Ухвала

від 18.11.2024 по справі 909/949/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/949/22

У Х В А Л А

18.11.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна", адвоката Харчука В. І. (вх. № 17574/24 від 11.11.2024) про видачу дублікату ухвали від 02.03.2023 у справі

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Протек Солюшнз Україна"

(пров. Новопечерський, буд. 18, офіс 32, м. Київ, 01042)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс"

(вул. Військових Ветеранів, буд. 10, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 236 714, 28 гривень,

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс"

(вул. Військових Ветеранів, буд. 10, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область, 76018)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

"Протек Солюшнз Україна"

(пров. Новопечерський, буд. 18, офіс 32, м. Київ, 01042)

про визнання недійсним правочину Додаткової угоди № 1 від 10.03.2020 до Договору купівлі - продажу № 181119/1 від 21.11.2019,

без виклику представників сторін,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу у розмірі 419 791, 45 гривень, з яких: 339 517, 96 гривень - основний борг, 80 274, 76 гривень пеня та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" про визнання недійсним правочину - Додаткової угоди № 1 від 10.03.2020 до Договору купівлі - продажу № 181119/1 від 21.11.2019.

Ухвалою від 02.03.2023 суд, зокрема, відмовив у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс", адвоката Запорожця І. А. (вх. № 16187922 від 19.12.2022) про призначення судової почеркознавчої експертизи документів; задовольнив спільну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна", адвоката Харчук В. І. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс" про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі; затвердив мирову угоду від 22.02.2023, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс" на умовах викладених у спільній заяві представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна", адвоката Харчук В. І. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс" про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі; провадження у справі № 909/949/22 закрив, а також вирішив питання про розподіл між сторонами судових витрат та повернення судового збору з бюджету.

11.11.2024 за вх. № 17574/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна", адвоката Харчука В. І. надійшла заява про видачу дублікату ухвали від 02.03.2023 у даній справі.

Відповідно до статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За частиною 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до підпункту 19.4. підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0, 03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Виклик сторін для вирішення питання про видачу дубліката ухвали як виконавчого документа чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Господарський процесуальний кодекс України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого документу з мотивів її необґрунтованості. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката ухвали не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат ухвали має повністю відтворювати втрачену ухвалу, у тому числі містити й дату її видачі. Натомість відсутність такої ухвали у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого документу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

З цього приводу, Верховний Суд у постанові від 08.12.2022 у справі № 910/6772/14 зазначив, що дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою "Дублікат". Аналіз змісту підпункту 19.4. пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи вищевикладене, заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна", адвоката Харчука В. І. про видачу дубліката ухвали від 02.03.2023 про затвердження мирової угоди у справі № 909/949/22 відповідає вимогам, зазначеним у пункті 19.4. Перехідних положень ГПК України, та подана до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку із чим підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 234, 235, п. 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Протек Солюшнз Україна", адвоката Харчука В. І. (вх. № 17574/24 від 11.11.2024) про видачу дублікату ухвали від 02.03.2023 у справі № 909/949/22 задовольнити.

2. Видати дублікат ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 02.03.2023 у справі № 909/949/22.

3. Ухвала набирає законної сили 18.11.2024 та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В. В. Михайлишин