Ухвала

від 19.11.2024 по справі 278/3929/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №278/3929/23 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О. М.

Категорія 30 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

19 листопада 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Коломієць О.С., Талько О.Б.,

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус Груп» адвоката Гуртовенка Романа Михайловича про відвід колегії суддів у складі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б.,

у цивільній справі №278/3929/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус Груп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, державного реєстратора Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Харченко Аліни Володимирівни про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації прав

за апеляційнимискаргами ОСОБА_1

на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року

та на додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 подала до Житомирського апеляційного суду апеляційні скарги на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року та на додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року.

Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2024 року визначено склад колегії суддів: головуюча суддя Шевчук А.М., судді Талько О.Б., Коломієць О.С.

Ухвалами Житомирського апеляційного суду від 14 листопада 2024 року справа призначена до розгляду на 25 грудня 2024 року.

18 листопада 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус Груп» адвоката Гуртовенка Романа Михайловича надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б. Заява обґрунтована тим, що колегія суддів у складі: Талько О.Б., Коломієць О.С., Шевчук А.М., розглядаючи справу №278/2/22, не звернула уваги на положення договору суперфіцію від 30 березня 2016 року і винесла неправомірну та необґрунтовану постанову від 03 жовтня 2023 року на користь ОСОБА_1 , яка в подальшому була скасована Верховним Судом. Вказана обставина, на його думку, свідчить про можливу упередженість або особисту зацікавленість суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., Шевчук А.М. у винесенні судових рішень на користь ОСОБА_1 у спірних правовідносинах між сторонами, що є достатнім приводом мати недовіру до зазначеної судової колегії та підставою для заявлення відводу.

Пунктом 5 частини першої ст.36 ЦПК Українивизначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з підпунктами 1,2 частини сьомої ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України». У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції), за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов`язаних зі спірною поведінкою судді.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 травня 2007 року у справі «Бочан проти України» вказав, що суд далі нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 ст.6 Конвенції має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Коментарем до Кодексу суддівської етики, затвердженим рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року №1, роз`яснено, що відчуття упередженості це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його упередженості» є оціночним тлумаченням, використання якого залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує.

Категорія «доброчесності» - це необхідна морально-етична складова діяльностісудді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об`єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов`язків та здійсненні правосуддя.

Разом із тим, в частині четвертій ст.36ЦПК України прописано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як визначено частиною третьою ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим, обставини, вказані в пунктах 1-5 ст.36 цього Кодексу, мають бути доведеними та встановленими.

Так, у справі №278/2/22 заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 04 липня 2022 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановою Житомирського апеляційного суду 03 жовтня 2023 року, яка ухвалена у складі колегії суддів: Талько О.Б. (головуючий), Коломієць О.С., Шевчук А.М., апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 липня 2022 року задоволена, заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 липня 2022 року скасовано та ухвалене нове, яким стягнуто з ТзОВ «Артхаус Груп» на користь ОСОБА_1 5000000 грн штрафних санкцій. Постановою Верховного Суду від 27 серпня 2024 року постанова Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року скасована, а заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 04 липня 2022 року залишено без змін.

Сама по собі обставина скасування Верховним Судом постанови Житомирського апеляційного суду від 03 жовтня 2023 року в справі №278/2/22 не може слугувати беззаперечною підставою для відводу колегії суддів, при тому, що реалізоване право на касаційне оскарження у іншій справі.

Також не доведено обставин, які б викликали обґрунтований сумнів у неупередженості або особистій зацікавленості суддів, а наведені вище норми процесуального закону імперативно вказують на відсутність підстав для відводу суддів.

Отже,колегія суддівдоходить висновкупро необґрунтованість заявленоговідводу колегіїсуду ускладі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б.

Відповідно до частини третьої ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першоюст.33 цього Кодексу.

Керуючись ст.40 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заявлений представником Товариства зобмеженою відповідальністю«Артхаус Груп»адвокатом ГуртовенкомРоманом Михайловичемвідвід колегіїсуду ускладі:Шевчук А.М.,Коломієць О.С.,Талько О.Б. визнати необґрунтованим.

Передати вирішення питання про відвід на розгляд судді, визначеному в порядку частини першої ст.33 ЦПК України.

Головуюча Судді