Рішення

від 19.11.2024 по справі 581/256/23

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/256/23

Провадження № 8/581/3/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 листопада 2024 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року по справі № 581/256/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди,

в с т а н о в и в :

Сутність поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

У квітні 2024 року ТОВ «Мрія» звернулося до суду із заявою про перегляд рішення місцевого суду від 13 липня 2023 року у даній справі за нововиявленими обставинами. Зазначало про те, що рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року у справі № 581/256/23, яке набрало законної сили, задоволено частково позов ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди, підставою для ухвалення якого є рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 листопада 2022 року у справі №581/409/22 про визнання за ОСОБА_1 права власності на 2/3 частки земельної ділянки загальною площею 3,0855 (кадастровий номер:5923255100:02:003:0190) та 2/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,14 га (кадастровий номер:5923255100:02:002:0222). Однак, рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 березня 2024 року у справі №581/409/22, яке набрало законної сили 16 квітня 2024 року, скасовано за нововиявленою обставиною рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 листопада 2022 року ухвалене у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Також товариство зазначало, що за відсутності у ОСОБА_1 права власності на 2/3 частки земельної ділянки загальною площею 3,0855 га (кадастровий номер:5923255100:02:003:0190) та 2/3 частки земельної ділянки загальною площею 0,14 га (кадастровий номер:5923255100:02:002:0222) відсутні підстави для захисту такого права, а саме часткового задоволення позову ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди. Зазначаючи про наявну підставу для перегляду рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року у справі №581/256/23 згідно з п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України, просив суд скасувати рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року у цивільній справі № 581/256/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди, в частині задоволення позову, та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позиція заявника, представника заявника, позивача, відповідачів щодо поданої заяви

Представник заявника ТОВ «Мрія» за довіреністю Алфімов В.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву до суду про проведення розгляду справи за відсутності представника ТОВ «Мрія», про підтримання та задоволення заяви в повному обсязі про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року по справі № 581/256/23. У судовому засіданні 23 травня 2024 року представник заявника підтримав подану заяву у повному обсязі, зазначаючи про втрату ОСОБА_1 статусу власника 2/3 частин земельних ділянок площами 3,085 га та 0,14 га після скасування судом у березні 2024 року рішення суду від 17 листопада 2022 року у цивільній справі № 581/409/22, а тому рішення суду у даній справі також підлягає скасуванню за нововиявленою обставиною, так як було пов`язане і грунтувалося на скасованому судом рішенні суду; довідка про набрання рішенням суду від 13 березня 2024 року у справі № 581/409/22 законної сили автоматично згенерована електронною системою та подана суду.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні 05 липня 2024 року заперечувала проти задоволення поданої заяви ТОВ «Мрія», так як сплив місячний строк для розгляду зазначеної заяви судом і відповідно провадження по справі підлягає закриттю, а у задоволенні заяви товариства слід відмовити, довідка від 18 квітня 2024 року є підробленою, бо нею в апеляційному порядку оскаржено рішення місцевого суду від 13 березня 2024 року у справі № 581/409/22 і на той час відповідне судове рішення судом апеляційної інстанції не ухвалено і рішення суду першої інстанції від 13 березня 2024 року не набрало законної сили, і при цьому переглядати зазначене рішення за нововиявленою обставиною буде передчасним. Також, 17 травня 2024 року до суду подала клопотання, у якому зазначала про те, що заява ТОВ «Мрія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року у справі №581/256/23 подана до набуття чинності рішення цього ж суду від 13 березня 2024 року у справі №581/409/22, то вона є такою, що подана за відсутності правової підстави, передбаченої п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України, а тому не підлягає задоволенню (і взагалі не могла братися до розгляду судом). У зв`язку з цим прохала суд відмовити ТОВ «Мрія» у задоволенні заяви ТОВ «Мрія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року у справі №581/256/23 подана до моменту набрання чинності рішення суду у справі №581/409/22. (а.с.137-138).

Співвідповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, подали заяви до суду про проведення розгляду справи за їх відсутності, про підтримання в повному обсязі викладених в заяві вимог, та прохали суд задовольнити заяву ТОВ «Мрія» про перегляд судового рішення, скасувати рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року у справі №581/256/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди, в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 25 квітня 2024 року в даній справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд на 23 травня 2024 року о 14 год 30 хв. 23 травня 2024 року у судовому засіданні оголошена перерва до 14 червня 2024 року до 09 год 30 хв. 14 червня 2024 року у судовому засіданні оголошена перерва до 05 липня 2024 року до 09 год 30 хв. 05 липня 2024 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 березня 2024 року у цивільній справі № 581/409/22. 24 жовтня 2024 року поновлено провадження у справі та призначено її до відкритого судового засідання на 19 листопада 2024 року на 10 год 00 хв. 19 листопада 2024 року заяву розглянуто по суті.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди.

Визнано недійсним Договір оренди землі від 01 листопада 2006 року, укладений між ТОВ «Мрія», як орендарем, та ОСОБА_4 , як орендодавцем, зареєстрований 21 грудня 2016 року в Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» за №040663101474, зі змінами, внесеними додатковою угодою від 09 вересня 2015 року, щодо земельної ділянки загальною площею 3,0855 га, кадастровий номер 5923255100:02:003:0190, в частині належного позивачу права власності на цю земельну ділянку в розмірі 2/3 частини (частки).

Визнано недійсним Договір оренди землі від 01 жовтня 2016 року, укладений між ТОВ «Мрія», як орендарем, та ОСОБА_4 , як орендодавцем, зареєстрований 21 грудня 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 18162393, щодо земельної ділянки загальною площею 0,14 га, кадастровий номер 5923255100:02:002:0222, в частині належного позивачу права власності на цю земельну ділянку в розмірі 2/3 частини (частки).

Зобов`язано ТОВ «Мрія» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0855 га (кадастровий номер 5923255100:02:003:0190) в частині належного позивачу права власності на неї в розмірі 2/3 частини (частки) та земельну ділянку площею 0,14 га (кадастровим номер 5923255100:02:002:0222) в частині належного позивачу права власності на неї в розмірі 2/3 частини (частки).

Cкасовано рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області Демиденка М.В. від 28 листопада 2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 26571134, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за ТОВ «Мрія» на земельну ділянку площею 3,0855 га, кадастровий номер 5923255100:02:003:0190, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського (теперішній-Роменський район) району Сумської області та запис про номер відомостей про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 12271307 в частині належного позивачу права власності на цю земельну ділянку в розмірі 2/3 частини (частки).

Cкасовано рішення державного реєстратора КП «Реєстраційно-інвентаризаційна служба» В`язівської сільської ради Сумської області Фальченка Ю.Л. від 21 грудня 2016 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33047570, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) за ТОВ «Мрія» на земельну ділянку площею 0,14 га, кадастровий номер 5923255100:02:002:0222, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Липоводолинської селищної ради Липоводолинського (теперішній-Роменський район) району Сумської області та запис про номер відомостей про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 18162393 в частині належного позивачу права власності на цю земельну ділянку в розмірі 2/3 частини (частки). Судом проведено розподіл судових витрат по справі; рішення суду набрало законної сили 21 листопада 2023 року (а.с.196-210 том 1, 65-70 том 2).

Зазначене рішення суду від 13 липня 2023 року по справі № 581/256/23 мотивувалося тим, що оспорювані два договори оренди землі укладені не їх співвласниками, включаючи і позивача, а неуповноваженою ними фізичною особою, яка не мала права на розпорядження двома зазначеними земельними ділянками ні самостійно за власною ініціативою, ні від імені позивачки у справі. Два договори оренди землі укладені ОСОБА_4 із ТОВ «Мрія» без дотримання норм ч.1-2 ст.761 ЦК України, ч.1 ст. 4, ст.13 Закону України «Про оренду землі» (у редакціях законів чинних на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до порушення права позивача, як їх співвласника на володіння, користування цим майном, включаючи отримання орендної плати за це та подальше розпорядження цими земельними ділянками на власний розсуд.

Задовольняючи інші дві вимоги, суд виходив із того, що після визнання судом недійсними двох договорів оренди обов`язковим юридичним наслідком в порядку реституції є повернення переданого майна за недійсним правочином тією стороною договору, у якої де-факто залишається таке майно; наявність оскаржуваних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди за ТОВ «Мрія» на підставі укладеним із ним ОСОБА_4 двох договорів оренди перешкоджають позивачу в подальшому розпорядженні тією частиною тих земельних ділянок, право власності на які їй належать. За змістом заявленої вимоги в порядку усунення перешкод в користування та розпорядженні її власністю позивач заявив суду вимогу про скасування державної реєстрації права оренди за відповідачем на дві спірні земельні ділянки, яку станом на день ухвалення даного судового рішення юридично неможливо задовольнити у спосіб скасування державної реєстрації права оренди за співвідповідачем ТОВ «Мрія» на зазначене майно, у зв`язку зі зміною вищенаведеного законодавства з питань державної реєстрації речових прав, а тому порушене право позивача підлягає захисту в ефективний та законно діючий спосіб шляхом скасування рішення відповідного державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на дві належні позивачу земельні ділянки із відповідними записами у державному реєстрі.

Як вбачалося з матеріалів даної цивільної справи до ухвалення рішення місцевого суду від 13 липня 2023 року судом досліджувалися відповідні письмові докази та встановлювалися фактичні обставини справи, які викладені у тексті рішення в розділі «Установлені судом обставини даної справи» (а.с.196-210 т.1).

15 серпня 2023 року додатковим рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області задоволено частково клопотання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів витрат за надану професійну правничу допомогу в розмірі 10505 грн 32 коп. Стягнуто з ТОВ «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 додатково на користь ОСОБА_1 по 220 гривень 67 коп судових витрат з кожного (а.с.251-254 том 1).

В якості додатку до заяви про перегляд рішення суду за нововивявленою обставиною від 19 квітня 2024 року ТОВ «Мрія» подано довідку про набрання судовим рішенням законної сили, сформованої засобами пісистеми ЄСІТС «Електронний суд» 18 квітня 2024 року, з якої вбачаються відомості про набрання 16 квітня 2024 року законної сили рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 березня 2024 року у справі 581/409/22 (а.с.125 т.2).

Рішенням Липоводолинського районного суду від 13 березня 2024 року у цивільній справі № 581/409/22 задоволено заяву Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про перегляд за нововиявленою обставиною рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 листопада 2022 року у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Скасовано за нововиявленою обставиною рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 листопада 2022 року, ухвалене у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом. Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом (а.с.197-201 том 2). 03 жовтня 2024 року постановою Сумського апеляційного суду рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 березня 2024 року у цивільній справі № 581/409/22 за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом залишено без змін; постанова суду набрала законної сили 03 жовтня 2024 року (а.с.202-205 том 2).

До ухвалення вищезазначених судових рішень, постановою Верховного Суду від 17 січня 2024 року у цивільній справі № 581/283/21 скасовано рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 22 листопада 2021 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 лютого 2022 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, Роменської районної державної адміністрації Сумської області, ОСОБА_4 , правонаступниками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради Роменського району Сумської області, Роменської районної державної адміністрації Сумської області, ОСОБА_4 , правонаступниками якої є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Зазначене судове рішення суду касаційної інстанції мотивувалося помилковим неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій того, що для правильного застосування частини першої статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність позивачки про порушення її прав (суб`єктивний аспект), а й об`єктивна можливість знати про обставини порушення їх прав (об`єктивний аспект). Передача земельних ділянок у власність колишнім членам фермерського господарства у розмірі належних ним часток відбулася у 2004 році, спадкоємиця власника земельної частки (паю) ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя не оспорювала надання земельної ділянки в натурі у розмірі частки, яка належала спадкодавцю. Спадкоємці ОСОБА_7 також не оспорювали передачу землі іншій особі. Державний акт про право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 отримала 20 грудня 2005 року, до суду з позовом про визнання його недійним позивачка звернулась у травні 2021 року, загальний (трирічний) строк позовної давності станом на день подачі позову вже сплив. Позивачка за викладених обставин мала об`єктивну можливість знати про обставини порушення її прав, проте за захистом порушеного права звернулась із пропуском позовної давності. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що позовна давність не пропущена, оскільки про надання земельної ділянки в натурі відповідачці у розмірі частки, яка належала ОСОБА_5 , позивачка дізналась у 2018 році із розмови з ОСОБА_4 , не узгоджуються з встановленими обставинами справи та не відповідають вимогам статті 261 ЦК України. Звернення ОСОБА_1 до суду у липні 2018 року з позовом про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 335691, виданого 20 грудня 2005 року на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею, 3,226 га, у задоволенні якого було відмовлено у зв`язку з незалученням до участі у справі належного відповідача, не свідчить про переривання позовної давності, оскільки переривання строку можливе лише в межах загальної позовної давності (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606752).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Як передбачено п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно зі ст.424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: 1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення; 3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно з ч.3,ч.4 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду; 3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.

Висновки суду по суті поданої заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами

1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику.

Підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у даній справі у межах поданої Липоводолинською селищною радою заяви є скасування Верховним Судом рішення місцевого суду, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення суду, що підлягає перегляду (п.3 ч.2 ст.423 ЦПК України).

Сутнісний зміст вищезазначеної норми процесуального права формує у суду висновок про те, що необхідними умовами для кваліфікації обставин як таких, що визначені пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України в якості нововиявлених, є те, що вони:

1) існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення);

2) спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, або якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору та 3) мають важливе значення для її розгляду.

При ухваленні рішення суду від 13 липня 2023 року про визнання недійсним двох договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ «Мрія» суд оцінював письмові докази у цій справі та виснував те, що оспорювані два договори оренди землі укладені не їх співвласниками, включаючи і позивача, а неуповноваженою ними фізичною особою, яка не мала права на розпорядження двома зазначеними земельними ділянками ні самостійно за власною ініціативою, ні від імені позивачки у справі. Два договори оренди землі укладені ОСОБА_4 із ТОВ «Мрія» без дотримання норм ч.1-2 ст.761 ЦК України, ч.1 ст. 4, ст.13 Закону України «Про оренду землі» (у редакціях законів чинних на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до порушення права позивача, як їх співвласника на володіння, користування цим майном, включаючи отримання орендної плати за це та подальше розпорядження цими земельними ділянками на власний розсуд. Задовольняючи інші дві вимоги, суд виходив із того, що після визнання судом недійсними двох договорів оренди обов`язковим юридичним наслідком в порядку реституції є повернення переданого майна за недійсним правочином тією стороною договору, у якої де-факто залишається таке майно; наявність оскаржуваних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та рішень державного реєстратора про реєстрацію права оренди за ТОВ «Мрія» на підставі укладених із ним ОСОБА_4 двох договорів оренди перешкоджають позивачу в подальшому розпорядженні тією частиною тих земельних ділянок, право власності на які їй належать. Порушене право позивача в частині вимоги про скасування державної рестрації права оренди підлягало захисту в ефективний та законно діючий спосіб шляхом скасування рішення відповідного державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди на дві належні позивачу земельні ділянки із відповідними записами у державному реєстрі.

Аналіз описово-мотивувальних частин рішення суду, яке переглядається за нововиявленою обставиною, підтверджує те, що суд у встановлених обставинах справи не лише констатував визнання за ОСОБА_1 на підставі рішення суду від 17 листопада 2022 року права власності на 2/3 частки двох земельних ділянок площами 3,08 та 0,14 га, як набуте нею в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5 , а й у сформульованих висновках суду наводив посилання на зазначене рішення місцевого суду з установленими в ньому обставинами набуття позивачем у даній справі у порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_5 та його дочки ОСОБА_6 права власності на частини вищевказаних двох земельних ділянок (абз.2 мотивувальної частини рішення суду від 13 липня 2023 року, абз. 6,8 мотивувальної частини рішення суду «Висновки суду по суті заявлених вимог» у даній справі (а.с.196-210 т.1, 62-70 т.2).

Із урахуванням цього, суд уважає що скасоване рішення суду першої інстанції від 17 листопада 2022 року у цивільній справі № 581/409/22 було в нижченаведеній частині правовим обґрунтуванням (підставою) для ухвалення судового рішення, яке переглядається у даній справі, так як первинно обставини в частині набуття ОСОБА_1 права власності на відповідні частки двох вищезазначених земельних ділянок встановлені саме у рішенні місцевого суду від 17 листопада 2022 року (справа № 581/409/22) та в подальшому на це судове рішення та на встановлені у ньому вищезазначені обставини послався суд при викладені установлених обставин та мотивів у рішенні від 13 липня 2023 року при визнанні недійсним двох договорів оренди земельних ділянок, зобов`язанні повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди за позовом ОСОБА_1 (справа №581/256/23). Тобто судове рішення у даній справі у вищенаведеній частині обґрунтовувалося установленими обставинами у скасованому судом в порядку нововивявленої обставини рішенні місцевого суду від 17 листопада 2022 року; наведені обставини окремо на підставі досліджених письмових доказів у цивільній справі № 581/256/23 судом не встановлювалися.

Також скасування рішення місцевого суду від 17 листопада 2022 року у справі № 581/409/22 практично приводить до іншого (протилежного) вирішення спору саме у даній справі. На думку суду, це пов`язується із тим, що при чинних двох договорах оренди про передачу в строкове оплатне користування вищезазначених земельних ділянок ТОВ «Мрія», хоча і укладених з порушеннями чинного законодавства ОСОБА_4 , та при відмові позивачу у визнанні права власності на дві земельні ділянки в порядку спадкування рішенням місцевого суду від 13 березня 2024 року (справа №581/409/22), одночасно не може зберігати юридичну дію рішення суду про визнання недійсним двох договорів оренди землі від 01 листопада 2006 року, від 01 жовтня 2016 року щодо користування двома земельними ділянками площами 3,08 га та 0,14 га відповідно, ухвалене за позовом тодішнього власника частини цих двох земельних ділянок в особі ОСОБА_1 та рішення суду про відмову у задоволенні позову цього ж позивача про визнання права власності на земельну длянку (пай) в порядку спадкування (справа № 581/409/22). Тобто практично це призводить до одночасної дії двох судових рішень на такі об`єкти нерухомості, що суперечить засадам офіційного визнання й підтвердження державою фактів виникнення права на нерухоме майно, що є неприпустимим із огляду на положення ст.126 ЗК України (в редакції станом на час оформлення та видачі державного акту на право власності на землю ОСОБА_4 та станом на день реєстрації права власності за ОСОБА_1 у відповідному реєстрі на виконання рішення суду), п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у відповідній редакції станом на день проведення реєстраційних дій на ім`я позивача у даній справі) і створює юридичну суперечність у дії двох правових підстав щодо одних об`єктів цивільних правовідносин (рішення суду про визнання недійсним двох договорів оренди земельних ділянок за позовом ОСОБА_1 у даній справі та рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на дві земельні ділянки в порядку спадкування).

Отже, наведена заявником обставина щодо скасування за нововиявленою обставиною рішення місцевого суду від 17 листопада 2022 року у спорі про визнання права власності на 2/3 частки земельних ділянок площами 3,08 га та 0,14 га за ОСОБА_1 (цивільна справа № 581/409/22) впливає на юридичну оцінку установлених у рішенні суду від 13 липня 2023 року (цивільна справа № 581/256/23) обставин щодо набуття позивачкою в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 (діда позивачки) та ОСОБА_6 (матері позивачки) права власності на 2/3 частки земельного паю при достовірному доведені пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності для захисту її права на спадщину.

Також суд уважає, що скасоване за нововиявленою обставиною рішення місцевого суду від 17 листопада 2022 року у цивільній справі № 581/409/22 має преюдиційний зв`язок із рішенням місцевого суду від 13 липня 2023 року у даній справі, оскільки ці судові рішення пов`язані між собою установленими в них обставинами справ (предметами доказування по справах) щодо набуття ОСОБА_1 після сметрі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прав на 2/3 частки земельного паю загальною площею 3,2258 га та факти, які встановленні у першій справі (справа № 581/409/22), з огляду на результати перегляду рішення суду від 17 листопада 2022 року, мають наслідкове значення для даної справи № 581/256/23.

Таким чином, сформульована заявником обставина для перегляду рішення суду від 13 липня 2023 року у даній справі із урахуванням констатованої судом апеляційної інстанції правильності висновків суду, викладених у рішенні від 13 березня 2024 року щодо відмови судом у задоволенні позову ОСОБА_1 до Липоводолинської селищної ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом з підстави пропуску загального строку позовної давності без поважних причин, є нововиявленою в розумінні п.3 ч.2 ст. 423 ЦПК України у даній справі № 581/256/23, так як саме по собі скасування рішення суду першої інстанції у цивільній справі № 581/409/22 має наслідком інше за змістом вирішення спору у цивільній справі № 581/256/23 щодо визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути дві земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди на них за позовом ОСОБА_1 .

2. Із огляду на наведене вище та ураховуючи чинність після прийняття постанови Верховним Судом від 17 січня 2024 року у справі № 581/283/21 державного акту на право власності на землю, виданого первинно на ім`я ОСОБА_4 , суд уважає, що рішення місцевого суду від 13 липня 2023 року про визнання недійсним двох договорів оренди землі площами від 01 листопада 2006 року, від 01 жовтня 2016 року, укладеними між ТОВ «Мрія» та ОСОБА_4 , зобов`язання повернути земельні ділянки та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речового права підлягає скасуванню за нововиявленою обставиною з ухваленням нового рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 у даній справі у зв`язку з обранням нею неефективного та неналежного способу захисту її права на спадщину при пропуску нею загального строку позовної давності.

3. При вирішенні по суті даної заяви суд також ураховує те, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень, згідно з яким жодна сторона не може вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду справи та постановлення у ній нового рішення. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. п.44-48 рішення ЄСПЛ від 9 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine»), заява № 4994/04, п. 42-43,52 рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.40 рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», п.21-22 рішення ЄСПЛ від 07 вересня 2023 року у справі «Мітсопулос проти України»).

Також Європейський суд з прав людини наголошував на тому, що перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами не може використовуватися як прихована апеляція, а перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами не порушує основоположних принципів судочинства доти, доки процедура перегляду використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (п.27-28 рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі «Праведна проти Росії», а також п.31-32 рішення ЄСПЛ від 31 травня 2007 року у справі «Лізанець проти України»).

Застосовуючи зазначену судову практику у даній справі із урахуванням установлених у ній обставин та сутності постанови суду апеляційної інстанції, суд приймає до уваги наступне:

3.1. Право власності на один об`єкт нерухомості (земельний пай загальною площею 3,22 га) одночасно не може належати декільком фізичним особам із відповідним оформленням права власності на нього (один із цих власників отримав за свого життя правовстановлюючий документ із порушенням чинного на той час законодавства ( ОСОБА_4 ), а інший власник, який набув права на це майно на підставі судового рішення, при пропуску строку позовної давності та при юридичній неможливості визнати недійсним чи скасувати правовстановлюючий документ першого власника (позивач у даній справі ОСОБА_1 );

3.2. Позовна давність є визначальним національним інститутом цивільного права, який реалізує принцип юридичної визначеності у спірних цивільних правовідносинах між ОСОБА_4 (її спадкоємцями) і ОСОБА_1 , практичне застосування якого означає те, що ОСОБА_1 при виникненні у неї права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (це констатовано у постанові суду касаційної інстанції від 17 січня 2024 року у справі № 581/283/21 та у рішенні суду від 17 листопада 2022 року у даній справі) не може захистити належне набуття й оформлення цього права в судовому порядку через протиправні дії ОСОБА_4 , вчинені за життя останньої, з підстави пропуску трирічного строку позовної давності при невстановленні судами поважності причин для його пропуску;

3.3. При наведених вище обставинах та при наявності права на спадщину у ОСОБА_1 після спливу загального строку позовної давності для здійснення судового захисту її права та після набрання законної сили постановою суду касаційної інстанції від 17 січня 2024 року у справі № 581/283/21 зберігає чинність державний акт на право власності на землю, виданий з порушеннями чинного на той час законодавства на ім`я ОСОБА_4 . Також суд ураховує те, що про практичну дію чітких, однозначно зрозумілих й передбачуваних за наслідками норм національного законодавства щодо позовної давності позивачка була обізнана після завершення розгляду іншої цивільної справи № 581/478/18 за її позовом, яка розглядалася протягом 2018-2021 років, в якій вперше судами був практично застосований наслідок пропуску ОСОБА_1 загального строку позовної давності. Ці обставини підтверджують дотримання принципу правової визначеності при спробі судами остаточно вирішити спір про право на спадщину за ОСОБА_1 у цивільній справі до ухвалення рішення місцевого суду від 17 листопада 2022 року у справі № 581/409/22.

Таким чином, сукупність вищенаведених важливих, винятково значущих та невідворотних обставин правового змісту, які з урахуванням результатів касаційного та апеляційного перегляду судових рішень у справах № 581/283/21, № 581/409/22, дозволяють суду відступити від принципу юридичної визначеності в аспекті неможливості перегляду остаточного судового рішення за нововиявленою обставиною у даній справі після спливу незначного за тривалістю проміжку часу з метою виправлення помилкового правового підходу щодо визнання недійсними за позовом ОСОБА_1 двох договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ «Мрія» та за життя ОСОБА_4 , зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди земельних ділянок на підставі рішення місцевого суду від 13 липня 2023 року у даній справі, а тому суд уважає за необхідне скасувати зазначене судове рішення за нововиявленою обставиною, ухваливши нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі з підстави наведеної вище.

4. Довід позивача ОСОБА_1 про те, що закінчення, визначеного ч.1 ст.429 ЦПК України, місячного строку для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленою обставиною, є підставою для відмови у задоволенні поданої заяви ТОВ «Мрія», суд розглядає непереконливим, оскільки за змістом норм ст.429 ЦПК України сплив зазначеного строку не призводить до жодних процесуальних наслідків і відповідно не впливає на результат розгляду такої заяви судом, при цьому суд повинен розглянути подану заяву по суті після дослідження всіх доказів, поданих заявником в обгрунтування нововиявленої обставини, та ухвалити відповідне судове рішення, що і проведено у даній справі.

5. Із урахуванням наведеного вище, суд убачає наявність законної та виняткової підстави для задоволення заяви ТОВ «Мрія» про перегляд рішення місцевого суду від 13 липня 2023 року за нововиявленою обставиною у зв`язку з її обґрунтованістю, а тому зазначене вище рішення місцевого суду у даній справі слід скасувати та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 263-265, п.3 ч.2 ст.423, п.1 ч.4 ст.429 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року по справі № 581/256/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди.

Скасувати за нововиявленою обставиною рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 13 липня 2023 року, ухвалене у даній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів оренди землі недійсними, зобов`язання повернути земельні ділянки, скасування державної реєстрації прав оренди.

Рішення суду, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Співвідповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія» (адреса місцезнаходження: вул. Миру, 29, с-ще Липова Долина, Роменський район, Сумська область, код ЄДРПОУ 31622879).

Співвідповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2 ).

Співвідповідач: ОСОБА_3 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення суду складено 19 листопада 2024 року.

Суддя Д. В. Бутенко