ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2024 року
м. Харків
справа № 645/5124/23
провадження № 22-ц/818/3416/24
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.
за участю секретаря: Сізонової О.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: Акціонерне товариство «Акцент Банк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент Банк» про захист прав споживача,
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент Банк» на рішення Московського районного суду м.Харкова від 12 липня 2024 року, постановлене суддею Тимош О.М.,
в с т а н о в и в:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому з урахуванням уточнень просила визнати порушеним право позивача на розпорядження грошовими коштами на банківських карткових рахунках, відкритих у АТ «Акцент-Банк»; зобов`язати відповідача зняти встановлене обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на банківських карткових рахунках ОСОБА_1 відкритих в АТ «Акцент-Банк».
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано порушеним право ОСОБА_1 на розпорядження грошовими коштами на банківських карткових рахунках: НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (картка № НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 (картка № НОМЕР_6 ). Зобов`язано Акціонерне товариство «Акцент-Банк» зняти встановлене обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на банківських карткових рахунках ОСОБА_1 : НОМЕР_1 (картка № НОМЕР_2 ); НОМЕР_3 (картка № НОМЕР_4 ), НОМЕР_5 (картка № НОМЕР_6 ), відкриті у Акціонерному товаристві «Акцент-Банк». Стягнуто з Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на користь держави судовий збір у сумі 2147,20 грн.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Акцент Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 має два рахунки, як фізична особа та як фізична особа підприємець. На картковий рахунок ФОП надійшли кошти від ПП «Кіпаріс-М» (керівник та засновник чоловік позивачки ОСОБА_2 ) у розмірі 997 540 грн. та від ПП «Нью-Ківі» (керівник та засновник сама позивачка) у розмірі 1 126 600 грн. В подальшому зазначені кошти перераховувались позивачкою зі свого рахунку ФОП на свій рахунок як Фізособи в АТ «А-Банк» та АТ «КБ Приватбанк» та знімались готівкою. Банком, з метою перевірки, було запитано документи щодо вказаних переводів від ПП на рахунки ФОП. Позивачем було зазначено про продаж обладнання. Однак жодних підтверджень щодо наявності вказаного обладнання у ФОП (з рахунків ФОП вказане обладнання не купувалось) надано не було. Також Банком було запитано цільове призначення щодо перерахунку коштів з рахунку ФОПа на рахунки Фізособи. Була надана інформація про закупівлю турнікетів та виплату заробітної плати співробітникам. Однак оплата заробітної плати співробітникам як і закупівля турнікетів не повинні проходити через рахунки фізичної особи та перевід коштів в готівку. Тому позивачка порушила вимоги діючого законодавства, використовуючи рахунки фізичної особи для ведення господарської діяльності.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимогст.367ЦПК України- в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст.367ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що АТ «Акцент-Банк» належним чином не обґрунтував правомірність блокування (обмеження використання) карткового рахунку, відкритого на ім`я позивача, не надав доказів звернення із заявою до правоохоронних органів про незаконні, на думку банку, дії клієнта, не довів порушення позивачем вимог законодавства, зокрема Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», за наслідками порушення яких було заблоковано його карткові рахунки, порушив строки зупинення фінансових операцій, передбачені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» без належного обґрунтування, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судовим розглядомвстановлено,що 22.04.2020 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, тим самим підтвердила укладення між нею та банком договору про надання банківських послуг (т. 1 а.с.230)
Відповідно до виписки по картці НОМЕР_7 , рахунок НОМЕР_1 10.07.2023 на картку відбулося зарахування коштів по депозиту у сумі 1980,69 USD (т.1 а.с.6).
Відповідно до виписки по картці НОМЕР_8 , рахунок НОМЕР_3 станом на 12.09.2023 операцій немає (т.1 а.с.7).
Відповідно до виписки по картці НОМЕР_9 , рахунок НОМЕР_5 відбувалися операції 22.06.2023, 12.05.2023, 06.04.2023, 04.04.2023, 04.03.2023, 03.03.2023. Станом на 19.09.2023 баланс 300 грн. (т.1 а.с.8).
13.09.2023 Представник позивача звертався до відділення АТ Банк «А-Банк» з адвокатським запитом щодо блокування карткових рахунків НОМЕР_1 , НОМЕР_3 (т. 1 а.с.9-16).
15.09.2023 представник позивача звертався до відділення АТ Банк «А-Банк» з вимогою про зняття встановленого обмеження права на розпорядження грошовими коштами (а.с.17-24).
Відповідно до скріншотів картки позивачки заблоковані та обмежені (т. 1 а.с.25,26,27).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 по справі №922/1253/23 зобов`язано ПАТ "Акцент-Банк" в особі відокремленого підрозділу Філії Акціонерного товариства "Акцент-Банк" зняти встановлене обмеження права на розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на банківському рахунку Приватного підприємства "Нью Ківі" відкритому у Акціонерному товаристві "Акцент-Банк" (т.1 а.с.30-37).
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 у справі №922/1253/23 залишено без змін (т. 1 а.с.38-53).
Постановою Верховного Суду від 09.01.2024 у справі №922/1253/23 рішення Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2023 залишені без змін (т. 1 а.с.211-217).
Відповідно до довідки по клієнту ФОП ОСОБА_1 банком проводився аналіз діяльності ПП «Нью Ківі» та пов`язаної особи ФОП ОСОБА_1 . На рахунки ФОП ОСОБА_1 надходили кошти від пов`язаних осіб ПП «КІПАРИС-М» оплата за послуг 997 540 грн, ПП «НЬЮ КІВІ» оплата за обладнання 1 126 600 грн. На запит банку ФОП ОСОБА_1 надала документи та пояснення, що не відповідали проведеним операція за рахунками. Під час аналізу виписки ФОП в банку, встановлено, що кошти в подальшому з рахунків ФОП перераховувалися на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 в А-БАНК (знімалася в подальшому готівкою) та на рахунки фізичної особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (закупівлі обладнання з рахунка ФОП ОСОБА_1 не здійснювалося). Враховуючи наявність ідентифікатора подання клієнтом чи його представником банку недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману банк, відповідальною особою було прийнято рішення встановити клієнту неприйнятно високого ризику та розірвати відносини з ФОП ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 126).
Банком надано виписку по рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_10 IBAN НОМЕР_3 за період з 01.11.2022 по 11.01.2024 (т.1 а.с.127-134), виписку по рахунку ФОП ОСОБА_1 26005010028190 IBAN НОМЕР_11 за період з 01.11.2022 по 11.01.2024 (т.1 а.с. 135-155).
19.01.2023 ОСОБА_1 по електронній адресі відповідачем направлено лист про те, що банком прийнято рішення розірвати з позивачем ділові відносини і перерахувати залишки з рахунків 2600 в їх банку на рахунки позивача 2600 в іншому банку (т. 1 а.с.154).
17.01.2024 представник позивача звертався з адвокатським запитом до Національного банку України щодо обставин блокування карткових рахунків на ім`я ОСОБА_1 (т.1 а.с.206-207).
Національний банк України надав відповідь на адвокатський запит, в якій зазначив, що законом не передбачено розкриття банком банківської таємниці на адвокатські запити. Також зазначили, що нормативно-правові акти, які б запроваджували у банківській системі існування «чорних списків», Національним банком України не приймалися (т.1 а.с.208-210).
30.06.2023 ФОП ОСОБА_1 на адресу АТ «А-Банк» було направлено пояснення та на запит №б/н від 29.06.2023 надала документи (т. 1 а.с.222-223).
Надані відповідачем відомості про вантаж, товарно-транспортна накладна №6 27.06.2023, видаткова накладна №93 від 27.06.2023, акт №3 здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунок-фактура №63 від 02.06.2023, видаткова накладна №63 від 02.06.2023, рахунок-фактура №64 від 05.06.2023, видаткова накладна №64 від 05.06.2023, сертифікація, договір поставки №64 від 17.05.2023, акт приймання-передачі виконаних послуг до договору №89 від 29.05.2023 про виконання інвестиційного проекту від 23.06.2023, договір на виконання інвестиційного проекту (пакет бізнес-планування на 2023-2024 р.р.) №89 від 29.05.2023, лист ФОП ОСОБА_1 до АТ «А-Банк» №9 від 30.06.2023, посвідчення №110/2022 волонтера на ім`я ОСОБА_1 , лист звернення вих. №15 від 01.06.2023, квитанція №2, звіти ОСОБА_1 як ФОП підтверджують надання позивачем як фізичної особи підприємця документів на вимогу банку(т. 1 а.с.112-125).
Відповідно достатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК Українивизначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частинами 1, 3статті 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (стаття 1067 ЦК України).
Відповідно достатті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки.
Пунктом 14.8статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»встановлено, що банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу.
Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором (пункт 1.27статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Пунктом 14.13статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що право використовувати електронний платіжний засіб може бути призупинене або припинене емітентом відповідно до умов договору в разі порушення користувачем умов використання електронного платіжного засобу.
Згідно зістаттею 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
Випадки обмеження прав клієнта щодо розпорядження коштами, які знаходяться на його рахунку, передбачені спеціальним законодавством, зокремаЗаконом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також формування загальнодержавної багатоджерельної аналітичної бази даних для надання правоохоронним органам України та іноземних держав можливості виявляти, перевіряти і розслідувати злочини, пов`язані з відмиванням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями.
Відповідно до частини 1статті 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення фінансової операції у разі, якщо фінансова операція містить ознаки такої, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу; від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних для вивчення клієнтів документів чи відомостей або встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику.
Таким чином закон визначає право Банку відмовитися від проведення фінансової операції у разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей.
У своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що її банківський рахунок, відкритий в АТ «Універсалбанк», та картка були заблоковані працівниками банку без повідомлення підстав та причин указаних дій.
Зупинення фінансових операцій за рахунком клієнта мають відповідати усім вимогам ЗаконуУкраїни «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Матеріали справи не містять обґрунтувань підстав зупинення здійснення фінансових операцій за рішенням спеціально уповноваженого органу в розумінні Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
У відповідності до частини шостоїстатті 11 Закону № 361-ІХсуб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Як убачається з матеріалів справи Банком не було дотримано зазначених вище вимог щодо повідомлення ОСОБА_1 про встановлення їй неприйнятно високого рівня ризику, витребування у останньої відповідних документів для перевірки тих чи інших операції, які викликали сумніви.
Також судова колегія звертає увагу, що АТ «Акцент Банк» направило лист повідомлення на електронну пошту позивачці як власнику ПП «Нью - Ківі» та наголошував, що саме в діях ПП «Нью - Ківі» убачається порушення правил встановлених банком.
Будь-яких листів на адресу ОСОБА_1 щодо причин та підстав блокування її рахунків як фізичної особи та запиту на отримання від неї відповідної інформації, відповідачем не направлялось.
Верховний Суд у постановах від 21 листопада 2022 року в справі № 757/35987/20-ц, від 09 жовтня 2019 року в справі № 761/28762/18 виснував, що за відсутності обставин, які б свідчили про те, що банком під час встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику було дотримано процедури, встановлені законодавством та/або внутрішніми документами банку, що підтверджується відповідними доказами, розірвання договорів є неправомірним.
За правиламистатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням таких вимогстатті 81 ЦПК Українита положень пункту 3 частини першої і частини другоїстатті 318 ЦПК Українизаявник повинен довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, зазначивши про такі обставини у своїй заяві та про докази, які їх підтверджують і до заяви додати ці докази.
За змістомстатей 76-80 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, яким є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, що становлять допустимість доказів.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У частинах першій-третійстатті 89 ЦПК Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що рішення, прийняті банком на підставі абзацу третього частини першоїстатті 15 Закону № 361-IX, а саме у зв`язку із встановленням неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки банком ризику клієнта, є передчасним оскільки Банк не повідомив ОСОБА_1 , не здійснив передбаченої законом перевірки, не витребував у позивачки відповідної інформації, чим порушив визначений законом порядок.
Таким чином судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач АТ «Акцент-Банк» належним чином не обґрунтував правомірність блокування (обмеження використання) карткового рахунку, відкритого на ім`я позивача.
Рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст.375ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК Українисуд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент Банк» залишити без задоволення.
Рішення Московського районного суду м.Харкова від 12 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення складено 18.11.2024
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123141030 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Маміна О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні