Ухвала

від 14.11.2024 по справі 120/2513/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження в справі в частині позовних вимог

м. Вінниця

14 листопада 2024 р.Справа № 120/2513/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Державну установу "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України", в якій просить суд:

визнати протиправним дії Стрижавської багатопрофільної лікарні №81 філій державної установи «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служои України» у Вінницькій області, що полягають в порушенні права ОСОБА_1 на надання належної медичної допомоги закріплене в статті 49 Конституції України, та право на повагу до гідності людини закріплене в статті 28 Конституції України.

Ухвалою від 06.03.2024 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Крім того вказаною ухвалою суду витребувано у відповідача необхідні для розгляду справи докази.

Ухвалою суду від 23.04.2024 замінено первісного відповідача - Філію Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" у Вінницькій області на належного відповідача у справі №120/2513/24 Державну установу "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України".

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, відзиву, інших матеріалів справи, суд встановив наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог, що стосуються питання порушення відповідачем права на повагу до гідності ОСОБА_1 , з огляду на наступне.

Відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України закріплено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушено його права, свободи чи інтереси.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, для наявності такого спору є обов`язковим наявність зв`язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Надаючи тлумачення наведеним нормам Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, за якою публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте лише участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визнання предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (наприклад, постанова Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 справа № 820/1015/17, постанова Верховного Суду від 06.06.2020 справа №810/4931/18).

У позові вказано, що діяння Стрижавської багатопрофільної лікарні №81 філій державної установи «Центр охорони здоров?я Державної кримінально-виконавчої служои України» у Вінницькій області, які виразилися в пропонуванні лікарями здійснити його огляд в палаті, в якій встановлено камеру та введенні ліків, через віконце у дверях, прямо порушують вимоги статті 28 Конституції України і статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які гарантують право на повагу до гідності людини.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти.

Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Крім того, згідно з приписами пунктів 3, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 Цивільного кодексу України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 Цивільного кодексу України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (статті 278 Цивільного кодексу України) тощо.

Таким чином, право на повагу до гідності та честі є особистим немайновим правом, захист якого здійснюється у цивільному судочинстві.

Згідно з пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки вищезазначені позовні вимоги не поєднані з публічно-правовим спором, наявні підстави для закриття провадження у даній адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення права на повагу до гідності ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства Вінницьким міським судом Вінницької області.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України" в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення права на повагу до гідності ОСОБА_1 - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяМультян Марина Бондівна