Вирок

від 20.11.2024 по справі 953/6733/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/6733/24

Провадження № 1-кп/953/970/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали судових засідань Київського районного суду м. Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221130000772 від09.05.2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 15.09.2020 Київським районним судом м.Харкова за ч. 1ст. 185 КК Українидо 1 року обмеження волі із застосуванням ст. ст.75,76 ККУкраїниз іспитовим строком тривалістю 1рік,

за ч.4 ст.186ККУкраїни,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 в умовах воєнного стану, введеного у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено Законом України від24.02.2022року №2102 ІХ, та неодноразово продовженого, вчинив грабіж за таких обставин.

04.06.2024 року приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у приміщенні магазину «Єва 532» (ТОВ «РУШ»), розташованому за адресою: м. Харків, вул. Академіка Проскури, 5, побачив на стелажі із засобами особистої гігієни бальзами після гоління. Після цього в обвинуваченого виник злочинний умисел на таємне викрадення даного майна, реалізуючи який, ОСОБА_5 , діючи цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна зі стелажів товар у новому стані: бальзам після гоління «Nivea Men Sensitive after shave balm instant relief» об`ємом 100 мл. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183,00 грн. за одиницю у кількості 2 шт. загальною вартістю 366 гривень; бальзам після гоління «Nivea Men Sensitive moisturiser instant relief» об`ємом 75 мл. у кількості 1 шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 152,00 грн.; бальзам після гоління «Nivea Men Replenishing post shave balm Strengthened skin» об`ємом 100 мл. у кількості 1шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183 грн.; бальзам після гоління «Nivea Men Skin protection after shave balm silver protect» об`ємом100мл. у кількості 1 шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183 грн.; бальзам після гоління «Nivea Men Fresh kick after shave balm» об`ємом 100 мл. у кількості 1 шт. вартістю згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024року 183 грн.

Не оплативши перелічений товар, ОСОБА_5 минув із ним касову зону і покинув приміщення магазину, проте викрадення ним майна було помічено касиром ОСОБА_7 , котра вслід за ОСОБА_5 вибігла на вулицю, почала кричати та вимагати в обвинуваченого припинити свої злочинні дії та повернути товар. У цей час цей ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його дії набули відкритого характеру, втік з місця злочину, обернувши викрадене майно на свою користь і розпорядившись ним на свій розсуд.

В результаті зазначених злочинних дій ОСОБА_5 ТОВ «РУШ» було завдано матеріальних збитків на загальну суму 1067 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково і пояснив суду, що мав намір лише таємно викрасти товар із магазину «Єва», щоб продати його і заробити кошти на їжу й інші нагальні життєві потреби. Для цього він у магазині взяв із стелажів засоби для гоління і, не оплативши їх, покинув приміщення, вважаючи, що залишився непоміченим, відійшов від місця злочину у двори і сховав товар у кущі. Підтверджував, що коли виносив косметику з магазину, чув, як на виході спрацювала магнітна сигналізація. Водночас наголосив, що йдучи з цим майном по вулиці, він не бачив і не чув, щоб його хтось переслідував і кричав повернути товар. Продавчиня вибігла з магазину пізніше, зустріла його у під`їзді, куди обвинувачений зайшов, і стала вимагати віддати майно вже після того, як він встиг сховати викрадене. Обвинувачений їй товар не віддав і вийшов з під`їзду, а невдовзі його затримали працівники поліції, яким він добровільно видав продукцію з магазину.

Разом із тим, будучи допитаним у судовому засіданні 22.08.2024року до зміни прокурором обвинувачення у суді у порядку ст.338КПКУкраїни, ОСОБА_5 повністю визнавав винуватість у відкритому викраденні майна з магазину «Єва» і зазначав про щире каяття у скоєному. У своїх свідченнях обвинувачений пояснював, що він узяв зі стелажів засоби гігієни, вийшов із магазину, одразу почув, як йому гукнула касирка, злякався і почав бігти. По дорозі викинув товар у кущі, а через нетривалий час працівники поліції затримали його, виявили та вилучили викрадене майно.

Зміну свідчень у подальшому ОСОБА_5 пояснив тим, що на початку судового процесу він бажав швидкого завершення розгляду справи, щоб піти служити у ЗСУ. Разом із тим, за словами обвинуваченого, проходити військову службу він не в змозі за станом здоров`я.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_5 після зміни показань у суді своєї винуватості у частині відкритого характеру викрадення майна, вчинення ним кримінального правопорушення за наведених в обвинуваченні обставин підтверджено іншими безпосередньо сприйнятими і дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності і взаємозв`язку.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 продавецькасир магазину «Єва» повідомила суду такі обставини. 04.06.2024року ввечері під час переоцінки товару, коли у торгівельному залі не було покупців, у магазин зайшов раніше незнайомий їй чоловік. Адміністратор у цей час готувала цінники, побачила зазначену людину на моніторі за камерами відеоспостереження і звернула на неї увагу, оскільки поведінка здалася підозрілою. Потім свідок почула, як спрацювала сигналізація на виході з магазину, побачила, як чоловік вийшов з товаром у руках, і вибігла за ним. ОСОБА_7 стверджувала, що, переслідуючи крадія, голосно кричала йому, вимагаючи повернути товар, і це чув як він, так і перехожі на вулиці. У дворах чоловік озирався, дивився, чи наздоганяє його продавчиня, після чого забіг за гаражі. Перехожі сказали їй, що цей чоловік заскочив у під`їзд, і вона зайшла слідом за ним. У в цей час крадій якраз перекладав товар у пакет. ОСОБА_7 попросила його віддати майно, зазначивши, що його дії все одно зафіксовані на камерах відеоспостереження. Чоловік це проігнорував, а у відповідь на повторне прохання віддати товар відштовхнув її і вийшов з під`їзду. Після цього свідок повернулася до магазину, куди вже прибули за викликом працівники служби охорони. У судовому засіданні ОСОБА_7 упізнала ОСОБА_5 як чоловіка, котрий викрав майно з торгівельного залу магазину за наведених нею обставин. Зазначила свідок і про те, що одразу після вчинення злочину вона впевнено впізнала обвинуваченого, порівнявши затриману біля магазину особу з чоловіком на відеозаписі з камер спостереження. Підтвердила, що на початку досудового розслідування підписувала низку процесуальних документів, найменування яких станом на зараз не пам`ятає за плином часу, однак у той час уважно ознайомлювалася з їх змістом, викладені у протоколах слідчих дій обставини відповідали дійсності, що ОСОБА_7 засвідчувала своїм підписом без жодних зауважень і заперечень.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 працівник приватної охорони повідомив суду такі обставини. 04.06.2024року з магазину «Єва», розташованого по вул. вул.Академіка Проскури, 5, надійшов сигнал тривоги, і він у складі екіпажу виїхав на місце події. Працівниця магазину повідомила про крадіжку, він із колегами пішов шукати вказаного продавчинею чоловіка. Невдовзі неподалік у дворах знайшли обвинуваченого, який був напідпитку і рився у сміттєвих баках, касирка одразу впізнала ОСОБА_5 як крадія, і свідок затримав його до прибуття працівників поліції. На місці події ОСОБА_8 спілкувався з обвинуваченим, той обставин викрадення майна не повідомляв, а лише просив не викликати працівників поліції, обіцяючи повернути товар. Під час досудового розслідування свідок надав пояснення слідчому, а також у подальшому впізнав ОСОБА_5 за фотознімками у ході відповідної слідчої дії.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 керуюча магазином «Єва» повідомила суду такі обставини. 04.06.2024року вона була у відпустці, і їй зателефонувала адміністратор магазину, повідомивши про крадіжку. Коли вона прибула, біля магазину вже знаходилися працівники поліції з затриманим ОСОБА_5 . У її присутності обвинувачений на місці події пояснень не давав, і свідок із ним не спілкувалася. Безпосереднім очевидцем подій, пов`язаних із викраденням майна з магазину, ОСОБА_9 не була, протиправні дії ОСОБА_5 бачила лише у подальшому під час перегляду відеозапису з камер спостереження.

Крім цього, факт і обставини вчинення ОСОБА_5 дій, поставлених йому за провину, підтверджено дослідженими судом письмовими й електронними доказами, зокрема даними:

-протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від04.06.2024року, у ході якого свідок ОСОБА_7 впізнала ОСОБА_5 як особу, що відкрито викрала майно з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 04.06.2024 року;

-протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.06.2024року, у ході якого свідок ОСОБА_8 упізнав обвинуваченого як особу, що вчинила грабіж у зазначеному вище магазині;

-заяви керуючої магазину «Єва» ОСОБА_9 до ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області про вчинення кримінального правопорушення викрадення продукції з зазначеного магазину, розташованого по АДРЕСА_3 ;

-відеозапису з камер спостереження магазину «Єва» і протоколу його перегляду від05.06.2024року, на якому зафіксовано такі дії чоловіка, схожого на ОСОБА_5 : у період з 17год.03хв. до 17год.13хв. він з`являється в об`єктиві камери, ходить між стелажами, тримаючи пакет у руці, виходить з приміщення магазину, потім знову заходить, бере на стелажах продукцію, кладе її у пакет, залишає приміщення магазину, а за ним поспішає продавчиня; у судовому засіданні обвинувачений упізнав себе на вказаному відеозаписі;

-довідки керуючої магазину«Єва» ОСОБА_9 про вартістьвикраденого товару засобівдля голінняторгівельної марки«Nivea» на загальну суму1067грн.;

-акту від 04.06.2024 року ТОВ «РУШ» про проведення інвентаризації, яким задокументовано нестачу товару: 2 одиниць бальзаму після гоління «Nivea Men» «Заспокійливий» об`ємом 100мл вартістю 183грн. за одиницю; 1 одиниці бальзаму після гоління «Nivea Men» «Захист і догляд» об`ємом 100мл вартістю 183грн.; 1 одиниці бальзаму після гоління «Nivea Men» «Освіжаючий фреш Кік» об`ємом 100мл вартістю 183грн; 1 одиниці бальзаму після гоління «Nivea Men» «Срібний захист» об`ємом 100мл вартістю 183грн; 1 одиниці крем-бальзаму після гоління «Заспокійливий» об`ємом 75мл. вартістю152 грн.;

-рапорту старшого інспектора чергового ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 від 04.06.2024 року за результатами опрацювання інформації про виїзд на місце події за заявою про викрадення майна з магазину «Єва».

Вартість товару, викраденого ОСОБА_5 із магазину «Єва», встановлено на підставі дослідженого у судовому засіданні висновку №СЕ-19/121-24/17127-ТВ від04.07.2024року судової товарознавчої експертизи, проведеної на підставі постанови слідчого від17.06.2024 року.

Керуючись вимогами ст.94КПКУкраїни, суд оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності у своїй сукупності для визнання обвинувачення доведеним.

Відповідно до ст.85зазначеного вище Кодексу належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Критерієм допустимості доказів згідно з ч.1 ст.86КПКУкраїни є отримання його у порядку, встановленому цим Кодексом.

Показання свідків і наведені вище письмові й електронні докази суд вважає належними, оскільки вони підтверджують існування обставин, які належать до предмета доказування у даному кримінальному провадженні, факту викрадення ОСОБА_5 майна із магазину «Єва», часу, місця, конкретного способу вчинення цих дій, переліку викраденого товару, його ідентифікаційних ознак, вартості кожної одиниці і загального розміру завданої матеріальної шкоди. За результатами розгляду справи суд не встановив порушень установленої законом процедури одержання таких доказів, і сторона захисту на відповідні обставини не посилалася. Виходячи з викладеного зазначені засоби доказування суд визнає допустимими.

За результатами аналізу й оцінки показань свідка ОСОБА_7 у сукупності і взаємозв`язку з даними дослідженого у судовому засіданні відеозапису з камер спостереження і свідченнями ОСОБА_5 у судовому засіданні 22.08.2024року суд вважає доведеним відкритий характер викрадення обвинуваченим майна ТОВ «РУШ». Зокрема, свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні стверджувала, що переслідуючи обвинуваченого, голосно гукала йому з вимогами повернути товар, і це чув не лише він, а і перехожі на вулиці. За змістом наведених свідчень про очевидність для ОСОБА_5 виявлення продавчинею його протиправних дій свідчила реакція обвинуваченого на переслідування: він озирався, перевіряючи, чи наздоганяє його ОСОБА_7 , продовжував тікати, утримуючи при собі викрадену продукцію і намагаючись зникнути з поля зору свідка.

Перед допитом ОСОБА_7 у судовому засіданні суд з`ясовував її стосунки з обвинуваченим і встановив, що до події злочину свідок із ОСОБА_5 знайома не була. Жодних об`єктивних даних, які могли свідчити про наявність у ОСОБА_7 мотивів для обмови обвинуваченого і давати підстави для обґрунтованої недовіри її показанням, у ході судового розгляду не встановлено.

Всупереч доводам сторони захисту, не ставлять під сумнів достовірності свідчень ОСОБА_7 і ті обставини, що вона не одразу впізнала ОСОБА_5 у залі суду та не змогла конкретизувати риси зовнішності, за якими запам`ятала його. Адже факту свого спілкування з продавчинею після викрадення майна з магазину не оспорював у судовому засіданні і сам обвинувачений, заперечуючи лише очевидність для нього переслідування до зустрічі з ОСОБА_7 у під`їзді, коли ОСОБА_5 , з його слів, вже встиг сховати товар.

Захисник у судовому засіданні висловився про необхідність критичної оцінки показань згаданого свідка у тій частині, що з моменту спрацювання на виході з магазину сигналізації, коли ОСОБА_5 залишив приміщення, до часу, коли вона вибігла вслід, минула приблизно хвилина. Сторона захисту акцентувала увагу на тому, що за вказаний час обвинувачений міг подолати досить значну відстань.

Оцінюючи відповідні доводи, суд враховує, що часовий інтервал між виявленням нею протиправних дій ОСОБА_5 і початком його переслідування ОСОБА_7 називала лише приблизно, за власним суб`єктивним сприйняттям, зазначаючи, що всіх деталей подій не пам`ятає у зв`язку з їх давністю. З огляду на зазначене, а також ситуативно зумовлене душевне хвилювання свідка, суд вважає, що згадані неточності не впливають на достовірність її показань щодо обставин, які мають істотне значення для правової кваліфікації діяння, виявлення продавчинею протиправних дій обвинуваченого, які після цього завідомо для ОСОБА_5 набули відкритого характеру.

Показання у судовому засіданні ОСОБА_5 у тій частині, що несучи викрадене майно на вулиці, обвинувачений не бачив переслідування його свідком, не чув криків ОСОБА_7 з вимогами повернути товар і вважав свої протиправні дії непомітними для інших осіб, суд оцінює критично з огляду на таке.

У своїх показаннях у судовому засіданні 22.08.2024року обвинувачений у присутності захисника підтверджував, що продавчиня вибігла за ним одразу на виході з магазину, гукала і намагалася наздогнати, він бачив і чув це, однак тікав із товаром, оскільки злякався. Навіть після зміни показань у суді ОСОБА_5 зазначав, що давав початкові свідчення у судовому засіданні добровільно, користуючись правничою допомогою, вільно обравши відповідну процесуальну позицію на власний розсуд, і жодного тиску чи іншого протиправного впливу з метою схилити до самовикриття на нього ніхто не чинив. Зміну показань у судовому засіданні ОСОБА_5 пояснював лише однією обставиною бажанням на початку судового розгляду його якнайшвидшого завершення для проходження військової служби і зміною своїх намірів у подальшому через неможливість проходити таку службу за станом здоров`я.

Проте зазначені пояснення суд вважає надуманими у зв`язку з нелогічністю і непослідовністю поведінки ОСОБА_5 . Зокрема, обвинувачений, маючу законодавчу можливість навіть під час перебування під вартою, до завершення судового розгляду звернутися з уповноважених службових осіб з заявою про відповідний намір, не продемонстрував вчинення ним таких дій, як і проходження ВЛК і визнання його в установленому законом порядку непридатним до військової служби.

Крім цього, змінені свідчення ОСОБА_5 на заперечення відкритого характеру викрадення ним майна спростовуються послідовними показаннями свідка ОСОБА_7 , підстав не довіряти яким за результатами судового розгляду не встановлено.

З огляду на зазначене суд переконаний, що відповідна зміна ОСОБА_5 свідчень зумовлена бажанням уникнути кримінальної відповідальності за фактично вчинене з урахуванням того, що вчинений в умовах воєнного стану грабіж є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалі терміни, а таємне викрадення чужого майна вартістю до 3028грн декриміналізовано Законом України «Про внесення змін до Закону України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення адміністративної відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від18.07.2024року (далі Закон №3886-ІХ).

Виходячи з наведеного суд враховує показання обвинуваченого у судовому засіданні 22.08.2024року, які узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_7 , даними дослідженого у судовому засіданні відеозапису з камер спостереження й іншими доказами, та не бере до уваги свідчення ОСОБА_5 після зміни прокурором обвинувачення у суді.

За результатами перегляду у судовому засіданні запису з камер відеоспостереження захисник зауважив, що за даними цього відео обвинувачений двічі заходив і виходив із магазину: узяв на стелажах якусь продукцію, залишив торгівельний зал, потім повернувся, знову взяв товар, вийшов і лише після цього був помічений касиркою. З огляду на зазначене, на переконання сторони захисту, викрадення ОСОБА_5 частини майна до того, як він вперше безперешкодно вийшов із магазину, підлягає самостійній кваліфікації як крадіжка. Зміст відповідних доводів зводиться до того, що дії обвинуваченого містять ознаки двох окремих епізодів таємного викрадення чужого майна, за жодним із яких сума викраденого не досягла порогової для кваліфікації за ст.185КК України з огляду на положення Закону №3886-ІХ. Виходячи з наведеного, на переконання сторони захисту, кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284КПКУкраїни у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Наведені доводи суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Злочин, передбачений ст.185ККУкраїни, вважається закінченим з моменту вилучення винним майна і наявності у нього реальної можливості розпоряджатися цим майном як власним продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби тощо.Натомість кримінальне правопорушення, передбачене ст.186цього Кодексу, вважається закінченим, коли майно вилучене і винний має реальну, принаймні початкову можливість розпорядитися ним як власним винести, сховати, передати, викинути тощо.

Зміст дослідженого судом відеозапису дає достатні підстави для висновку, що послідовні цілеспрямовані дії обвинуваченого, вчинені в одному місці магазині «Єва» в один день упродовж короткого проміжку часу (з 17 год.05 хв. до 17год. 13хв.) об`єднувалися єдиним наміром викрасти товар із торгівельного залу у ситуативно доступний спосіб. Часовий інтервал між першим виходом ОСОБА_5 з магазину і другим входом становив менше5 хвилин. З урахуванням наведеного зафіксована на відео інформація не дає підстав для висновку про таємне викрадення обвинуваченим певної частини майна, виявленого і вилученого у подальшому, й отримання ним реальної можливості розпоряджатися цим майном до того, як ОСОБА_5 зайшов у торгівельний зал вдруге і його дії були помічені продавчинею.

Встановлені у результаті судового розгляду обставини свідчать про те, що під час перебування у торгівельній залі обвинувачений протиправно заволодів косметичною продукцією, вважаючи свої дії непомітними для інших осіб. Проте на виході з приміщення його протиправну поведінку виявила ОСОБА_7 , незважаючи на що ОСОБА_5 намагався довести свій злочинний умисел до кінця втекти з викраденим майном. Коли працівниця магазину на короткий час втратила його з поля зору, обвинувачений отримав реальну можливість початково розпорядитися викраденим товаром, зокрема сховати його, що ОСОБА_5 і зробив.

Отже,дії обвинуваченогоспрямовані назаволодіння майномТОВ «РУШ»,були розпочатіяк крадіжка,проте уподальшому набуливідкритого характеруі томупідлягають кваліфікаціїяк грабіж.Наведений підхідузгоджується зусталеною практикоюКасаційного кримінальногосуду ускладі ВерховногоСуду (зокрема,постанови від04.05.2024рокуу справі№750/8641/20;від15.06.2023рокуу справі№588/640/16-к; від25.06.2024рокуу справі№639/2852/22; від26.09.2024року у справі №752/4667/22).

Час, місце і спосіб дій ОСОБА_5 щодо викрадення всієї продукції, яка є предметом кримінального правопорушення, свідчать про необхідність правової оцінки їх як єдиного закінченого злочину.

Крім цього, у судовому засіданні було досліджено наданий стороною обвинувачення протокол від 04.06.2024року огляду місця події ділянки місцевості біля магазину «Єва», розташованого по вул.Академіка Проскури, 5 у м.Харкові, на якій знаходився ОСОБА_5 . Згідно з наведеним документом у ході огляду обвинувачений на запитання слідчого пояснив, що він 04.06.2024року приблизно о 17.30год. викрав із магазину «Єва» засоби гігієни, однак коли вийшов із товаром повз касу, був помічений продавчинею, котра вибігла за ним на вулицю, кричала зупинитися і намагалася наздогнати. Як зазначив ОСОБА_5 у ході слідчої дії, він, тікаючи, скинув товар у кущі. Цим же протоколом задокументовано виявлення і вилучення неподалік місця злочину пакета з викраденими бальзамами після гоління: «Nivea Men Sensitive after shave balm instant relief» об`ємом 100 мл. у кількості 2шт.; «Nivea Men Sensitive moisturiser instant relief» об`ємом 75 мл. у кількості 1 шт.; «Nivea Men Replenishing post shave balm Strengthened skin» об`ємом 100 мл. у кількості 1шт..; «Nivea Men Skin protection after shave balm silver protect» об`ємом100мл. у кількості 1 шт.; «Nivea Men Fresh kick after shave balm» об`ємом 100 мл. у кількості 1 шт.

Сторона захисту у судовому засіданні висловила позицію про недопустимість даних цього протоколу як доказів у зв`язку з порушенням права ОСОБА_5 на захист: незважаючи на те, що обвинувачений на час проведення слідчої дії був фактично затриманий, а одразу після процесуального оформлення затримання до участі у справі було залучено захисника, огляд місця події і фактичне опитування ОСОБА_5 під час його проведення щодо обставин злочину проводився за відсутності адвоката і без роз`яснення обвинуваченому права на кваліфіковану юридичну допомогу.

Перевіривши зазначені доводи і оцінивши дані відповідного протоколу як докази, суд дійшов такого висновку.

Положення п.с) ч.3 ст.6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950року, яка ратифікована Україною і набула чинності для нашої держави 11.09.1997року (далі Конвенція), гарантують кожному обвинуваченому к вчиненні кримінального правопорушення право захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, обраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя. Зазначене право є елементом права людини на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до сформованих практикою Європейського суду з прав людини (далі Суд) орієнтирів застосування Конвенції пункт1 статті6 вимагає, як правило, надання доступу до захисника з першого допиту підозрюваного працівниками поліції, за винятком випадків, коли за конкретних обставин відповідної справи продемонстровано, що існують вагомі підстави для обмеження такого права. Навіть якщо вагомі підстави можуть у виняткових випадках виправдовувати відмову у доступі до захисника, таке обмеження, незалежно від його підстав, не повинно невиправдано порушувати права обвинуваченого, гарантованістаттею6Конвенції. Право на захист буде в принципі непоправно порушено, якщо зізнавальні показання, отримані від особи під час допиту правоохоронними органами без забезпечення доступу до захисника, використовуватимуться з метою її засудження (рішення у справах: «Сальдуз проти Туреччини» від 27.11.2008 року [ВП] (Salduz v. Turkey) [GC], заява № 36391/02, пункт 55; «Гелетей проти України» від24.04.2018року, заява №23040/07, пункт49).

На рівні національного законодавства України зазначені принципи відображені у ст.ст.42, 43, 48, 49КПКУкраїни, якими унормовано процесуальні права підозрюваного, обвинуваченого і порядок реалізації права на захист.

Зокрема, у розумінні ч.1 ст.42КПКУкраїни особа, затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має статус підозрюваного. Затриманою згідно зі ст.209КПКУкраїни людина вважається з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи у визначеному нею приміщенні. Тобто момент набуття людиною статусу затриманої законодавець пов`язує не з документуванням відповідної процесуальної дії, а з фактичним настанням обставин, у силу яких вона вже позбавлена свободи вибору: залишатися поруч з уповноваженим представником влади чи залишити відповідне місце.

Частиною3 ст.42КПКУкраїни підозрюваному гарантовано, зокрема, такі права: бути чітко і своєчасно поінформованим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення; на першу вимогу мати захисника і зустріч із ним незалежно від часу в робочі, вихідні, святкові і неробочі дні, на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних діях; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів для її оплати; не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання; давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати.

Захисник, як передбачено ч.1 ст.48КПКУкраїни, може бути у будь-який момент залучений до участі у кримінальному провадженні підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами на прохання чи за згодою підозрюваного, обвинуваченого

Слідчий, прокурор, на підставі п.3 ч.1 ст.49КПКУкраїни зобов`язані залучити захисника у випадках, коли підозрюваний заявив клопотання про його залучення, однак через відсутність коштів чи з інших об`єктивних причин не може зробити цього самостійно.

Як видно з матеріалів справи, огляд місця події проводився 04.06.2024року з 20год. 26хв. до 20год.40хв., тобто перед процесуальним оформленням затримання ОСОБА_5 , здійсненого за відповідним протоколом цього ж дня о 20год.51хв. Згідно з показаннями у судовому засіданні свідка працівника приватної охорони ОСОБА_8 він із колегами після виявлення обвинуваченого неподалік магазину заборонив йому залишати місце події, застосувавши спеціальний засіб обмеження руху, і після прибуття на місце працівників поліції передав ОСОБА_5 їм. Одразу після цього, як видно зі змісту відповідних протоколів у сукупності і взаємозв`язку з показаннями свідка, із ОСОБА_5 було проведено огляд місця події, а в подальшому доставлено його до приміщення слідчого відділу Харківського районного управління поліції №1 і задокументовано затримання у порядку ст.208КПКУкраїни.

Отже, на час огляду місця події обвинувачений змушений був залишатися поруч із працівниками поліції через підкорення наказу і можливість застосування примусу у разі його невиконання. За таких обставин ОСОБА_5 вважався затриманим у розумінні ст.209КПКУкраїни. Під час огляду місця події з ним як із особою, на яку прямо вказали свідки злочину, фактично поводилися як із підозрюваним, і він набув відповідного процесуального статусу у силу положень ч.1 ст.42КПКУкраїни.

Відібрання у ОСОБА_5 під час огляду місця події пояснень з приводу обставин кримінального правопорушення мало ознаки першого допиту. Незважаючи на це, як видно із протоколу, ОСОБА_5 перед початком процесуальної дії не роз`яснювалися права на захист, мовчання, як і будь-які інші процесуальні права підозрюваного, і огляд проведено за відсутності адвоката. Ба більше, у вступній частині протоколу ОСОБА_5 не зазначено навіть як учасника огляду, і цей документ ним не підписано.

Разом із тим, як видно з матеріалів справи, одразу під час процесуального оформлення затримання ОСОБА_5 висловив бажання користуватися професійною правничою допомогою, і до участі у кримінальному провадженні у порядку ст.49КПКУкраїни було залучено захисника ОСОБА_4 .

Вагомих підстав для відступу від права на захист під час огляду місця події у зазначений вище спосіб, які б узгоджувалися з визначеними у ст.2КПКУкраїни завданнями кримінального провадження, стороною обвинувачення не доведено.

Виходячи з викладеного суд не бере до уваги дані протоколу огляду місця події від04.06.2024року у частині пояснень ОСОБА_5 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення як такі, що одержані з істотним порушенням права на захист.

Разом із тим, наведеним вище протоколом задокументовано також виявлення і вилучення на місці події викраденої обвинуваченим з магазину «Єва» продукції. Заволодіння ним цими засобами для гоління ОСОБА_5 не заперечував і у судовому засіданні. Не оспорювала сторона захисту і достовірності зафіксованих у наведеному документі відомостей щодо факту і місця виявлення та вилучення викраденого майна. Як встановлено у результаті судового розгляду, ОСОБА_5 було затримано через нетривалий час після скоєння злочину і переслідування його свідком ОСОБА_7 , котра бачила маршрут руху обвинуваченого і в подальшому зайшла слідом за ним у під`їзд. Згідно з показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 на місці події обвинувачений ще до прибуття працівників поліції обіцяв повернути викрадені матеріальні цінності. Продукцію, якою заволодів ОСОБА_5 , було виявлено у дворах неподалік магазину. За наведених обставин суд не знаходить підстав для висновку, що за умови забезпечення права обвинуваченого на кваліфіковану правову допомогу до проведення з ним першої слідчої дії ОСОБА_5 не вказав би місцезнаходження предмета злочину, і працівники поліції були би позбавлені можливості відшукати його. За таких обставин суд вважає, що виявлення і вилучення на місці події викраденого майна не було прямим чи опосередкованим наслідком порушення права ОСОБА_5 на захист, а тому підстави для визнання відповідних доказів недопустимими відсутні.

Виходячи з наведеного суд враховує дані протоколу огляду місця події від 04.06.2024року у частині документування слідової картини злочину, виявлення і вилучення предмета кримінального правопорушення як належні і допустимі докази.

Крім цього, у судовому засіданні було досліджено такі надані стороною обвинувачення документи:

-постанову про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи від 10.06.2024 року;

-постанову про відібрання у ОСОБА_5 зразків букального епітелію для експертного дослідження від 06.06.2024 року;

-протокол отримання зразків для зазначеної вище експертизи від 06.06.2024 року.

Проте з огляду на те, що результати відповідного експертного дослідження не надавалися стороною обвинувачення і не використовувалися у ході судового розгляду як докази, наведені вище документи не підтверджують і не спростовують обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно зі ст.91КПКУкраїни.

Дії ОСОБА_5 , які полягали у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану, суд кваліфікує за ч.4 ст.186ККУкраїни.

Вирішуючи питання щодо обрання обвинуваченому покарання, суд виходить із такого.

Відповідно до ч.2 ст.50ККУкраїни покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Як унормовано п.3 ч.1 ст.65цього Кодексу, суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно з частиною2 цієї статті особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та запобігання новим кримінальним правопорушенням.

Призначаючи ОСОБА_5 захід примусу, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, що відповідно до ч.5 ст.12ККУкраїни є тяжким злочином. Водночас цим діянням нікому не завдано фізичної чи моральної шкоди, а спричинена ТОВ «РУШ» матеріальна шкода не є непоправною з огляду на виявлення і повернення йому викраденого майна. Конкретні обставини правопорушення не підвищують його суспільної небезпеки у межах даної кримінально-правової кваліфікації.

Бере суд до уваги і дані про особу ОСОБА_5 , який раніше неодноразово вчиняв правопорушення корисливої спрямованості: вироком Київського районного суду м.Харкова від 15.09.2020року був засуджений за ч.1 ст.185ККУкраїни, а ухвалою цього ж суду від 22.08.2024року кримінальне провадження щодо нього за ч.4 ст.185ККУкраїни закрито з нереабілітуючої підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284КПКУкраїни, у зв`язку з декриміналізацією Законом №3886-ІХ таємного викрадення чужого майна вартістю до3028грн і встановленням законодавцем за такі крадіжки адміністративної відповідальності. Крім цього, суд враховує, що ОСОБА_5 до затримання суспільно корисною працею не займався, не має негативних характеристик за місцем проживання, на диспансерних наркологічному і психіатричному обліках не перебуває.

Передбачених ст.ст.66, 67ККУкраїни обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, у справі не встановлено.

Повно та всебічно оцінивши наведені обставини, керуючись принципами законності, справедливості й індивідуалізації, суд призначає ОСОБА_5 покарання у середніх межах санкції ч.4 ст.186ККУкраїни. Такий захід примусу суд вважає пропорційним, співмірним характеру і наслідкам вчиненого злочину, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у справі заявлено не було.

Питання скасування арешту майна, який було накладено ухвалою слідчого судді необхідно вирішити відповідно до вимогст.174КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення у справі судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від 04.07.2024 суд на підставі ч.2ст.124КПКУкраїни стягує з обвинуваченого на користь держави.

Долю речових доказів в межах даного кримінального провадження суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.

Під час вирішення питання про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд враховує існування та продовження ризиків, передбачених ч.1ст. 177 КПК України, які враховувалися судом під час вирішення відповідного питання раніше. Оцінюючи тяжкість призначеного ОСОБА_5 покарання і дані про його особу, зокрема схильність до протиправної поведінки, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків і можливості належного виконання вироку суд вважає за необхідне залишити ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368,370,374,376,395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4ст. 186 КК України,і призначити покаранняу виді позбавленні волі на строк 8 (вісім) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рахувати з дня ухвалення вироку 20.11.2024року року.

Відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк попереднього ув`язнення починаючи з 04.06.2024 року до 19.11.2024 року включно із розрахунку день за день.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартоюдо набрання вироком законної сили.

Речові докази: бальзам післягоління «NiveaMenSensitiveaftershavebalminstantrelief»об`ємом 100мл.у кількості2шт.;бальзам післягоління «NiveaMenSensitivemoisturiserinstantrelief»об`ємом 75мл.у кількості1шт.;бальзам післягоління «NiveaMenReplenishingpostshavebalmStrengthenedskin»об`ємом 100мл.у кількості1шт.;бальзам післягоління «NiveaMenSkinprotectionaftershavebalmsilverprotect»об`ємом 100мл.у кількості1шт.;бальзам післягоління «NiveaMenFreshkickaftershavebalm»об`ємом 100мл.у кількості1шт. повернути магазину «Ева 532» (ТОВ «РУШ»), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул.. Академіка Проскури, 5, після набрання вироком законної сили, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 07.06.2024 року.

Речовий доказ DVD-Rдиск з відеозаписами камер спостереження магазину «Єва», розташованого по вул. Академіка Проскури, 5 у м.Харкові, зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави понесені судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/17127-ТВ від04.07.2024 року у розмірі 1893,20 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, котрий тримається під вартою, у той же строк з часу отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.

Суддя ОСОБА_1