Ухвала

від 12.11.2024 по справі 580/10754/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Черкаси

12 листопада 2024 року справа № 580/10754/24

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Орленко В.І., розглянувши позовну заяву з доданими документами за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа Приватне акціонерне товариство "Азот", про скасування індивідуального акта та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Краснікова Я.В. в інтересах ТОВ "ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ" згідно ордеру від 01.10.2024 Серії ВЕ №1136185 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить (в новій редакції від 06.11.2024, вх. 52149/24 від 07.11.2024):

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворського О.М. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2024 за зведеним виконавчим провадженням №59959397;

- зняти арешт з земельних ділянок з кадастровим № 7110136400:05:009:0154 площею 0,4581 га і кадастровим №7110136400:05:009:0161 площею 1,6425 га, розташованих за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72.

Ухвалою суду від 01.11.2024 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків. 07.11.2024 вх. 52149/24 представник позивача надав до суду позовну заяву в новій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірною постановою за зведеним виконавчим провадженням №59959397 накладено арешт на земельні ділянки з кадастровим № 7110136400:05:009:0154 площею 0,4581 га і кадастровим №7110136400:05:009:0161 площею 1,6425 га, розташованих за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Героїв Холодного Яру, 72. У позовній заяві зазначає, що ТОВ "ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ" немає статусу боржника у зведеному виконавчому провадженні №59959397, а порушення права позивача полягає в тому, що наявність накладеного державним виконавцем арешту на земельні ділянки під будівлями, де власниками є ТОВ «ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ», що на думку позивача є порушення принципу «єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі» та частини 1 статті 319 ЦК України право позивача на вільне володіння, користування розпорядження своїм майном - земельними ділянками і будівлями на них, як єдиним об?єктом. Позивач вважає, що державний виконавець накладаючи арешт на майно, яке не належить боржнику (на думку позивача), порушив вимоги пункту 6 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушення прав ТОВ «ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ».

При розгляді позовної заяви і доданих до неї документів суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду. Якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних/господарських правовідносин.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №815/4232/17, від 22.04.2019 року у справі №757/53656/17-а, у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №643/5597/19, від 06.03.2020 року у справі №640/23588/19, від 22 грудня 2022 року у справі № 160/12964/21.

В обґрунтування захисту своїх прав та інтересів в порядку адміністративного судочинства позивач посилається на ст.287 КАС України та вказує про протиправність рішення відповідача.

Основною вимогою позивача є саме зняття арешту з земельних ділянок з кадастровим №7110136400:05:009:0154 площею 0,4581 га і кадастровим №7110136400:05:009:0161 площею 1,6425 га, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Юрисдикція адміністративного суду не поширює повноважень щодо скасування арештів або заборон.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) й виникають із цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, статті 20 Господарського процесуального кодексу України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції.

Аналогічні висновки викладено в постанові Великої палати Верховного Суду від 21.08.2019 року у справі №911/1247/18.

Позивач у позовній заяві стверджує, що земельні ділянки, на які накладено арешт спірною постановою належить йому та посилається на принцип "єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі", проте до позовної заяви додає відомості з Державного реєстру речових прав станом на 30.10.2024 щодо земельних ділянок з кадастровим №7110136400:05:009:0154 та №7110136400:05:009:0161, де власником зазначається інша юридична особа - Публічне акціонерне товариство "Азот".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду розглянув справу № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Згідно з частиною шостою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесений розгляд справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовну заяву подано з метою захисту права власності (або іншого речового права) позивача. Враховуючи, суб`єктивний склад учасників справи та характер їх правовідносин, є таким, що відноситься до справ юрисдикції господарських судів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 2, 170, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІКВІД КАРГО ТЕРМІНАЛ" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Азот", про скасування індивідуального акта та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачеві, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції господарського суду.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлена ухвала про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО