Ухвала

від 19.11.2024 по справі 910/13524/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання заяви про відвід судді необґрунтованою

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/13524/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Коткова О.В., розглянувши без виклику представників сторін заяву б/н від 19.11.2024 року «Про відвід судді» Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард"

у справі № 910/13524/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Девенстрой"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Лок"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспейс Монтаж"

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

04.11.2024 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" надійшла заява б/н від 04.11.2024 року "Про забезпечення позову" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року заяву б/н від 04.11.2024 року "Про забезпечення позову" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" задоволено.

06.11.2024 року до Господарського суду міста Києва через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 06.11.2024 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Девенстрой" (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей Лок" (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспейс Монтаж" (відповідач-3), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку витребувати від відповідачів виробниче обладнання, перелік якого визначено у пункті 2 прохальної частини позовної заяви.

07.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспейс Монтаж" надійшло клопотання б/н від 07.11.2024 року «Про скасування заходів забезпечення позову».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 року призначено розгляд клопотання б/н від 07.11.2024 року «Про скасування заходів забезпечення позову» Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерспейс Монтаж" на 12.11.2024 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13524/24, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.12.2024 року.

В судових засіданнях 12.11.2024 року та 14.11.2024 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 19.11.2024 року судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 року про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 року у справі № 910/13524/24.

19.11.2024 року через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" надійшла заява б/н від 19.11.2024 року «Про відвід судді». В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що ухвала про скасування заходів забезпечення позову постановлена судом за відсутності документів та доказів у підтвердження необхідності скасування заходів забезпечення, та що заходи забезпечення позову було вжито передчасно. Скасовуючи заходи забезпечення позову суд виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерспейс Монтаж" є орендарем нерухомого майна та не має відношення до спірного рухомого майна, без документів на право володіння або право користування рухомим майном, проте з позиції, що такий захід перешкоджає його господарській діяльності. Викладені обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Коткова О.В., що є підставою для відводу судді.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/13524/24, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Також суд звертає увагу на приписи частини четвертої статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Фактично доводи заявника, наведені у заяві про відвід судді Коткова О.В. зводяться до незгоди з процесуальним рішенням судді щодо постановлення ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 року про скасування заходів забезпечення позову, тобто доводи зводяться виключно до оцінки застосування судом норм процесуального законодавства України, що не може свідчити про існування упередженості судді в розгляді відповідної справи та бути підставою для його відводу з огляду на імперативні приписи ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/13524/24, суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості судді та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

У зв`язку із вказаним, згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/13524/24 підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 32, 35, 36, 38, 39, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/13524/24 - необґрунтованою.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Рікард" про відвід судді Коткова О.В. від розгляду справи № 910/13524/24 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 19 листопада 2024 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Котков