Ухвала

від 19.11.2024 по справі 922/639/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/639/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Харківської обласної прокуратури (далі - Прокуратура, скаржник)

на рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024

за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Нафтогазовидобувна компанія»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України

про розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура 31.10.2024 через «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 (повний текст складено 15.10.2024) у справі №922/639/23 та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №922/639/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючої, Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2024 касаційну скаргу Прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 у справі №922/639/23 залишено без руху у зв`язку із наданням скаржникові строку для надання касаційної скарги в новій редакції та зазначити підставу касаційного оскарження з урахуванням частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (конкретний її пункт/пункти) з відповідним посиланням на статтю 287 ГПК України, якщо вважає, що судами порушено норми процесуального права та судові рішення прийняті без повного з`ясування усіх фактичних обставин справи та надання належної правової оцінки наявним на підтвердження їх доведеності доказам. При цьому надано строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №922/639/23 Прокуратура 15.11.2024 через «Електронний суд» подала уточнену касаційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024.

З огляду на дату (15.11.2024) усунення Прокуратурою недоліку, скаржник подав матеріали усунення недоліку касаційної скарги у межах строку, наданого Судом ухвалою від 06.11.2024 у справі №922/639/23.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

У поданій уточненій касаційній скарзі Прокуратура з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України зазначає, що:

судами в оскаржуваних судових рішеннях застосовано частину другу статті 651 Цивільного кодексу України, без врахування висновків Верховного Суду у справі №650/628/19-ц від 10.09.2021, Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2017 у справі №6-1449цс17 та від 27.11.2018 у справі №912/1385/17;

оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 14.06.2022 у справі №923/614/21, від 03.08.2022 у справі №914/374/21, від 23.11.2022 у справі №130/1039/20, від 01.02.2023 у справі №904/2600/18, у яких судами зазначено «…систематичне порушення договору щодо сплати орендної плати є самостійною і достатньою підставою для його розірвання, незважаючи на те, що виплачена в подальшому заборгованість, навіть якщо орендар сплатить усю суму заборгованості, не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна»; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 (пункт 38) щодо застосування абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та частини другої статті 651 ЦК України; у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18, від 05.08.2021 у справі №911/1236/20, від 11.08.2021 у справі №927/719/20 щодо застосування частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у яких викладено правову позицію, відповідно до якої закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них;

оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків Верховного Суду щодо тлумачення статті 52 ГПК України, викладених у постановах від 08.03.2023 у справі №909/916/16, від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, від 13.01.2023 у справі №909/760/17, від 01.12.2022 у справі №917/436/21, від 20.01.2022 у справі №922/347/21 щодо універсального та процесуального правонаступництва.

Також скаржник зазначає на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, а саме статей 7, 73, 76, 78 ГПК України.

Також скаржник у касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 6, 7 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», статей 1, 25, 26, 27, 46 Закону України «Про концесію» та Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 №1482.

З огляду на викладене касаційна скарга Прокуратури подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

Отже, суд доходить висновку, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду від 06.11.2024 у справі №922/639/23 усунуто недоліки касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 294 ГПК України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня надходження заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному статтею 292 цього Кодексу.

Отже, на момент відкриття касаційного провадження доводи касаційної скарги не є очевидно неприйнятними, а відтак подані матеріали достатні для касаційного розгляду на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, ураховуючи дату складання повного тексту оскаржуваної постанови з цієї справи.

Верховний Суд звертає увагу, що з 04 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 19.10.2023 № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи». Зокрема, приписами частини шостої статті 6 ГПК України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ураховуючи доводи касаційної скарги, які не є очевидно неприйнятними, письмову форму матеріалів справи №922/639/23, з огляду на технічний стан функціонування та наповнення Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи на момент прийняття ухвали, Суд доходить висновку про необхідність витребування матеріалів справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 294 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №922/639/23 за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.10.2024.

2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 10 грудня 2024 року о 12:40 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №302.

3. Учасники справи мають право подати відзиви на касаційну скаргу до 05 грудня 2024 року до Верховного Суду Касаційного господарського суду шляхом надсилання / подання процесуальних документів через «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремих підсистем (модулів), що забезпечує обмін документами. Реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) не позбавляє права на подання документів у паперовій формі. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

4. Довести до відома учасників справи, що їхня явка в судове засідання є необов`язковою. Суд роз`яснює, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду враховуючи наявність у Суду технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції та/або з урахуванням воєнного стану сторони можуть подати до Верховного Суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

5. Верховний Суд звертає увагу, що ураховуючи введення в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

6. Витребувати матеріали справи №922/639/23 Господарського суду Харківської області за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства енергетики України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДВ Нафтогазовидобувна компанія» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Фонд державного майна України про розірвання договору.

7. Копії ухвали надіслати до Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду для виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець