Справа № 560/12139/24
РІШЕННЯ
іменем України
11 листопада 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВС Південно-Західній залізниці щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.06.2015 по 30.04.2024;
- зобов`язати ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.06.2015 по 30.04.2024;
- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВС Південно-Західній залізниці щодо несвоєчасної виплати сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.06.2015 по 30.04.2024;
- зобов`язати ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078, у зв`язку несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 провести компенсацію відповідно до законодавства з 01.06.2015 по 30.04.2024;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці подати в установлений судом термін, з моменту набрання судовим рішенням законної сили, звіту про виконання рішення суду (ст. 267 КАС України).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з червня 2015 року по 30.04.2024. Також, під час останнього звільнення з ОВС відповідно до наказу № 3 о/с від 30.04.2024, остаточний розрахунок щодо оплати праці не проведено, не здійснено нарахування та виплату індексації.
Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.
Будь-яких заперечень чи клопотань у визначений законодавством термін від відповідача не надходило.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
ОСОБА_1 з 1990 року проходив Службу в ОВС, а з 20.05.1995 в Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці.
Наказом начальника Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 26 червня 2015 року за № 56 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 (С-522601) старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 1 липня 2015 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 09.2015 у справі № 822/3058/15 позов задоволено. Скасовано наказ № 56 о/с від 26.06.2015 щодо звільнення з посади старшого слідчого СВ ЛВ на ст. Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці: поновлено на даній посаді та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток із 01.07.2015 по 14.09.2015.
Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 5 о/с від 8 грудня 2016 року скасовано пункти наказів Управління МВС України на Південно-Західної залізниці від 26.06.2015 № 56 о/с та від 09.07.2015 № 60 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді з 1 липня 2015 року.
Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 6 о/с від 8 грудня 2016 року підполковника міліції ОСОБА_1 (С-522601) старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року адміністративний позов у справі № 822/224/17 задоволено частково. Наказ № 6 о/с від 08.12.2016 визнано протиправним, скасовано в частині, а саме, щодо часу звільнення з ОВС . яким є - 09.12.2016 та підстав звільнення, яким с п. 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України від 29.07.1991 №114.
Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 1 о/с скасовано пункт наказу Управління МВС України на Південно-Західної залізниці від 08.12.2016 № 6 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді з 1 липня 2015 року.
Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 2 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 "а" (за віком).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі № 822/1627/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 2 о/с від 30 березня 2018 року "По особовому складу" у частині звільнення ОСОБА_1 (С-522601) з органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року за пунктом 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України від 29.07.1991 №114. Зобов`язано ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-522601) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15 вересня 2015 року по 30 березня 2018 року за посадою старшого слідчого лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.
Наказом Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці від 14 лютого 2019 року № 2 о/с "По особовому складу" скасовано наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 30 березня 2018 року № 2 о/с "По особовому складу" у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року за пунктом 64 "а" (за віком), та зобов`язано нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 вересня 2015 року по 30 березня 2018 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 560/44/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року. Зобов 'язано ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 середньомісячний заробіток визначений за посадою старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України па Південно-Західній залізниці за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року по 12 березня 2020 року.
Наказом голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці за №3 о/с від 30.04.2024 підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМ Української РСР від 29 липня 1991 року №114, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (із зняттям з військового обліку), згідно з пп."а" (за віком) п.65. Підстава: доповідна записка члена ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Марини Стар від 29.04.2024 №37/7-7/161 (арк. спр.97).
Позивач 01.02.2024 звернувся листом до ЛК УМВС України на Південно-Західній залізниці щодо надання інформації/відповіді у вигляді різних довідок (по грошовому забезпеченню, вартості отриманого речового майна, наявної чи погашеної заборгованості, про проходження служби, з інших питань) та проведенням нарахування/виплати індексації, компенсацій за не своєчасну виплату індексації, інших компенсаційних виплат.
28.02.2024 від ЛК УМВС України на Південно-Західній залізниці позивачем отримано лист за вих. № 1/511 лк-лз від 22.02.2024 відповідно до якого вбачається, що індексація грошового забезпечення позивача нараховувалась та виплачувалася по травень 2015 року, включно, а з червня 2015 року, документального підтвердження, що індексація нараховувалась та виплачувалась - відсутня. Також, у листі-відповіді зазначено, що інформація на п. З, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11 потребує вивчення архівних даних та буде надана додатково.
Вважаючи дії відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2015 по 30.04.2024 та такими, що порушують його законні права, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-ІІІ) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною 2 статті 19 Закону № 2017-ІІІ визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).
У ст. 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною 6 статті 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
На підставі ст. 3 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 ст. 1 Закону № 1282-ХІІ індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
У відповідності до ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Як слідує з положень ч. 2, ч. 6 ст. 5 Закону № 1282-ХІІ, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно зі ст. 6 Закону № 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078).
У п. 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Слід зазначити, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці та відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, за загальним правилом заробітна плата є об`єктом індексації.
Належність середнього заробітку за час вимушеного прогулу до заробітної плати була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка у постанові від 08.02.2022 по справі №755/12623/19 зазначила, що правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати бо є заробітною платою.
Спираючись на цю позицію Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у постанові від 15.09.2022 по справі №440/5503/20 з огляду на положення ст. ст. 1, 2 Закону України"Про індексацію грошових доходів населення" за подібних обставин прийшов до висновку, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу є об`єктом індексації.
Cуд враховує, що Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року по справі № 822/3058/15 зобов`язати управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 липня 2015 року по 14 вересня 2015 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року по справі № 822/1627/18 зобов`язано ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-522601) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15 вересня 2015 року по 30 березня 2018 року за посадою старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року по справі № 560/44/20 зобов`язано ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 середньомісячний заробіток визначений за посадою старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року по 12 березня 2020 року.
Судом також встановлено, що наразі в Хмельницькому окружному адміністративному суді перебуває справа з приводу зобов`язання ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці про нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 13.03.2020 по 30.04.2024.
Суд зауважує що ані позивачем, ані відповідачем до суду не були надані належні та допустимі докази щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, який був/буде встановлений вищевказаними рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відтак, суд дійшов висновку, що на час розгляду даної справи роботодавцем, який має виключне право на розрахунок та виплату індексації, грошового забезпечення за спірний період ще не виплачено.
Підставою для виплати індексації грошового забезпечення за спірний період буде фактична виплата грошового забезпечення, а саме, середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
На час розгляду справи відсутні підстави вважати, що відповідачем при здійснення виплати за рішеннями суду не буде виплачено індексацію грошового забезпечення яка є об`єктом середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому право позивача в цій частині не є порушеним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині наразі є передчасними, фактично спрямовані на врегулювання тих відносин, які відбудуться в майбутньому, тобто після виконання судових рішень про таку виплату, а тому не підлягають задоволенню.
Вимога про проведення компенсації втрати частини доходів за час затримки у зв`язку із несвоєчасною виплатою сум індексації грошового забезпечення є похідною вимогою та відповідно теж не підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.06.2015 по 30.05.2024 та компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного суду є захист порушених прав фізичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно позовні вимоги не можуть бути спрямовані у майбутнє, оскільки задоволення такого позову буде суперечити меті і завданню адміністративного судочинства.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .
Судові витрати відповідно до норм ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії (вул. Чапаєва, 6, Київ, 01030 , код ЄДРПОУ - 08602997)
Головуючий суддя П.І. Салюк
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123129425 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Хмельницький окружний адміністративний суд
Салюк П.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні