Ухвала

від 12.11.2024 по справі 372/2962/21

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/2962/21

Провадження 8-5/24

ухвала

Іменем України

12 листопада 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Висоцької Г.В., за участю секретаря судових засідань Куник О.В., представниці заявниці ОСОБА_1 , розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі № 372/2962/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна, Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , про визнання права власності на нежитлове приміщення та земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна про витребування майна та визнання договору іпотеки недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 позивачка ОСОБА_2 через свою представницю звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі № 372/2962/21.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що у зв`язку із висновками, викладеними у постанові Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21 та враховуючи в якості доказу копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015, дана справа №372/2962/21 має бути переглянута судом за нововиявленими обставинами щодо початку перебігу позовної давності та звернення Позивача за зустрічним позовом ( ОСОБА_3 ) із позовом після спливу позовної давності. В силу преюдиційності постанови Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21 за ч.ч. 4. 5 ст. 82 ЦПК України та наявності доказу, який не було відомо ОСОБА_2 - копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015 на момент розгляду даної справи, рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2022 у даній справі має бути переглянуте за нововиявленими обставинами, скасоване і у позові Позивачу за зустрічним позовом відмовлено.

11.07.2024 року ухвалою судді Обухівського районного суду Київської області відкрито провадження по справі, призначено судовий розгляд.

02.09.2024 року представником ОСОБА_3 ОСОБА_6 подано заперечення на заяву про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, в яких просив залишити заяву без задоволення. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що Однак, подані представником Позивача за первісним позовом докази, як-то: копія постанови Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21 та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015, не свідчать про наявність нововиявлених обставин для перегляду рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2022 року у даній справі. Копія постанови Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21, в якій зроблено висновок про пропущення ОСОБА_3 строку позовної давності при зверненні із позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участю третіх ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , приватного нотаріуса Мельник М.В. про витребування майна визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень, не є нововиявленою обставиною з огляду на вищезгадане, а саме в силу того, що рішення суду, що набуло законної сили, є новою, а не нововиявленою обставиною. А копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015 також не може бути нововиявленою обставиною у даній справі навіть виходячи з того, що ОСОБА_2 про зазначені факти було відомо якнайпізніше 03.04.2021.

У судовому засіданні представниця заявниці ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав, зазначених у ній, просила задовольнити.

Інші учасники в судове засідання не з`явились.

Заслухавши поясненняпредставниці заявниці,дослідивши заявута доданідо неїдокази,дослідивши матеріалисправи, всебічноі повноз`ясувавшивсі фактичніобставини,на якихґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення даної заяви, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно дост.263ЦПК України,судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим.Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 09.07.2024 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла заява представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами у цивільній справі № 372/2962/21 за позовом ОСОБА_2 (далі - Позивач за первісним позовом або Відповідач за зустріним позовом або ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 (далі - Відповідач за первісним позовом або Позивач за зустрічним позовом або ОСОБА_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 (далі - Третя особа 1 або ОСОБА_4 ), Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна (далі - Третя особа 2 або приватний нотаріус Мельник М.В.), Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Третя особа 3 або Обухівський міськрайонний ВДВС ЦМУ МЮ (м.Київ), ОСОБА_5 (далі - Третя особа 4 або ОСОБА_5 ), про визнання права власності на нежитлове приміщення та земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , приватний нотаріус Мельник М.В. про витребування майна та визнання договору іпотеки недійсним.

Обґрунтовуючи свою заяву, представник Позивача за первісним позовом - адвокат Осадча Н.О., вказує, що Позивачем за первісним позовом було виявлено, що 14.05.2024 Київським апеляційним судом винесено постанову по справі №372/4508/21, якою апеляційну скаргу ОСОБА_7 задоволено; рішення Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2023 року скасовано і ухвалено нове судове рішення про відмову в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , приватного нотаріуса Мельник М.В., про витребування майна, визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень.

Представник Позивача за первісним позовом вважає, що у зв`язку із висновками, викладеними у постанові Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21 та враховуючи в якості доказу копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015, дана справа №372/2962/21 має бути переглянута судом за нововиявленими обставинами щодо початку перебігу позовної давності та звернення Позивача за зустрічним позовом ( ОСОБА_3 ) із позовом після спливу позовної давності.

При цьому, в заяві зазначено, що враховуючи фактичні обставини, які підтверджені відповідними доказами у справі №372/4508/21, вимоги законодавства та правові позиції ВС України, починаючи від 29.01.2015 ( ОСОБА_3 могла та повинна була дізнатися про порушення) в будь-якому випадку починаючи від 30.12.2015 ( ОСОБА_3 достеменно дізналася про порушення) почав свій перебіг трирічний строк позовної давності за вимогами Позивача за зустрічним позовом про витребування нерухомого майна, що є предметом даного спору до Відповідача ( ОСОБА_2 ). Тому, на думку представника Відповідача за зустрічним позовом, на момент звернення у листопаді 2021 року Позивача за зустрічним позовом до суду з позовом про витребування нерухомого майна позовна давність за такими позовними вимогами в будь-якому випадку без наявності жодних поважних причин спливла 30.12.2018 року, що є законною та беззаперечною підставою для відмови в позові в повному обсязі.

Отже, як на правову підставу перегляду рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2022 у даній справі, адвокат Осадча Н.О. посилається на п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, нормою якого визначено, що підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. При цьому, вважає, що в силу преюдиційності постанови Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21 за ч.ч. 4. 5 ст. 82 ЦПК України та наявності доказу, який не було відомо ОСОБА_2 - копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015 на момент розгляду даної справи, рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2022 у даній справі має бути переглянуте за нововиявленими обставинами, скасоване і у позові Позивачу за зустрічним позовом відмовлено.

Однак, суд не може погодитись із позицією позивачки за первісним позовом з огляду на таке.

Постанова Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21 не може бути кваліфікована як нововиявлені обставини для даної справи, адже суд апеляційної інстанції у справі №372/4508/21 зробив власні висновки щодо перебігу строку позовної давності, ґрунтуючись на оцінці поданих учасниками справи доказів за своїм внутрішнім переконанням. Причому, із такими висновками не погодилася ОСОБА_3 , у зв`язку із чим оскаржила вищезазначену постанову в касаційному порядку і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду своєю ухвалою від 04.07.2024 відкрив касаційне провадження у справі №372/4508/21. Тому, по-перше, ані правова позиція апеляційного суду ані його постанова не є нововиявленою обставиною для перегляду судового рішення, по-друге, суб`єктний склад двох справ дещо різний, а саме ОСОБА_2 не була учасником справи №372/4508/21; по-третє, вказана постанова є предметом перегляду Верховним Судом у касаційному порядку, а тому може бути не остаточною.

Відповідно до положень статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до ново виявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Отже, до нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, яке переглядається.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.

Подібну позицію щодо обставин, які не можуть вважатися нововиявленими обставинами, висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19.06.2024 у справі N 372/4154/18.

Крім того, за своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду судового рішення в іншій справі.

До такоговисновку дійшлаколегія суддівКасаційного адміністративногосуду ускладі ВерховногоСуду упостанові від20лютого 2020року,розглянувши укасаційному порядкузаяву фізичноїособи проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинамив адміністративнійсправі №815/6834/15за позовомДержавної архітектурно-будівельноїінспекції (ДАБІ)України дофізичної особипро знесенняза власнийрахунок самочиннозбудованого будинку.У ційсправі відповідач(фізичнаособа)після набраннязаконної силирішенням суду,яким завершенорозгляд справита якимзадоволено позовДАБІ України,звернувся досуду першоїінстанції проперегляд судовогорішення занововиявленими обставинами.У ролінововиявленої обставинизаявник,крім іншого,посилався насудове рішенняв іншій справі, яке набуло чинності після винесення рішення у справі, щодо якої подано заяву про перегляд.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, «що нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.

Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини. Нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте, можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.».

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц (провадження №14-43цс22), надаючи висновок щодо правильного застосування інституту перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. зазначила наступне:

«Чинний ЦПК України містить і перелік підстав, які виключають можливість перегляду судового рішення.

За частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).».

Подані представницею позивачки за первісним позовом докази, як-то: копія постанови Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21 та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015, не свідчать про наявність нововиявлених обставин для перегляду рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2022 року у даній справі.

Копія постанови Київського апеляційного суду від 14.05.2024 у справі №372/4508/21, в якій зроблено висновок про пропущення ОСОБА_3 строку позовної давності при зверненні із позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , за участю третіх ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , приватного нотаріуса Мельник М.В. про витребування майна визнання договору іпотеки недійсним та скасування рішень, не є нововиявленою обставиною з огляду на вищезгадане, а саме в силу того, що рішення суду, що набуло законної сили, є новою, а не нововиявленою обставиною.

Копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №51354041 від 31.12.2015 також не може бути нововиявленою обставиною у даній справі навіть виходячи з того, що ОСОБА_2 про зазначені факти було відомо якнайпізніше 03.04.2021.

Так, до Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_2 було подано до ЦНАП виконавчого органу Обухівської ради позовну заяву від 03.04.2021 про зняття арешту з майна (справа №372/1273/21). У вказаному позові ОСОБА_2 в обґрунтування вимог зазначала, що «На виконання ухвали Апеляційного суду Київської області від 21.12.2015 року у справі №372/4917/13-ц (провадження 22- ц/780/69З7/1З) державний реєстратор Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області Заставенко Анна Вікторівна внесла номер запису про обтяження: 12875282 від 30.I2.201Зр. про накладення арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення магазин (Подарунки) під літерою «А» загальною площею 39,8 кв.м. що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ». До того ж, ОСОБА_2 додала до позову інформаційну довідку № 223954103 від 15.09.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Крім того, у заяві від 23.06.2022 про застосування строків позовної давності у ц/с. 372/2962/21, апеляційній скарзі від 27.10.2022 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2022 року та додаткове рішення від 11.10.2022 року у ц/с. №372/2962/21 та касаційній скарзі від 26.06.2023 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29.09.2022 року, додаткове рішення від 11.10.2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у ц/с. №372/2962/21, поданих до суду відповідних інстанцій від імені ОСОБА_2 її представником ОСОБА_10 , також були зазначені обставини, які Відповідач за зустрічним позовом вважає нововиявленими, а саме: « ОСОБА_3 отримала дане рішення Апеляційного суду Київської області від 25.12.2015 року та виконала його шляхом звернення до державного реєстратора та внесла відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.».

Натомість суди першої та апеляційної інстанцій у своїх рішенні від 29.09.2022 та постанові від 31.05.2023 у даній справі надали відповідну оцінку вказаним обставинам та зробили висновок, що «доводи Відповідача за зустрічним позовом про пропуск позовної давності Позивачем за зустрічним позовом жодним чином не підтверджені». Крім того, Верховним Судом у постанові від 25.10.2023 у даній справі підтверджено висновки судів попередніх інстанцій та зазначено, «що судом першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, було правильно встановлено початок перебігу позовної давності, враховано об`єктивну необізнаність власника з неодноразовим перепродажем майна та розірванням договорів купівлі-продажу з метою відновлення права власності попереднього реєстраційного власника, неможливість дізнатися про набуття ОСОБА_2 права власності на спірне майно до видачі виконавчих листів у справі №? 372/4917/13-ц.; судом апеляційної інстанції було надано обґрунтовану правову оцінку доводам ОСОБА_2 щодо визначення початку перебігу позовної давності за зустрічними позовними вимогами та правильно враховано відсутність у судових рішеннях, ухвалених у справі №9372/4917/13-ц, встановлених обставин продажу спірного нерухомого майна на користь ОСОБА_2 ».

Доводи представниці заявниці про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не вбачається правових підстав для перегляду рішення суду.

В зв`язку з наведеним, суд вважає заяву необґрунтованою, надуманою і такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 43, 62, 133, 134, 137, 141, 423-429 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі № 372/2962/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна, Обухівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального Управління міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 , про визнання права власності на нежитлове приміщення та земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна про витребування майна та визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

На підставі п. 5 ч. 4 ст. 265 ЦПК України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 19 листопада 2024 рік о 10 год. 30 хв.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня підписання ухвали або її отриманні сторонами.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г.В.Висоцька