Ухвала

від 20.11.2024 по справі 278/3929/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №278/3929/23 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О.М.

Категорія 30 Доповідач Трояновська Г. С.

У Х В А Л А

20 листопада 2024 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі судді Трояновської Г.С., вирішуючи питання про відвід колегії суддів у складі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б., заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус груп» - Гуртовенком Романом Михайловичем у цивільній справі №278/3929/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус груп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , державного реєстратора Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Гербеди Віталія Юрійовича, державного реєстратора Департаменту реєстрації Житомирської міської ради Харченко Аліни Володимирівни про визнання недійсними правочинів, скасування державної реєстрації прав

в с т а н о в и в :

У провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває вищевказана цивільна справа за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 11 липня 2024 року та на додаткове рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 06 серпня 2024 року.

18 листопада 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус Груп» адвоката Гуртовенка Романа Михайловича надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б. Заява обґрунтована тим, що колегія суддів у складі: Талько О.Б., Коломієць О.С., Шевчук А.М., розглядаючи справу №278/2/22, не звернула уваги на положення договору суперфіцію від 30 березня 2016 року і винесла неправомірну та необґрунтовану постанову від 03 жовтня 2023 року на користь ОСОБА_1 , яка в подальшому була скасована Верховним Судом. Вказана обставина, на його думку, свідчить про можливу упередженість або особисту зацікавленість суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С., Шевчук А.М. у винесенні судових рішень на користь ОСОБА_1 у спірних правовідносинах між сторонами, що є достатнім приводом мати недовіру до зазначеної судової колегії та підставою для заявлення відводу.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року заявлений представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус груп» - Гуртовенком Романом Михайловичем відвід визнано необґрунтованим, передано цивільну справу №278/3929/23 для вирішення питання про відвід на розгляд судді визначеному в порядку встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2024 року вирішення вказаного питання передано на розгляд судді Трояновської Г.С.

Перевіривши доводи заяви про відвід колегії суддів у складі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б., вважаю, що підстав для задоволення відводу немає.

Статтею 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу та самовідводу суддів.

Відповідно до приписів п. 3, 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 39 ЦПК України передбачено, що встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, аналіз змісту вказаної норми свідчить про те, що, заявляючи відвід на підставі п. 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, учасник справи зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді або заінтересованості суддів у результаті розгляду справи.

Однак, на підтвердження вказаних обставин заявник не навів об`єктивні причини щодо наявності в діях суддів фактору зацікавленості в результаті розгляду справи, а також не навів дійсні обставини, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді при розгляді цієї справи.

Зі змісту заяви представника ТОВ «Артхаус Груп» - Гуртовенка Р.М. про відвід вбачається, що він не погоджується з постановою апеляційного суду колегії суддів у складі: Талько О.Б., Коломієць О.С., Шевчук А.М., прийнятою під час розгляду цивільної справи №278/2/22, яку вважає незаконною та необгрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім того, заявник зазначає, що в справі №278/2/22 предметом були ті ж самі спірні правовідносини між позивачем та відповідачем, встановлювалися обставини та умови укладання договору суперфіцію від 14.06.2016.

Вказані доводи є хибними, оскільки предметом спору у справі №278/2/22 було стягнення штрафу за невиконання умов договору.

У справі, що переглядається, предметом спору є визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, заявником не наведено жодного доказу, на підставі якого можна було б зробити висновок про упередженість та необ`єктивність суддів.

Згідно практики ЄСПЛ, несприятлива позиція суду з питань права сама по собі не породжує сумнівів в неупередженості (Castillo Algar 44). Сумніви мають бути засновані на фактичних обставинах; неприпустимими є гіпотези про можливий розвиток подій (Bulut).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (п. 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09 листопада 2006 року зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Враховуючи наведене і беручи до уваги, що заявник обґрунтовує свою заяву про упередженість та необ`єктивність колегії суддів на непідтверджених жодними належними та допустимими доказами припущеннях, які не можуть бути підставою для відводу суддів, а дійсних обставин для задоволення відводу не встановлено, інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для відводу суддів заявником не надано, тому заява про відвід є безпідставною.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що заявлені підстави для відводу колегії суддіву складі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б. не ґрунтуються на законі, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 381 ЦПК України, суддя

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Артхаус груп» - Гуртовенка Романа Михайловича про відвід колегії суддів у складі: Шевчук А.М., Коломієць О.С., Талько О.Б. у справі №278/3929 /23 - відмовити.

Цивільну справу №278/3929/23 передати для продовження розгляду в складі колегії суддів, визначеної протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 10 вересня 2024 року.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Трояновська Г.С.