Постанова

від 20.11.2024 по справі 910/1390/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2024 р. Справа №910/1390/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024

у справі №910/1390/24 (суддя Пукшин Л.Г.)

за позовом Приватного підприємства "Олан Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго"

про стягнення 173 756,88 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

Приватне підприємство "Олан Трейд" (далі - ПП "Олан Трейд") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп" (далі - ТОВ "Агротеп") збитків у розмірі 173 756,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог ПП "Олан Трейд" посилається на те, що ТОВ "Агротеп", виконуючи свої зобов`язання за укладеним з позивачем разовим договором-заявкою від 19.04.2023 №62 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, допустило псування вантажу внаслідок недотримання температурного режиму під час транспортування. З огляду на те, що саме перевізник (відповідач) несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу, позивач просить стягнути з останнього 173 756,88 грн збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2024 відкрито провадження у справі №910/1390/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Страхова компанія "Інго".

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/24 позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ "Агротеп" на користь ПП "Олан Трейд" збитки у розмірі 173 756,88 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд, враховуючи факт порушення відповідачем умов договору перевезення, який несе відповідальність за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку в діях ТОВ "Агротеп", яке не забезпечило належного збереження вантажу, що є підставою для стягнення збитків у розмірі вартості вантажу з урахуванням, інших платежів, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Агротеп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/24 скасувати та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та наданим документам.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Агротеп" у справі №910/1390/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є.Ю., судді: Тищенко О.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1390/24.

23.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1390/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агротеп" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 10.09.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, матеріали справи №910/1390/24 передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 справу №910/1390/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду віл 23.09.2024 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Агротеп" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/244 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач, у порядку статті 263 ГПК України скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ТОВ "Агротеп" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/24 - без змін.

Так, позивач у відзиві стверджує, що оскаржуване рішення є законним й обґрунтованим, тобто ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом.

Також, позивач зазначає, що надані до позовної заяви письмові докази підтверджують склад цивільного правопорушення, зокрема, неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо забезпечення схоронності вантажу на час його перевезення (не дотримання температурного режиму), що спричинило позивачу збитки в сумі 173 756,88 грн складаються у вигляді вартості/собівартості втраченого (зіпсованого) товару, з урахуванням митних платежів та податку. Надані до суду письмові докази є більш вірогідними та підтверджують факт порушення відповідачем температурного режиму під час перевезення, що стало наслідком псування полуниці, а тому позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

11.06.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подані заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких останні зазначає, що доводи позивача, які він наводить для спростування апеляційної скарги є безпідставними, а правова позиція заснована на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства, у зв`язку з чим, просить відмовити у задоволенні відзиву на апеляційну скаргу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

28.01.2022 між Компанією DIMITRIADIS K.TH SIA O.E. "DIANGEL FRUIT" IMPORT-EXPORT (Греція) (постачальник) та ПП "Олан Трейд" (покупець) укладено контракт №707, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар на умовах поставки, відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 року.

Згідно з пунктом 1.2 контракту асортимент товару, кількість товару в кожній поставці, характеристики товару, ціна, термін поставки узгоджується сторонами в замовленні та/або рахунку-фактурі. При виконанні умов цього пункту договору обмін електронними повідомленнями розглядається як обмін документами.

Відповідно до пунктів 3.1-3.3 контракту товар за цим договором відвантажується на умовах INCOTERMS 2010 у терміни, узгоджені сторонами в замовленні та/або рахунку-фактурі.

Кожна партія товару повинна супроводжуватися наступними оригіналами документів: рахунок-фактура; товарно-транспортна накладна (CMR); інші обов`язкові документи для імпорту даного виду товару на територію України; точну інформацію щодо документів і перелік документів необхідних для імпорту постачальник отримує від покупця.

Покупець відправляє продавцю заявку, в якій вказується найменування і кількість товару, бажана дата поставки партії товару. Така заявка направляється продавцю по електронній пошті.

За умовами пунктів 4.1, 4.2 контракту упаковка товару повинна забезпечувати його збереження від пошкоджень під час перевезення, навантаження та розвантаження.

Продавець зобов`язаний вказувати в пакувальному аркуші відомості про масу тари:

- пластикової, в тому числі пластикової упаковки товару;

- паперової та картонної, в тому числі паперової та картонної.

Пунктом 6.1 контракту встановлено, що приймання товару виконується на складі покупця. Товар приймається за кількістю і за якістю протягом 24 годин з моменту прибуття товару на склад покупця.

На виконання умов контракту сторонами погоджено поставку товару на суму 33 238,40 Євро, про що свідчить рахунок фактура: Invoice від 20.04.2023 №032.

Сторонами погоджені умови поставки, а саме на умовах FCA GR SKYDRA, що підтверджується митною декларацією №23UA408020027413U8.

З метою виконання умов вказаного перевезення між ПП "Олан Трейд" (замовник) та ТОВ "Агротеп" (перевізник) укладено разовий договір-заявку №62 на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

За умовами даного договору перевізник взяв на себе зобов`язання виконати для замовника перевезення: маршрут - Патри-Глеваха; дата завантаження - 19.04.2023; адреса завантаження - Патри; дата вивантаження - 24.04.2023; адреса вивантаження - Глеваха; найменування вантажу - ягоди на палетах 48 год на завантаження і вивантаження; вимоги до транспортного засобу - дотримання температурного режиму під час перевезення, температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні С: від 3 до 5, чистий сухий реф; вартість перевезення - 160 000,00 грн б/н; порядок і строки оплати - 7 днів по б/н після отримання оригіналів; контрактна особа - Валентина, Микола; ПІБ водія, марка авто, держ. № НОМЕР_1 DAF (тягач), XLRTEH4300G226146(VIN), АА4764XM SCHMITZ.

Перевізник, без зауважень, прийняв за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) від компанії PHU DIMITRIADIS K.TH SLA O.E. "DIANGEL FRUIT" IMPORT-EXPORT (Греція) до перевезення партію товару (BOXES/коробки 3536, STRAWBERRY полуниця, палет 26, вагою брутто 21216 кг) з приміткою вантажовідправника - товар THERMOGRAPHY TZ2110008675, CHERNIVSI - UKRAINE TEMPERATURA +3 C (пункт 13), особливі відмітки "Attention Highly perishable goods/Увага Високо швидкопсувні товари" (пункт 19).

Відповідно до вказаної CMR перевізник доставив товар на місце вивантаження товару: Київська область, Фастівський район, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, буд. 4-Б.

Однак, замовником товар прийнято з поміткою "порушено температурний режим".

25.04.2023 представником ПП "Олан Трейд" складено акт пошкодження (втрати) вантажу від 25.04.2023, у якому зазначено, що доставлений товар пошкоджений, а саме зіпсовано 10% від загальної маси, 3,90% дефектів (ІІ клас); 0,35% критичних дефектів (не допускається). Термін транспортування - 4 доби 19 годин. Відхилення температури під час транспортування. В акті зазначено, що водій, як представник ТОВ "Агротеп" від підписання акта відмовився.

Також, 25.04.2023 на підставі акта пошкодження (втрати) вантажу від 25.04.2023, представниками позивача складено акт списання товарів від 25.04.2023 №41, за яким списано товар - полуниця свіжа у кількості 1768,000 кг.

З метою встановлення причин пошкодження вантажу між ПП "Олан Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Контрол Інтернешнл" укладено договір, за умовами якого останній надає інспекційні та/або лабораторні послуги, результатом яких є випуск звітів, протоколів та/або сертифікатів, які відображають фактичний стан інспектованих об`єктів і мають статус офіційного висновку, зробленого з належним професіоналізмом і увагою, в рамках отриманих інструкцій.

26.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Контрол Інтернешнл" складено звіт про збитки. За результатами огляду вантажу 25.04.2023 зроблений наступний висновок: "На підставі результатів нашої візуальної перевірки ми підсумовуємо наступне: 3,90% дефектів (ІІ клас); 0,35% критичних дефектів (не допускається); 2,89% запліснявілих ягід (не допускається); 4,58% гнилі ягід (не допускається); термін транспортування - 4 доби 19 годин; відхилення температури під час транспортування; робимо висновок, що причиною появи плісняви та подальшого розвитку гниття полуниці, яка перевозилась у вантажівці № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , були неналежні температурні умови під час транспортування. У зв`язку з цим, одержувач Приватне підприємство "Олан Трейд" залишає за собою право пред`явити претензію перевізникам, як тільки це буде встановлено".

Як зазначає позивач, неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань щодо забезпечення схоронності вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення (недотримання температурного режиму), що спричинило позивачу збитки в сумі 173 756,88 грн, складаються у вигляді вартості/собівартості втраченого (зіпсованого) товару, з урахуванням митних платежів та податку.

Позивач звертався до відповідача з претензією (доповнена), у якій просив відшкодувати збитки, завдані внаслідок порушення умов разового договору-замовлення від 19.04.2023 №62, яка залишена останнім без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог стверджував, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено повного складу цивільного правопорушення, та не зазначено у позові про ті обставин, що спершу позивачем надіслана претензія від 26.05.2023, з якої вбачається, що жодних вимірювальних приладів при огляді полуниці представники відповідача не використовували. Акт про пошкодження вантажу водію для підпису взагалі не надавався. При цьому, такий акт взагалі не містить інформації про кількість і якість зіпсованого вантажу. Крім цього, у повторній (уточненій) претензії позивачем змінено інформацію про порядок фіксації завданих збитків. Також, позивач зазначає про безпідставність та невизначеність суми завданих збитків: у позові їх сума склала 173 756,88 грн, а в акті списання товарів від 25.04.2023 №41 зазначена сума складає 161 639,68 грн.

Третя особа у своїх поясненнях також заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту пошкодження вантажу з вини перевізника.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1-3 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

За приписами частини 3 статті 147 Господарського кодексу України (далі - ГК України) збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Схожі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №908/2261/17.

Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити з того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового, додаткового. Для застосування заходів цивільно-правової відповідальності необхідний склад цивільного правопорушення.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміють майнову шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Відповідно до частини 2 статті 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, між сторонами склались відносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, що врегульовані главою 32 ГК України, главою 64 ЦК України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, до положень якої Україна приєдналась 01.08.2006 (далі - Конвенція).

Статтею 1 Конвенції передбачено, що її положення застосовуються до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачено для доставки, знаходяться в двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін.

За приписами частин 1-3 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Аналогічні за змістом положення наведено у статті 307 ГК України.

Згідно зі статтею 920 ЦК України, у разі порушення зобов`язань, що випливають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

За змістом частин 1, 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

- у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

За змістом статті 23 Конвенції якщо, відповідно до положень цієї Конвенції, перевізник зобов`язаний компенсувати повну або часткову втрату вантажу, така компенсація розраховується на підставі вартості вантажу в місці і під час прийняття його для перевезення. Крім того, підлягають відшкодуванню: плата за перевезення, мито, а також інші платежі, пов`язані з перевезенням вантажу, цілком у випадку втрати всього вантажу й у пропорції, що відповідає розміру збитку, при частковій втраті; інший збиток відшкодуванню не підлягає.

Отже, за втрату вантажу перевізник несе відповідальність у розмірі вартості вантажу у разі, якщо не доведе, що це сталося не з його вини, або внаслідок обставин, яким останній не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто, мають бути прямими.

Згідно з частиною 2 статті 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Статтею 8 Конвенції встановлено, що приймаючи вантаж, перевізник перевіряє: вірність записів, зроблених у вантажній накладній щодо числа вантажних місць, а також їх маркування та нумерації місць (а); зовнішній стан вантажу і його упаковки (b).

Якщо перевізник не має достатньої можливості перевірити вірність записів, зазначених у підпункті a) пункту 1 цієї статті, він повинен зробити обґрунтовані застереження в вантажній накладній. Він повинен також мотивувати всі зроблені ним застереження щодо зовнішнього стану вантажу і його упаковки.

Відповідно до статті 9 Конвенції, якщо вантажна накладна не містить спеціальних застережень перевізника, то, якщо не доведено протилежне, припускається, що вантаж і його упаковка були зовні в належному стані в момент прийняття вантажу перевізником, і що кількість вантажних місць, а також їх маркування та нумерація відповідали заявам, які містилися в вантажній накладній.

Відповідач за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) прийняв від компанії PHU DIMITRIADIS K.TH SLA O.E. "DIANGEL FRUIT" IMPORT-EXPORT (Греція) до перевезення партію товару (BOXES/коробки 3536, STRAWBERRY полуниця, палет 26, вагою брутто 21 216 кг).

При цьому, перевізником при прийнятті товару до перевезення не зроблено будь-яких зауважень щодо прийнятого до перевезення вантажу (пункт 18 CMR).

Як стверджує позивач, причиною псування частини прийнятого відповідачем до перевезення вантажу стало недотримання температурного режиму під час перевезення, в зв`язку з чим на вимогу замовника водієм відповідача було надано роздруківку з термописця рефрижераторної установки, останнє також підтверджується відповідачем.

Умовами разового договору-заявки №62 на перевезення вантажів автомобільним транспортом визначені вимоги до транспортного засобу щодо дотримання температурного режиму під час перевезення - температура повітря в кузові авторефрижератора при перевезенні - С: від 3 до 5, чистий сухий реф.

В пункті 13 CMR міститься вказівка відправника - THERMOGRAPHY TZ2110008675, CHERNIVSI - UKRAINE TEMPERATURA +3 C.

До наданого позивачем інспекційного звіту пошкодження додано графік температурного реєстратора THERMOGRAPHY TZ2110008675, з якого вбачається недотримання температурного режиму, встановленого умовами договору перевезення та CMR, зокрема максимальний показник досягав 15 С.

Також, в самому звіті Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Контрол Інтернешнл" вказані результати вибіркової перевірки простим портативним пристроєм, а саме: під час інспекції відмічена висока температура плодів, яка сягала 7,8 С, на підтвердження чого долучено відповідний фотозвіт.

Водночас відповідачем, на спростування цих обставин, долучено графік іншого температурного реєстратора (ідентифікатор 5133958, S/N 31429003 від 25.04.2023) рефрижераторної установки Carrier, Vector 1350 R/S AR3P, R404A, AC436092/2014), показники за яким відрізняються від наданих позивачем.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що такий доказ не може підтвердити належне виконання відповідачем своїх зобов`язань. Більше того, максимальне значення температури за даним графіком, на дату прийняття до перевезення партії товару (20.04.2023) сягає 16,8 С.

У статтях 2, 13 ГПК України закріплений принцип змагальності господарського судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності судова колегія вважає, що надані позивачем докази, в підтвердження понесених збитків, є більш вірогідними ніж докази надані відповідачем на їх спростування.

З огляду на наведене, враховуючи факт порушення відповідачем умов договору перевезення, який несе відповідальність за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується судова колегія, про наявність причинно-наслідкового зв`язку в діях ТОВ "Агротеп", яке не забезпечило належного збереження вантажу, що є підставою для стягнення збитків у розмірі вартості вантажу з урахуванням інших платежів, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Розраховуючи суму збитків, позивач включив до неї, зокрема, вартість зіпсованого вантажу - полуниця свіжа 1768,00 кг (вага пошкодженого вантажу за актом від 25.04.2023) * 1,88 Євро (вартість 1 кг свіжої полуниці за Invoice від 20.04.2023 №032) = 3323,84 Євро; 3323,84 Євро * 40,1505 грн/1 Євро (курс згідно з митною декларацією №23UA408020027413U8) = 133 453,83 грн.

При цьому, відповідно до митної декларації №23UA408020027413U8 під час розмитнення вартості товару сплачені додаткові платежі (20% ПДВ та 8,5% мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання), тому остаточна сума прямих збитків склала: 173 756, 88 грн (133 453, 83 грн + 20% ПДВ + 8,5% мита).

Колегія суддів вважає вірними висновки місцевого господарського суду, що відповідач не довів наявність підстав для звільнення його від відповідальності, зокрема, відсутність його вини за фактом втрати (пошкодження) частини вантажу, перевезення якого мало бути вчинено ним з дотриманням відповідного температурного режиму, згідно з погодженими сторонами умовами.

Суд першої інстанції також правомірно відхилив посилання відповідача на факт звернення позивача з претензією від 26.05.2023 без урахування показників вимірювальних приладів при огляді полуниці, оскільки наведені обставини не входять до предмету доказування, та жодним чином не спростовують висновків суду про наявність підстав для відшкодування збитків.

Крім того, судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що не є обґрунтованими доводи відповідача що відмінності вартості зіпсованого вантажу, наведеної у розрахунках до позову, та вказаної в акті списання товарів від 25.04.2023 №41, оскільки при зверненні з даним позовом позивачем цілком вірно визначено вартість зіпсованого вантажу на підставі ціни товару, зазначеної в рахунку фактурі (Invoice від 20.04.2023 №032), яка, при цьому, є меншою, ніж згідно з актом списання товарів.

Слід також зазначити, що у матеріалах справи наявне повідомлення відповідача від 27.04.2023 третьої особи про настання випадку, який має ознаки страхового. У той же час, відповіді на вищенаведене повідомлення матеріали справи не містять.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та більш вірогідних доказів, які б свідчили, що псування вантажу - полуниця свіжа 1768,00 кг, сталося з причин, які не залежали від дій перевізника, який несе відповідальність за пошкодження прийнятого до перевезення вантажу.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для відшкодування відповідачем збитків у розмірі 173 756,88 грн, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Агротеп" задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на ТОВ "Агротеп".

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротеп" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у справі №910/1390/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротеп".

4. Матеріали справи №910/1390/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, що визначені в частині 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов