Ухвала від 19.11.2024 по справі 366/3202/24

Справа №366/3202/24

Провадження №1-кс/366/383/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2024 с-ще. Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному проваджені № 12024111150001268, внесеному в ЄРДР 25.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся в суд з клопотанням, у якому просив накласти арешт, шляхом зборони відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучені транспортні засоби:

легковий автомобіль марки Volkswagen моделі Golf 1.6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

мікроавтобус марки TOYOTA моделі НІ АСЕ з реєстраційним номером НОМЕР_3 (на чорному фоні), номер кузова НОМЕР_4 , який належить військовій частині НОМЕР_5 Міністерства оборони України (04119, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_6 )

Тимчасово вилучені транспортні засоби залишити на території майданчику тимчасового тримання за адресою: АДРЕСА_3 до проведення з ними слідчих дій та судових експертиз.

Клопотання мотивоване тим, що 24.10.2024 о 15 год. 00 хв. на перехресті автодоріг сполученням Іванків-Чорнобиль, Сукачі-Русаки, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Volkswagen моделі Golf 1.6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі зі сторони с. Сукачі в напрямку с. Русаки, при переїзді перехрестя не надала переваги в русі автомобілю марки TOYOTA моделі НІ АСЕ з реєстраційним номером НОМЕР_3 (на чорному фоні) під керування ОСОБА_6 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого автомобілі зіткнулись. При ДТП водії та пасажири автомобіля TOYOTA отримали тілесні ушкодження та доставлені до КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ».

Під час огляду місця ДТП слідчим вилучено зазначені автомобілі, які в подальшому визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що автомобілі є необхідними для проведення з ними експертних досліджень, у зв`язку з чим їх слід залишити у розпорядженні органу досудового розслідування.

Прокурор групи прокурорів ОСОБА_3 підтримав подане клопотання з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Власник автомобіля марки Volkswagen моделі Golf 1.6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 не заперечувала проти задоволення клопотання.

Власник автомобіля, представник військової частини НОМЕР_5 у судове засідання не з`явився у зв`язку з неможливістю його виклику через неналежну підготовку матеріалів клопотання та відсутності в наданих суду матеріалах кримінального провадження відомостей, за яких суд мав можливість викликати власника автомобіля у судове засідання для його проведення в строки, визначені ст. 171 КПК України. Власник автомобіля не буде позбавлений можливості звернутись в суд з клопотанням про скасування арешту майна чи подати апеляційну скаргу на ухвалу суду у разі його незгоди із судовим рішенням.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до такого.

Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (абзац 2 ч. 1 ст. 170 КПК України).

Відповідно до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Клопотання подане прокурором з метою збереження речових доказів.

За ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

З огляду на вивчені та дослідженні наявні в матеріалах клопотання докази, слідчим суддею встановлено таке.

У провадженні СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111150001268, внесене в ЄРДР 25.10.2024 за ч. 1 ст. 286 КК України та за наведених вище обставин.

24.10.2024 о 15 год. 00 хв. на перехресті автодоріг сполученням Іванків-Чорнобиль, Сукачі-Русаки, ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Volkswagen моделі Golf 1.6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі зі сторони с. Сукачі в напрямку с. Русаки, при переїзді перехрестя не надала переваги в русі автомобілю марки TOYOTA моделі НІ АСЕ з реєстраційним номером НОМЕР_3 (на чорному фоні) під керування ОСОБА_6 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого автомобілі зіткнулись. При ДТП водії та пасажири автомобіля TOYOTA отримали тілесні ушкодження та доставлені до КНП ІСР «Іванківська ЦРЛ».

Під час огляду місця ДТП слідчим СВ Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 вилучено зазначені автомобілі

25.10.2024 згаданим слідчим тимчасово вилучені автомобілі визначені речовими доказами у кримінальному провадженні. Їх вирішено зберігати на майданчику тимчасового тримання в АДРЕСА_3 .

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 , легковий автомобіль марки Volkswagen моделі Golf 1.6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

Згідно з копією технічного талону на автомобіль марки TOYOTA моделі НІ АСЕ з реєстраційним номером НОМЕР_3 (на чорному фоні), останній є мікроавтобусом та належить військовій частині НОМЕР_5 Міністерства оборони України.

З відкритих джерел інформації слідчим суддею встановлено, що в/ч НОМЕР_5 розташована за адресою: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код - НОМЕР_6 .

З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за ч. 1 ст. 286 КК України, диспозиція якої передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення визначається ставленням винної особи до наслідків та виражається необережністю.

З огляду на викладене, слідчий суддя враховує, що тимчасово вилучені автомобілі є необхідними для проведення з ними слідчих дій та судових експертиз, зокрема інженерно-транспортної та інженерно-технічної. Для проведення таких експертиз є необхідним наявність транспортного засобу у тому стані, в якому він перебував після ДТП. Відповіді на ці експертизи можуть надати органу досудового розслідування інформацію про технічний стан транспортних засобів, місце їх розташування та місця контактування один з одним, що входить до предмета доказування у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 286 КК України.

Їх повернення для зберігання власникам може утворити ризик заміни, знищення їх як самих, так і вузлів і агрегатів, які є об`єктами експертного дослідження.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність прокурором тієї обставини, що тимчасово вилучені автомобілі має доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки підпадають під ознаки є знаряддя злочину за ч. 1 ст. 286 КК України.

Незастосування арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів у кримінальному провадженні, що негативно вплине на подальше проведення досудового розслідування.

Відповідно до ч. 4 ст. 173КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Вирішуючи питання про спосіб накладення арешту на тимчасово вилучений автомобіль, слідчий суддя враховує положення ч. 2 ст. 173 КПК України та приходить до такого.

При вирішенні цьогопитання слідчийсуддя враховує,що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте ці положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три правила:

1) у першому реченні першого абзацу - загальне правило, що фіксує принцип мирного володіння майном;

2) у другому реченні того ж абзацу - охоплює питання позбавлення майна й обумовлює таке позбавлення певними критеріями;

3) у другому абзаці - визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах.

Друге та третє правила, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, мають тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного у першому правилі (зокрема рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014, заява № 19336/04, § 166-168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтується таке втручання на національному законі, чи переслідує легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також, чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання держави у право мирного володіння майном повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, останнє - характеризуватися доступністю для заінтересованих осіб, чіткістю, а наслідки його застосування мають бути передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право мирного володіння майном передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів чи штрафів.

Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа-добросовісний набувач внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (зокрема рішення ЄСПЛ у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011, заява № 29979/04)

Оскільки транспортні засоби є необхідними як безпосередні об`єкти проведення судових експертиз, їх слід залишити у розпорядженні органу досудового розслідування до моменту проведення з ними всіх необхідних слідчих дій та судових експертиз.

Відсутність автомобілів у розпорядженні органу досудового розслідування може спричинити негативні наслідки, зокрема, вони можуть бути знищені, приховані чи перетворені, що виключить можливість проведення з ними експертних досліджень, тому, на цій стадії кримінального провадження накладення на них арешту шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування не призведе до порушення для їх власників положень ст. 1 Протоколу до Конвенції і це буде відповідати критеріям справедливого балансу між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання.

Саме такий вид арешту тимчасово вилученого майна на переконання слідчого судді є необхідним для виконання завдань КПК України, зокрема він унеможливить приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення тавідчуження речових доказів у кримінальному провадженні, при цьому такий арешт буде співрозмірним обмеженню права власності завданням кримінального провадження та не спричинить надмірних та невиправданих негативних наслідків для його власника та користувачів, а також буде відповідати легітимній меті втручання у право власності і відповідатиме загальним засадам суспільства.

Керуючись вимогами ст.ст.110, 131, 170-173, 167 КПК України

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт, шляхом зборони відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучені транспортні засоби:

легковий автомобіль марки Volkswagen моделі Golf 1.6 з реєстраційним номером НОМЕР_1 , номер шасі (кузова) НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

мікроавтобус марки TOYOTA моделі НІ АСЕ з реєстраційним номером НОМЕР_3 (на чорному фоні), номер кузова НОМЕР_4 , який належить військовій частині НОМЕР_5 Міністерства оборони України (04119, АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код - НОМЕР_6 )

Тимчасово вилучені транспортні засоби залишити на території майданчику тимчасового тримання за адресою: АДРЕСА_3 до проведення з ними слідчих дій та судових експертиз.

Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_5 .

Копію цієї ухвали передати для виконання уповноваженому на це органу, вручити прокурору та надати іншим заінтересованим особам.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1