Постанова

від 05.11.2024 по справі 910/87/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2024 р. Справа№ 910/87/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Дуднік М.А.

від відповідача-1 - не з`явились

від відповідача-2 - Старшинський В.А.

від третьої особи відповідача - не з`явились

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 р. (повний текст складено 14.05.2024 р.) та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2024 р. (повний текст складено 31.05.2024 р.)

у справі № 910/87/24 (суддя Мандичев Д.В.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації

2. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 - ОСОБА_2

про спонукання виконати або припинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_2 як керівника та підписанта Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016".

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 р. у справі 910/87/24 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

У квітні 2024 року до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" подало до Господарського суду м. Києва заяву про стягнення з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 37800,00грн.

Додатковим рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2024 р. у справі № 910/87/24 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" витрати на оплату правничої допомоги в розмірі 27000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що строк повноважень членів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" у відповідності до статуту сплив 19.03.2022 р., тому всі подальші рішення, прийняті таким правлінням, є такими, що прийняті з перевищенням повноважень.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/87/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді Палій В.В., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 р. відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 р. у справі № 910/87/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016".

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є надмірними та такими, що не відповідають принципам пропорційності та обґрунтованості.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/87/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Сибіга О.М., судді Палій В.В., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 р. відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2024 р. у справі № 910/87/24 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

До суду 17.06.2024 р. надійшли матеріали справи № 910/87/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 р. у справі № 910/87/24 та призначено до розгляду на 24.07.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2024 р. у справі № 910/87/24 та призначено до розгляду на 24.07.2024 р.

Через систему "Електронний суд" 19.07.2024 р. від ОСОБА_1 надійшло клопотання про участь представника ОСОБА_3 за обліковим записом ІНФОРМАЦІЯ_1 у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2022 р. задоволено клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні у справі № 910/87/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2024 р. задоволено заяву суддів Сибіги О.М., Вовка І.В. та Палія В.В. про самовідвід у справі № 910/87/24, матеріали апеляційних скарг ОСОБА_1 на рішення від 24.04.2024 р. та на додаткове рішення від 24.05.2024 р. Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/87/24 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/297/24 від 29.07.2024 р. у зв`язку з задоволенням заяви суддів Сибіги О.М., Вовка І.В. та Палія В.В. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/87/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) між суддями Північного апеляційного господарського суду від 29.07.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/87/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 р. справу № 910/87/24 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 17.09.2024 р. Об`єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 р. та на додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2024 р. в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.09.2024 р. розгляд справи № 910/87/24 відкладено до 15.10.2024 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 р. розгляд справи № 910/87/24 відкладено до 05.11.2024 р.

У судовому засіданні 05.11.2024 р. представники позивача та відповідача-2 надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники відповідача-1 та третьої особи у судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду скарги електронною поштою відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 120 ГПК України та в порядку ч. 4 ст. 122 ГПК України через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

До суду 01.10.2024 р. від Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації надійшов лист, у якому відповідач-1 просить здійснювати розгляд справи у відсутність його представника.

ОСОБА_2 була повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача-1 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, судова колегія встановила наступне.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 05.06.2016 р. створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 8, корпуси 2-8: обрано правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016», до складу якого обрано в тому числі ОСОБА_2 .

Рішенням правління, оформленим протоколом № 1 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 05.06.2016 р., ОСОБА_2 обрано головою правління.

Згідно з рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» № 2 від 19.04.2017 р., багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2 , корпуси 2-8, з 01.06.2017 р. прийнято на самостійне забезпечення утримання та експлуатацію силами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016».

Рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» № 3 від 22.11.2018 р., обрано новий склад правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016», до складу якого було обрано ОСОБА_2 .

Рішенням правління, оформленим протоколом № 34 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 26.12.2018 р., підтверджено повноваження ОСОБА_2 як голови правління.

Рішенням загальних зборів, оформленим протоколом загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» № 6 від 19.03.2020 р., обрано новий склад правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016», до складу якого обрано ОСОБА_2 .

Рішенням правління, оформленим протоколом № 55 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 15.04.2020 р., підтверджено повноваження ОСОБА_2 як голови правління.

Рішенням правління, оформленим протоколом № 67 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 02.06.2022 р., вирішено продовжити повноваження правління, склад якого затверджено останніми загальними зборами, а також вирішено покласти виконання обов`язків голови правління на ОСОБА_2 .

Згідно з наказом № 1/К від 29.05.2017 р. ОСОБА_2 приступила до виконання обов`язків голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» з 01.06.2017 р. за основним місцем роботи, з посадовим окладом у розмірі 15000,00 грн на місяць та оплатою праці відповідно до штатного розкладу.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що повноваження ОСОБА_2 як голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016», на думку позивача, припинені з 2018 року, однак остання продовжує вчиняти юридичні дії від імені об`єднання та отримувати заробітну плату. Таким чином, позивач просив зобов`язати Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_2 як керівника та підписанта Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання співвласників багатоквартирного будинку полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як передбачено ч. 1 ст. 98 ЦК України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

У відповідності до ч. 1 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

За ч. 3 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 9 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори об`єднання, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. До виключної компетенції загальних зборів об`єднання відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання.

За ч. ч. 17 - 19 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» (далі - статут) органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, збори представників, правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Обрання членів правління об`єднання належить до виключної компетенції загальних зборів.

Пунктами 12, 14 розділу ІІІ статуту передбачено, що виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим статутом. До компетенції правління належать: підготовка кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно із законодавством; розпорядження коштами об`єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об`єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об`єднання; скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення; прийняття рішень про укладання договорів, сума яких перевищує 50 мінімальних заробітних плат та не перевищує 100 мінімальних заробітних плат.

Згідно з п. 16 розділу 3 статуту правління зі свого складу обирає голову правління та його заступника. Голова правління обирається правлінням за рекомендацією загальних зборів. У разі, якщо загальними зборами не запропоновано кандидатуру для призначення голови правління об`єднання, члени правління обирають зі складу правління голову правління самостійно шляхом поіменного голосування. Рішення про обрання голови правління приймається більшістю голосів від загальної кількості членів правління, якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів об`єднання. На виконання своїх повноважень голова правління: веде засідання правління, якщо правління не доручило ведення засідання іншому члену правління; забезпечує виконання рішень загальних зборів, зборів представників та рішень правління; діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори, сума яких не перевищує 50 мінімальних заробітних плат і вчиняє інші правочини відповідно до рішень органів управління об`єднання; розпоряджається коштами об`єднання відповідно до затвердженого кошторису та рішень правління, має право першого підпису фінансових документів об`єднання; наймає на роботу в об`єднання працівників та звільняє їх, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення, видає обов`язкові для працівників об`єднання накази у сфері трудових правовідносин; за рішенням правління видає довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам; відкриває і закриває рахунки об`єднання в банківських установах та інших фінансових установах, підписує банківські та інші фінансові документи; відповідно до рішень правління здійснює інші дії, спрямовані на досягнення мети та завдань об`єднання. У разі відсутності голови правління його обов`язки виконує заступник. Голова правління є посадовою особою об`єднання, працює на посаді на постійній платній основі та несе повну матеріальну відповідальність згідно діючого законодавства України. Повноваження голови правління обмежуються терміном 2 роки. Після закінчення терміну своїх повноважень голова правління втрачає право підпису будь-яких документів.

Вбачається, що рішенням правління, оформленим протоколом № 1 засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 05.06.2016 р., ОСОБА_2 було обрано головою правління.

У подальшому, рішеннями правління, оформленими протоколами засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 26.12.2018 р. № 34, від 15.04.2020 р. № 55, від 02.06.2022 р. № 67 було підтверджено повноваження ОСОБА_2 як голови правління.

В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними та скасування рішень правління, оформлені протоколами засідання правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» від 26.12.2018 р. № 34, від 15.04.2020 р. № 55, від 02.06.2022 р. № 67 в частині підтвердження повноважень ОСОБА_2 як голови правління.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Реалізація учасниками юридичної особи корпоративних прав на участь в її управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління юридичною особою або позбавлення таких повноважень на управління юридичною особою. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч 3 ст. 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такого правила зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За правовою природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст ч. 3 ст. 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час.

В матеріалах справи відсутні докази припинення повноважень ОСОБА_2 як голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016», зокрема, прийняття компетентним органом рішень про звільнення членів виконавчого органу, про обрання іншого складу органу управління тощо.

Таким чином, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_2 як керівника та підписанта Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» не суперечить рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016».

Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Як передбачено п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

За п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону Ураїни "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру.

При цьому, оскільки наявність повноважень ОСОБА_2 як голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Оазис 2016» позивачем належними та достатніми доказами не спростована, відсутні правові підстави для зобов`язання виключити відповідні відомості з Єдиного державного реєстру щодо ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_2 як керівника та підписанта Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Стосовно витрат на професійну правничу допомогу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" у суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 37800,00 грн представник відповідача-1 надав:

- договір про надання правової правничої допомоги № 24/10/19-01 від 24.10.2019 р., укладений між Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Оазис 2016" та Адвокатським об`єднанням «Протекція права» (далі - договір);

- додаткову угоду № 01/24 від 29.01.2024 р. до договору № 24/10/19-01 від 24.10.2019 р. (далі - додаткова угода);

- рахунок-фактуру № ДПП 24/10/19-01 ДУ № 01/24 від 29.04.2024 р. на суму 19800,00 грн;

- акт приймання-передачі наданої правової допомоги за договором № 24/10/19-01 від 24.10.2019 р. та додатковою угодою на суму 18000,00 грн;

- рахунок-фактуру № ДПП- 24/10/19-01 ДУ № 01/24 від 04.03.2024 р. на суму 18000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 2288 від 11.03.2024 р. на суму 18000,00 грн,

- платіжну інструкцію № 2372 від 29.04.2024 р. на суму 19800,00 грн

- акт приймання передачі наданої правової допомоги від 29.04.2024 р. на суму 19800,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору обсяг правової допомоги, що надається за цим договором, визначаються сторонами на підставі заявки, або на підставі додаткової угоди до цього договору.

За змістом п. 1 додаткової угоди, в межах, обумовлених предметом договору та даною додатковою угодою положень, адвокат зобов`язується надати клієнту правову (правничу) допомогу для представництва і захисту прав та законних інтересів останнього, як відповідача у справі № 910/87/24, яка перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва, а клієнт зобов`язується оплатити вартість такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 2 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що за надання необхідної та визначеної у п. 1.1 цієї додаткової угоди правової допомоги клієнт, в залежності від виду правової допомоги сплачує на користь адвоката гонорар за погодинними ставками, наведеними в п. 2.1 даної додаткової угоди та у фіксованому розмірі, визначеному в п. 2.2 додаткової угоди.

У відповідності до п. 2.1 додаткової угоди сторони дійшли згоди, що вартість правової допомоги за цією додатковою угодою обчислюється за погодинною ставкою, яка становить 1800,00 (одна тисяча вісімсот) гривень без ПДВ за одну (кожну) годину надання адвокатом правової допомоги, окрім правової допомоги, визначеної п. 2.2 додаткової угоди, вартість якої визначається у фіксованому розмірі.

За п. 2.2 додаткової угоди вартість правової допомоги з представництва адвокатом прав, свобод та інтересів клієнта у судових засіданнях по справі обчислюється у фіксованому розмірі, який становить 3600,00 (три тисячі шістсот) гривень без ПДВ за кожне судове засідання, в якому прийняв участь адвокат. У випадку, якщо адвокат об`єднання прибув до суду для участі у судовому засіданні, яке не відбулося з підстав, які не залежать від адвоката (зняття справи з розгляду з ініціативи суду, перебування судді на лікарняному або у відпустці тощо), застосовується ставка у фіксованому розмірі, яка становить 1800 (одна тисяча вісімсот) гривень без ПДВ за кожне призначене судове засідання, яке не відбулося.

Як передбачено п. 2.3 додаткової угоди, загальна вартість наданої адвокатом правової допомоги та обчисленої як за погодинною ставкою, так і у фіксованому розмірі відображається в акті приймання-передачі наданої правової допомоги, який складається об`єднанням.

На підставі акту приймання-передачі наданої правової допомоги за договором № 24/10/19-01 від 24.10.2019 р. та додатковою угодою на суму 18000,00 грн адвокатом було надано клієнту наступні послуги:

- аналіз доводів позовної заяви у справі № 910/87/24, підготовка, направлення учасникам справи та до Господарського суду м. Києва відзиву на позовну заяву - 14400,00 грн ( 8год.);

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні Господарського суду м. Києва - 3600,00 грн;

На підставі акту приймання передачі наданої правової допомоги від 29.04.2024 р. на суму 19800,00 грн адвокатом було надано клієнту наступні послуги:

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні Господарського суду м. Києва - 7200,00 грн (два судових засідання);

- аналіз доводів викладених у відповіді на відзив, підготовка та подання до суду заперечень - 9000,00 грн (5 год);

- підготовка заяви про стягнення судових витрат - 3600,00 грн (2 год).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У відповідності до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Як передбачено ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.

Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача згідно зі ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим, тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу, зокрема: критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Пропорційність, яка застосовується судами у розподілі судового збору, і яка визначається виключно через кількісний критерій заявлених немайнових вимог не є тотожною пропорційності, яка у даному випадку не пов`язується виключно з кількісним аспектом і визначається через співвідношення між поставленою метою позову в цілому (захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права та законного інтересу), конкретними матеріально-правовими вимогами, як способами її досягнення та отриманим результатом; критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 р. у справі № 922/4022/20.

При цьому, надані позивачем документи на підтвердження судових витрат не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у зазначеній в таких документах сумі, позаяк розмір витрат має бути не лише доведений та документально обґрунтований, а й відповідати наведеним вище критеріям розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 22.12.2021 р. у справі № 873/212/21).

Вбачається, що до складу наданих послуг згідно з актами від 04.03.2024 р. та від 29.04.2024 р. входять, серед іншого, послуги з аналізу доводів позовної заяви, підготовка та направлення відзиву із доказами вартістю 14400,00 грн (8 год); аналізу доводів, викладених у відповіді на відзив, підготовка та подання заперечень - 9000,00 грн (5 год.); підготовка заяви про стягнення понесених судових витрат - 3600,00 грн (2 год.).

Однак, зважаючи на складність та об`єм справи, зміст та обсяг складених адвокатом процесуальних документів, відзиву на позовну заяву, заявлені відповідачем-1 9000,00 грн (5 год) за послугу з аналізу доводів позовної заяви, підготовку та направлення відзиву із доказами, 7200,00 грн (4 год.) за послугу з аналізу доводів, викладених у відповіді на відзив, є завищеними в частині витраченого адвокатом часу.

Крім цього, заявлені відповідачем-1 витрати на підготовку заяви про стягнення понесених судових витрат - 3600,00 грн (2 год.), не підлягають покладенню на позивача, оскільки заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

Відповідна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.02.2024 р. у cправі №910/9714/22.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Суд враховує, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 910/4515/18).

З огляду на викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у розмірі 27000,00 грн.

Доводи скаржника про те, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є надмірними та такими, що не відповідають принципам пропорційності та обґрунтованості, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, позивач не надав, а тому останнім не доведено неспівмірності розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності даної справи.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 р. та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2024 р. у справі № 910/87/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правильним вирішенням справи, у зв`язку з чим апеляційні скарги ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 24.04.2024 р. у справі № 910/87/24 залишити без змін.

3. Додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 24.05.2024 р. у справі № 910/87/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 19.11.2024 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран