Ухвала

від 18.11.2024 по справі 757/39395/17-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 757/39395/17-ц

провадження № 61-14886ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріомек», в інтересах яких діє адвокат Романюк Марина Валеріївна, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріомек» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернет Інвест», Фівс Кріомек АГ про визнання права власності, припинення порушення власника доменного імені, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2024 року представник ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріомек» (далі - ТОВ «Кріомек») - адвокат Романюк М. В. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року в указаній справі.

В касаційній скарзі представник заявників заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що повний текст оскаржуваного судового рішення було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03 жовтня 2024 року.

Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - Реєстр) не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

Відомості про дату складення повного тексту постанови Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 рокувідсутні. Київський апеляційний суд надіслав вказану постанову до Реєстру для оприлюднення - не визначено, забезпечено надання загального доступу - 03 жовтня 2024 року. Процесуальний закон пов`язує початок обчислення строку на касаційне оскарження з днем складання повного тексту оскаржуваного судового рішення. Оскільки такі дані в постанові відсутні, то строк на касаційне оскарження слід обчислювати, починаючи з дня прийняття оскаржуваної постанови -23 вересня 2024 року. Таким чином, останній день строку на касаційне оскарження припав на 23 жовтня 2024 року. Касаційна скарга подана 04 листопада 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

На підставі зазначеного можливо дійти висновку, що заявники не могли дізнатися про складання повного тексту постанови апеляційного суду раніше ніж її було опубліковано в Реєстрі, а копія вказаної постанови не могла бути направлена заявнику раніше зазначеної дати.

При цьому Верховний Суд приймає до уваги, що представник заявників протягом тридцяти днів від дати забезпечення надання загального доступу до оскаржуваного судового рішення звернулася з касаційною скаргою на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року.

Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Проте касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з таких підстав.

1. Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги передбачені у статті 392 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Проте у поданій касаційні скарзі представник ОСОБА_1 , ТОВ «Кріомек» - адвокат Романюк М. В. не зазначає відповідних відомостей.

2. Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів касаційного провадження, Верховним Судом складений акт від 07 листопада 2024 року № 1058 про те, що під час розкриття конверта, отриманого поштою, виявлено відсутність документів, зазначених у додатках до касаційної скарги у справі № 757/39395/17-ц, яка надійшла від представника ОСОБА_1 та ТОВ «Кріомек» - Марини Романюк, а саме: документ про оплату судового збору 1 280,00 грн та документ про оплату судового збору 3 200,00 грн.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 1 600,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1 280,00 грн, а ТОВ «Кріомек» - 3 200,00 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві, Печерський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

3. Відповідно до пункту п`ятого частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті (пункт 1 частини 1 статті 389 ЦПК України).

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено висновок щодо застосування норми права, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржених судових рішень сформованій практиці у подібних правовідносинах.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявники узагальнено посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За таких обставин, ОСОБА_1 та ТОВ «Кріомек» має право надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, а саме: зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, в якій зокрема уточнити підстави касаційного оскарження та чітко зазначити конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, на підставі якого (яких) подається касаційна скарга, з обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав) разом з копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 та Товариству з обмеженою відповідальністю «Кріомек» строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріомек», в інтересах яких діє адвокат Романюк Марина Валеріївна, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 вересня 2024 рокузалишити без руху.

Надати заявникам для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені процесуальним законодавством.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко