків і споруд Саксаганського району м. Кривого Рогу та надавачем послуг з утримання будинку, споруди або групи будинків і споруд та об`єктів благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях Саксаганського району міста Кривого Рогу, в тому числі і АДРЕСА_1 .

Позивач, як виконавець, зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору; здійснювати контроль за технічними станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінню-зимовий період; утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством тощо. Формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій здійснюється по кожному будинку окремо відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 01 червня 2011 року №860 «Про забезпечення єдиного підходу формування тарифів на житлово-комунальній послуги». Щомісячні нарахування за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території здійснюється відповідно Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради №178 від 12 квітня 2017 року, яким затверджено тарифи на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01 травня 2017 року. Перелік обов`язкових послуг, які повинні надаватись для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій визначено Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 231 від 10 травня 2017 року.

Відповідач не укладала договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з ТОВ «Житлосервіс-КР», однак, відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальній послуги», споживач не звільняються від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих до укладення відповідного договору.

Відповідач своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачувала. Позивачем в порядку досудового врегулювання спору було направлено відповідачу претензію про сплату заборгованості за вих. № 736 від 09 червня 2023 року, претензія була отримана відповідачем 13 червня2023 року. Жодної відповіді на претензію відповідачем надано не було, заборгованість не сплачена.

На підтвердження надання житлово-комунальних послуг відповідачу, позивачем долучено до матеріалів справи відомості по видам послуг по будинку за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року, розрахунок заборгованості за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року. Відомості по видам послуг містять помісячну інформацію щодо переліку наданих послуг та вартості послуг з розрахунку грн./кв. метр. Розрахунок заборгованості містить інформацію про суми, виставлені до сплати. Заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій складає 8 098,34 грн за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року.

Крім того, згідно вимог ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому, відповідач станом на 21 лютого 2022 року зобов`язаний також сплатити на користь позивача інфляційні збитки в розмірі - 180,09 грн та 3 % річних - 49,68 грн.

У зв`язку з викладеним, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за послуги з утримання та управління багатоквартирним будинком та прибудинкових територій в розмірі 8 098,34 грн, за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року, інфляційні витрати в розмірі 180,09 грн, три відсотки річних від простроченої суми, в розмірі 49,68 грн, судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року позовні вимоги ТОВ «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» інфляційні витрати в розмірі 180,09 грн та три відсотки річних від простроченої суми, в розмірі 49,68 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлосервіс-КР» суму сплаченого судового збору, у розмірі 2 684 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року скасувати та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 12 вересня 2023 року на адресу суду від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі та пиання щодо задововлення чи відмову заяви про закритя провадження у справі судом окремим процесуальним документом не вирішено.

Також посилається, що відповідач не укладала договір з управителем будинку на надання послгуг а також не була присутня на загальних зборах будинку, де вирішувалось питання щодо вибору управляючої компанії, тому відповідач поставила під сумнів наявність та достовірність договорів наданих позивачем у зв`язку з чим подала клопотання про витребування доказів, а саме копії Протоколу загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_2 , яке було безпідставно залишено без задоволення судом першої інстанції, оскільки відповідач не має можливості отримати самостійно вказані докази.

Зазначає, що в данній справі доказування відбулось саме на припущеннях, адже матерали справи не містять Протоколу загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_2 на підставі якого ОСОБА_2 01 липня 2021 року уклав договір з ТОВ «Житлосервіс-КР» на надання послуг з управління будинком.

Звертає увагу, що реєстрація та розподіл позовної заяви відбувся 31 липня 2023 року, відповідачем сума заборгованості за житлово-комунальні послуги в повному обсязі сплачена 31 липня 2023 року, тобто до моменту відкриття провадження по справі 05 вересня 2023 року, а отже заборгованості перед позивачем відповідач не мала, а тому був відсутній предмет позову, про що позивач суд не повідомив.

Посилається, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що в багатьох наданих позивачем доказах відсутня інформація що послуги надавалися саме до будинку АДРЕСА_2 .

Також вказує на те, що судом не дотримано вимог процесуального законодавства і покладено обов`язок на відшкодування судового збору в повному обсязі на відповідача в сумі 2684 грн, хоча позовні вимоги задовольнив частково.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Житлосервіс-КР», посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

19 липня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19 червня 2024 року № 3831-IX. (далі по тексту Закон № 3831-IX)

Відповідно п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 3831-IX установлено, що позовні заяви і апеляційні скарги, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Частиною 1статті 369 ЦПК України(в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 3831-IX) визначено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга у даній справі подана до набрання чинності Законом № 3831-IX.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підстав повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Житлосервіс-КР» на підставі договору, укладеного 01 липня 2021 року між ним та співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , в особі ОСОБА_2 , уповноваженої зборами співвласників багатоквартирного будинку, визначено управителем та виконавцем послуг з утримання будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю зазначену послугу, згідно з вимогами законодавства України та умовами цього Договору. (том 1, а.с.14-18).

Відповідно інформації з виконавчого комітету Криворізької міської ради, за відомостями з Реєстру Криворізької міської територіальної громади, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , з 17 липня 1987 року по теперішній час. (том 2, а.с.193)

Згідно Свідоцтва про право власності на житло С-1910 від 19 грудня 1997 року, Управлінням житлово-комунального господарства міськвиконкому вбачається, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . (том 1, а.с.7)

ТОВ «Житлосевіс-КР» нараховував щомісяця з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2022 року відповідачу плату за надані послуги з управління та послуг з утримання будинку та прибудинкової території, за адресою: АДРЕСА_4 , а саме з послуги з прибирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутнішньобудинкових систем тепло-водопостачання, водовідведення, і зливової каналізації, технічне обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, поточний ремонт конструктивних елементів будинку, поточний ремонт внутрішньо будинкових систем, прибирання прибудинкової території, прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу, витрати з освітлення місць загального користування, витрати з енергопостачання ліфтів, підтверджених інформацією про щомісячні витрати на послуги з утримання будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (том 1, а.с. 22-248, том 2, а.с. 1-169).

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, позивач посилався на те, що заборгованість відповідача за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року складає 8 098,34 грн. Крім того, відповідач станом на 21 лютого 2022 року зобов`язаний також сплатити на користь позивача інфляційні збитки в розмірі - 180,09 грн та 3 % річних - 49,68 грн.

Відповідно Інформації про стан особового рахунку № НОМЕР_1 від 13 вересня 2023 року, відповідачем в серпні 2023 року сплачено заборгованістьза послуги з утримання та управління багатоквартирним будинком та прибудинкових територій в розмірі 8098,34 грн. (том 2, а.с. 188-192).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Апеляційний суд в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції за наступних підстав.

Згідно ч. 1ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їх виробником (виконавцем) і споживачем, а тому регулюються положеннямиЦК УкраїнитаЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги», який визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Суб`єктами правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: орган державної влади та органи місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг; учасники - споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація (статті4,6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно пункту 5статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

За статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга-послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.

Згідно ч. 3ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістомЗакону України «Про житлово-комунальні послуги», проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання.

Крім того, наявність реєстрації місця проживання особи в житловому приміщенні зобов`язує, зокрема, по його утриманню та нести відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг незалежно від місця фактичного проживання, що узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14.

Пунктом 1 частини 1статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до пункту 5 частини 2статті 7 цього Законутакому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За частинами 1-3статті 10 Закону України « Про житлово-комунальні послуги »ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування. Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Згідно ч. 1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті901, частини 1 статті903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Відповідно ст.525,526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ч. 1ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів. Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Суд першої інстанції встановив, що Договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою реєстрації відповідача між сторонами не укладався, але житлово-комунальні послуги надавались, тобто, як правильно зазначив суд між сторонами наявні фактичні договірні відносини, а тому відсутність укладеного договору не виключає обов`язок відповідача оплачувати житлово-комунальні послуги, а у випадку ухилення від виконання такого обов`язку нести відповідальність в порядку, встановленому законом.

Висновки суду першої інстанції у цій частині повністю узгоджуються з правовою позицією, сформульованою у Постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, Постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц, провадження № 61-11107св18, Постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, провадження №61-26204св18.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч.1 ст.901, ч.1 ст.903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Як визначено ч.3 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Так, формування тарифів на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось у відповідності до Рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради від 12 квітня 2017 року № 178, яким затверджені тарифи та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з 01 травня 2017 року. Вказана інформація є публічною та доступною всім споживачам.

У відповідності ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року складає 8 098,34 грн.

Разом з тим, відповідно до Інформації про стан особового рахунку № НОМЕР_1 від 13 вересня 2023 року, відповідачем в серпні 2023 року сплачено заборгованістьза послуги з утримання та управління багатоквартирним будинком та прибудинкових територій в розмірі 8 098,34 грн, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. (том 2, а.с.188-192).

При цьому, колегія суддів вважає на необхідне зазначити, що посилання апелянта на те, що 12 вересня 2023 року на адресу суду від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження у справі та питання щодо задоволення чи відмову заяви про закритя провадження у справі судом окремим процесуальним документом не вирішено, не впливають на правильність оскаржуваного рішення, оскільки питання щодо відмові у закритті повадження у справі було вирішено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, що не є порушенням норм процесуального права, якє є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи. Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. 20 вересня 2021 року Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 638/3792/20, провадження № 61-3438сво21 досліджував питання щодо закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору та дійшов висновку, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до суду першої інстанції з позовом предмет спору був присуній, а саме: наявна у заборговність відповідача за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року складає 8 098,34 грн.

Крім того, зі сплатою відповідачем вказаного розміру заборгованості, відповідачем не відшкодовані позивачу нараховані в порядку ст. 625 ЦК України, інфляційні збитки в розмірі - 180,09 грн та 3 % річних - 49,68 грн станом на 21 лютого 2022 року, що спростовує твердження відповідача про відсутність предмет спору.

Так, відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в п.10 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»" (в попередній редакції Закону, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у ч.2 ст.625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.

Крім того, застосування положень ч.2 ст.625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в п.3 ч.1 ст.160 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

У зв`язку з несплатою відповідачем вартості отриманих житлово-комунальних послуг за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року в розмірі 8 098,34 грн, які відшкодовані відповідачем позивачу після звернення останнім до суду, позивачу було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, позивачем на суму заборгованості відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України правомірно нараховані інфляційні втрати в сумі 180,09 гривень та 3% річних 49,68 гривень.

Стороною відповідача розрахунки інфляційний втрат та 3% річних не спростовані, свого розрахунку суд не надано.

При цьому, апеляційним судом не приймаються посилання апелянта в апеляційній скарзі на ту обставину, що відповідач не укладала договір з управителем будинку на надання послгуг а також не була присутня на загальних зборах будинку, де вирішувалось питання щодо вибору управляючої компанії, тому відповідач поставила під сумнів наявність та достовірність договорів наданих позивачем у зв`язку з чим подала клопотання про витребування доказів, а саме копії Протоколу загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_2 , яке було безпідставно залишено без задоволення судом першої інстанції, оскільки відповідач не має можливості отримати самостійно вказані докази та про те, що у данній справі доказування відбулось саме на припущеннях, адже матерали справи не містять Протоколу загальних зборів мешканців будинку АДРЕСА_2 на підставі якого ОСОБА_2 01 липня 2021 року уклав договір з ТОВ «Житлосервіс-КР» на надання послуг з управління будинком, оскільки відповідач в добровільному порядку сплатила заборгованість за надані позивачем житлово-комунальні послуги за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року в розмірі 8 098,34 грн, що свідчить про визнання наявності такої заборгованості.

Також колегією суддів не прймаються доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом не дотримано вимог процесуального законодавства і покладено обов`язок на відшкодування судового збору в повному обсязі на відповідача в сумі 2684 грн, хоча позовні вимоги задовольнив частково, оскільки судом частково задоволенні позовній вимоги позивача у зв`язку із самостійною сплатою відповідачем заборгованості за надані позивачем житлово-комунальні послуги за період з 01 лютого 2021 року по 30 червня 2023 року, а не з тих підстав, що правові підстави для задоволення позовних вимог позивача були відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не впливають на правильність висновків суду першої інстанції. Крім того, наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення або призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Апеляційний суд приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Відповідностатті 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду приходить до переконання, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді:

Повний текст постанови складено 19 листопада 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста