Ухвала

від 18.11.2024 по справі 925/1258/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"18" листопада 2024 р. Справа№ 925/1258/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Скрипки І.М.

Козир Т.П.

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.10.2024

у справі № 925/1258/24 (суддя А.І. Гладун)

за позовом ОСОБА_1

до Уманського міськрайонного суду Черкаської області

про визнання виконавчого листа недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.10.2024 у справі №925/1258/24 відмовлено у відкритті провадження у справі №925/1258/24 за позовом ОСОБА_1 до Уманського міськрайонного суду Черкаської області про визнання виконавчого листа недійсним.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким визнати виконавчий лист № 705/1087/21-2/705/1194/21 від 18.05.2021 виданий Уманським міськрайонним судом Черкаської області - недійсним.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Козир Т.П., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2024 витребувано у Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/1258/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.10.2024 у справі № 925/1258/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду Черкаської області.

15.11.2024 матеріали справи № 925/1258/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Разом з тим, дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції повторно дійшов висновку про невідповідність скарги вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

За приписами статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскільки ухвала Господарського суду Черкаської області була ухвалена 11.10.2024, то останнім днем для подання апеляційної скарги було 21.10.2024.

Скаржником в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтоване отриманням копії оскаржуваної ухвали лише 22.10.2024.

Частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикцію та практику Європейського суду з прав людини, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає в тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення Європейського суду з прав людини у справах Желтяков проти України, № 4994/04, від 09.06.2011).

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Так, у справі "Брумареску проти Румунії" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд в суді, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує, між іншим, верховенство права як частину спільної спадщини Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, який вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву.

Частиною 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з тим, дослідивши матеріали апеляційної скарги та матеріали справи, колегією суддів встановлено, що скаржником не додано доказів, що підтверджують отримання останнім копії оскаржуваної ухвали 22.10.2024 року, також такі докази не містяться в матеріалах справи, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, щодо необґрунтованості клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 11.10.2024 у справі № 925/1258/24, що відповідно до вимог частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку, додавши докази, що підтверджують факт отримання копії оскаржуваної ухвали 22.10.2024 року.

Крім того, на особу, яка подає апеляційну скаргу, статтею 259 Господарського процесуального кодексу України покладено обов`язок по надсиланню іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Однак, скаржником до апеляційної скарги не додано доказів направлення копії цієї скарги і доданих до неї документів у відповідності до вимог статті 42 ГПК України Уманському міськрайонному суду Черкаської області.

Таким чином, скаржником подано апеляційну скаргу в порушення пункту 3 частини 3 статті 258, статті 259 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, звертає увагу скаржника, що частиною 4 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Керуючись статтями 42, 119, 234, 256, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 11.10.2024 у справі № 925/1258/24 залишити без руху.

2. ОСОБА_1 усунути допущені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку неподання скаржником відповідних доказів до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді І.М. Скрипка

Т.П. Козир