Ухвала

від 18.11.2024 по справі 924/395/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 924/395/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І. С.

розглянувши клопотання приватного виконавця Корольова М. А. та товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи

за касаційною скаргою приватного виконавця Корольова М.А.

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі

за скаргою приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"

на дії (бездіяльність) приватного виконавця Корольова М.А.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Шепетівкагаз"

про стягнення 62 091 309,31 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Корольова М. А. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі №924/395/24 та постановлено здійснювати перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі №924/395/24 у письмовому провадженні.

01.11.2024 та 04.11.2024 через «Електронний суд» від приватного виконавця Корольова М. А. та товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли клопотання про розгляд касаційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Обґрунтовуючи вимоги поданих клопотань, заявники зазначають, що предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі №924/395/24, ухвалення якої відбулось з порушенням норм процесуального права, зокрема щодо встановлення факту бездіяльності, та порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення, а також порушенням норм матеріального права щодо віднесення сум штрафних санкцій та додаткових нарахувань перед стягувачем до процедур врегулювання за Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" №1639-ІХ. Вказані обставини, на думку заявників, свідчать про необхідність розгляду касаційної скарги приватного виконавця Корольова М. А. у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Розглянувши зазначені клопотання, Верховний Суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для їх задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною п`ятою статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається предметом касаційного оскарження у цій справі за касаційною скаргою приватного виконавця Корольова М. А. є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024, ухвалена за результатами перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Хмельницької області від 31.07.2024 про задоволення скарги боржника на дії (бездіяльності) приватного виконавця.

Згідно з частиною шостою статті 301 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням конкретних обставин справи суд касаційної інстанції може розглянути касаційні скарги, зазначені у частинах четвертій і п`ятій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Отже вирішення питання про проведення судового засідання з повідомленням та викликом учасників справи при розгляді касаційних скарг, зазначених у частинах четвертій і п`ятій зазначеної статті, покладається на власний розсуд суду касаційної інстанції з огляду на конкретні обставини справи. Жодних інших підстав чи умов, якими має керуватися касаційний суд при вирішенні зазначеного питання, у цій нормі не міститься.

Суд враховує позицію, висловлену неодноразово Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції, згідно з якою публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6, а саме: справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь-якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, § 25).

Крім того ЄСПЛ визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 4336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду (рішення ЄСПЛ від 25 квітня 2002 року). У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме: тлумачення норм Цивільного кодексу. ЄСПЛ зазначив, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створює учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи, шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи.

В даному випадку Верховним Судом не встановлено обставин для розгляду касаційної скарги приватного виконавця Корольова М. А. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі №924/395/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Керуючись статтями 8, 234, 235, 252, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити приватному виконавцю Корольова М. А. та товариству з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у задоволенні клопотань про розгляд касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 у справі №924/395/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Н. О. Багай

І. С. Берднік