Ухвала

від 14.11.2024 по справі 400/8996/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 листопада 2024 р. № 400/8996/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаВиконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001, Управління комунального майна Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001, ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 ,

прозобов`язання вчинити певні дії, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_4 вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (далі - відповідач 1), Управління комунального майна Миколаївської міської ради (далі - відповідач 2), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3), ОСОБА_3 (далі - відповідач 4), в якій позивач просить суд:

зобов`язати виконавчий комітету Миколаївської міської ради винести рiшення в порядку тимчасового полiпшення житлових умов без знятя з квартирного облiку про надання ОСОБА_4 додаткового житлового примiщення за адресою: АДРЕСА_5 .

зобов`язати виконавчий комітету Миколаївської міської ради на пiдставi рiшення в порядку тимчасового полiпшення житлових умов без зняття з квартирного облiку про надання житлового примiщення надати ОСОБА_4 обмiнний ордер на додаткове житлове примiщення.

визнати частково недiйсним свiдоцтво про право власностi на квартиру АДРЕСА_6 на iм`я ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в частинi приватизації кухні - l6,7 кв.м. та коридору загального користування - 30,9 кв.м.

зобов`язати звiльнити власникiв квартири АДРЕСА_5 кухню - l6,7 кв.м. та коридор загального користування -30,9 кв.м., що незаконно ввiйшли в приватизацiю.

26.09.2024 року Миколаївським окружним адміністративним судом відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині вимог - про визнання частково недiйсним свiдоцтва про право власностi на квартиру АДРЕСА_6 на iм`я ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в частинi приватизації кухні - l6,7 кв.м. та коридору загального користування - 30,9 кв.м. та зобов`язання звiльнити власникiв квартири АДРЕСА_5 кухню - l6,7 кв.м. та коридор загального користування -30,9 кв.м.

В іншій частині позовних вимог до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Управління комунального майна Миколаївської міської ради ухвалою суду від 26.09.2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, у якій конкретизувати позовні вимоги до кожного відповідача (заначити чітко щодо кожного з відповідача окремо які дії чи бездіяльність позивач просить суд визнати протиправними).

06.11.2024 від позивача надійшли клопотання про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків та уточнена позовна заява.

В клопотанні про поновлення пропущеного строку на усунення недоліків позивач зазначає, що позивач отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху 22.10.2024 року та пропустив строк подачі уточненої позовної заяви через ракетні обстріли, просить поновити строк звернення на усунення недоліків позовної заяви.

Ознайомившись з клопотанням позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до повідомлення про вручення, 22.10.2024 позивач отримав ухвали від 26.09.2024 року про відмову у відкритті провадження в частині позовних вимог та залишення позовної заяви без руху. Десятиденний строк з дня одержання ухвали про залишення позовної заяви без руху сплив 01.11.2024 року. Позивач подав уточнену позовну заяву лише 06.11.2024, тобто на п`ятий день після спливу строку для усунення недоліків.

Крім того, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 26.09.2024 року направлялась позивачу на електронну пошту, яку він вказав у позовній заяві, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 Документ доставлено до електронної скриньки 27.09.2024 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

При цьому суд звертає увагу на практику Верховного Суду щодо належності такого повідомлення. Наприклад, у постановах ВС від 20.01.2023 у справі №465/6147/18, від 30.11.2022 у справі №759/14068/19, від 30.11.2022 у справі №725/486/22 Верховний Суд зазначив, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що він бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Також, в ухвалі від 17.11.2022 у справі № 560/5541/20 Верховний Суд вказав, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі та з мінімальними витратами. Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд.

В обґрунтування поважності пропуску процесуального строку на усунення недоліків позивач посилається на воєнний стан, скрутну ситуацію в країні та ракетні обстріли.

З огляду на це, суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року і включно до дати звернення позивача до суду 01.08 2024 року в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII).

Згідно зі статтею 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Суд наголошує, що посилання на сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути безумовно вважатись поважною причиною для поновлення процесуальних строків.

Крім цього, суд звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, в якій зазначено, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Оскільки клопотання позивача не містить посилання на конкретні причини, які призвели до неможливості своєчасно виконати вимоги ухвали суду від 26.09.2024, суд не знаходить підстав для поновлення процесуального строку.

Відповідно до частини п. 1) 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

У зв`язку з тим, що позивач пропустив строк на усунення недоліків позовної заяви та не надав доказів поважності причин його пропуску, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання.

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

Враховуючи викладене, керуючись ч. 2 статті 123, статтями, 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Управління комунального майна Миколаївської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя Л.Л. Дерев`янко