Рішення

від 08.11.2024 по справі 922/2316/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2024м. ХарківСправа № 922/2316/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерського) господарство "Моноліт", с.Підлиман Харківської області до Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат", м.Куп`янськ Харківської області про стягнення 4 452 112,00 грн. за участю представників:

від позивача: Савін О.С.

від відповідача: Степанюк О.А.

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Моноліт" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат" (надалі - відповідач) про стягнення 4249255,94грн., з яких: 3060219,79грн. заборгованості, 974986,02грн. інфляційних витрат, 214050,13грн. 3% річних.

На підтвердження позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо оплати товару, отриманого за договором на поставку молока №1808050220 від 01.01.2019.

Ухвалою від 22.07.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.08.2024.

29 липня 2024 року від позивача надійшло клопотання про залучення додаткових доказів, а саме накладних за період 01.01.2022-31.01.2022.

05 серпня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти вимог позивача заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та просив у задоволенні позові відмовити в повному обсязі.

Даний відзив було прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 07.08.2024 судом задоволено усне клопотання представника позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання додаткових доказів, які надані з його клопотанням від 29.07.2024. Також у даному підготовчому засіданні судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та про відкладення підготовчого засідання на 25.09.2024.

08 серпня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він із запереченнями відповідача проти позову не погодився та наполягав на правомірності своїх позовних вимог.

13 серпня 2024 року від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому він навів додаткові доводи на підтвердження своєї правової позиції проти вимог позивача.

Судом вищевказані відповідь позивача на відзив та заперечення відповідача на відповідь на відзив були прийняті та долучені до матеріалів справи.

19 вересня 2024 року від позивача надійшла заява від 18.09.2024 про залишення частини позовних вимог без розгляду та збільшення позовних вимог, у якій він просив залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 974986,02грн. та 3% річних в розмірі 214050,13грн., натомість стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4458812,50грн. та сплачений судовий збір.

У підготовчому засіданні 25.09.2024 судом оголошено перерву до 04.10.2024 та з огляду на виявлені недоліки в тексті заяви позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду та збільшення позовних вимог, зазначено, що ця заява буде розглянута після надання позивачем обґрунтованого розрахунку та уточнення періодів нарахування заборгованості.

27 вересня 2024 року від позивача надійшла заява від 26.09.2024 про залишення частини позовних вимог без розгляду та збільшення позовних вимог (уточнена).

У підготовчому засіданні 04.10.2024 судом за результатами розгляду уточненої заяви позивача, встановлено, що у даній заяві позивачем повторно допущено зазначення різних періодів виникнення заборгованості (одночасно 2022 та 2024 роки), а також не надано обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми. За таких обставин, з метою належного вирішення питань, передбачених у статті 182 ГПК України, суд визнав явку учасників справи в призначене засідання обов`язковою.

07 жовтня 2024 року від позивача надійшла заява від 05.10.2024 про залишення позову без розгляду.

Однак, у зв`язку з надходженням до суду іншої заяви позивача від 06.10.2024, в якій він просив не розглядати та повернути вищевказану заяву про залишення позову без розгляду, так як вона була подана помилково, заява позивача від 05.10.2024 про залишення позову без розгляду судом не розглядалася.

Також, 07.10.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення від 06.10.2024 щодо заявленого ним збільшення розміру позовних вимог, а також реєстр накладних за лютий 2022 року, на підставі яких позивачем здійснено збільшення суми основної заборгованості. З даних додаткових пояснень позивача вбачається, що вартість молока поставленого селянським (фермерським) господарством "Моноліт" Приватному акціонерному товариству "Куп`янський молочноконсервний комбінат" в період з 01 лютого 2022 року по 23 лютого 2023 року (включно) складає 1 563 771,71 грн., а також ПДВ (20 відсотків) складає 312 754,34 грн. Загальна сума боргу за лютий 2022 року складає 1 876 526,05 грн. В той же час, позивач звертає увагу, що в його заяві про залишення частини позовних вимог без розгляду та збільшення позовних вимог була зазначена помилкова сума вартості поставленого молока за період 01 лютого 202 року по 2З лютого 2022 року (включно). Вірна сума складає 1876526,05грн. Окремо позивач зазначив, що відповідно до акту звірки заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01 січня 2022 року складала 4255366,16грн. В той же час, в січні 2022 року позивачем було поставлено відповідачу молока на загальну суму 3060219,79грн., що підтверджується видатковою накладною №12 від 31.01.2022, яка була підписана відповідачем. В період січень-лютий 2022 року відповідач сплатив на користь позивача 4740000,00грн. Таким чином, борг відповідача складає 4452112,00грн. та підлягає стягненню.

Дослідивши дані додаткові пояснення, суд встановив, що позивачем усунуто недоліки раніше поданих заяв від 18.09.2024 та від 26.09.2024 про залишення частини позовних вимог без розгляду та збільшення позовних вимог, а тому прийняв та долучив ці пояснення до справи.

09 жовтня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (в частині збільшення позовних вимог на 1 876 526,55 грн.), в якому він заперечив обґрунтованість додатково заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за період з 01.02.2022 по 23.02.2022.

10 жовтня 2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив (в частині збільшення позовних вимог), у якій він висловив сувою незгоду щодо додатково наданих відповідачем заперечень.

Оскільки вищевказані відзив та відповідь на відзив стосуються збільшення розміру позовних вимог, які остаточно визначені позивачем у його додаткових поясненнях від 06.10.2024, вони були прийняті судом та долучені до справи.

Ухвалою від 11.10.2024 задоволено заяву позивача від 18.09.2024 про залишення частини позовних вимог без розгляду та збільшення позовних вимог, з урахуванням заяви від 26.09.2024 про залишення частини позовних вимог без розгляду та збільшення позовних вимог (уточненої), а також додаткових пояснень від 06.10.2024, у зв`язку з чим у даній справі розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості (основного боргу) в сумі 4452112,00грн. Також даною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.10.2024.

Ухвалою від 18.10.2024 відкладено розгляд справи в судовому засіданні на 06.11.2024.

У судовому засіданні 06.11.2024 судом оголошено перерву до 08.11.2024.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2024 підтримав доводи, викладені в його позові та заявах по суті справи, просив позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням наданих під час розгляду заяв про збільшення позовних вимог в частині суми основного боргу та додаткових пояснень.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечила з підстав, наведених у раніше поданих заявах по суті справи, просила у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

01 січня 2019 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки молока №1808050220 (надалі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується передавати партіями виготовлену ним продукцію - молоко незбиране сире коров`яче, охолоджене (надалі - молоко), яке по якості відповідає вимогам ДСТУ 3662:2018 "Молоко коров`яче незбиране. Вимоги при закупівлі", та умовам даного Договору, у власність покупця в кількості згідно з п.2.1.Договору, а Покупець зобов`язується приймати молоко та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору під партією розуміється молоко, яке знаходиться в одній ємності, має однакові органолептичні та фізико-хімічні показники та оформлене одним товарно-транспортним документом.

Розділом 4 Договору сторони узгодили ціну та порядок розрахунків.

Так, згідно з 4.1 закупівельна ціна на молоко є договірною і узгоджується сторонами в Протоколах узгодження договірних закупівельних цін на молоко, які є Додатком N1 до Договору. Факт продовження здачі молока Постачальником Покупцю в разі несвоєчасного повернення оформленого належним чином нового Протоколу узгодження договірних закупівельних цін на молоко протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання Постачальником є підтвердженням згоди Постачальника на здійснення розрахунку за молоко за новою ціною до повернення Протоколу.

За базову закупівельну ціну приймається договірна закупівельна ціна 1 тони молока вищого ґатунку термостійкого (І-ІІІ групи) при базових масових частках жиру та білку (відповідно 3,4% та 3,0.). Сплата за вміст жиру та білку в договірній закупівельній ціні однієї тони молока встановлюється в відсотковому співвідношенні 40:60. Розрахунок за молоко проводиться залежно від ґатунку, вмісту жиру та білку відповідно до вимог галузевих рекомендацій ГРУ 46.018-2002 (пункт 4.2 Договору).

За умовами п. 4.3 Договору знижки та надбавки до базової закупівельної ціни однієї тони молока в залежності від якості молока розраховуються Покупцем в наступному порядку: 1) надбавка за молоко екстра ґатунку термостійкого (І-ІІ групи) до ціни вищого ґатунку термостійкого (I-III групи) - 200 гривень; 2) знижка за молоко першого ґатунку термостійкого (І-ІІІ групи) від ціни вищого ґатунку (І-ІІІ групи) - 200 гривень; 3) знижка для молока екстра, що не відповідає показникам термостійкості (І-ІІ групи), вищого та першого ґатунку, що не відповідає показникам термостійкості (І-ІІІ групи) - 2% від ціни відповідного ґатунку; 4) знижка за молоко неохолоджене - 5% від ціни відповідного ґатунку; 5) молоко, яке не відповідає вимогам першого ґатунку (але має показники КМАФАнМ не більше ніж 3000 тис. КУО/см.куб. та кількості соматичних клітин не більше ніж 800 тис.см/3), при наявності виробничої можливості у Покупця та згоди Постачальника, може бути прийняте на переробку відповідно до встановлених на підприємстві процедур зі знижкою 20% від ціни молока 1 ґатунку (за винятком випадків, коли молоко є небезпечним за показниками безпеки).

Пунктом 4.4 Договору визначено, що розрахунок за поставлене молоко здійснюється в безготівковому порядку протягом 14-ти (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки молока згідно з супровідними документами, актами розбіжностей та діючими Протоколами узгодження цін. Покупець і Постачальник визначили Вівторок та Четвер днями, в які здійснюється оплата за молоко, поставлене за цим Договором (надалі - "платіжний день"). У випадку, якщо останній день строку оплати, визначений Договором, припадає на святковий/неробочий день або на день, який не є платіжним днем, оплата здійснюватиметься в перший робочий платіжний день, наступний за таким святковим/неробочим днем, а штрафні санкції, передбачені Договором за недотримання строку оплати, в таких випадках не застосовуються.

Крім того, за умовами п.4.6 Договору у випадках, передбачених умовами даного Договору, сторони відшкодовують транспортні витрати, які були понесені іншою стороною по доставці молока, виходячи з відстані доставки та марки автомобіля по ціні за 1 км пробігу: ГАЗ-53 - 10,95грн (крім того ПДВ - 2,19грн).; КАМАЗ, МАЗ (8тн)-17,05грн (крім того ПДВ - 3,41грн).; КАМАЗ (16тн)-21,75грн. (крім того ПДВ - 4,35грн); КАМАЗ(12тн.)-20,65 (крім того ПДВ - 4,13грн); Мерседес, Скания (16тн.) - 22,00грн. (крім того ПДВ - 4,40грн); Мерседес (12тн.) -21,65грн. (крім того ПДВ - 4,33грн); МАЗ-МАН, ДАФ (24тн.) -22,20грн. (крім того ПДВ - 4,44грн).

У випадках повернення молока Постачальнику, передбачених п. 5.4 даного Договору, останній повинен компенсувати Покупцю витрати на миття молочної цистерни із розрахунку на 1т сировини, що була повернута, - 7,10 грн.(крім того ПДВ - 1,42грн.) (пункт 4.7 Договору).

Сторони також погодили, що в період дії даного Договору ціни, вказані в підпунктах 4.6.,4.7., можуть бути змінені Покупцем в односторонньому порядку у випадку зміни цін на енергоносії, ПММ та інших факторів, які впливають на їх формування (п.4.9 Договору).

Отже, відповідно до умов Договору ціна поставленого молока залежала від багатьох чинників та визначалася, зокрема, виходячи з його якісних показників, з урахування відповідних нормативних документів, а також вартості транспортних послуг.

Фактично, як свідчать наявні у справі матеріали, сторонами щомісячно оформлювалися відповідні видаткові накладні, в яких зазначалася узгоджена обома сторонами ціна за все молоко, що було поставлене протягом відповідного місяця.

Саме такі видаткові накладні, в яких зазначено узгоджену сторонами вартість поставленого молока, мали бути оплачені відповідачем відповідно до п.4.4 Договору протягом чотирнадцяти календарних днів з дати її підписання.

Так, протягом 2021 року відповідач поставив відповідачу молоко за видатковими накладним №6 від 31.01.2021 на суму 2003704,54грн., №11 від 28.02.2021 на суму 1789271,74грн., №16 від 31.03.2021 на суму 2107564,76грн., №24 від 30.04.2021 на суму 2247109,69грн., №32 від 31.05.2021 на суму 2567468,49грн., №35 від 30.06.2021 на суму 2563292,02грн., №51 від 31.07.2021 на суму 2461031,70грн., №58 від 31.08.2021 на суму 2591670,54грн., №81 від 30.09.2021 на суму 2748451,93грн., №117 від 31.10.2021 на суму 3143696,11грн., №131 від 30.11.2021 на суму 2923325,56грн., №137 від 31.12.2021 на суму 3178222,02грн. Всі зазначені видаткові накладні підписано представниками обох сторін.

Станом на 01.01.2022 відповідач мав зобов`язання перед позивачем щодо оплати поставленого наприкінці 2021 року молока у розмірі 4255366,16грн., що підтверджується обліковими даними ПрАТ "Куп`янський МКК" по Картці рахунку 6311 за Січень 2022 року, а також підписаним обома сторонами актом звірки розрахунків за 2021 рік.

Крім того, у січні 2022 року позивач поставив молоко на загальну суму 3060219,79грн., що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №12 від 31.01.2022.

У період з 01.01.2022 по 23.02.2022 відповідач за умовами Договору сплатив позивачу грошові кошти в загальному розмірі 4740000,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями №16 від 05.01.2022 на суму 550 000грн., №122 від 11.01.2022 на суму 370 000 грн., №205 від 13.01.2022 на суму 370 000 грн., №292 від 18.01.2022 на суму 370 000 грн., №373 від 20.01.2022 на суму 370 000 грн., №151 від 25.01.2022 на суму 300 000 грн., №157 від 27.01.2022 на суму 400 000 грн., №632 від 01.02.2022 на суму 200 000 грн., №718 від 03.02.2022 на суму 300 000 грн., №805 від 08.02.2022 на суму 330 000 грн., №241 від 10.02.2022 на суму 330 000 грн., №324 від 15.02.2022 на суму 250 000 грн., №1047 від 17.02.2022 на суму 250 000 грн., №1124 від 22.02.2022 на суму 350 000 грн.

У зв`язку із тим, що відповідач не в повному обсязі розрахувався за поставлене за Договором молоко, у нього виникла заборгованість в загальному розмірі 2575585,95грн. (4255366,16грн.+3060219,79грн.-4740000,00грн.)

Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому, з урахуванням поданих ним заяв та пояснень щодо збільшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість (основний борг) в сумі 4452112,00грн.

Слід зазначити, що позовні вимоги, окрім вищевказаних поставок молока додатково обґрунтовані позивачем з посиланням на товарно-транспортні накладні, спеціалізовані товарні накладні на перевезення молочної сировини, акти про розходження кількісних або якісних показників у молоці, які були складені та підписані сторонами за період 01.02.2022 - 23.02.2022. За розрахунком позивача загальна вартість молока, поставленого у цей період склала 1876526,05грн.

У зв`язку з цим суд зауважує, що вказані документи не містять відомостей про ціну поставленого молока, а лише фіксують обсяги та певні якісні показники молока.

При цьому позивачем до справи не надано розрахунку вартості молока, яка поставлялося у період з 01.02.2022 по 23.02.2022, який би відповідав порядку визначення ціни товару, узгодженому сторонами в розділі 4 договору. Зокрема, позивачем не надано протоколи узгодження протоколи узгодження договірних закупівельних цін на молоко (п.4.1 Договору), розрахунок визначення ціни молока залежно від ґатунку, вмісту жиру та білку відповідно до вимог галузевих рекомендацій ГРУ 46.018-2002 (п.4.2 Договору), відомостей про наявність або відсутність підстав для застосування знижок та надбавок до базової закупівельної ціни (п.4.3 Договору) та/або відшкодування транспортних витрат, які були понесені іншою стороною по доставці молока (п.4.6 Договору) тощо.

Як зазначалося вище, з огляду на складний механізм визначення ціни, сторони під час виконання Договору фактично визначали вартість поставленого молока у видаткових накладних, які складалася за результатами всіх поставок молока у відповідному календарному місяці.

Проте видаткова накладна, яка б містила відомості про узгоджену сторонами вартість молока, поставленого у лютому 2022 року, матеріали справи не містять.

В той же час, позивач посилається на видаткову накладну №22 від 28.02.2022 на суму 2796024,11грн., яка підписана лише ним самим. Докази пред`явлення даної видаткової накладної відповідачу для підписання матеріали справи не містять.

За таких обставин, суд не може керуватися зазначеними у даній видатковій накладній відомостями при визначенні ціни молока, що поставлялося з 01.02.2022 по 23.02.2022.

Інших доказів на підтвердження обґрунтованості розрахунку вартості поставленого у лютому 2022 року молока позивачем не надано.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, згідно з частиною 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать, що у відповідача існує заборгованість в розмірі 2575585,95грн. за поставлений за Договором товар, який поставлявся позивачем у період до 31.01.2022 (включно) та щодо якого сторонами належним чином було узгоджено ціну.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду та в матеріалах справи відсутні докази оплати вищевказаної заборгованості за поставлене згідно умов Договору молоко.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку з цим, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2575585,95грн. заборгованості (основного боргу) законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини вимог позивача, а саме: про стягнення заборгованості (основного боргу) в розмірі 1876526,05грн. за молоко, поставлене у період з 01.02.2022 по 23.02.2022, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, позивачем не було надано суду документи та відомості, на підставі яких має визначається ціна молока, поставленого з 01.02.2022 по 23.02.2022, а саме: протоколи узгодження протоколи узгодження договірних закупівельних цін на молоко (п.4.1 Договору), розрахунок визначення ціни молока залежно від ґатунку, вмісту жиру та білку відповідно до вимог галузевих рекомендацій ГРУ 46.018-2002 (п.4.2 Договору), відомостей про наявність або відсутність підстав для застосування знижок та надбавок до базової закупівельної ціни (п.4.3 Договору) та/або відшкодування транспортних витрат, які були понесені іншою стороною по доставці молока (п.4.6 Договору) тощо.

За відсутності вищевказаних даних вартість поставленого молока може бути визначена лише за узгодженою сторонами ціною, яка зазначалася ними у щомісячних видаткових накладних.

Проте видаткова накладна, яка б підтверджувала узгоджену обома сторонами вартість молока, в матеріалах справи відсутня.

Суд не може прийняти посилання позивача на накладну №22 від 28.02.2022, оскільки вона підписана самим лише позивачем. Докази пред`явлення даної видаткової накладної відповідачу для підписання матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1876526,05грн. за молоко, що було поставлено у період з 01.02.2022 по 23.02.2022, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити у зв`язку з недоведеністю розміру цієї заборгованості.

Щодо заперечень відповідача проти позову суд зазначає наступне.

Відповідач посилається на те, що умови Договору в частині здійснення розрахунків були змінені Додатковою угодою №3 від 22.02.2022 до Договору, пунктом 4.4 якої передбачено, що: "На період воєнного стану в Україні та в умовах економічної кризи, пов`язаної з вторгненням російських військ в Україну, розрахунок за поставлене молоко здійснюється в безготівковому порядку та виключно після реалізації виготовленої з прийнятого від Постачальника молока продукції та отримання Покупцем грошових коштів за цю продукцію, тобто після фактичного їх надходження на банківські рахунки Покупця. Розрахунок проводиться згідно з супровідними документами, актами розбіжностей та діючими Протоколами узгодження цін. Покупець і Постачальник визначили Вівторок та Четвер днями, в які здійснюється оплата за молоко, поставлене за цим Договором (надалі - "платіжний день"). У випадку, якщо останній день строку оплати, визначений Договором, припадає на святковий/неробочий день або на день, який не є платіжним днем, оплата здійснюватиметься в перший робочий платіжний день, наступний за таким святковим/неробочим днем, а штрафні санкції, передбачені Договором за недотримання строку оплати, в таких випадках не застосовуються. На період воєнного стану в Україні та в умовах економічної кризи, пов`язаної з вторгненням російських військ в Україну, штрафні санкції та пеня, пов`язані з несвоєчасною оплатою за молоко, Постачальником до Покупця не застосовуються".

Згідно з позицією відповідача, враховуючи особливий період, що пов`язаний із введенням воєнного стану та в умовах економічної кризи, сторони добровільно змінили порядок та умови розрахунків за поставлене молоко. Тлумачення даного пункту Додаткової угоди дає підстави для висновку, що її умови охоплювали зміну умов розрахунку за "поставлене" молоко, в т.ч. те, яке було поставлене по момент підписання даної Додаткової угоди. Якби Сторони у своїй Додатковій угоді мали на увазі лише молоко, яке буде прийняте від Постачальника у майбутньому, вони б не використовували слово "поставлене" молоко.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, оскільки застосування в п.4.4 Договору словосполучення "розрахунок за поставлене молоко" містилося і в попередній редакції даного пункту та передбачало здійснення оплат саме тих поставок молока, які будуть мати місце в період дії Договору, оскільки очевидним є те, що станом на момент укладення Договору (01.01.2019) поставки за його умовами ще не відбувалися, тобто не існувало "поставленого молока" до 01.01.2019, яке мало бути оплачено згідно з умовами цього Договору.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже зобов`язання вважається зміненим з моменту досягнення домовленості про зміну умов договору. Натомість, сторони вправі визначити інше у договорі.

Підтвердженням цього є, зокрема, положення частини 3 статті 631 ЦК України, згідно з якими сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Частиною 4 статті 653 ЦК України також встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, за загальним правилом поширювати дію змінених умов договору на зобов`язання, що виникли до моменту досягнення домовленості про зміну договору (у даному випадку до 24.02.2022) недопустимо, окрім випадку коли сторони встановили дану можливість у такому договорі.

Проте умови Додаткової угоди №3 від 24.02.2022 такої домовленості не містять. Відповідно до п. 8 додаткової угоди вона набрала чинності з 24 лютого 2022 року, при цьому жодних посилань на її зворотну дії в часі вона не містить.

За таких обставин, сторони мали застосовувати умови п.4.4 Договору в редакції Додаткової угоди №3 лише при здійсненні розрахунків за те молоко, яке було б поставлене з 24.02.2022 на період воєнного стану.

Додатково суд вважає за необхідне звернути увагу і на принцип сontra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem), який означає, що слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови.

Частиною 1 статті 647 ЦК України визначено, що договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором.

У даному випадку, оскільки місцем укладення Додаткової угоди №3 від 24.02.2022 є м.Куп`янськ (місцезнаходження ПрАТ "Куп`янський ММК"), саме відповідач є тією особою, яка зробила пропозицію укласти дану додаткову угоду та визначала її зміст, а тому має нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови як поширення дії даної Додаткової угоди на оплату минулих поставок товару, за якими станом на день укладення цієї угоди вже настав строк оплати.

Підсумовуючи викладене, посилання відповідача на Додаткову угоду №3 слід відхилити, оскільки ця угода не змінила порядку розрахунків за поставлений згідно умов Договору товар, строк оплати якого настав до 24.02.2022.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Куп`янський молочноконсервний комбінат" (63702, Харківська обл., м.Куп`янськ, вул.Ломоносова, буд.26, код 00418142) на користь Селянського (фермерського) господарство "Моноліт" (63824, Харківська обл., Ізюмський р-н, с.Підлиман, вул.Центральна, буд.2-А, код 30772983) 2 575 585,95 грн. заборгованості, 30 907,03 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "18" листопада 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай