Ухвала

від 18.11.2024 по справі 348/1239/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 348/1239/15-ц

провадження № 61-14595ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Лотоцький Михайло Васильович, на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, приватної фірми «Імпорт-експорт-Люкс» в особі власника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання сантехнічного вузла таким, що збудований самочинно та заборону його робити, визнання недійсним рішення Надвірнянської міської ради Івано-Франківської області, свідоцтва про право власності, договору купівлі-продажу та визнання права користування земельною ділянкою, за апеляційної скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Лотоцького Михайла Васильовича,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом, у якому, з урахуванням заяв від 02 грудня 2015 року та 27 грудня 2016 року про збільшення позовних вимог, просила:

- визнати сантехнічний вузол, розташований на майдані АДРЕСА_1 , який належить приватній фірмі «Імпорт-експорт-Люкс» (далі - ПФ «Імпорт-експорт-Люкс») (власник - ОСОБА_2 ), таким, що збудований самочинно та заборонити його роботу;

- визнати недійсним рішення Надвірнянської міської ради від 12 червня 2008 року № 669 «Про присвоєння адресного номера та оформлення права власності на приміщення сантехнічного вузла на майдані Шевченка в м. Надвірні за ПФ «Імпорт-експорт-Люкс»;

- визнати недійсним рішення Надвірнянської міської ради від 09 вересня 2015 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у комунальну власність територіальної громади м. Надвірна земельної ділянки площею 0,0186 га на майдані Шевченка б/н для влаштування пішохідного переходу загального користування з вулиці Шептицького до майдану Шевченка» та повернути у власність ОСОБА_1 дану земельну ділянку;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13 червня 2018 року про належність сантехнічного вузла, розташованого на майдані Шевченка, 10-а в м. Надвірна, ПФ «Імпорт-експорт-Люкс», власником якого є ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (приміщення сантехнічного вузла) від 22 травня 2015 року, який укладений між ПФ «Імпорт-експорт-Люкс» та ОСОБА_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 право користування присадибною земельною ділянкою площею 0,0184 га для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 .

11 листопада 2015 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області своєю ухвалою залучив до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_3

10 серпня 2018 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, яким у задоволенні позову відмовив.

Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду своєю постановою від 16 вересня 2020 року скасував рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 серпня 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, а справу направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

18 березня 2024 року Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, яким у задоволенні позову відмовив.

28 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Лотоцький М. В. , через засоби поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2024 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження судом касаційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення до суду з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що з 01 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 1 218,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент подання заяви про збільшення позовних вимог) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 1 378,00 грн.

Частиною третьою статті 6 вказаного Закону визначено, що у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, ураховуючи характер позову та клопотання у скарзі, судовий збір за подання цієї касаційної скарги становить - 3 538,40 грн (((1 218,00 грн х 0,2 х 5 вимог немайнового характеру) + (1 378,00 х 0,4)) х 200% ).

Отже ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3 538,40 грн або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Лотоцький Михайло Васильович, на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 вересня 2024 рокузалишити без руху.

Надати заявникові для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Коротенко