Постанова

від 04.11.2024 по справі 910/173/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2024 р. Справа№ 910/173/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" про ухвалення додаткового рішення

за апеляційною скаргою Заступника керівника Київської міської прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023

у справі № 910/173/23 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Керівника Деснянської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі:

1) Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації,

2) Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної

адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Північного офісу Держаудитслужби

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (надалі - Деснянська РДА; позивач-1) та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (по тексту - Управління освіти Деснянської РДА; позивач-РР2) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" (в подальшому - відповідач; ТОВ "Гранат"; Товариство; заявник) про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 05.07.2021, № 2 від 13.10.2021 та № 5 від 17.01.2022 до договору № 24 про закупівлю товарів за державні кошти від 09.03.2021 та стягнення 343 167,94 грн. безпідставно сплачених коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/173/23, залучено Північний офіс Держаудитслужби до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів (далі - третя особа).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Заступник керівника Київської міської прокуратури (в подальшому - апелянт; скаржник) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 (колегія суддів у складі: Тищенко А.І. - головуючий, судді: Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.) апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 скасовано; справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 - без змін.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника ТОВ "Гранат" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/173/23 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заяви Товариством зазначено, що судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу пов`язані з розглядом пред`явленого до нього позову в суді касаційної та апеляційної інстанції, які становлять - 60 500,00 грн. Також відповідач звертає увагу, що при зверненні з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2023 року ним було сплачено судовий збір у сумі 20 144,83 грн., згідно з платіжною інструкцією № 8988 від 28 грудня 2023 року. Отже, вважає, що на користь відповідача підлягає стягненню 20 144,83 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги касатора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 910/173/23.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді від 09.10.2024 заяву відповідача у справі № 910/173/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/173/23 щодо вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу на 30.10.2024.

В судовому засіданні 30.10.2024 судом у справі оголошено перерву до 04.11.2014.

17.10.2024 до апеляційного господарського суду від Прокурора надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в яких останній просить відмовити в повному обсязі у задоволені заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Прокурор зазначає, по-перше, що заявлений представником ТОВ «Гранат» розмір витрат на професійну правничу допомогу є суттєво завищеним і не відповідає критеріям «реальності» та «розумності». По-друге, підтверджуючих доказів щодо визначення вартості та порядку обчислення гонорару адвокату не надано. Зі змісту акта № 7 про надання правової допомоги вбачається, що розмір гонорару за ознайомлення з матеріалами справи № 910/173/23 становить - 3 000,00 грн., підготовку та надіслання касаційної скарги становить - 21 000,00 грн., відзиву на апеляційну скаргу - 21 000,00 грн. Розмір гонорару за участь у судових засіданнях становить - 2 000, 00 грн, кожне. Однак, відповідні рахунки на оплату і квитанції про сплату ТОВ «Гранат» Бюро гонорару, які б підтверджували безготівковий розрахунок, згідно вказаного акта про надання послуг відсутні. По-третє, правовим аналізом змісту відзиву адвоката Сайко Ю.В. на апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури, вбачаються посилання, які надавались адвокатом до суду першої інстанції та посилання на судово - товарознавчу експертизу, що по суті є результатом технічної роботи по копіюванню фрагментів та перенесення його у текст відзиву, що дає підстави для висновку, що адвокатом застосовано формальний підхід до написання процесуального документа у суді апеляційної інстанції. По-четверте, правове обґрунтування касаційної скарги не містить нової правової позиції, а посилання на норми права та практику суду ті ж самі, що застосовувались адвокатом при підготовці процесуальних документів у суді першої та апеляційної інстанції по даній справі. Підсумовуючи викладені заперечення Прокурор висновується, що оскільки заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 60 500 грн. не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійсним, обґрунтованим, розумним, реальним, за відсутності доказів витраченого часу адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), то стягнення такого розміру судових витрат не відповідає критерію розумності, співмірності та справедливості.

Окремо Прокурор вказує, що у цій справі з позовом в інтересах держави в особі Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації звернувся керівник Деснянської окружної прокуратури у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру». Отже позивачем у справі є Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація та Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації. Тим самим, помилковими є доводи відповідача з приводу того, що витрати на правову допомогу повинні бути покладені на Київську міську прокуратуру.

Аналогічні за змістом заперечення надійшли від Прокурора до суду апеляційної інстанції 21.10.2024.

30.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення, в яких остання просить врахувати їх під час ухвалення додаткового рішення. Третьою особою зазначається, що ТОВ «Гранат» не обґрунтувало витрати на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 04.11.2024 представник відповідача заяву про розподіл судових витрат підтримав та просив її задовольнити.

Представник Прокурора проти задоволення заяви заперечив та просив відмовити у її задоволенні.

Представники позивачів та третьої особи в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду справи Деснянська РДА, Управління освіти Деснянської РДА та Північний офіс Держаудитслужби були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками від 31.10.2024 про доставку електронного документа в електронні кабінети останніх.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи те, що явка позивачів та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань від позивачів та третьої особи про відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності Деснянської РДА, Управління освіти Деснянської РДА та Північного офісу Держаудитслужби, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

Письмових пояснень на заяву відповідача про розподіл судових витрат від позивачів на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника та Прокурора, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат, з огляду на наступне.

За змістом статті 244 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

При цьому згідно зі статтею 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої - третьої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

З цих підстав колегією суддів критично оцінюються твердження Прокурора щодо відсутності відповідних рахунків на оплату та квитанцій про сплату ТОВ «Гранат» Бюро гонорару, які б підтверджували безготівковий розрахунок, згідно акта № 7 про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Визначення договору про надання правничої допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини третьої статті 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правничої допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ціна договору, тобто розмір адвокатського гонорару, може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата, кожний з яких відрізняється порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі № 911/1394/18).

На підставі долучених до матеріалів справи документів, апеляційним господарським судом встановлено, що 10.09.2020 між ТОВ "Гранат" (Клієнт; Замовник) та адвокатським бюро «Сайко та партнери» (Бюро; Виконавець) був укладений договір про надання правової допомоги № 19 (далі - Договір), згідно з пунктам 1.1-1.3 якого його предметом є: представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, кримінального, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах і установах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Надання Клієнту професійної правничої допомоги, яка здійснюється у наступних формах, але не виключно: консультації, підготовка відповідей (звітів) на запити органів державної влади, підготовка матеріалів справи, збирання доказів та здійснення інших необхідних дій для подачі заяв по суті справи; складення заяв, відповідей, звітів, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; участь в судових засіданнях та представництво Клієнта в суді та перед третіми особами: розробка та правовий аналіз договорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності Клієнта; захист від протиправних дій (бездіяльності) посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, зокрема органів Державної податкової служби України, тощо; інші види послуг, які пов`язані з адвокатською діяльністю та виконанням цього Договору. Конкретний зміст правової допомоги, що надаватиметься Клієнту згідно умов цього Договору, визначається Сторонами в додатковій угоді до Договору.

Факт наданих послуг підтверджується актом наданої правничої допомоги, який складається Бюро у двох примірниках і надається Клієнту. Протягом 3-х днів з моменту надання (відправлення) акта та за відсутності зауважень до нього Клієнт зобов`язаний підписати його та повернути один примірник Бюро. За наявності зауважень до акта Клієнт має протягом 3-х днів письмово мотивувати такі зауваження, в іншому разі виконані роботи (надані послуги) вважаються прийнятими Клієнтом (п. 3.7 Договору).

Згідно умов Додаткової угоди № 4 до Договору, його сторонами погоджено, серед іншого, що розмір гонорару Бюро визначається на підставі загального обсягу виконаної роботи (наданої послуги) у відповідності до змісту правової допомоги, що надається Клієнту та тарифної ставки Бюро, яка складає - 3 000,00 грн. / 1 година. При цьому, мінімальний оплачуваний час складає 0,5 години, а мінімальна вартість представлення інтересів Клієнта в одному судовому засіданні становить - 2 000,00 грн. Також, сторони дійшли згоди, що якщо буде досягнуто мету змісту правової допомоги (прийнято судове рішення у справі № 910/173/23 про відмову у задоволенні позовних вимог до Клієнта), Клієнт додатково сплачує Бюро «гонорар успіху», надалі - Гонорар успіху, в розмірі 7 000,00 грн.

За актом № 7 надання правничої допомоги, Бюро надало, а Клієнт прийняв надану допомогу, що полягає у наступному:

- ознайомлення 01.11.2023 у Північному апеляційному господарському суді з матеріалами справи № 910/173/23 з метою підготування касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 - 3 000,00 грн. (1 година);

- підготування та надіслання 29.12.2023 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23, що включає: правовий аналіз оскаржуваної постанови стосовно перспектив його оскарження Клієнтом до суду касаційної інстанції; опрацювання нормативної бази та судової практики, що потенційно може спростувати висновки апеляційного суду викладені в оскаржуваній постанові - 21 000,00 грн. (7 годин);

- участь 29.02.2024 у судовому засіданні в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду у справі № 910/173/23 - 2 000,00 грн. (0,5 години);

- підготування та надіслання 25.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури подану на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 у справі № 910/173/23, що включає: правовий аналіз доводів апеляційної скарги стосовно перспектив їх спростування; опрацювання нормативної бази та судової практики, що потенційно може спростувати висновки апелянта викладені в апеляційній скарзі - 21 000,00 грн. (7 годин);

- участь: 29.04.2024, 03.06.2024, 12.06.2024, 07.08.2024, 11.09.2024, 07.10.2024 у судових засіданнях в Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/173/23 - 12 000,00 грн. (5,5 годин);

- підготування та надіслання 05.08.2024 до Північного апеляційного господарського суду додаткових пояснень у справі № 910/173/23 - 1 500,00 грн. (0,5 години).

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Зокрема відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Колегія суддів вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України та висновків Об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Колегія суддів, серед іншого, враховує, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

У цьому контексті судова колегія вказує, що на стадії апеляційного розгляду справи правова позиція відповідача вже була сформована, зокрема, викладена у відзиві на позов (а.с. 164 том 1) та в заяві про залишення позову без розгляду щодо представництва інтересів позивачів Прокурором (а.с. 154 том 1), та, по суті, викладена Товариством у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 10 том 3).

З огляду на це судова колегія вважає, що час, витрачений представником відповідача на підготовку відзиву на апеляційну скаргу не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним, враховуючи, зокрема, складність справи та фактичні обставини, на яких вона ґрунтується.

Так, колегія суддів висновується, що достатнім часом для підготовки та надіслання через «Електронний суд» відзиву на апеляційну скаргу є 3 години.

На підставі викладеного вище, дослідивши надані відповідачем докази, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове (в окресленій частині) задоволення клопотання відповідача та стягнення на його користь 22 500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, з розрахунку: (3 години х 3 000 грн. + 12 000,00 грн. (за участь у судових засіданнях) + 1 500,00 грн. (за додаткові пояснення)).

Щодо понесених відповідачем витрат, пов`язаних з підготовкою та подачею касаційної скарги та участі у судовому засіданні у в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, судова колегія вказує таке.

За ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2024 у справі № 910/173/23 останній висновувався про те, що за результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання стосовно розподілу судових витрат зі справи, у тому числі й на професійну правничу допомогу.

Так, матеріалами справи підтверджується ознайомлення 01.11.2023 у Північному апеляційному господарському суді представником Товариства - Сайко Ю.В. зі справою № 910/173/23 (а.с. 54 том 2).

Також Сайко Ю.В. подано в інтересах ТОВ "Гранат" касаційну скаргу до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 (а.с. 80-83 том 2).

Сайко Ю.В. приймав участь у судовому засіданні у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду при касаційному перегляді постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 (а.с. 119 том 2).

В наведеному судова колегія акцентує, що касаційна скарга Товариства обґрунтована виключно порушенням судом апеляційної інстанції процесуальних приписів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання 10.10.2023, що: не охоплює значного обсягу дослідження нормативно-правової бази; вивчення широкого обсягу документів для спростування обставин, викладених Північним апеляційним господарським судом в постанові від 10.10.2023 у справі № 910/173/23; не вимагає дослідження значного обсягу судової практики.

За вказаного, за висновками колегії суддів витрачений представником відповідача час на підготовку касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 не повною мірою відповідає обсягу наданих адвокатом послуг та є надмірним.

В наведеному судова колегія вважає, що достатнім часом для підготовки та надіслання через «Електронний суд» касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 є 3,5 години.

Відтак, дослідивши надані відповідачем докази, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, з урахуванням критеріїв пропорційності та реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове (в цій частині) задоволення клопотання відповідача та стягнення на його користь 15 500,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, з розрахунку: (3,5 години х 3 000 грн. + 2 000,00 грн. (за участь у судовому засіданні) + 3 000,00 грн. (за ознайомлення із матеріалами справи)).

В свою чергу, враховуючи все вищезазначене колегія суддів вважає частково обґрунтованими заперечення Прокурора щодо складності справи під час апеляційних та касаційного розглядів, викладені в розрізі питання неспівмірності витрат на правничу допомогу відповідача, понесених у вказаних судах.

Окремо колегією суддів зазначається, що за ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі № 923/199/21 вказала на те, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом, він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду. Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові відступила від висновків, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду у справах № 908/799/17, № 908/2005/19 стосовно застосування норм Господарського процесуального кодексу України щодо розподілу судових витрат у справах за позовами прокурора в інтересах держави.

Також Велика Палата Верховного Суду в цій постанові зазначила, що у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат.

Отже, приймаючи до уваги наведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду та загальні правила розподілу судових витрат, визначені ст. 129 ГПК України, колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані, аргументи Прокурора щодо помилковості доводів відповідача про те, що витрати на правову допомогу повинні бути покладені на Київську міську прокуратуру (апелянта у справі).

В частині питання заявлених відповідачем до стягнення 20 144,83 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги касатора на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2023 року у справі № 910/173/23, апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання касаційної скарги у цій справі позивачем сплачено судовий збір у сумі 20 144,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8988 від 28.12.2023 (а.с. 87, том 2).

За результатами касаційного перегляду справи, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 скасовано; справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

У мотивувальній частині цієї постанови Верховний Суд роз`яснив, що за результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання стосовно розподілу судових витрат у справі.

Отже, оскільки Верховний Суд справу № 910/173/23 направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, вирішення питання про розподіл судових витрат, в тому числі витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, понесених сторонами при розгляді справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, у розумінні частини 2 статті 126 ГПК здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Так, згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вже було зазначено, за результатами нового розгляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 - без змін.

Отже, за результатами апеляційного та касаційного перегляду справи, у задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору, понесені відповідачем під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, на підставі ч. 4 ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта.

На підставі вищевикладеного судова колегія зазначає, що судові витрати на професійну правничу допомогу стягуються з апелянта на користь відповідача в таких розмірах: 22 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції; 15 500,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного господарського суду; 20 144,83 грн. - судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23.

Керуючись ст.ст. 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської прокуратури (адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код - 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" (адреса: 02094, м. Київ, вул. вул. Краківська, буд. 18-А, ідентифікаційний код - 21620913) судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції - 22 500,00 грн. (двадцять дві тисячі п`ятсот гривень).

3. Стягнути з Київської міської прокуратури (адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код - 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" (адреса: 02094, м. Київ, вул. вул. Краківська, буд. 18-А, ідентифікаційний код - 21620913) судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 у справі № 910/173/23 - 20 144,83 грн. (двадцять тисяч сто сорок чотири гривні 83 копійки).

4. Стягнути з Київської міської прокуратури (адреса: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код - 02910019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранат" (адреса: 02094, м. Київ, вул. вул. Краківська, буд. 18-А, ідентифікаційний код - 21620913) витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені у Верховному Суді у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в межах справи № 910/173/23 - 15 500,00 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот гривень).

5. В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду.

7. Справу № 910/173/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков