Постанова

від 30.10.2024 по справі 908/624/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/624/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),

судді Кощеєв І.М., Дармін М.О.

секретар судового засідання Солодова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Барчук А.В. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат

від відповідача Левченко О.О. (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - самопредставництво

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 (повний текст рішення складено 23.05.2024, суддя Дроздова С.С.) у справі № 908/624/24

за позовом: Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (пр. Героїв Харкова, буд. 10/12, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 14078902)

до відповідача: Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032 код ЄДРПОУ 24584661)

про стягнення 1 644 655 грн 49 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом 1 532 156 грн 27 коп. сума основного боргу за актом № 1 від 16.12.2022, 46 443 грн 98 коп. 3 % річних за період прострочення з 15.02.2023 по 11.03.2024 включно, 66 055 грн 24 коп. інфляційних нарахувань за період прострочення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024, у даній справі, позовні вимоги Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом задоволено.

Стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503 ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект (пр. Героїв Харкова, буд. 10/12, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ 14078902) 1 532 156 (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн 27 коп. основного боргу, 46 443 (сорок шість тисяч чотириста сорок три) грн 98 коп. 3 % річних, 66 055 (шістдесят шість тисяч п`ятдесят п`ять) грн 24 коп. інфляційних нарахувань, 19 735 (дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 87 коп. судового збору, 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2024 в частині задоволення позову Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про стягнення з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» 46 443,98 грн 3% річних та 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Задовольнити клопотання Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про зменшення розміру 3% річних до мінімального можливого.

Задовольнити клопотання Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягненню до мінімально можливого.

Вирішити питання про розподіл судових витрат у встановленому порядку.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд попередньої інстанції не врахував обставини в яких перебуває Скаржник у зв`язку з окупацією філії «ВП «Запорізька АЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», не надано належної правової оцінки важливим обставинам, якими Скаржник обґрунтовував можливість суду зменшити відповідальність у вигляді 3% річних зокрема, втрату виробничих потужностей, які негативно вплинули на його фінансовий стан та виконання в умовах воєнного стану інших спеціальних обов`язків, покладених Державою.

Також, відповідач не погоджується із сумою стягнутих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. оскільки, позивачем не надано розрахунковий документ, що підтверджує факт здійснення господарської операції між юридичною особою та адвокатом безпосередньо за вказаною справою (фактичної оплати наданих послуг (виконаних робіт), тобто, наявність цих витрат позивачем не доведено.

Крім того, з урахуванням наданих документів, на переконання відповідача, розмір гонорару визначений в сумі 12 000,00 грн, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України, оскільки:

-справа №908/624/24 є простою з процесуальної точки зору;

- сума фіксованого гонорару неспівмірна зі складністю справи та обсягом матеріалів у справі, оскільки позовні вимоги ґрунтуються виключно на самому договорі та одному акті здачі-приймання наданих послуг;

- договір на виконання робіт №11037/21/19-121-08-21-10946 від 02.12.2021 не містить в собі складних юридичних конструкцій, його умови є доволі простими, чіткими та зрозумілими;

-розрахунки стягуваних сум 3% річних та інфляційних втрат здійснені адвокатом за допомогою онлайн-калькулятора;

-в провадженні Господарського суду Запорізької області на розгляді перебувають справи: №908/714/24, №908/1172/24 з аналогічними вимогами про стягнення заборгованості за договорами на виконання робіт; умови цих договорів є ідентичними, оскільки останні укладені за типовою формою відповідача; зміст позовних заяв по зазначеним справам є також ідентичними з позовною заявою у даній справі;

- відповідачем у даній справі є акціонерне товариство єдиним засновником та акціонером якого є Держава в особі Кабінету Міністрів України, яке опинилось в скрутному фінансовому становищі через окупацію Запорізької АЕС, а покладення всієї суми витрат на правничу допомогу не відповідатиме балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами.

Відтак, вартість наданої правничої допомоги в розмірі 12 00,00 грн є завищеною і необґрунтованою.

Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 10.06.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/624/24. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 908/624/24.

18.06.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/624/24 залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.

03.07.2024 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів скарги докази сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/624/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 30.10.2024 о 10 год. 20 хв.

В липні 2024 позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено про те, що судом першої інстанції встановлено і це не оскаржується відповідачем, що позивач відповідно до умов укладеного договору № 11037/21/19-121-08-21-10946 від 02.12.2021 року виконав роботу, яка задовольняла умовам договору та завданню на проектування, була належним чином оформлена, здана позивачем та прийнята відповідачем без зауважень та заперечень. Відповідач не надав доказів оплати виконаної роботи позивачем послуг на суму 1 532 156, 27 грн. Скаржник під час розгляду справи судом першої інстанції не наводив жодних зауважень чи заперечень щодо проведених позивачем розрахунків; не наводив власний контррозрахунок; не висловлював заперечень щодо визначення строку виконання грошового зобов`язання та періодів прострочення. Не містить таких заперечень і апеляційна скарга.

Скаржник не оскаржує правильність розрахунків стягнутих судом першої інстанції 3 % річних.

Позивач вважає помилковими доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру 3 % річних, оскільки обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3 %), наведені відповідачем підстави не можуть бути підставою для зменшення розміру 3 % річних.

До того ж, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. є підтвердженими.

У зв`язку із оскарженням відповідачем рішення суду першої інстанції (незалежно від обсягу оскарження), від імені та і інтересах позивача повідомляє про очікувані витрати позивача, пов`язані із переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 (пять тисяч), 00 грн. витрат на правничу допомогу.

Просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» АТ НАЕК «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15 травня 2024 року у справі № 908/624/24 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 року у справі №908/624/24 в оскаржуваній частині залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

14.10.2024 від позивача до апеляційного господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанцій. Просить стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 5 000, 00 грн витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Та долучає до заяви докази судових витрат: копію ордера від 20.07.2024 серії АХ № 1198946; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011; копію акту від 07.10.2024 про надання правничої допомоги № 22 (виконаних робіт) до договору №04-22 від 05.08.2022; копію протоколу від 19.07.2024 погодження розміру гонорару Адвоката за надання правничої допомоги за договором №04-22 від 05.08.2022.

15.10.2024 від відповідача надійшли заперечення щодо заяви про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач вважає, що розмір гонорару визначений у сумі 5 000,00 грн не відповідає вимогам ч 4 ст 126 ГПК України, оскільки справа №908/624/24 є простою з процесуальної точки зору;

-сума фіксованого гонорару неспівмірна зі складністю справи та обсягом матеріалів у справі, оскільки позовні вимоги ґрунтуються виключно на самому договорі та одному акті здачі-приймання наданих послуг;

- договір на виконання робіт №11037/21/19-121-08-21-10946 від 02.12.2021 не містить в собі складних юридичних конструкцій, його умови є доволі простими, чіткими та зрозумілими;

-розрахунки стягуваних сум 3% річних та інфляційних втрат здійснені адвокатом за допомогою онлайн-калькулятора;

-спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності;

-у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту невиконання зобов`язання та нарахування 3% річних та інфляційних втрат судова практика є сталою;

-застосування великої кількості законів та підзаконних актів спірні правовідносини не передбачають;

- матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час;

- позов з вимогами про стягнення заборгованості за одним простим договором на виконання робіт, не є складним і не потребує значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи, оскільки не вимагає додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики;

-позов з вищевказаними вимогами обґрунтований нормами законодавства, що визначають умови виконання зобов`язання, тобто нормами чинного законодавства України незначної кількості, які за своїм змістом не є ні суперечливими, ні складними, що не зумовлює неоднозначного (спірного) сприйняття їхнього змісту;

-норми діючого ЦК України, якими обґрунтований позов, є загальнодоступними в «Інформаційно-пошуковій системі «Законодавство України», за адресою: zakon.rada.gov.ua, що дає змогу знайти документи, як за їхніми реквізитами, так і за контекстом, та копіювати їх безкоштовно;

-наданий у складі позову розрахунок інфляційних витрат та 3% річних, здійснені адвокатом за допомогою онлайн-калькулятора, використання яких є в загальному доступі та не потребує будь-яких додаткових витрат адвоката;

-справа №908/624/24 не обтяжена значною кількістю доказів. Усі, без винятку, докази якими обґрунтовані позовні вимоги у справі, є в наявності у Позивача, як сторони за договором, відповідно, його Представником ці докази не збиралися, не потребували додаткового вивчення, відтак, не є складною і підготовка до розгляду цієї справи, оскільки така підготовка не потребувала аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль, про що свідчить і акт про надання правничої допомоги №22 від 07 жовтня 2024 року;

-публічний інтерес до справи №908/624/24 відсутній, спір у цій справі стосується лише її сторін Позивача та Відповідача.

-додаткових дій (окрім дублювання в одному процесуальному документі - відзиві на апеляційну скаргу, позиції в першій інстанції, представник Позивача не вчинив;

-відповідачем у даній справі є акціонерне товариство єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, яке опинилось в скрутному фінансовому становищі через окупацію Запорізької АЕС, а покладення всієї суми витрат на правничу допомогу не відповідатиме балансу між суспільними (публічними) та приватними інтересами.

Просить суд врахувати, з цього приводу, висновки Верховного Суду та відмовити Акціонерному товариству «Харківський науково-дослідний та проектно- конструкторський інститут «ЕНЕРГОПРОЕКТ» в задоволенні вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. В разі задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу - зменшити їх розмір до мінімально можливого.

30.10.2022 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції, позов Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект до Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь Акціонерного товариства Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект 1 532 156 (один мільйон п`ятсот тридцять дві тисячі сто п`ятдесят шість) грн 27 коп. основного боргу, 46 443 (сорок шість тисяч чотириста сорок три) грн 98 коп. 3 % річних, 66 055 (шістдесят шість тисяч п`ятдесят п`ять) грн 24 коп. інфляційних нарахувань, 19 735 (дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 87 коп. судового збору, 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана відповідачем лише в частині стягнення з відповідача 3 % річних та витрат на професійну правничу допомогу. Отже, з урахуванням положень ст. 269 ГПК України, в іншій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем на підставі ст. 625 ЦК України, зокрема, заявлено вимогу про стягнення з відповідача 46 443 грн 98 коп. 3 % річних за період прострочення з 15.02.2023 по 11.03.2024 включно.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, порушення відповідачем грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.

Так, судом першої інстанції встановлено і це не оскаржується відповідачем, що відповідач не виконав умови договору № 11037/21/19-121-08-21 10946 від 02.12.2021 року в частині оплати виконаних робіт, своєчасно та в повному обсязі не сплатив за виконані позивачем роботи, що призвело до невиконання грошового зобов`язання і виникнення боргу за виконані роботи в сумі 1 532 156 грн 27 коп. Додатково суд першої інстанції зауважив, що заявляючи вимогу щодо сплати 3% річних, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом, звільнення від 3 % річних, нарахованих кредитором на підставі статті 625 ЦК України, діючим законодавством не передбачено.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 46 443 грн 98 коп. річних заявлена обґрунтовано.

Щодо зменшення розміру процентів річних колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доводи щодо зменшення 3 % річних скаржника обґрунтовані приписами ст. 216 ГК України, ч. 1 ст. 233 ГК України.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21).

Аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 зробила висновок про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (такі висновки наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати за надані послуги, що також не спростовується відповідачем у апеляційній скарзі, у позивача виникло право на нарахування сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі ст. 233 ГК України.

Так, акт здачі-приймання виконаних робіт було підписано між сторонами 16 грудня 2022 року, відповідачем були взяті на себе грошові зобов`язання вже у період повномасштабного вторгнення, тобто під час виконання відповідного договору, прийняття результатів його виконання, обставини, на які посилається відповідач, вже існували тривалий час і були відомі учасникам справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача щодо наявності підстав для зменшення розміру 3 % річних, оскільки обставини очевидної неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних відсутні, розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3 %), наведені відповідачем підстави не можуть бути підставою для зменшення розміру 3 % річних.

Щодо витрат на правничу допомогу.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем у позовній заяві викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого позивач поніс у зв`язку з розглядом справи витрати: судовий збір за подання позовної заяви 19 735 грн 87 коп.; витрати на професійну правову допомогу 12 000 грн 00 коп.

14.05.2024 до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, якою позивач просить суд долучити до матеріалів справи: засвідчену копію договору про надання правничої допомоги № 04-22 від 05.08.2022; засвідчену копію додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 04-22 від 05.08.2022; засвідчену копію додаткової угоди № 2 до договору про надання правничої допомоги № 04-22 від 05.08.2022; засвідчену копію додаткової угоди №3 до договору про надання правничої допомоги № 04-22 від 05.08.2022; засвідчену копію протоколу від 11.03.2024 погодження розміру гонорару адвоката до договору №04-22 від 05.08.2022; засвідчену копію акту про надання правничої допомоги № 13 від 13.05.2024 до договору № 04-22 від 05.08.2022. Просить стягнути з відповідача на користь позивача 19 735.87 грн судового збору та 12 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Так, представництво інтересів позивача у суді першої інстанції здійснювалося адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1083 від 21.10.2011 року, ордер серії АХ № 1180557 від 31 березня 2024 року (а.с. 50,105)

05 серпня 2022 року між АТ ХІ «Енергопроект» (Клієнт), Позивачем у справі, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною було укладено договір № 04-22 про надання правової допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до пункту 25 договору строк дії договору до 31 грудня 2022 року. (а.с. 106-108)

Додатковою угодою № 1 від 05 грудня 2022 року строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року. (109 на звороті)

Додатковою угодою № 2 від 21 серпня 2023 року у зв`язку із набуттям чинності Закону України від 10 квітня 2023 року № 3022-IX, у тексті Договору про надання правової допомоги № 04-22 від 05 серпня 2022 року слова "правова допомога" у всіх відмінках замінити словами "правнича допомога" у відповідному відмінку. (а.с. 109)

Додатковою угодою № 3 від 29 грудня 2023 року строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року. У інших частинах зміни до договору не вносилися. (а.с.110)

Відповідно до пункту 9 договору розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором встановлюється в розмірі, що визначається за домовленістю сторін.

Протоколом погодження розміру гонорару від 11 березня 2024 року до договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року сторони погодили, що гонорар адвоката у спорі із Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення заборгованості за договором на виконання робіт № 11037/21/19-121-08-21-10946 від 02 грудня 2021 року в суді першої інстанції є фіксованим у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч), 00 грн. (а.с. 110 на звороті)

На підтвердження надання правничої допомоги за договором між адвокатом та Клієнтом 13 травня 2024 року було підписано акт про надання правничої допомоги № 13 до договору, яким визначено види правничої допомоги, виконані адвокатом та прийняті Клієнтом на суму 12 000 грн. (а.с. 111)

Ухвалюючи оскаржуване рішення у цій частині, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн. є підтвердженими. І колегія суддів погоджується з рішенням суду у цій частині.

Апеляційна скарга не містить будь-яких заперечень щодо належності, допустимості та достовірності відображеної у наданих документах інформації. Так, зазначені у акті про надання правничої допомогу дані щодо характеру правничої допомоги, наданої адвокатом, відповідають документам, наявним у матеріалах судової справи, представник позивача Барчук А.В. приймала участь у судових засіданнях, при цьому у судовому засіданні 15 травня 2024 року приймала участь особисто у судовому засіданні зі виїздом до міста Запоріжжя для надання для огляду у судовому засіданні оригіналів доказів на підтвердження позовних вимог; адвокатом під час розгляду справи не вчинялося дій, які призвели до затягування розгляду справи, не подавалися явно безпідставні чи необґрунтовані заяви чи клопотання.

Доводи скаржника щодо «процесуальної простоти» справи спростовуються правовою позицією відповідача, оскільки у суді першої інстанції відповідач заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, наполягав на тому, що строк виконання грошового зобов`язання в частині вимог не настав. Посилання скаржника на наявність інших судових справ, що перебувають у провадженні судів, також є безпідставним, оскільки у кожній окремій справі окремі обставини, які мають значення для конкретної справи, та факти, що покладені в основу вимог позивача та підлягають встановленню судом.

Матеріалами справи встановлено, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач скористався правом на подання клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу адвоката.

Так, у постанові від 20.11.2020, що винесена Верховним судом у справі № 910/13071/19, суд вказав на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату адвокатських послуг суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Відповідачем не надано доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правничу допомогу та не надано доказів на їх спростування.

Так, відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не виконано обов`язку доведення неспівмірності таких витрат у суді першої інстанції, не містить таких доказів і апеляційна скарга.

Колегія суддів зауважує, що апеляційна скарга містить посилання виключно на положення статті 126 ГПК України. При цьому, критерії, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони) можуть бути застосовані судом лише за клопотанням іншої сторони, за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність, доказів.

Так, на предмет відповідності критеріям, визначеним статтею 129 ГПК України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Матеріали справи свідчать про те, що витрати пов`язані з розглядом справи (протоколом погодження розміру гонорару від 11 березня 2024 року визначено, що адвокат надає Клієнту правничу допомогу у спорі із відповідачем про стягнення заборгованості за договором № 11037/21/19-121 08-21-10946 від 02.12.2021 року, акт № 13 від 13 травня 2024 року містить посилання на справу № 908/624/24); розмір витрат є пропорційним до предмета спору (сума витрат складає менше 1 % від основної суми заборгованості та 0, 7 % від загальної ціни позову); з боку позивача не вчинялися дії, що призвели до затягування розгляду справи; з боку позивача відсутні факти безпідставного завищення позовних вимог (предмет спору - сума основної заборгованості, 3 % річних та інфляційні, визначені законом); сума витрат на правничу допомогу, заявлена до відшкодування, відповідала сумі, заявленій в попередньому (орієнтовному) розрахунку, оскільки була заздалегідь погоджена Клієнтом та адвокатом, не переглядалася в сторону збільшення; спір виник внаслідок неправильних дій відповідача (факт прострочення виконання грошового зобов`язання є доведеним і в цій частині рішення не переглядається).

Таким чином, рішення суду першої інстанції прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 5 статті 129 ГПК України встановлено, що Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зв`язку із оскарженням відповідачем рішення суду першої інстанції позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, враховуючи положення укладеного договору між позивачем та адвокатом, було повідомлено про очікувані витрати позивача, пов`язані із переглядом справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 (п`ять тисяч), 00 грн. витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.08.2022 між АТ ХІ «Енергопроект» (Клієнт), Позивачем у справі, та адвокатом Барчук Алєсею Вікторівною було укладено договір № 04-22 про надання правничої допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Протоколом погодження розміру гонорару адвоката від 19.07.2024 року сторони погодили, що у рамках договору № 04-22 від 05 серпня 2022 року, укладеного між адвокатом та Клієнтом, адвокат надає правничу допомогу Клієнту під час перегляду апеляційним судом рішення Господарського суду Запорізької області від 15 травня 2024 року у справі № 908/624/24.

07.10.2024 року між позивачем та адвокатом підписано Акт про надання правничої допомоги № 22 до договору № 04-22 від 05 серпня 2024 року на суму 5000, 00 грн.

Відповідно до вказаного Акту адвокат надав Клієнту, а Клієнт прийняв надану допомогу, а саме представництво інтересів Клієнта у суді апеляційної інстанції - оскарження Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Запорізька атомна електрична станція" АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 року у справі № 908/624/24; підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу; підготовка та подання заяв процесуального характеру, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Як вже зазначалось, в заперечення щодо стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідач посилається на те, що розмір гонорару визначений в сумі 5 000,00 грн, не відповідає вимогам ч. 4 ст. 126 ГПК України. Просить відмовити в задоволені вимоги про стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. В разі задоволення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу зменшити їх розмір до мінімально можливого.

З огляду на встановлені судом обставини у системному взаємозв`язку з правовими положеннями ГПК України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", оцінивши подані позивачем документи, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених ним у Центральному апеляційному господарському суді при перегляді рішення суду першої інстанції у даній справі є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, а тому до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відповідачем не виконано обов`язку доведення неспівмірності таких витрат; заперечення апелянта, щодо стягнення витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані.

Доводи скаржника щодо «процесуальної простоти» справи спростовуються правовою позицією відповідача, оскільки у суді першої інстанції відповідач заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, наполягав на тому, що строк виконання грошового зобов`язання в частині вимог не настав. Посилання скаржника на наявність інших судових справ, що перебувають у провадженні судів, також є безпідставним, оскільки у кожній окремій справі окремі обставини, які мають значення для конкретної справи, та факти, що покладені в основу вимог позивача та підлягають встановленню судом.

Згідно статті 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/624/24- залишити без задоволення. .

Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.05.2024 у справі № 908/624/24 залишити без змін.

Заяву Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії Відокремлений підрозділ Запорізька атомна електрична станція Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Акціонерного товариства «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанцій, про що видати наказ.

Видачу відповідного наказу, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку та випадках, передбачених ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддяО.В. Чус

СуддяМ.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв