Рішення

від 07.11.2024 по справі 490/6480/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2-а/490/111/2024 Справа № 490/6480/24

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва в складі головуючого судді ГуденкоО.А., при секретарі Вознюк Д.І., без участі сторін,

розглянувши безвиклику учасниківсправи (уписьмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на наземному транспорті, Центральний відділ ДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2024 до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов вказаний позов, в якому позивач просить скасувати постанову начальникаВідділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Романенка Володимира Васильовича про накладення адміністративного стягнення серії ПС №002203 від 08.04.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною 3 статті 132-2 КУпАП, провадження про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 132-2 КУпАП закрити, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспортіна користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60грн., повернути за рахунок бюджетних асигнуваньДержавної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплачену суму штрафу в розмірі 68 000,00грн, повернути за рахунок бюджетних асигнуваньЦентрального відділу ДВС на користь ОСОБА_1 сплаченийвиконавчий збір та суму витрат пов`язаних з відкриттям виконавчого провадження в розмірі 7 100,00грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що оскаржувана постанова сама по собі не є належним та достатнім доказом, що підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, на датувчинення правопорушення та на дату винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 серії ПС №002203, ОСОБА_1 не обіймав посаду керівника юридичної особи ТОВ «СП «ПАЕК», порушено вимоги ст. 132 КУпАП та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у виді штрафу в твердій грошовій сумі 34000,00грн чим порушено ч. 3 ст. 132-2 КУпАП, якою не передбачено відповідальність у твердій грошовій сумі, а визначається в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 263 КАС України, за наявними у справі матеріалами та призначено провести судове засідання по суті 07.11.2024 об 11 год 00 хв. в приміщенні Центрального районного суду м. Миколаєва за адресою м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12 (каб. № 9). Вказаною ухвалою суду надано Відповідачу 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

05.08.2024 від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із додатками. Зі змісту вказаного відзиву вбачається, що ідповідач заперечує проти задоволення позову оскільки позивачем порушено строк звернення до суду та взагалі наявні підстави для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст. 132-2 КУпАП.

Звертають увагу суду , що згідно відомостей товарно-транспортної накладної від 13.03.2024 № 252, яка була надана посадовим особам Відповідача під час проведення перевірки, вантажовідправником визначено ТОВ СП ПАЕК, згідно печатки на зазначеній ТТН код ЄДРПОУ - 41967335.

14.03.2024 посадовими особами Укртрансбезпеки здійснювалась рейдова перевірка (перевірка на дорозі) відповідно до направлення від 07.03.2024 № 000011. Так, 14.03.2024 о 06 год. 21 хв. на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса, 452 км+811м було зупинено вантажний автомобіль у складі спеціального вантажного сідлового тягача MAN, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , та напівпричепа TRAILOR, ДНЗ НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 . Під час проведеної перевірки здійснено габаритно-ваговий контроль зазначених транспортних засобів та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: загальна маса ТЗ склала 50,40 тон (26 % перевищення), навантаження на одиночну вісь склало 13,4 тон при нормативно допустимих 11,5 тон (перевищення склало 16,52 %), навантаження на строєну вісь склало 29,85 тон при допустимих 24 тони (перевищення склало 24,38 %).

Так, як було зазначено раніше, під час проведеної перевірки здійснено габаритноваговий контроль зазначених транспортних засобів та встановлено перевищення визначених законодавством габаритно-вагових норм, а саме: загальна маса ТЗ склала 50,40 тон, проте, згідно відомостей наданої під час перевірки товарнотранспортної накладної від 13.03.2024 № 252, загальна маса транспортного засобу склала 40,78 тон.

Отже, зазначене порушення містило ознаки такого, за яке передбачена відповідальність відповідно до ст. 132-2 КУПАП. Враховуючи вищезазначене, відомості, вказані в товарно-транспортній накладній, а саме: маса вантажу не відповідала фактично зафіксованим ваговим показникам - працівниками Служби у чіткій відповідності до вимог закону було прийнято оскаржувану постанову..

13.08.2024 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якому зазначає про дотримання строків, визначених статтею 286 КАС України, звернення до суду. Так, про винесення оскаржуваної Позивачу стало відомо лише 17.07.2024 з моменту відкриття виконавчого провадження з виконання вказаної постанови, а доводи відповідача про своєчасне направлення копії постанови не спростовують факт не отримання постанови. Крім того, позивач не є належним суб`єктом адміністративного правопорушення. Відповідно кінцевим строком звернення з позовною заявою про притягнення до адміністративної відповідальності є 29.07.2024. Оскільки, ОСОБА_1 є неналежним суб`єктом правопорушення, відповідно не очікував отримання кореспонденції.

Зазначають, що доводи відповідача є безпідставними, так як правова позиція останнього заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Також звертають увагу суду на те, що згідно наданих суду доказів, а саме товарно-транспортної накладної від 13.03.2024 № 252, перевізником визначено ТОВ «СП «ПАЕК» (код ЄДРПОУ 41967335) та також в зазначеній товарно-транспортній накладній містяться відомості та підпис керівника (директора) ТОВ «СП «ПАЕК» ОСОБА_3 . Відомості щодо керівника містяться також в долучених Відповідачем «матеріалах перевірки», а саме Безкоштовний запит з ЄДРЮОФОП та ГФ, де зазначено, що керівником ТОВ «СП «ПАЕК» (код ЄДРПОУ 41967335) є ОСОБА_3 .

Таким чином, станом дату на вчинення вищевказаного правопорушення та на дату винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 серії ПС №002203 ОСОБА_1 не обіймав посаду керівника юридичної особи ТОВ «СП «ПАЕК» та доказів перебування ОСОБА_1 на посаді керівника Відповідачем до відзиву не долучено. Отже, ОСОБА_1 не є належним суб`єктом правопорушення, що не спростовується Відповідачем у відзиві.

Крім того, Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області за Актом № АР046476 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.04.2024 за № ПШ 057412, якою притягнуто до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «СП «ПАЕК», як перевізника, за порушення встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідальністьза яке передбачено ЗУ «Про автомобільний транспорт». Платіжною інструкцією за № 8810659232 від 17.05.2024 сплачено штраф у розмірі 34 000,00грн за постановою про накладення адміністративного стягнення від 25.04.2024 за № ПШ 057412. Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Щодо строку на звернення з позовною заявою.

Ч. 4 ст. 123 КАС України визначено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Положеннями частини другої статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, -протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Так, оскаржувана постанова прийнята 08.04.2024, а з позовною заявою позивач звернувся до суду 26.07.2024, вказуючи про неотримання зазначеної оскаржуваної постанови.

Згідно з матеріалами справи, на адресу реєстрації місця проживання позивача (як фізичної особи) - АДРЕСА_1 , було направлено супровідний лист від 08.04.2024 № 29533/33/24-24 разом з оскаржуваною постановою, рекомендованим поштовим відправленням № 6512205911890, яке не було вручене під час надсилання та було повернуто відправнику. Зазначена адреса вантажовідправника внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осібфізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначає відповідач, представником та кінцевим бенефіціарним власником зазначеної юридичної особи, на момент винесення оскаржуваної постанови, був ОСОБА_1 . Позивач повинен використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості для своєчасного отримання кореспонденції. Лише на позивача покладено обов`язок отримання цієї кореспонденції, а тому свідоме неотримання кореспонденції, яка направлялася відповідачем на офіційну адресу позивача, не може бути розцінено як порушення прав позивача.

Відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Матеріалами справи підтверджується, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав 17.07.2024 разом з постановою державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження №ВП 75550118 з примусового виконання вказаної постанови , після чого протягом 10 днів звернувся до суду з вказаним позовом .

Отже, відповідно до положень ст. 286 КАС України , строк на звернення до суду з вказаним позовом позивачем не пропущено.

Таким чином, суд приходить до виснвоку про безпідставність заперечень Відповідача щодо залишення позову без розгляду.

Як вбачаєтьсяз матеріалів справи,08.04.2024начальникомВідділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Романенко Володимиром Васильовичем, винесено постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 за № ПС 002203 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області 68000,00грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що07.03.2024 о 06 год 21 хв., за адресою М-05 Київ - Одеса, км 452 + 811, був проведений габаритно-ваговий контроль т/зMANр/н НОМЕР_1 та встановлено, що вантажовідправником було внесено відомості про масу вантажу до ТТН №252 від 13.03.2024, що не відповідають фактичним даним та перевищують встановлені законодавством нормативно правові (вагові) параметри понад 20%, але не більше 30%, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 132-2КУпАП та притягнуто фізичну особу ОСОБА_1 , як керівника юридичної особи ТОВ «СП «ПАЕК», до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000,00грн.

Вказана постанова винесена на підставі Акту № АР046476 від 14.03.2024, згідно якого вбачається, що за товарно-транспортною накладною №252від 13.03.2024т/зMANр/н НОМЕР_1 автомобільним перевізником та вантажовідправником являється ТОВ «СП «ПАЕК».

В подальшому, оскаржувану постанову направлено до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із супровідним листом Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області від 29.05.2024 за№ 46769/33/24-24 для подальшої організації примусового виконання.

17.07.2024заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 75550118 з примусового виконання постанови Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 за № ПС 002203 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області 68000,00грн.

На виконання постановиДержавної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 за № ПС 002203 у примусовому порядку, ОСОБА_1 сплачено штраф у повному обсязі з урахуванням витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

Як зазначає позивач, на дату вчинення вищевказаного правопорушення та на дату винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 серії ПС №002203 ОСОБА_1 не обіймав посаду керівника юридичної особи ТОВ «СП «ПАЕК», що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Так, з витягу дійсно вбачається, що з 23.08.2022 року керівником юридичної особи є ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , є представником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.

Крім того, Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області за Актом № АР046476 від 14.03.2024 року ( 06.21 годин а/д М-05 452 км+811 м) винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.04.2024 року за № ПШ 057412, якою притягнуто ТОВ «СП «ПАЕК», як перевізника, за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідальність за яке передбачене абзацом 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - на підставі Акту № 046476 про перевищення встановлених законодавствоми габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу на автомобілі МАН, державний номер НОМЕР_1 .

Платіжною інструкцією за № 8810659232 від 17.05.2024 року сплачено штраф у розмірі 34000,00грн за постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.04.2024 року за № ПШ 057412.

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваної постанови, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку із адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого дотримання законності.

Частиною 2 статті 19 Конституції України від 28.06.1991 №254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма Основного Закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень: повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За правилами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Отже, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративнеправопорушення, є будь-якіфактичнідані, на основіяких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлюєнаявністьчивідсутністьадміністративногоправопорушення,винністьданої особи в йоговчиненні та іншіобставини, щомаютьзначення для правильного вирішеннясправи. Ціданівстановлюються протоколом про адміністративнеправопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративноївідповідальності, потерпілих, свідків, висновкомексперта, речовимидоказами, показаннямитехнічнихприладів та технічнихзасобів, щомаютьфункції фото - і кінозйомки, відеозаписучизасобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яківикористовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, щостосуютьсязабезпеченнябезпекидорожньогоруху, протоколом про вилучення речей і документів, а такожіншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративноївідповідальностіможливелише за наявностіподіїадміністративногоправопорушення та вини особи у йоговчиненні, яка підтвердженаналежнимидоказами.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Отже, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, під яким слід розуміти встановлену в адміністративно-правових нормах КУпАП сукупність ознак, котрі визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно-правових санкцій. До складу правопорушення входять: об`єкт правопорушення; об`єктивна сторона правопорушення; суб`єкт правопорушення; суб`єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Відтак, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Станом дату на вчинення вищевказаного правопорушення та на дату винесення постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 серії ПС №002203 ОСОБА_1 не обіймав посаду керівника юридичної особи ТОВ «СП «ПАЕК» та доказів перебування ОСОБА_1 на посаді керівника відповідач не долучив.

Отже, ОСОБА_1 не є належним суб`єктом правопорушення.

Крім того, взагалі є незрозумілим, яким чином відповідачем проведено габаритно-ваговий контроль 07 березня 2024 року - з використанням даних Товарно-транспортної накладної від 13 березня 2024 року.

Статтею 132 КУпАП передбачена відповідальність вантажовідправника, у разі внесення (зазначення) відомостей про масу або габарити вантажу та товарно-транспортної накладної абоіншоговизначеногозаконодавством документа на вантаж, що не відповідаютьфактичнимданим, якіперевищують нормативно встановленізаконодавствомваговіабогабаритніпараметри, крім вантажовідправника, якийодночасно є перевізникомцьоговантажу.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СП «ПАЕК» являється автомобільним перевізником та вантажовідправником.

Суд враховує, що дійсно ТОВ «СП «ПАЕК» вже притягнуто до відповідальності на підставі постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.04.2024 року за № ПШ 057412, як перевізника, за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідальність за яке передбачене абзацом 16 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».- тобто фактичне за теме саме порушення- перевищення нормативно встановлених законодавством вагові або габаритні параметри, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу - одного і того самого транспортного засобу д/н НОМЕР_1 в той самий час та на тому самому місці.

Тобто, відповідач в порушення вимог ст. 132 КУпАП намагається притягнути до відповідальності за одне й теж саме порушення ТОВ «СП «ПАЕК», як перевізника, та керівника ТОВ «СП «ПАЕК», як вантажовідправника, чим порушує вимоги ст. 132 КУпАП.

До того ж, слід також зазначити й про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Суд при оцінці доказів у справі враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на наземному транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.04.2024 серії ПС №002203.

Що стосується вимог позову про повернення за рахунок бюджетних асигнуваньДержавної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплачену суму штрафу в розмірі 68 000,00грн та повернення за рахунок бюджетних асигнуваньЦентрального відділу ДВС на користь ОСОБА_1 сплаченийвиконавчий збір та суму витрат пов`язаних з відкриттям виконавчого провадження в розмірі 7 100,00грн.

Як викладено у Постанові від 8 серпня 2023 року у справі N 910/5880/21 (провадження N 12-36гс22 ) Великої Палати Верховного Суду - що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави. Це узгоджується із практикою Великої Палати Верховного Суду про те, що рішення органу влади за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (див., наприклад, постанови від 21 серпня 2019 року у справі N 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі N 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі N 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі N 922/614/19 (пункт 52), від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц (пункт 109)).

За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях, тоді як для кондикційних зобов`язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі N 320/5877/17 (пункти 45-46)). Інакше кажучи, у деліктних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе.

З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи ЦК України про відшкодування шкоди. На ці правовідносини поширюються приписи статті 1212 ЦК України, які застосували суди першої й апеляційної інстанцій, задовольняючи позов. Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 червня 2018 року у справі N 910/23967/16, а також від 5 лютого 2020 року у справі N 910/15295/18, на яку звернув увагу Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі про передання справи N 910/5880/21 на розглядВеликої Палати Верхового Суду.

Також ВП зауважила, що кошти слід стягнути на користь позивача саме з державного бюджету, а не з Укртрансбезпеки за рахунок її бюджетних асигнувань, що відповідає висновку ВП ВС, викладеному у постанові від 19.06.2018 у справі №910/23967/16.

Разом з тим, на вказану правову підставу позивач не посилається взагалі, крім того, згідно вказаного висновку ВП ВС - такі витмоги підлягають розгляду в цивільному або господарському судочинстві і не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства згідно ст. 286 КАС України.

Відповідно до ст. 238 - 239 КАС України, суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; тощо . Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За такого, слід закрити провадження у цій частині позовних вимог.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до ст.139 КАС України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючисьст.ст.2,9,72-78,229,238, 242,244,286, 293,295 КАС України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на наземному транспорті, Центральний відділ ДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті - задовольнити частково.

Скасувати постанову начальникаВідділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Романенка Володимира Васильовича про накладення адміністративного стягнення серії ПС №002203 від 08.04.2024 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за частиною 3 статті 132-2 КУпАП.

Провадження про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за частиною 3 статті 132-2 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспортіна користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60грн.

Закрити проваження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про повернення за рахунок бюджетних асигнуваньДержавної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 сплачену суму штрафу в розмірі 68 000,00грн.

Закрити проваження в частині позовних вимог ОСОБА_1 про повернення за рахунок бюджетних асигнуваньЦентрального відділу ДВС на користь ОСОБА_1 сплаченийвиконавчий збір та суму витрат пов`язаних з відкриттям виконавчого провадження в розмірі 7 100,00грн.

Роз`яснити позивачу, що вказані позовні вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 15.11.2024 року.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО