Ухвала

від 13.11.2024 по справі 120/14978/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

13 листопада 2024 р.Справа № 120/14978/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Фермерського господарства «Вітол-Агро»

до Крижопільської селищної ради, Тульчинської районної військової адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Вітол-Агро» до Крижопільської селищної ради, Тульчинської районної військової адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними.

У позовній заяві позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Тульчинської районної військової адміністрації, Крижопільської селищної ради, щодо скасування мобілізаційного завдання (замовлення), встановленого для Фермерського господарства «Вітол-Агро».

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо анулювання бронювання та відстрочки працівникам Фермерського господарства «Вітол-Агро» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ознайомившись з позовною заявою, доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.

Так, пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відтак однією з вимог до позовної заяви є зазначення у ній інформації про наявність або відсутність електронного кабінету.

В силу приписів абзацу 2 частини 5 статті 18 КАС України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Як унормовано абзацом 1 частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзац 2 частини 6 статті 18 КАС України).

При цьому вказані норми в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024.

Отже, з 21.02.2024 всі юридичні особи приватної форми власності (до яких належить і позивач) при зверненні до суду мають в обов`язковому порядку зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (в підсистемі Електронний суд ЄСІТС).

Суд враховує, що позовну заяву (у паперовій формі) подано та підписано адвокатом позивача, у якого наявний електронний кабінет. Однак в порушення вимог вищезазначеної норми, у ФГ «Вітол-Агро», тобто юридичної особи приватного права, яка з 20.02.2024, в силу ч. 6 ст. 18 КАС України зобов`язана в обов`язковому порядку зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), такий не зарєстрований.

Отже в порядку усунення вказаного недоліку позивачу слід надати письмове підтвердження факту реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або, у разі його відсутності, шляхом реєстрації такого електронного кабінету відповідно до статті 18 КАС України з наступним письмовим повідомленням суду про цей факт.

Крім того, відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Частиною першою статті 5 КАС України визначені правові способи захисту адміністративним судом порушеного права, свобод або законного інтересу особи, яка звернулася до суду з позовом про оскарження рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Такими способами є:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Вказані положення кореспондуються з нормами частини другої статті 245 КАС України.

Вищевказаним способам повинні відповідати і позовні вимоги особи, яка звертається до адміністративного суду.

Так, в прохальній частині позову, представника позивача просить:

-визнати протиправними дії Тульчинської районної військової адміністрації, Крижопільської селищної ради, щодо скасування мобілізаційного завдання (замовлення), встановленого для Фермерського господарства «Вітол-Агро».

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо анулювання бронювання та відстрочки працівникам Фермерського господарства «Вітол-Агро» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Водночас, в обґрунтування позовної заяви, представник позивача вказує, що 25.10.2024 позивачем був отриманий лист Крижопільської селищної ради № 02- 24/2040 про те, що на засіданні робочої групи (при Тульчинській РВА) з перевірки виданих мобілізаційних завдань та укладених договорів з суб`єктами господарської діяльності на предмет їх реального виконання, доцільності та економічної ефективності (Протокол № 1 від 23.10.2024) було прийнято рішення про скасування мобілізаційного завдання (замовлення) встановленого для ФГ «Вітол-Агро».

Також вказує, що Тульчинська районна військова адміністрація прийняла оспорюване рішення без участі Крижопільської селищної ради, всупереч рішення виконавчого комітету Крижопільської селищної ради від 15.02.2023 № 60 ДСК «Про доведення мобілізаційних завдань (замовлень) до підприємств, установ, організацій громади», перевищенням повноважень Тульчинської районної військової адміністрації та порушенням ним приписів ст. 35 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» про заборону втручання у здійснення органами місцевого самоврядування власних повноважень.

Разом з тим, будь які рішення, на які посилається представник позивача в обґрунтування позовних вимог, ним не оскаржуються.

При цьому, враховано пояснення представника позивача, що 01.11.2024 до Крижопільської селищної ради надісланий адвокатський запит про надання належно засвідченої копії Протоколу № 1 від 23.10.2024 та належно засвідченої копії рішення про скасування мобілізаційного завдання (замовлення), встановленого для ФК «Вітол-Агро», однак відповідь на час подання даного позову не надходила.

Однак, звертаю увагу, що об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Тому позивачу необхідно конкретизувати, які саме дії/бездіяльність/рішення, в тому числі, щодо кожного з відповідачів - Крижопільської селищної ради, Тульчинської районної військової адміністрації та ІНФОРМАЦІЯ_2 він вважає протиправними і такими, що порушують його права та законні інтереси, внаслідок яких позивач звертається з позовом до адміністративного суду.

З огляду на вищевикладене, суд не уповноважений на власний розсуд визначати належний спосіб захисту порушеного права, тому позивачу необхідно усунути зазначений недолік позовної заяви шляхом коректного викладу змісту позовних вимог до кожного з відповідачів та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для юридичної особи становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлений на рівні 3028,00 грн.

Отже, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру дорівнює 3028 грн за кожну немайнову вимогу.

Як було зазначено вище, позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Тульчинської районної військової адміністрації, Крижопільської селищної ради, щодо скасування мобілізаційного завдання (замовлення), встановленого для Фермерського господарства «Вітол-Агро».

-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо анулювання бронювання та відстрочки працівникам Фермерського господарства «Вітол-Агро» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач фактично заявив три позовні вимоги немайнового характеру до трьох відповідачів.

Відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з такими позовними вимогами становить 9084 грн.

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 3028 грн.

З огляду на викладене, позивачу слід надати докази доплати решти суми судового збору в розмірі 6056 грн.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Фермерського господарства «Вітол-Агро» до Крижопільської селищної ради, Тульчинської районної військової адміністрації, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:

- покласти на юридичну особу обов`язок зареєструвати такий електронний кабінет відповідно до статті 18 КАС України та уточнити заявлені позовні вимоги, з наданням відповідних доказів

- приведення змісту заявлених позовних вимог у відповідність до положень ч. 1 ст. 5 КАС України та визначення способу захисту порушеного права, виходячи із повноважень суду при вирішенні справи.

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 6056 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяКрапівницька Н. Л.