Постанова

від 29.10.2024 по справі 904/2366/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/2366/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

при секретарі судового засідання Карпенко А.С.

Представники сторін:

прокурор: Міщук Наталія Павлівна (в залі суду) - від Криворізької центральної окружної прокуратури - прокурор відділу, посвідчення № 069937

від скаржника: Стрєльніков Євгеній Анатолійович (в залі суду) - від ТОВ "ТЕКА" - адвокат, ордер серії АЕ № 1305353

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕКА» на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 (про застосування заходів забезпечення позову) у справі №904/2366/24 (суддя Кеся Н.Б.)

за позовом Криворізької центральна окружної прокуратури, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА", м.Одеса

про стягнення 23 196 534,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Криворізька центральна окружна прокуратура, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі-Позивач) 31.05.2024 року через "Електронний суд" звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (далі-Відповідач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" на користь Криворізької міської ради безпідставно збережених коштів у розмірі 23 196 534,39 грн. за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 8,3123 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 у справі №904/2366/24 застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕКА", а саме:

1. «ВИРОБНИЧИЙ КОРПУС "Б", загальною площею 12601,90 кв.м, КОНТР.ТЕХ.ПУНКТ "В", загальною площею 878,30 кв.м, ЗАМОЩЕННЯ І», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520280112060;

2. «СКЛАД ПММ Т", ЗАГ.ПЛ. 131,6 КВ.М, РОЗДАТ.ПММ "Д", ЗАГ.ПЛ. 68,1 КВ.М, СКЛАД МАСЕЛ "ЖН,ЗАГ.ПЛ. 48,4 КВ.М, ОПЕРАТОРСЬКА "Щ", ЗАГ.ПЛ. 4,2 КВ.М, РОЗШИР.КАРМАН "Є", ЗАГ.ПЛ. 46,8 КВ.М», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/11, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520549012060;

3. «склад матер.літ. "З", заг.пл.494,4 кв.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/10, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520546112060;

4. «ДІЛЯНКА ОПАЛЮВ.літ."Р", заг. пл. 219,7 кв.м, БЛОК ДЛЯ ОПАЛЮВАННЯ "Т", заг.пл. 138,5 кв.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/9, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520544312060;

5. «СКЛАДИ ПАРМ ЛІТ. "П", ЗАГ.ПЛ. 247,5 КВ.М, ЗАМОЩЕННЯ II», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/8, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520542312060;

6. «гараж літ. "Н", заг.площею 277,8 кв.м, трансформматорна шт."У", заг.площею 75,3 ки.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/7, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520540612060;

7. «мийка автотранспорту літ. "К", заг.площею 478,3 кв.м», що знаходиться за адресою: м.Кривий Рік вул. Бикова, 10/5, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520536912060;

8. «склад ВГМ літ. "Е" з прибудовою "е"» загальною площею 570.4 кп. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/4, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 252053321 2060:

9. «АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОРПУС "А", ЗАГАЛЬНОЮ ПЛОЩЕЮ 1922,20 КВ.М.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Бикова, 10/3, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520520012060;

10. «СКЛАД ЗАПЧАСТИН ЛІТ. "О", заг.площею 357,6 кв.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520522812060;

11. «склад запчастин літ. "X", загальною площею 240,20 кв.м, шліфувальний цех літ. "Ц", загальною площею 73,50 кв.м», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520348812060;

12. «Нежитлова будівля, яка складається з Оздоровчого комплексу літ. М-1 - загальною площею 216,4 кв.м,», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/12, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 896583212110;

13. «Ш-1 - насосна, загальною площею - 25,3 кв. м., Я - операторська складу ПММ; Й - навіс; І - паливороздавальні колонки; [] - резервуарний парк для зберігання ПММ; ІІІ - склад для зберігання ПММ; VI - парк для зберігання зрідженого вуглеводневого газу», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/15, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 896592212110.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що предметом спору є стягнення до місцевого бюджету значної суми коштів, яка більше ніж 23 млн грн. від сплати яких відповідач упродовж тривалого часу безпідставно ухиляється.

Враховуючи вказане, Криворізька міська рада позбавлена можливості використати фактично належні їй грошові кошти на користь мешканців міста, тим більш в умовах воєнного стану. Таким чином, у даному випадку позовні вимоги спрямовані, перш за все, на задоволення потреб територіальної громади міста Кривого Рогу. З огляду на викладене, найбільш доцільним, співвідносним і відповідним сумі позовних вимог є застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту (тимчасового обмеження права на відчуження та розпорядження майном) на нерухоме майно, що належить ТОВ "ТЕКА" на праві власності та під яким не оформлено речові права на земельну ділянку, в межах суми заявлених позовних вимог, без обмеження/позбавлення права користування ним, що не впливатиме на повсякденну роботу відповідача та не ускладнить його господарську діяльність.

Отже, з огляду на предмет спору за позовом та викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у випадку відчуження Відповідачем права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, це призведе до порушення балансу інтересів сторін, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення можливо порушених чи оспорюваних прав або інтересів Позивача, у зв`язку з чим місцевий господарський суд вважає за необхідне застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить ТОВ "ТЕКА".

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕКА» звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області про забезпечення позову від 03.06.2024 по справі №904/2366/24.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Загальна вартість об`єктів нерухомого майна майже в десять разів перевищує суму позову, поданого Криворізької центральною окружною прокуратурою в інтересах Криворізької міської ради, що виключає співмірність заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, на що суд першої інстанції, при постановлені оскаржуваної ухвали, не прийняв уваги.

Враховуючи, що земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 перебувала у користуванні різних суб`єктів господарювання та мала різну фактичну площу, твердження прокурора про те, що на сьогодні вона використовується саме ТОВ «ТЕКА» і саме в межах площі 8,3123 га є передчасним, а отже викликає обґрунтовані сумніви у правильності визначення розміру позовних вимог.

У порушення приписів ч. 3-4 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України Криворізька центральна окружна прокуратура, при подачі заяви про забезпечення позову, не посилалася та не надала жодних доказів, що вказували б на наявність певних фактичних обставин, що свідчать про ускладнення або неможливість виконання рішення суду у майбутньому у разі незастосування заходів забезпечення позову, відсутні документально підтверджені факти вчинення Відповідачем дій, які містять ознаки наміру ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення позову, позиція Криворізької центральної окружної прокуратури при подачі заяви про забезпечення позову, фактично ґрунтувалася лише на припущеннях, однак Господарським судом Дніпропетровської області, при постановлені Ухвали про забезпечення позову від 03.06.2024 р. не прийнято цього до уваги.

Апелянт також вказує на відсутність повноважень на звернення до суду прокурора у даному судовому провадженні (відсутність процесуальної дієздатності), оскільки уповноважений орган - Криворізька міська рада, як власник земель комунальної власності у межах міста, не вбачає порушення своїх інтересів та заперечувала проти звернення до суду із позовними заявами до формування меж земельної ділянки, що використовує ТОВ «ТЕКА», що підтверджується відповідями на ім`я прокурора у 2023 році.

З огляду на зазначене, скаржник вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області не обґрунтовано, без наявних на то підстав постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ «ТЕКА», що знаходиться за вище зазначеними адресами на підставі поданої заяви Криворізькою центральною окружною прокуратурою.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Прокурор не погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ «ТЕКА» з огляду на наступне.

У поданій позовній заяві, питання щодо необхідності забезпечення якої обґрунтовується у заяві про забезпечення позову, в прохальній частині викладено позовну вимогу про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 23 196 534,39 грн. та суми судового збору у розмірі 278 358,42 грн.

У заяві про забезпечення позову прокурор просив застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу та знаходиться у нього, без обмеження/позбавлення права користування ним. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, у випадку відчуження відповідачем права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку рішення суду буде неможливо. З урахуванням викладеного, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо не сформованості земельної ділянки, оцінки земельної ділянки, актів перевірки земельної ділянки та площі земельної ділянки, оскільки вони стосуються суті спору та не можуть розглядатися під час вирішення питання про забезпечення позову.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.06.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/2366/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2366/24.

28.06.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 02.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 (про застосування заходів забезпечення позову) у справі №904/2366/24. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 29.10.2024 об 12:30 год.

29.10.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Криворізька центральна окружна прокуратура, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА", в якому просить суд:

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (код ЄДРПОУ 30587315, адреса: Україна, 65080, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 4-6) на користь Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, адреса: 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) безпідставно збережені кошти у розмірі 23 196 534,39 грн. за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 8,3123 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10;

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (код ЄДРПОУ 30587315, адреса: Україна, 65080, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 4-6) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір.

Разом з позовною заявою зареєстровано заяву про забезпечення позову, в якій Позивач просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «ТЕКА», а саме:

1. «ВИРОБНИЧИЙ КОРПУС "Б", загальною площею 12601,90 кв.м, КОНТР.ТЕХ.ПУНКТ "В", загальною площею 878,30 кв.м, ЗАМОЩЕННЯ І», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520280112060;

2. «СКЛАД ПММ Т", ЗАГ.ПЛ. 131,6 КВ.М, РОЗДАТ.ПММ "Д", ЗАГ.ПЛ. 68,1 КВ.М, СКЛАД МАСЕЛ "ЖН,ЗАГ.ПЛ. 48,4 КВ.М, ОПЕРАТОРСЬКА "Щ", ЗАГ.ПЛ. 4,2 КВ.М, РОЗШИР.КАРМАН "Є", ЗАГ.ПЛ. 46,8 КВ.М», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/11, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520549012060;

3. «склад матер.літ. "З", заг.пл.494,4 кв.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/10, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520546112060;

4. «ДІЛЯНКА ОПАЛЮВ.літ."Р", заг. пл. 219,7 кв.м, БЛОК ДЛЯ ОПАЛЮВАННЯ "Т", заг.пл. 138,5 кв.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/9, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520544312060;

5. «СКЛАДИ ПАРМ ЛІТ. "П", ЗАГ.ПЛ. 247,5 КВ.М, ЗАМОЩЕННЯ II», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/8, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520542312060;

6. «гараж літ. "Н", заг.площею 277,8 кв.м, трансформматорна шт."У", заг.площею 75,3 ки.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/7, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520540612060;

7. «мийка автотранспорту літ. "К", заг.площею 478,3 кв.м», що знаходиться за адресою: м.Кривий Рік вул. Бикова, 10/5, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520536912060;

8. «склад ВГМ літ. "Е" з прибудовою "е"» загальною площею 570.4 кп. м, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/4, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 252053321 2060:

9. «АДМІНІСТРАТИВНИЙ КОРПУС "А", ЗАГАЛЬНОЮ ПЛОЩЕЮ 1922,20 КВ.М.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг. вул. Бикова, 10/3, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520520012060;

10. «СКЛАД ЗАПЧАСТИН ЛІТ. "О", заг.площею 357,6 кв.м.», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/2, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520522812060;

11. «склад запчастин літ. "X", загальною площею 240,20 кв.м, шліфувальний цех літ. "Ц", загальною площею 73,50 кв.м», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/1, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2520348812060;

12. «Нежитлова будівля, яка складається з Оздоровчого комплексу літ. М-1 - загальною площею 216,4 кв.м,», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/12, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 896583212110;

13. «Ш-1 - насосна, загальною площею - 25,3 кв. м., Я - операторська складу ПММ; Й - навіс; І - паливороздавальні колонки; [] - резервуарний парк для зберігання ПММ; ІІІ - склад для зберігання ПММ; VI - парк для зберігання зрідженого вуглеводневого газу», що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10/15, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 896592212110.

В обґрунтування заяви прокуратура посилається на те, що у випадку відчуження Відповідачем права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку, рішення суду буде неможливо.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 01.05.2023 у справі № 914/257/23, від 06.03.2023 у справі № 916/2239/22.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

За загальним правилом достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Водночас слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є припущення, що майно (у тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).

Разом із тим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог.

До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Під час вирішення питання про забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова КГС у складі ВС від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Прокурор зазначав, що до прийняття рішення у справі відповідачем можуть бути вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог прокурора.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів на підтвердження відсутності у відповідача наміру щодо відчуження майна, докази наявності ризиків неможливості виконання у подальшому судового рішення, натомість наявна неспіврозмірність забезпечення позову, а саме: «…умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Однак розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу й т.д.

По-перше, у відповідності до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, в позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача грошові кошти в сумі 23 196 534,39 грн., натомість середня вартість 1 квадратного метра об`єкту нерухомого майна (комерційних приміщень) в Саксаганському районі міста Кривий Ріг становить 17 000,00 гривень 00 коп., а з розрахунку за загальну площу всіх Об`єктів нерухомого майна- орієнтовно 323 698 700, 00 грн., виходячи з даних та інформації, що міститься на сайтах з продажу об`єктів нерухомого майна в м. Кривий Ріг саме в зазначеному районі та є загальнодоступною та розміщена за посиланнями:

https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodazh-ofs№-skladskiy-kompleks-IDW72ob.htmlhttps://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/prodatsya-kompleks-primschen-ponad-trasoyu-kriviy- rg-kiv-IDWiG5o.html

Отже, загальна вартість Об`єктів нерухомого майна майже в десять разів перевищує суму позову, поданого Криворізької центральною окружною прокуратурою в інтересах Криворізької міської ради, що виключає співмірність заходів забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, на що суд, при постановлені Ухвали, не прийняв уваги.

По-друге, відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.…

….достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

У порушення приписів ч. 3-4 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2, 4 ст. 80 ГПК України Криворізька центральна окружна прокуратура, при подачі заяви про забезпечення позову, не посилалася та не надала жодних доказів, що вказували б на наявність певних фактичних обставин, що свідчать про ускладнення або неможливість виконання рішення суду у майбутньому у разі незастосування заходів забезпечення позову, відсутні документально підтверджені факти вчинення Відповідачем дій, які містять ознаки наміру ухилення від виконання рішення суду в разі задоволення позову, позиція Криворізької центральної окружної прокуратури при подачі заяви про забезпечення позову, фактично ґрунтувалася лише на припущеннях, однак Господарським судом Дніпропетровської області, при постановлені Ухвали про забезпечення позову від 03.06.2024 р. не прийнято цього до уваги.

Жодних даних, які б свідчили про те, що ТОВ «ТЕКА», у разі задоволення заявлених Криворізькою центральною окружною прокуратурою позовних вимог, не виконає рішення суду або що того, що не можливо буде виконати рішення суду за рахунок належного ТОВ «ТЕКА» майна, Криворізькою центральною окружною прокуратурою не надано….» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне:

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Реалізація права на судовий захист, гарантованого кожному ст. ст. 55, 124 Конституції України, багато в чому залежить від належного правового механізму, складовою якого, зокрема, є інститут забезпечення позову в судовому процесі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

Тобто, законодавець дозволяє суду забезпечити існуючий або майбутній позов не тільки з мотивів неможливості чи ускладнення виконання рішення суду, але й у зв`язку з мотивів неможливості чи ускладненням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

У постановах від 11.12.2023 у справах № 922/3528/23 та № 904/1934/23, Верховний Суд зробив наступні висновки.

У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція також викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постанові Верховного Суду від 09.06.2023 у справі № 37з-23.

За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи не співмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від. 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 суд дійшов висновку, що можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду у разі задоволення позову, буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Адекватність такого заходу забезпечення позову як встановлення заборони власнику розпоряджатися об`єктом нерухомості запровадить законні обмеження, наявність яких дасть змогу створити належні умови для запобігання перешкодам для виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви.

При цьому, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є лише тимчасовим обмеженням прав власника ТОВ «ТЕКА» на розпорядження майном, не перешкоджають йому здійснювати господарську (підприємницьку) діяльність, не позбавляють прав користування майном та отримання доходів за рахунок вказаного майна.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наведені у заяві обставини об`єктивно свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи навіть унеможливити виконання рішення суду у цій справі, що призведе до неефективного захисту порушених прав та інтересів територіальної громади міста Кривий Ріг.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що накладення арешту на заявлене Прокурором нерухоме майно ТОВ «ТЕКА» суперечить вимогам ч.4 ст 137 Господарського процесуального кодексу України стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Відповідно слід застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕКА» в межах заявлених позовних вимог в сумі 23 474 892,81 грн.

Щодо відсутності у прокурора повноважень у цьому процесі з посиланням на положення вимог статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", колегія суддів зазначає, що питання про наявність/відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді в особі визначеного ним уповноваженого органу та дотримання вимог вказаних норм підлягає дослідженню на стадії розгляду справи по суті, а не під час вирішення заяви про забезпечення позову.

Ґрунтовно підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Запорізької міської ради викладені у позовній заяві.

Разом з тим, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову, а тому колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника у цій частині (зокрема щодо не сформованості земельної ділянки, оцінки земельної ділянки, актів перевірки земельної ділянки та площі земельної ділянки).

Подібні за змістом висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 07.10.2024 № 908/1291/24.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 Господарськогшо процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зміна судового рішення, відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської обалсті від 03.06.2024 у справі №904/2366/24 задоволенню не підлягає. Мотивувальна частина ухвали господарського суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а резулятивна частина ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 у справі №904/2366/24 підлягає зміні, шляхом викладення абзацу 1 резолютивної частини в наступній редакції:

«Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕКА» в межах заявлених позовних вимог в сумі 23 474 892,81 грн, а саме:».

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3028,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕКА на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 (про застосування заходів забезпечення позову) у справі №904/2366/24 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 (про застосування заходів забезпечення позову) у справі №904/2366/24 змінити, виклавши абзац 1 резолютивної частини в наступній редакції.

«Застосувати заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТЕКА» в межах заявлених позовних вимог в сумі 23 474 892,81 грн, а саме:».

В іншій частині резолютивну частину ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2024 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3028,00 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕКА.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2024

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус