Постанова

від 14.11.2024 по справі 461/1072/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/1072/24 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.

Провадження № 22-ц/811/1255/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання Зеліско-Чемерис К. Р.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року (повний текст рішення складно 25 березня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Червоноградська державна нотаріальна контора про стягнення в порядку спадкування недоотриманої за життя спадкодавцем пенсійної виплати згідно з проведеним перерахунком,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила

- визнати за ОСОБА_2 право власності на пенсію в розмірі 224381 грн 57 коп. в порядку спадкування за законом, яка нарахована на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 380/11696/22 та належала її чоловікові ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя;

- стягнути із Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 в порядку спадкування недоотримані за життя ОСОБА_3 пенсійні виплати згідно перерахунку на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №380/11696/22 в розмірі 224381 грн 57 коп.

В обґрунтуванняпозову посилаласяна те,що ОСОБА_3 отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 380/11696/22 зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки № 4746 від 13 липня 2022 року про розмір грошового забезпечення позивача. ГУ ПФУ у Львівській області виконало рішення суду та здійснило перерахунок пенсії з 01 грудня 2022 року. Згідно з розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою № 9113461 за дорученням №Д 9113461/64 позивачу нараховано в заборгованість на виконання вказаного рішення суду 224381 грн 57 коп., проте таку не виплачено. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. На підставі заяви ОСОБА_2 їй призначено пенсію по втраті годувальника та здійснено нарахування згідно з протоколом перерахунку пенсії з 01 червня 2023 року. Позивачка є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 виданого 17 травня 1975 року. Після смерті ОСОБА_3 відкрито спадкову справу № 70691559 у Червоноградській державній нотаріальній конторі. Згідно з довідкою Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області вих. № 274-02-14 від 24 травня 2023 року позивачка є спадкоємцем усього спадкового майна померлого ОСОБА_3 . На запит державного нотаріуса в межах спадкової справи відповідач надав відповідь про відсутність недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , що абсолютно не відповідає дійсності. Постановою державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області Стеців М. Р. за вих. № 15-02-31 від 12 січня 2024 року відмовлено в оформленні права власності на спадкове майно - доплата до пенсії нарахована на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 380/11696/22. 07 грудня 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату їй, як спадкоємиці, недоотриманої доплати до пенсії померлого ОСОБА_3 , яка нарахована на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 380/11696/22 у розмірі 224381 грн 57 коп. Листом від 21 грудня 2023 року відповідач повідомив що дана заява не підлягає до задоволенн, так як позивачу необхідно звернутись до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони у відносинах правонаступником. ОСОБА_2 вважає, що така позиція відповідача є протиправною.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на пенсію в розмірі 224 381 грн 57 коп. за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2022 року в порядку спадкування за законом, яка нарахована та належала її чоловікові, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 224 381 грн 57 коп. пенсії, що нарахована та належала її чоловікові, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 2243 грн 81 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржило ГУ ПФУ у Львівській області, подавши в квітні 2024 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що рішення адміністративного суду носить зобов`язальний характер, адже у ньому не вказано про виплату конкретної суми. З позовом до суду про стягнення коштів на виконання цього рішення суду ОСОБА_3 за життя не звертався, судового рішення з цього приводу немає. Відтак, такі суми не увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 . Підтвердженням цих доводів є положення Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII), зокрема норми статті 61 цього Закону, який є спеціальним у спірних правовідносинах. Вказує, що позивачка пропустила визначений цим Законом шестимісячний строк з моменту смерті пенсіонера, на звернення із заявою до пенсійного фонду щодо виплати їй як спадкоємиці, недотриманої доплати до пенсії померлого ОСОБА_3 . Проте, такий обов`язок, а саме щодо виплати пенсії, яка була нарахована померлому, може бути покладений на відповідний орган судом. Однак, їх стягнення саме з органів пенсійного фонду може поставити під загрозу існування пенсійної системи в державі та завдати матеріальної шкоди державному бюджету.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що17 травня 1975 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 6, що вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 травня 1975 року. Прізвища після укладення шлюбу: чоловіка « ОСОБА_5 », дружини « ОСОБА_5 » ( а. с. 24).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання до вчинення дій задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» від 13.07.2022 року за № 4746 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» від 13 липня 2022 року за № 4746 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 , з урахуванням виплачених сум (а. с. 15-20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що вбачається із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 10 травня 2023 року (а. с. 23).

Згідно з розрахунком на доплату пенсії за пенсійною справою №9113461 за дорученням №Д 9113461/64 ОСОБА_3 нараховано в заборгованість на виконання вказаного рішення суду 224 381, 57 гривень, проте не виплачено заборгованості по виконанню даного рішення суду.

На підставі заяви ОСОБА_2 їй призначено пенсію по втраті годувальника та здійснено нарахування згідно з протоколом перерахунку пенсії з 01 червня 2023 року.

Після смерті ОСОБА_3 у Червоноградській державній нотаріальній конторі відкрито спадкову справу № 70691559 (а. с. 30).

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є позивачка ОСОБА_2 та син покійного і позивачки ОСОБА_6 .

На запит державного нотаріуса в межах спадкової справи відповідач надав відповідь про відсутність недоотриманої пенсії ОСОБА_3 (а. с. 37).

Постановою державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області Стеців М. Р. за вих. №15-02-31 від 12 січня 2024 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на доплату пенсії, право на яку мав спадкоємець згідно з рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі № 380/11696/22 (а. с. 35-36).

ОСОБА_2 та ОСОБА_6 08 грудня 2023 року уклали договір про поділ спадщини. Невиплачена покійному ОСОБА_3 нарахована за рішенням суду пенсія цим договором не охоплена.

07 грудня 2023 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про виплату їй як спадкоємиці недоотриманої доплати до пенсії померлого ОСОБА_3 , яка нарахована на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року у справі №380/11696/22 у розмірі 224 381, 57 гривень (а. с. 32).

Листом від 21 грудня 2023 року відповідач повідомив що дана заява не підлягає до задоволення, так як позивачу необхідно звернутись до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони у відносинах правонаступником (а. с. 33-34).

З довідки № 3075/6 від 17 травня 2023 року, виданої Виконавчим комітетом Червоноградської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживала разом з чоловіком ОСОБА_3 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 і перебувала на його утриманні (а. с. 29).

З розрахунку Автоматизованої системи розрахунку пенсій Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_3 належить доплата пенсії за період з грудня 2019 року по листопад 2022 року у розмірі 224 381,75 грн. (а. с. 22).

ОСОБА_6 подав до суду заяву, якою повідомив, що не претендує на спадкування вказаної недоотриманої батьком пенсії у розмірі 224381 грн 57 коп. і не заперечує проти визнання права власності на таку за його матір`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачами свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивачі зазначають наявність у них, як спадкоємців першої черги після смерті батька, права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 12611265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першоїп`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено та набрало законної сили за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, місцевий суд прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .

При цьому,колегія суддіввраховує,що 26вересня 2022року рішеннямЛьвівського окружногоадміністративного судупо справі№ 380/11696/21,яке ухваленота набралозаконної силиза життяспадкодавця, вирішено:Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» від 13.07.2022 року за № 4746 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Львівській області» від 13.07.2022 року за № 4746 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 , з урахуванням виплачених сум.

Вищенаведене рішенняне оскаржувалося,набрало законноїсили,однак сумипенсії,що належаличоловіку позивачазалишилися недоодержанимиу зв`язкуз йогосмертю,а відтак,суд першоїінстанції дійшовобґрунтованого висновкупро те,щоОСОБА_2 успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена ним вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених спадкових прав.

У справі, що переглядається, ОСОБА_2 є спадкоємицею за законом першої черги, у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса Червоноградської державної нотаріальної контори Львівської області Стеців М. Р. із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_3 . Син спадкодавця та позивачки - ОСОБА_6 , який також є спадкоємцем першої черги за законом, подав до суду заяву, якою повідомив, що не претендує на спадкування вказаної недоотриманої батьком пенсії у розмірі 224381 грн 57 коп. і не заперечує проти визнання права власності на таку за його матір`ю ОСОБА_2 . На запит державного нотаріуса в межах спадкової справи відповідач надав відповідь про відсутність недоотриманої пенсії ОСОБА_3 , а тому успадкувала належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на таке.

Приписами частинипершої статті376ЦПК Українивстановлено, що підставамидля скасуваннясудового рішенняповністю абочастково таухвалення новогорішення увідповідній частиніабо змінисудового рішенняє:неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до приписів пункту 7 частини третьої статті 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

У справі, що переглядається, встановлено, що ОСОБА_2 звернулась з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Червоноградська державна нотаріальна контора про стягнення в порядку спадкування недоотриманої за життя спадкодавцем пенсійної виплати згідно з проведеним перерахунком.

Глава 10 Цивільного процесуального кодексу України регулює питання щодо розгляду справ у порядку спрощеного провадження.

Зокрема, приписи пункту 2 частини четвертої статті 274 ЦПК України реглментують: в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо спадкування.

Розглянувши дану справу в спрощеному позовному провадждженні, місцевий суд допустив порушення норм процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування цього судового рішення.

З огляду на те, що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті, проте допустив порушення норм процесуального права, рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2024 року слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 382 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 квітня 2024 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Червоноградська державна нотаріальна контора про стягнення в порядку спадкування недоотриманої за життя спадкодавцем пенсійної виплати згідно з проведеним перерахунком задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на пенсію в розмірі 224 381 грн 57 коп. за період з 01 грудня 2019 року по 30 листопада 2022 року в порядку спадкування за законом, яка нарахована та належала її чоловікові, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнуту з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 224 381 грн 57 коп. пенсії, що нарахована та належала її чоловікові, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та не була йому виплачена за життя.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_2 2243 грн 81 коп. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 19 листопада 2024 року.

Головуючий С.М. Копняк

Судді: С.М. Бойко

А.В. Ніткевич