Рішення

від 14.11.2024 по справі 947/17576/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/17576/24

Провадження № 2/947/5119/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2024 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Огренич І.В.

за участю секретаря - Грабовоїй Т.П.,

представника позивача - адвоката Шахновського О.О.,

представника відповідача - Перейма Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14), третя особа: Правобережне відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві (01601, м. Київ, площа Спортивна, 3в) про стягнення заборгованості зі сплати допомоги по вагітності та пологам та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» надалі (ДП «АМПУ») заборгованість зі сплати допомоги по вагітності та пологам в сумі 210 894, 36 гривень, зобов`язати ДП «АМПУ» нарахувати та сплатити за ОСОБА_2 єдиний соціальний внесок за період червень, липень, серпень 2017 року, посилаючись на те, що ДП «АМПУ» порушено право позивачки на отримання виплати за листками непрацездатності.

Відповідно до ч.2 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами позовного провадження у порядку загального або спрощеного провадження.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 серпня 2024 року провадження по справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст. 274-279 ЦПК України, з повідомленням (викликом) сторін, оскільки дана справа підпадає під ознаки малозначної справи.

У судовому засіданні представник позивачки - адвокат Шахновський О.О. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник ДП «АМПУ» - Перейма Д.О. надав до суду відзив на позовну заяву, у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

3-я особа: представник Правобережного відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві до судового засідання не зяився, повідомлявся. про причини неявки суд не сповістив.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 23 вересня 2013 року ОСОБА_2 була прийнята на посаду начальника служби управління персоналом ДП «АМПУ».

05 травня 2017 року ДП «АМПУ» видано наказ № 474-к, яким ОСОБА_2 , начальника служби управління персоналом, звільнено із займаної посади з 10 травня 2017 року.

В той же час, з 10 травня 2017 року ОСОБА_2 перебувала на лікарняному у зв`язку із вагітністю та пологами, що підтверджується відповідним листком тимчасової непрацездатності.

10 травня 2017 року ОСОБА_2 звернулась до в.о. голови ДП «АМПУ» із заявою про призначення та виплату допомоги у зв`язку із вагітністю та пологами та надала листок непрацездатності від 10 травня 2017 року серія АДЖ № 396096.

У зв`язку зі звільненням, в червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ДП «АМПУ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року, з урахуванням додаткової постанови Одеського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі 520/6577/17, визнано незаконним наказ в.о. голови ДП «АМПУ» від 05 травня 2017 року № 474-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника служби управління персоналом апарату управління ДП «АМПУ» з 10 травня 2017 року, поновлено ОСОБА_2 на вказаній посаді з 10 травня 2017 року.

На виконання постанови Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року ДП «АМПУ» видано наказ від 28 лютого 2020 року № 219-к «Про поновлення ОСОБА_2 ».

07 лютого 2020 року ОСОБА_2 звернулась до ДП «АМПУ» із заявою про надання відпустки по вагітності та пологам в період з 14 січня 2020 року по 18 травня 2020 року на підставі листка непрацездатності серія АДН №127541.

Наказом ДП «АМПУ» від 18 травня 2020 року № 365 ОСОБА_2 надано щорічну відпустку у зв`язку із вагітністю та пологами в період з 14 січня по 18 травня 2020 року на підставі заяви та листка непрацездатності серія АДН №127541.

24 травня 2020 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з вимогою про призначення та виплату відповідної допомоги за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096.

Листом від 15 квітня 2020 року № 1292/10-03-06/вих ДП «АМПУ» звернулось до Фонду соціального страхування України з проханням надати роз`яснення щодо правомірності оформлення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами в період з 14 січня 2020 року по 18 травня 2020 року та інформацію чи здійснювались виплати Фондом соціального страхування України ОСОБА_2 у зв`язку з вагітністю та пологами протягом 2017-2019 років.

Листом від 15 травня 2020 року № 1280-03-1 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування повідомила, що інформація про здійснення фінансування допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду ОСОБА_2 за період 2017-2019 року в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Фонду соціального страхування України відсутня.

Відповідно до листа Голови Комісії зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності апарату управління ДП «АМПУ» від 27 травня 2020 року вих. № 129/Вих комісія розглянула листки непрацездатності ОСОБА_2 серії АДЖ № 396096 за період з 10 травня 2017 року по 12 вересня 2017 року та серії АДН № 127541 за період з 14 січня 2020 року до 18 травня 2020 року, у результаті чого відмовила у призначенні матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096, оскільки термін звернення за призначенням закінчився.

З витягу з протоколу засідання Комісії зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності апарату управління ДП «АМПУ» від 22 травня 2020 року вбачається, що комісія прийняла рішення про оплату листка непрацездатності серії АДН № 127541 частково, окрім періоду з 14 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року, посилаючись на ч. 11 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Листом від 25 червня 2020 року № 2263/10-03-06 ДП «АМПУ» повідомило позивачку про відсутність законних підстав для виплати матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року по справі № 520/6577/17, залишеною без змін у частині вирішення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди постановою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року, стягнуто з ДП «АМПУ» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 7 541 637,48 грн. та моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

17 квітня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до ДП «АМПУ» із заявою про виплату допомоги по вагітності та пологам на підставі листків непрацездатності за період з 10 травня 2017 року по 11 вересня 2017 року (126 календарних днів), та з 14 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року (24 календарні дні), з огляду на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року по справі № 520/6577/17.

Листом від 10 травня 2024 року ДП «АМПУ» повідомило ОСОБА_2 про відмову у виплаті матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096 в повному обсязі та частково за листком непрацездатності серії АДН № 127541, що стало підставою звернення ОСОБА_2 з позовом до суду.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що відповідно до витягу з додатку до протоколу засідання Комісії зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності від 22 травня 2020 року комісія прийняла рішення про відсутність законних підстав для оплати матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096 з підстав порушення строку подання лікарняного листка до комісії (пункт 5 статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції закону чинній на момент прийняття рішення).

Листом Голови Комісії зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності АУ ДП «АМПУ» від 27 травня 2020 року за вих. № 129 повідомлено позивача про прийняті рішення на засіданні комісії зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке відбулось 22 травня 2020 року.

Окрім того, до вказаного листа було додано копію витягу з додатку до протоколу засідання комісії від 22 травня 2020 року.

Посилаючись на приписи Розділу V Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 13, відповідач вважає, що у разі незгоди позивачки із рішенням комісії зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності апарату управління ДП «АМПУ» від 22 травня 2020 року, ОСОБА_2 мала можливість оскаржити його до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 робочих днів з моменту утримання повідомлення про таке призначення або відмову, або до суду, чим своєчасно не скористалась.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що рішення комісії від 22 травня 2020 року є чинним та неоскарженим позивачкою.

У зв`язку з чим, відповідач в судовому засіданні зазначив, що відсутні правові підстави для покладення на ДП «АМПУ» відповідальності в частині відшкодування заборгованості з оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096.

Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР, далі за текстом - Закон № 16, загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Згідно абзацу 3 статті 2 Закону № 16 завданням законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування є встановлення гарантій щодо захисту прав та інтересів громадян, які мають право на пенсію, а також на інші види соціального захисту, що включають право на забезпечення їх у разі хвороби, постійної або тимчасової втрати працездатності; безробіття з незалежних від них обставин, необхідності догляду за дитиною-інвалідом, хворим членом сім`ї, смерті громадянина та членів його сім`ї тощо.

Статтею 4 Закону № 16 залежно від страхового випадку визначено такі види загальнообов`язкового державного соціального страхування, що включає і страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно останнього абзацу статті 6 Закону №16 об`єктом загальнообов`язкового державного соціального страхування є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім`ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг, передбачених статтею 25 закону № 16.

Відповідно до статті 25 Закону № 16 за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням надаються соціальні послуги та матеріальне забезпечення: у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, що включає допомогу по вагітності та пологах.

Відповідно до статті 26 Закону №16 до страхових випадків, з настанням яких надаються матеріальне забезпечення та соціальні послуги, належать вагітність і пологи.

Отже, норми Закону № 16 визначають, що громадянин (особа) при виникненні страхового випадку, в тому числі вагітність та пологи, має право отримати соціальні послуги та матеріальну допомогу.

Соціальний захист пов`язується з неможливістю мати заробіток (трудовий дохід), його втратою чи недостатнім рівнем життєвого забезпечення громадянина і непрацездатних членів його сім`ї, зокрема у випадку безробіття як соціально-економічного явища. Загальнообов`язкове державне соціальне страхування становить систему прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом (стаття 1 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування - Закон № 16).

Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг. Державні гарантії реалізації застрахованими громадянами своїх прав та законодавче визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного соціального страхування є принципами загальнообов`язкового державного соціального страхування (Рішення Конституційного Суду України від 28.04.2009, № 9-рп/2009).

Отже право на отримання матеріальної допомоги при настанні страхового випадку є непорушним та гарантованим Конституцією України та Законодавством.

Виходячи з принципу верховенства права та законності, що зазначені у статтях 8 і 19 Конституції України та статтях 2 і 5 Закону № 16, жоден підзаконний нормативно-правовий акт не може встановлювати додаткові обмеження, що не передбачені Законом чи звужувати норми Закону.

Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року №2811-ХІІ, далі за текстом - Закон №2811, право на державну допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, далі - Закон № 1105-XIV, відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров`я.

Під час розгляду справи судом застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону № 1105-XIV в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надається, зокрема, допомога по вагітності та пологах.

Статтею 25 Закону № 1105-XIV врегульовано, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка усиновила дитину протягом двох місяців з дня її народження, зазначеного у свідоцтві про народження, за період з дня усиновлення і до закінчення 56 календарних днів (70 календарних днів у разі одночасного усиновлення двох і більше дітей, 90 календарних днів - для жінок, віднесених до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи).

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами у період її тимчасової непрацездатності листок непрацездатності по тимчасовій непрацездатності закривається і з дня настання цієї відпустки видається інший листок непрацездатності. Кожен із зазначених листків оплачується за відповідними нормами цього Закону.

У разі надання застрахованій особі відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами у період простою підприємства, установи, організації не з вини застрахованої особи, щорічної (основної чи додаткової) відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, додаткової відпустки у зв`язку з навчанням, творчої відпустки допомога по вагітності та пологах надається з дня виникнення права на відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами.

За період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, що збігається з відпусткою для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомога по вагітності та пологах виплачується незалежно від допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1105-XIV допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Статтею 32 Закону № 1105-XIV було встановлено строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до частини 1 вказаної статті документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються не пізніше десяти днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п`яти днів після винесення відповідного рішення.

Статтею 34 Закону № 1105-XIV передбачалось, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

На момент звернення ОСОБА_2 із заявою від 10 травня 2017 року умови фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страхувальників для надання ними матеріального забезпечення, передбаченого статтею 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», зокрема, допомоги по вагітності та пологах, регулювались Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 № 26, далі - Порядок.

Згідно пункту 2 Порядку фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду (далі - робочі органи Фонду).

Підставою для фінансування страхувальників-роботодавців робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Пунктами 3, 4 Порядку передбачено, що у разі виникнення страхового випадку із застрахованою особою на підставі поданих документів, передбачених статтею 51 Закону, комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства з урахуванням вимог Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затвердженого постановою правління Фонду від 23 червня 2008 року № 25, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року № 636/15327, приймає рішення про призначення матеріального забезпечення застрахованій особі.

На підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення матеріального забезпечення страхувальник-роботодавець нараховує суми матеріального забезпечення та оформлює заяву-розрахунок.

Відповідно до пункту 5 Порядку для отримання коштів Фонду для виплати матеріального забезпечення застрахованим особам, нарахованого страхувальником, страхувальник звертається до робочого органу Фонду за місцем обліку в органі Фонду або за місцем обліку, зазначеним в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, із заявою-розрахунком за підписом керівника та головного бухгалтера, засвідченою печаткою підприємства.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників протягом десяти робочих днів після надходження заяви-розрахунку (пункт 8 Порядку).

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що в порушення вимог ст. 32, 34 Закону № 1105-XIV ДП «АПМУ» у встановлений законом строк не розглянуло заяву ОСОБА_2 від 10 травня 2017 року, не оформило та не направило до робочого органу Фонду заяву-розрахунок, не повідомило ОСОБА_2 про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причин відмови та порядку оскарження, не повернуло позивачці оригінал листку непрацездатності від 10 травня 2017 року серія АДЖ № 396096.

Відповідачем зазначені обставини не заперечуються та не надано доказів на їх спростування.

У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до ДП «АМПУ» з позовом про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ч. 11 ст. 22 Закону № 1105-XIV в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин у разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року, з урахуванням додаткової постанови Одеського апеляційного суду від 10 березня 2020 року, визнано незаконним наказ в.о. голови ДП «АМПУ» від 05 травня 2017 року № 474-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника служби управління персоналом апарату управління ДП «АМПУ» з 10 травня 2017 року, поновлено ОСОБА_2 на вказаній посаді з 10 травня 2017 року.

Таким чином, відповідно до ч. 11 ст. 22 Закону № 1105-XIV в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин на підставі заяви ОСОБА_2 від 10 травня 2017 року та оригіналу листка непрацездатності від 10 травня 2017 року серії АДЖ № 396096 ДП «АМПУ» було зобов`язано нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 відповідну соціальну допомогу з дня набрання чинності постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року.

Проте відповідачем заява ОСОБА_2 від 10 травня 2017 року у встановленому законом порядку не була розглянута, позивачка про результати розгляду її заяви не повідомлялась.

Листом від 15 травня 2020 року № 1280-03-1 Виконавча дирекція Фонду соціального страхування повідомила, що інформація про здійснення фінансування допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду ОСОБА_2 за період 2017-2019 року в Єдиній інформаційно-аналітичній системі Фонду соціального страхування України відсутня, що свідчить про те, що жодним страхувальником не подавалась заява-розрахунок з листком непрацездатності серії АДЖ № 396096.

На підставі чого, суд прийшов висновку, що доводи позивачки про порушення її прав на отримання допомоги по вагітності та пологам за період за період з 10 травня 2017 року по 11 вересня 2017 року (126 календарних днів) на підставі листка непрацездатності серії АДЖ № 396096 знайшли підтвердження матеріалами справи.

В той же час, судом відхиляються заперечення відповідача про відмову у призначенні матеріального забезпечення за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096 за період з 10 травня 2017 року по 11 вересня 2017 року на підставі пункту 5 статті 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції чинній на момент листування, а саме у зв`язку з тим, що звернення за призначенням допомоги надійшло пізніше дванадцяти календарних місяців з дня закінчення відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, оскільки із заявою про виплату ОСОБА_2 звернулась з дотриманням встановленого законом строку, а саме 10 травня 2017 року, проте відповідачем вказана заява у встановленому порядку розглянута не була.

В постанові Одеського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, вирішуючи справу по суті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що листки непрацездатності серії АДЖ № 396096 та серії АДН № 127541 підлягають оплаті у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності, більш того вказані періоди непрацездатності було виключено при розрахунку суми до сплати за час вимушеного прогулу, оскільки за такий час ОСОБА_2 має бути призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з листками непрацездатності.

В постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року, якою остаточно вирішено спір між ОСОБА_2 та ДП «АМПУ» щодо стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, зазначено, що касаційна скарга ДП «АМПУ» крім іншого мотивована тим, що стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не буде спів мірним, оскільки позивач у період із 10 травня 2017 до 07 лютого 2020 працювати не могла, перебувала на лікарняному та у відпустці по догляду за дитиною, а тому має право на соціальні виплати, які не є заробітною платою, тобто відповідач фактично не заперечував щодо знаходження позивачка на лікарняному та на її право отримання соціальних виплат.

Вирішуючи питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди дійшли обґрунтованого висновку, що період вимушеного прогулу становить з 10 травня 2017 року до 07 лютого 2020 року. При цьому, виключаючи із розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу період перебування ОСОБА_2 на лікарняному, суди керувались положеннями частини 11 статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ст. 8 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов`язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.

Роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім`ї реалізувати своє право на страхові виплати та соціальні послуги відповідно до цього Закону.

Роботодавець несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованим особам або уповноваженому органу управління внаслідок невиконання або неналежного виконання обов`язків, визначених цим Законом.

Оскільки рішення про відмову в призначенні страхової допомоги позивачки за її заявою від 10 травня 2017 року не приймалось та відповідач не подав до страховика заяви-розрахунку про здійснення фінансування для надання матеріального забезпечення, відповідальність за невиплату позивачці вказаного виду соціальної допомоги покладається саме на відповідача як на страхувальника.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача, щодо відсутності правових підстав для покладання відповідальності на ДП «АМПУ» в частині відшкодування заборгованості з оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096, оскільки матеріалами справи підтверджується дотримання позивачкою строку звернення за призначенням допомоги по вагітності та пологам.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 липня 2023 року по справі № 552/16890/20 (провадження № 14-15цс23).

Суд дійшов висновку, що визначальною є обставина, чи є на момент звільнення працівника роботодавець розпорядником коштів, що належать до виплати звільнюваному працівнику, і хто винен у тому, що такі кошти не виплачені.

Якщо страхові кошти перераховано до звільнення працівника і роботодавець став розпорядником таких коштів, то в розумінні частини першої статті 116 КЗпП України такі кошти належать до виплат, які мають бути сплачені працівнику в день звільнення.

Якщо страхові кошти не були перераховані, але комісія із соціального страхування підприємства вчасно розглянула питання про оплату листа непрацездатності, роботодавець відправив заяву-розрахунок, а Фонд невчасно перерахував кошти, то Фонд несе відповідальність шляхом нарахування і стягнення індексації вказаної виплати.

Якщо комісія чи роботодавець не вчинили таких дій, то відповідальність за невиплату відшкодування покладається на роботодавця.

Оскільки комісія із соціального страхування ДП «АМПУ» вчасно не розглянула питання про оплату листа непрацездатності серії АДЖ № 396096, наданого із заявою ОСОБА_2 від 10 травня 2017 року, ДП «АМПУ» як роботодавець не відправило заяву-розрахунок, то відповідальність за невиплату соціальної допомоги покладається саме на роботодавця ДП «АМПУ».

З матеріалів справи вбачається, що комісія соціального страхування рішення із питання виплати допомоги за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096, який наданий із заявою ОСОБА_2 від 10 травня 2017 року, не приймалось, що позбавило ОСОБА_2 можливості його оскарження в порядку, передбаченому розділом V Положення № 13 (до відділення робочого органу Фонду або до суду).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що позивачем не оскаржено рішення комісії в порядку, передбаченому розділом V Положення № 13, оскільки докази прийняття комісією такого рішення за результатами розгляду заяви від 10 травня 2017 року відсутні в матеріалах справи.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати допомоги по вагітності та пологам за листком непрацездатності серії АДН № 127541 за період з 14 січня 2020 року по 06 лютого 2020 року, суд виходить з наступного.

За результатами розгляду заяви позивачки Комісія зі страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності прийняла рішення про оплату листка непрацездатності серії АДН № 127541 в частині 102 календарних днів, окрім періоду з 14 січня 2020 року по 06 лютого 2020 року, пославшись на ч. 11 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 11 ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року, з урахуванням додаткової постанови Одеського апеляційного суду від 10 березня 2020 року у справі 520/6577/17, визнано незаконним наказ в.о. голови ДП «АМПУ» від 05 травня 2017 року № 474-к про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника служби управління персоналом апарату управління ДП «АМПУ» з 10 травня 2017 року, поновлено ОСОБА_2 на вказаній посаді з 10 травня 2017 року.

Відповідно до постанови Одеського апеляційного суду від 10 листопада 2022 року, залишеною без постановою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 травня 2017 року по 07 лютого 2022 року (день поновлення позивача на роботі), який становить7 541 637,48 грн., виходячи із наступного розрахунку.

Період розрахунку:

-з 10 травня 2017 року по 12 вересня 2017 року дні тимчасової непрацездатності (підлягають оплаті у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності), а тому за період вимушеного прогулу не враховуються;

-з 13 вересня 2017 року по 13 січня 2020 року - тобто 582 робочих днів;

-з 14 січня 2020 року по 07 лютого 2020 року - дні тимчасової непрацездатності (підлягають оплаті у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності), а тому за період вимушеного прогулу не враховуються.

При цьому, згідно копії довідки Управління виконавчої дирекції Фонду в Одеській області від 22 липня 2021 року №03/2334, наданої представником позивачки до суду апеляційної інстанції вбачається, що згідно даних ЄІАС страхувальник ДП «АМПУ» подав заяву розрахунок від 03 червня 2020 року за період непрацездатності ОСОБА_2 з 14 січня 2020 року по 18 травня 2020 року та Правобережним відділенням УВД ФССУ у м. Києві були перераховані кошти у розмірі 165 531,72 грн. за 102 дні непрацездатності (Том ІІІ: а.с. 145).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Страховий випадок (тимчасова непрацездатність у зв`язку з вагітністю та пологами) у ОСОБА_2 настав 14 січня 2020 року, що підтверджується листком непрацездатності АДН № 127541.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України).

У даному випадку позивачку було поновлено на роботі з 10 травня 2017 року, тому листок непрацездатності, який припадає на період вимушеного прогулу, підлягає оплаті в повному обсязі.

При цьому суд зауважує, що виплата за час вимушеного прогулу, яка була виплачена за рішенням суду та припадала на дні тимчасової непрацездатності позивачки, була утримана, а замість неї має бути призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності згідно з листком непрацездатності.

Щодо строків оскарження рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства ДП «АМПУ», оформленого протоколом від 22 травня 2020 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до розділу V Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 13 рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства про призначення або відмову у призначенні матеріального забезпечення може бути оскарженим застрахованою особою до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таке призначення або відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

За таких обставин, звернення позивачки до суду з позовом про стягнення невиплаченої допомоги по вагітності та пологам, за своїм змістом є оскарженням рішення комісії, при цьому звернення до суду не обмежується п`ятиденним строком.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з виплати допомоги по вагітності та пологам, суд не погоджується з розрахунком, наданим позивачкою.

Статтею 25 Закону № 1105-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, врегульовано, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до ст. 26 Закону № 1105-XIV допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Частиною другою ст. 33 Закону № 1105-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, далі - Порядок № 1266, сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення страхового випадку за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096, визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює двадцяти п`яти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується внесок.

Відповідно до довідки від 30 серпня 2024 вих. № 10-04-01.01-26/63, виданій ДП «АМПУ», середній заробіток для розрахунку допомоги по вагітності та пологам становить 1 281,78 грн, тому сума допомоги за листком непрацездатності серії АДЖ № 396096 складає 161 504,28 грн (1 281,78 грн*126).

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в редакції чинній на момент виникнення страхового випадку за листком непрацездатності серії АДН № 127541, визначено, що максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Відповідно до довідки від 30 серпня 2024 вих. № 10-04-01.01-26/64, виданій ДП «АМПУ», середній заробіток для розрахунку допомоги по вагітності та пологам становить 2 057,92 грн, а сума допомоги за листком непрацездатності серії АДН № 127 541 складає 49 390,08 грн (2 057,92 грн*24).

Вирішуючи спір в частині зобов`язання ДП «АМПУ» нарахувати та сплатити єдиний соціальний внесок за ОСОБА_2 за періоди червень-серпень 2017 року, суд виходить з наступного.

Згідно Довідки за формою ОК-5 (7068 1208 6705 1069) від 12 березня 2024 року ДП «АМПУ» не сплачено єдиний соціальний внесок за ОСОБА_2 за періоди червень-серпень 2017 року.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI, далі - Закон № 2464-VI.

Відповідно до ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці.

Пунктами 1, 2 частини другої ст. 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

За таких обставин, враховуючи, що червень, липень, серпень 2017 року припадають на період тимчасової непрацездатності ОСОБА_2 , відповідач як платник єдиного внеску був зобов`язаний нараховувати та сплатити єдиний внесок за вказаний період.

Судом відхиляються доводи відповідача, що позивачкою пропущено строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП.

Відповідно до ст. 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

В той же час, предметом розгляду цієї справи є стягнення заборгованості з виплати допомоги по вагітності та пологам.

Спірні правовідносини врегульовано спеціальним Законом № 1105-XIV.

Відповідно до статті 10 Закону № 1105-XIV спори, що виникають із правовідносин, передбачених цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 вказаної статті строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом, а також інших видів заборгованості не застосовується.

Таким чином, позивачка, як застрахована особа, має право на звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості із соціальної допомоги по вагітності та пологам, а строк давності до стягнення цієї заборгованості не застосовується.

При таких обставинах, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню частково.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3758,58 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 211, 247, 258, 259, 273, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ 38727770, 01135, 01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) заборгованість зі сплати допомоги по вагітності та пологам в сумі 210 894 (двісті десять тисяч вісімсот дев`яносто чотири) гривень, 36 коп.

Зобов`язати Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ 38727770, 01135, 01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14) нарахувати та сплатити за ОСОБА_2 єдиний соціальний внесок за період червень, липень, серпень 2017 року.

Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ 38727770, 01135, 01135, м. Київ, пр-т Берестейський, 14) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) судові витрати в розмірі 3758 (три тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень, 58 коп., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2024.

Суддя І. В. Огренич