Рішення

від 18.11.2024 по справі 360/1007/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

18 листопада 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/1007/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач або ОСОБА_2 ) до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі УСЗН Лисичанської МВА або відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області або відповідач 2), відповідно до якого позивач, з урахуванням уточнення від 16.09.2024 просить суд:

визнати протиправною бездіяльність та активні дії Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплати особі з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019-2022 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області призначити, нарахувати та виплатити особі з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня інвалідам війни 2-ї групи за 2019-2022 роки, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої Законами України «Про державний бюджет України на 2019, 2020, 2021, 2022 роки».

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №360/867/23, що набрало законної сили 25.01.2024, визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 11.05.2019 про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1

08.03.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою, відповідно до якої просив призначити, нарахувати та виплатити особі з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 щорічну одноразову грошову допомогу до 5-го травня інвалідам війни 2-ї групи за 2019-2022 роки, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої Законами України «Про державний бюджет України на 2019, 2020, 2021, 2022 роки», у відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

25.03.2024 позивачем отримано відповідь відповідача, в якій зазначено, що протягом 2023 року змінилось законодавство, розпорядником бюджетних коштів для цих цілей визначено Пенсійний фонд України, відповідно нарахування та виплата грошової допомоги до 05 травня (грошової виплати до дня Незалежності України) до повноважень управління не відноситься.

Позивач не згоден з такими діями відповідача, у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду.

Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської позов ОСОБА_1 не визнало, про що 07.10.2024 подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити з огляду на таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебував на обліку в Управлінні, в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, Положення про який, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (далі Положення про Реєстр), за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, з 11.07.2016 по 10.05.2019, на підставі посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни» серії НОМЕР_2 від 11.07.2016.

11.05.2019 категорія особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, ОСОБА_1 , закрита в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги по Лисичанській міській територіальній громаді, на підставі розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 11.05.2019 «Про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни» стосовно ОСОБА_1 .

З 11.05.2019 по 30.11.2022 ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні, в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, за категоріями «Особа, постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії», «Особа з інвалідністю 2 групи внаслідок загального захворювання».

З 01.12.2022, згідно з пунктом 3 Положення про Реєстр, функції щодо збирання, систематизації, зберігання інформації про пільговиків, забезпечення її використання, здійснюють органи Пенсійного фонду України.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 360/867/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління про визнання протиправним та скасування розпорядження Управління від 11.05.2019 про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 , враховуючи постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року про залишення без задоволення апеляційної скарги Управління на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 360/867/23, та залишення рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 360/867/23 без змін, рішенням Управління від 19.02.2024 скасовано розпорядження Управління від 11.05.2019 про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 .

Рішення про скасування вищезазначеного розпорядження Управління від 11.05.2019 було направлено на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом Управління від 19.02.2024 № 267.

Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом від 22.02.2024 № 1200-0304-9/4627 повідомило Управління про направлення за належністю рішення Управління про скасування розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 11.05.2019 «Про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни» стосовно ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

У 2019-2022 роках виплата разової щорічної грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни передбачалася частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон) в редакції, що діяла до 15.04.2023.

У 2019, 2020, 2021, 2022 роках переліки осіб, які мають право на виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня, від силових міністерств, спеціальних структур, військових формувань, підприємств, установ, організацій, Пенсійного фонду України, із зазначенням в них ОСОБА_1 , або заяви щодо надання відповідної допомоги від ОСОБА_1 , надання яких передбачалося відповідними постановами Кабінету Міністрів України, до Управління не надходили.

В зв`язку з вищевикладеним підстави для нарахування і виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом у 2019-2022 роках, на думку відповідача, були відсутні.

Законом України від 20 березня 2023 року № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» частину п`яту статті 13 Закону викладено в такій редакції: «Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Згідно з пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» інформація про осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, подається Пенсійному фонду України до 1 жовтня поточного року силовими та спеціальними структурами, військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.

Згідно з пунктом 4 Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396, отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися із заявою щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу/центру надання адміністративних послуг за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Отже, на теперешній час, функції надання ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом, належать виключно Пенсійному фонду України.

Бюджетні призначення на виплату разової грошової допомоги до 5 травня або разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» паспортом бюджетної програми на 2024 рік Управлінню не доводились.

Відповідач зазначає, що функції призначення, нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, разової грошової виплати до Дня Незалежності України не відносяться до компетенції Управління, тому просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позов ОСОБА_1 не визнало, про що 01.11.2024 подало відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити з огляду на таке.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пенсія по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2023 по справі № 160/23875/23, яке постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024 залишено без змін, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2023 про призначення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2 групи та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

На виконання рішення суду від 31.10.2023 по справі № 160/23875/23 позивачу проведено нарахування разової грошової виплати до Дня Незалежності України як інваліду війни 2-ї групи в розмірі 2900,00 грн.

Законом України від 20.03.2023 № 2983-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» (далі Закон № 2983) ч. 5 ст. 14 Закону України від 22.10.1993 № 3551- XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон № 3551) викладено в наступній редакції: «Щороку до Дня Незалежності України учасникам війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Отже, законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551. Державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії можуть бути визначені як законами України, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 2 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26485 (зі змінами), визначено, що головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.

Ч.5 ст. 14 Закону № 3551 в редакції Закону № 2983 є чинною, а відтак підлягає обов`язковому застосуванню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань (далі Постанова № 754) затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань (далі Порядок № 754) та Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань. Відповідно до вищезазначеної постанови особам з інвалідністю внаслідок війни II групи разова грошова допомога до 24 серпня 2023 року виплачувалась в розмірі 2900,00 грн.

Пунктом 1 Порядку № 754 встановлено, що цей порядок визначає механізм використання коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за програмою Щорічна разова грошова виплата ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (далі бюджетні кошти).

Відповідно до п. 7 Порядку № 754 бюджетні кошти використовуються Мінсоцполітики в межах відповідних бюджетних призначень, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням необхідності виконання взятих на облік в органах Казначейства бюджетних зобов`язань минулих років та в разі їх відповідності паспорту бюджетної програми.

Кошти на фінансування видатків на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальної допомоги особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, передбачено Законом України Про Державний бюджет України на 2023 рік» у складі бюджетної програми за КПКВК 2501150 Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною».

Головним розпорядником коштів державного бюджету, що виділяються на забезпечення виплат по зазначеній бюджетній програмі, є Міністерство соціальної політики України, розпорядником коштів нижчого рівня Пенсійний фонд України.

П. 2 Порядку № 754 визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Пенсійний фонд України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, зокрема, за напрямком, визначеним пп. 4 п. 4 Порядку № 754 (здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України відповідно до Порядку здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, затвердженого Постановою № 754).

Згідно з пп. 4 п. 5 Порядку № 754 Пенсійному фонду України за напрямом, визначеним пп. 4 п. 4 цього Порядку, бюджетні кошти розподіляються в межах бюджетних призначень і спрямовуються на підставі заявки (за формою, визначеною Мінсоцполітики) на фінансування виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої ч. 5 ст.ст. 12 15, п. 1 ч. 1 ст. 16 Законом № 3551 і ч. 3 ст. ст. 61 64 Закону України Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), і витрат на оплату послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання.

Пенсійний фонд України формує заявку на фінансування грошової допомоги і витрат на оплату послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою організаціями, які здійснюють виплату та доставку пенсій і грошової допомоги за місцем фактичного проживання, та подає її Мінсоцполітики до 10 серпня поточного року.

Кошти для виплати грошової допомоги та оплати послуг, пов`язаних з її виплатою та доставкою, перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ Ощадбанк.

Органи Пенсійного фонду України не можуть вчиняти дій, що суперечать вищенаведеним законодавчим актам або не відповідають їм. Постановою № 754 встановлено чіткі повноваження Головного управління у процедурі виплати грошової допомоги. Бездіяльності, протиправних дій чи дій, які б свідчили про перевищення повноважень, Головним управлінням не допущено.

Враховуючи наведене, відповідач 2 просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відмовити.

В свою чергу позивачем 14.10.2024 та 11.11.2024 надано відповіді на відзиви відповідачів, згідно яких зазначено таке.

Статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, що став особою з інвалідністю встановлено Лисичанським міським судом від 19.01.2018 у справі №415/7858/17, перевірено Донецьким апеляційним адміністративним судом 24.05.2024 і є незмінним.

Відповідач разом з УПФУ в м Лисичанськ (відповідачем по справі №415/7858/17) з травня 2019 року тричі звертались до суду за переглядом статусу позивача, однак отримали ухвали про відмову.

В січні 2021 року відповідачі припинили виконувати постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 19.01.2018 у справі №415/7858/17 по відношенню до розміру пенсії «з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом» та по відношенню до статусу позивача «внаслідок ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби став особою з інвалідністю».

З 11.05.2019 по 19.02.2024 відповідач виявляв активну поведінку щодо статусу особи з інвалідністю внаслідок війни позивача, чим заважав та унеможливлював звернення за нарахуванням і виплатою позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом 3551-ХІІ.

Згідно довідки внутрішньо переміщеної особи позивача від 07.06.2022, внаслідок евакуації позивач знаходиться на обліку в Центральному управлінні соціального захисту населення (ЦУСЗН) Дніпровської міської ради, де 13.03.2023 за №15/6-209 позивачу роз`яснили, що статус особи з інвалідністю внаслідок війни ним не втрачено, а посвідчення «Особа з інвалідністю внаслідок війни» серії НОМЕР_2 від 11.07.2016 чинне, оскільки підставою видачі цього посвідчення є довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності, що також є чинною.

Норма у вісім мінімальних пенсій за віком була чинною до внесення змін Законом України від 20.03.2023 № 2983-1Х щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань до ч.5 ст.13 Закону № 3551-ХІІ.

Підтвердженням статусу позивача протягом спірного періоду у 2019 - 2022 роки, є отримання ним пенсії по інвалідності як інваліду війни, а розмір разової грошової виплати у спірний період 2019 - 2022 роки складав для 2-ї групи інвалідності за ст. 13 Закону №3551-ХІІ - вісім мінімальних пенсій за віком.

Постанова Лисичанського міського суду від 19.01.2018 у справі №415/7858/17 про військовий статус втрати здоров`я протягом 2019 - 2022 років була чинною.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 № 360/867/23, що набрало законної сили постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024 визнано протиправним та скасовано розпорядження відповідача від 11 травня 2019 року про втрату позивачем статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Позивач своєчасно повідомляв відповідача про те, що потребує разову грошову допомогу за 2019 - 2022 роки. Розмір щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня для позивача у спірний період з квітня 2019 року по грудень 2022 року за Законом повинен складати: у 2019 році 8 МПзВ х 1497грн = 11976 грн; у 2020 році 8 МПзВ х 1638 грн = 13104 грн; у 2021 році 8МПзВ х 1769 грн = 14152 грн; у 2022 році 8МПзВ х 1934грн = 15472 грн.

Такі функції призначення, нарахування (перевірки правильності нарахування) та виплати соціальних гарантій відповідачем 1 позивачу робилось раніше, отже це компетенція саме відповідача 1.

Щодо відзиву відповідача 2 зазначив, що ці правовідносини між сторонами були розглянуті 18.09.2024 Третім апеляційним адміністративним судом в адміністративній справі № 160/23875/23. Листом від 15.10.2024 відповідач 2 повідомив позивача, що на виконання зазначеного рішення суду ОСОБА_1 нарахована разова грошова виплата до дня Незалежності України 2900 грн, яка буде виплачена після виділення відповідачу 2 додаткових бюджетних призначень. При цьому, розмір допомоги, визначений у 8 мінімальних пенсій за віком, наразі є чинним.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 просить суд задовольнити його позов.

Ухвалою суду від 09.09.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 23.10.2024 замінено найменування відповідача Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

Ухвалою суду від 23.10.2024 залучено до участі у справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , є внутрішньо переміщеною особою згідно довідки від 07.06.2022 № 1201-5001723609, фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни з 11.07.2016 згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 11.07.2016. На час виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

На теперішній час позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пенсія по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розпорядженням Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 11.05.2019 ОСОБА_1 визнано таким, що втратив статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 360/867/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2024, задоволено позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії: визнано протиправним та скасовано розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради від 11 травня 2019 року про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1

08.03.2024 позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Лисичанської МВЦА із заявою, в якій просив у зв`язку із набранням законної сили рішенням суду у справі № 360/867/23 призначити, нарахувати та сплатити ОСОБА_1 щорічну одноразову допомогу до 5-го травня інвалідам війни 2-ої групи за 2019-2022 роки виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про державний бюджет за 2019, 2020, 2021, 2022 роки».

Листом від 25.03.2024 за № 465 Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до змін, внесених Законом України від 20.03.2023 № 2983-ІХ, вищевказана допомога виплачується щороку до Дня Незалежності України, а згідно Порядку використання коштів державного бюджету для забезпечення соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754, розпорядником бюджетних коштів для здійснення виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України визначено Пенсійний фонд України.

Враховуючи викладене, відповідачем 1 зазначено про відсутність повноважень Управління щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 05 травня (грошової виплати до Дня Незалежності України).

Не погоджуючись з такими діями та бездіяльністю відповідача 1, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначається Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (Закон №3551-ХІІ).

Відповідно до статті 7 Закону №3552-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Статтею 13 Закону №3551-ХІІ регламентовано пільги інвалідам війни.

Так, відповідно до ст.13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах:

інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком;

II групи - вісім мінімальних пенсій за віком;

III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.

У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону №3551-XII і Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, якими визначався, зокрема розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Так, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань передбачено, що у 2019 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань (далі - грошова допомога), здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення).

Районні органи соціального захисту населення перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 3850 гривень; II групи - 3400 гривень; III групи - 2950 гривень.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» визначено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:- I групи - 4421 гривня; - II групи -3906 гривень; - III групи - 3391 гривня.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що у період з 2019 по 2022 функції з виплати разової грошової допомоги було покладено на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення. При цьому, право осіб на соціальне забезпечення у порядку, встановленому статтею 13 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV«Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком, було відновлено з 27.02.2020.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач 1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі № 360/867/23 за позовом ОСОБА_1 , рішенням від 19.02.2024 скасував розпорядження Управління від 11.05.2019 про втрату статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 .

Отже, у зв`язку із поновленням ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, позивач має право на виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни за 2019-2022 роки.

Водночас, визначаючи розмір допомоги, суд зауважує, що ОСОБА_1 має право на соціальне забезпечення у порядку, встановленому статтею 13 Закону № 3551-ХІІ (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV«Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - вісім мінімальних пенсій за віком лише з 27.02.2020 на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі № 3-р/2020.

Відтак, за 2019 рік виплата допомоги позивачу має здійснюватися у розмірі, встановленому пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань в сумі 3400 гривень.

Згідно з абзацом п`ятим статті 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 297-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.

Абзацом восьмим статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.

Абзацом восьмим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.

Отже, виплата щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни має бути виплачена ОСОБА_1 у таких розмірах:

за 2020 рік в сумі 13 104,00 грн (1638,00 грн х 8);

за 2021 в сумі 14 152,00 грн (1769,00 грн х 8);

за 2022 рік в сумі 14 472,00 грн (1934,00 грн х 8).

Що стосується вимог позивача про необхідність виплати щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня Управлінням соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з підстав того, що ОСОБА_1 у спірний період знаходився там на обліку, суд зазначає таке.

Законом України від 20.03.2023 № 2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" ч.5 ст.13 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в наступній редакції: Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325, втратив чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2021 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 № 754 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань».

Постановою №754 затверджено порядок використання коштів для соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань і виплати до Дня Незалежності України (раніше ця виплата була до 5 травня календарного року).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 визнано такою, що втратила чинність Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 754 Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань.

При цьому, пунктом 2 Постанови № 1396 передбачено, що інформація про осіб (за категоріями), які мають право на отримання разової грошової виплати до Дня Незалежності України і не перебувають на обліку в Пенсійному фонді України, подається Пенсійному фонду України до 1 серпня поточного року Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури, Головним управлінням Національної гвардії, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Державним бюро розслідувань, Службою безпеки, розвідувальними органами, Службою судової охорони, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого вищевказаною Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 №1396, отримувачі грошової допомоги, зокрема ті, що набули відповідного статусу згідно із статтями 6, 7, 9, 10, 10-1, 11 Закону до 24 серпня поточного року включно, яким грошову допомогу не виплачено станом на 1 жовтня, мають право звернутися із заявою щодо її виплати до Пенсійного фонду України (його територіального органу/центру надання адміністративних послуг за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) та отримати її до 1 листопада поточного року.

Отже, на теперешній час, функції щодо надання ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань разової грошової виплати, належать виключно Пенсійному фонду України.

При цьому, з відзиву відповідача 1 вбачається, що рішення про скасування вищезазначеного розпорядження Управління від 11.05.2019 направлено на ім`я начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом Управління від 19.02.2024 № 267, яке в свою чергу листом від 22.02.2024 № 1200-0304-9/4627 направило вказане рішення за належністю до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, де ОСОБА_1 перебуває на обліку.

Таким чином, нарахування і виплата ОСОБА_1 щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни має бути здійснена Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відтак, протиправних дій чи бездіяльності в діях відповідача 1 при наданні позивачу відповіді на його звернення від 08.03.2024 листом від 25.03.2024 за № 465, судом не встановлено.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; […].

Згідно з частиною другою статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2019 рік у розмірі 3400 гривень;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020, 2021 та 2022 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за кожен рік.

Доводам відповідача 2, наведеним в обґрунтування розміру виплаченої ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України як інваліду війни 2-ї групи за 2023 рік, судом правова оцінка не надається, оскільки це не є предметом спору в даній справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є частково обґрунтованими та належать до часткового задоволення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ) до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24205528 юридична адреса: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Володимира Великого, 22А), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, юридична адреса: 49094, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2019 рік у розмірі 3400 гривень.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020, 2021 та 2022 роки у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за кожен рік.

У задоволенні решти позовних вимог, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян