Рішення

від 19.11.2024 по справі 441/572/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/572/24 2/441/398/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.11.2024 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - Ференц О.І.,

за участю секретаря судових засідань Пеленської Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Городоцької державної нотаріальної контори про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В:

05.03.2024 позивачка звернулася до суду із даним позовом, покликаючись на те, що 01.04.2005 її тітка ОСОБА_3 , склала заповіт в її користь на усе належне їй майно. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Вона проживала з тіткою на момент її смерті, відтак спадщину прийняла. 21.02.2020, коли вона звернулася до нотаріуса, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3.0213 га на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області з тієї причини, що Державний акт на право приватної власності на таку був виданий після смерті спадкодавця. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 02.08.2021 було визнано недійсним розпорядження голови Городоцької РДА № 855 від 28.11.2005 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 3.0213 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯА № 736186, виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 855 від 28.11.2005 та зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 01:06:950:01453, скасувавши в Поземельній книзі запис про державну реєстрацію права власності, а також було визнано за нею право на земельну частку (пай) площею 2.97 умовних кадастрових гектари, що належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату серії ЛВ № 138570, виданого 17.03.1997 та зареєстрованого за № 62 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Вказувала, що в реєстратора їй стало відомо, що земельна ділянка оформлена на ОСОБА_2 на підставі Свідоцтв про право на спадщину за законом № 1458 та № 1459 від 14.12.2018, виданих державним нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори Шаравара В.В., які ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_3 . Таким чином державний нотаріус, не зважаючи на наявність заповіту та на видачу Державного акту на право приватної власності на землю після смерті спадкодавця, видала ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за законом на таке майно. Враховуючи той факт, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , що підтверджується документально, рішенням Городоцького районного суду Львівської області за нею визнано право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_4 , розпорядження голови Городоцької РДА № 855 від 28.11.2005 та Державний акт на право приватної власності на землю скасовано, спірні свідоцтва про право на спадщину за законом, видані на імя ОСОБА_2 , унеможливлюють реєстрацію за нею права власності на такі земельні ділянки, вона змушена звернутися до суду.

Просила суд постановити рішення, яким визнати недійсними Свідоцтво про право на спадщину за законом № 1458, видане 14.12.2018 Городоцькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 про спадкування ним земельної ділянки площею 2.6923 га (кадастровий номер 4620984500:17:000:0001), та скасувати державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна за реєст. № 1721362546209, визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом № 1459, видане 14.12.2018 Городоцькою державною нотаріальною конторою ОСОБА_2 про спадкування ним земельної ділянки площею 0.329 га (кадастровий номер 4620984500:24:000:0079), та скасувати державну реєстрацію об`єкта нерухомого майна за реєст. № 1721426946209.

В судове засідання позивач не з`явилася, від її представника надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з`явилися.

Представник відповідача - Городоцької державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, подавши 20.03.2024 письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позову заперечує (а.с.24).

Згідно з ч.2ст.247 ЦПК Українифіксування судового засідання не здійснювалося.

Проаналізувавши підстави позовної заяви, оглянувши та оцінивши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних міркувань.

Судом встановлено та стверджується матеріалами справи, що 13.02.2006 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Тимофєєвою А.М. та зареєстрований в реєстрі за № 284, згідно з яким ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_1 належне їй на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 зобов`язалася довічно утримувати ОСОБА_4 , забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою (а.с.13).

11.04.2006 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі вищевказаного договору довічного утримання (а.с.12).

01.04.2005 ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області ОСОБА_5 і зареєстрований в реєстрі за № 34, яким все своє майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не було і з чого б воно не складалося та на що по закону матиме право, в тому числі житловий будинок, сарай, що знаходяться в с. Коропуж, земельну ділянку, що прилягає до житлового будинку, сертифікат на право на середню земельну частку (пай), заповіла своїй племінниці ОСОБА_1 , 1957 р.н. (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла в с. Коропуж Городоцького району Львівської області (а.с.8). Згідно довідки виконкому Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області № 1444 від 15.10.2006 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті постійно проживала та була зареєстрована в с. Коропуж Городоцького району, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала до дня смерті одна.

Довідкою виконкому Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області № 814 від 06.12.2019 стверджується, що ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 одна. Разом з нею без реєстрації місця проживання до дня її смерті проживала племінниця ОСОБА_1 , заповіт від імені ОСОБА_3 посвідчувався у виконкомі Коропузької сільської ради (а.с.10). Довідкою виконкому Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області № 1135 від 24.07.06 підтверджується, що ОСОБА_1 займалася похоронами своєї одинокої тітки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і з якою проживала до дня її смерті в с. Коропуж (а.с.11).

09.11.2006 на ім`я ОСОБА_3 , яка проживає в с. Коропуж Городоцького району, видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 736186, згідно з яким ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 855 від 28.11.2005 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3.0213 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області (а.с.9). Вказана земельна ділянка складається з двох ділянок площами 2.6923 га (кадастровий номер 4620984500:17:000:0001) та 0.3290 га (кадастровий номер 4620984500:24:000:0079).

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 02.08.2021 у цивільній справі № 441/789/21 визнано недійсним розпорядження голови Городоцької РДА № 855 від 28.11.2005 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 3.0213 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також Державний акт на право приватної власності на землю серії ЯА № 736186, виданий на ім`я ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови Городоцької РДА № 855 від 28.11.2005 та зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 01:06:950:01453, скасувавши в Поземельній книзі запис про державну реєстрацію права власності, визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 2.97 умовний кадастрових гектари, що належало ОСОБА_3 на підставі Сертифікату серії ЛВ № 138570, виданого 17.03.1997 та зареєстрованого за № 62 в порядку спадкування за заповітом, який посвідчено від імені Ковалишин Ксенії 01.04.2005 секретарем Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області та зареєстрований в реєстрі за № 34 (а.с.5-6).

Постановою Львівського апеляційного суду від 09.09.2024 у справі № 441/789/21 рішення Городоцького районного суду Львівської області від 02.08.2021 скасовано, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її позову до Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Городоцької РДА Львівської області, Державного акта на право приватної власності на землю та державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом. Як встановлено апеляційним судом, про наявність заповіту Великолюбінська селищна рада у 2018 році не повідомляла Пустомитівський районний суд, заповіт від імені Ковалишин Ксенії за 2005 рік не було знайдено державним нотаріусом у реєстрі, а тому у державного нотаріуса Городоцької ДНК були усі підстави для видачі ОСОБА_2 Свідоцтв про право на спадщину за законом на спірні земельні ділянки. Ухвалюючи оскаржуване рішення від 02.08.2021 року. Городоцький районний суд Львівської області не вирішив питання строку прийняття спадщини, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України (а.с.78-80).

З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що її онук ОСОБА_2 , у визначений ЦК України строк звернувся із заявою про прийняття спадщини за законом до державного нотаріуса Городоцької державної нотаріальної контори (а.с.26). Державним нотаріусом перевірялася у спадковому реєстрі інформація про наявність чи відсутність заведених спадкових справ після смерті ОСОБА_3 та наявність чи відсутність зареєстрованих заповітів, однак таких не виявлено (а.с.28-30).

Згідно даних інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно № 13249032350 від 24.02.2024 власником земельних ділянок площами 2.6923 га (кадастровий номер 4620984500:17:000:0001) та 0.329 га (кадастровий номер 4620984500:24:000:0079) є ОСОБА_2 . Право власності зареєстровано на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1458, виданого 14.12.2019 Городоцькою державною нотаріальною конторою Львівської області, та Свідоцтва про право на спадщину за законом № 1459, виданого 14.12.2019 Городоцькою державною нотаріальною конторою Львівської області (а.с.14-15).

Згідност.328 ЦК Україниправо власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За положеннями ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Статтею 1268 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За положеннями ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. За положеннями ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини ст.1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від прийняття.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 своєчасно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за законом, а саме 10.11.2006. Відтак він вважається таким, що спадщину прийняв. Натомість ОСОБА_1 не проживала постійно із ОСОБА_4 на час її смерті, не була зареєстрована з нею, що підтверджується як довідкою виконкому Коропузької сільської ради Городоцького району Львівської області від 15.10.2006, так і довідкою виконкому Великолюбінської селищної ради Городоцького району Львівської області від 06.12.2019, до нотаріуса звернулася лише у 2021, відтак не є особою, яка спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла.

Відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених Законом.

У постанові Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1316/2227/11 (провадження № 61-12290св18) зроблено висновок, що у статті 1301 ЦК України як підставу визнання свідоцтва недійсним прямо вказано лише відсутність права спадкування в особи, на ім`я якої було видане свідоцтво. Це має місце, зокрема, у разі, якщо ця особа була усунена від спадкування; відсутні юридичні факти, що давали б їй підстави набути право на спадкування - утримання, спорідненість, заповіт; у випадку, коли спадкодавець, оголошений у судовому порядку померлим, виявився насправді живим і судове рішення про оголошення його померлим скасоване. Іншими підставами визнання свідоцтва недійсним можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб, включення до свідоцтва майна, яке не належало спадкодавцю на момент відкриття спадщини тощо.

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зістаттею 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З огляду на наведені вище обставини, беручи до уваги те, що матеріалами справи не підтверджено факту прийняття позивачкою спадщини після смерті ОСОБА_4 , відсутні підстави для задоволення її позовних вимог.

При цьому суд вважає, що позивачкою безпідставно заявлено вимоги також до Городоцької державної нотаріальної контори у звязку з наступним.

Відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.

Тобто, відповідач це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві.

Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення.

У зв`язку з наведеним нотаріус не може бути відповідачем у даній категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивачка заперечує право відповідача ОСОБА_6 на спадкування майна. Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачкою та документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст. 328, 1217, 1268, 1301 ЦК України, керуючись ст. 4, 10, 12-13, 263-265, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Городоцької державноїнотаріальної конторипро визнаннянедійсними свідоцтвпро правона спадщинута скасуваннядержавної реєстрації відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий О.І. Ференц