ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.01.2025 Справа № 904/2366/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.
за позовом Криворізької центральна окружної прокуратури, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА", м.Одеса
про стягнення 23 196 534,39 грн
Представники:
Прокурор: Міщук Н.П., посвідчення №069937, прокурор
Від Позивача: представник не з`явився
Від Відповідача: Стрєльніков Є.А., посвідчення №3522, адвокат
Криворізька центральна окружної прокуратури, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі-Позивач) 31.05.2024 року через "Електронний суд" звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (далі-Відповідач), в якому просить суд:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (код ЄДРПОУ 30587315, адреса: Україна, 65080, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 4-6) на користь Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, адреса: 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) безпідставно збережені кошти у розмірі 23 196 534,39 грн. за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 8,3123 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10;
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (код ЄДРПОУ 30587315, адреса: Україна, 65080, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 4-6) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір.
В обґрунтування позову прокуратура посилається на те, що ТОВ "ТЕКА" як власник нерухомого майна загальною площею 19041,1 кв.м, користується земельною ділянкою площею 8,3123 га без виготовлення правовстановлюючих документів на землю під нерухомим майном, та плату за землю не сплачує.
2. Процесуальні питання, вирішені судом
03.06.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
31.05.2024 канцелярія суду зареєструвала заяву про забезпечення позову.
03.06.2024 ухвалою суд застосував заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕКА".
16.07.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав клопотання (арк.с. 120-121 Т.2), в якому просить суд залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги, з боку Позивача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
16.07.2024 ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання Відповідача про залучення третьої особи (арк.с. 129-130 Т.2).
17.07.2024 через "Електронний суд" представник прокуратури подав заяву (арк.с. 136 Т.2), в якій на вимогу суду повторно долучає копію висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №51-23 від 20.02.2024.
30.07.2024 через "Електронний суд" представник прокуратури подав заперечення щодо клопотання про залучення третьої особи (арк.с. 152-153 Т.2), якому просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області .
31.07.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав клопотання про долучення доказів (арк.с.175 Т.2), в яких просить суд долучити отримані відповідь та повідомлення до матеріалів справи та врахувати відсутність виконання запитів при вирішенні питання про подовження строку підготовчого провадження.
05.08.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав клопотання про зупинення розгляду справи (арк.с. 184-185 Т.2).
30.08.2024 через "Електронний суд" представник Позивача подав заяву (арк.с.188-190 Т.2), в якій просить суд відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі № 904/2366/24 подане ТОВ "ТЕКА".
02.09.2024 року через "Електронний суд" представник Відповідача подав додаткові пояснення у справі (арк.с. 193-194 Т.2), в яких просить суд долучити до матеріалів справи відповіді на адвокатські запити від Криворізької РДА та виконкому Криворізької міської ради. Постановити ухвалу, якою витребувати у Приватного підприємства "ГЛОБУС" (ЄДРПОУ 25530420, 50074, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Соборності, 7, прим.46) наступну інформацію та документи:
1. Ґрунтовну інформацію щодо правових підстав виконання ПП "Глобус-ММ" (ЄДРПОУ-2553420) у 2020 році робіт щодо визначення площі та меж земельної ділянки по вул. Бикова, 10 у місті Кривому Розі, із зазначенням інформації чи укладались відповідні договори із замовником робіт, порядку оплати за надані послуги, зазначенням виду документації із землеустрою, що було складено за результатами робіт, які вихідні дані було використано для складання документації, з використанням якого саме обладнання було здійснено геодезичні роботи, тощо.
2. Завірені належним чином копії: листа слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області Остапенко К.Ю. №48/8-1-655 від 21.01.2020 та усіх матеріалів наданих до нього; документації із землеустрою, складеної на виконання вказаного листа із усіма додатками до нього; Актів приймання-передачі вказаних робіт; документів про повірку геодезичного обладнання, що діяли на час виконання робіт; супровідних листів про направлення матеріалів замовнику, тощо.
3. Завірені належним чином копії листування ПП "Глобус-ММ" з органами прокуратури та поліції Дніпропетровської області з питань використання земельних ділянок за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/12, 10/15, за період з 2019 по теперішній час, із наданням копій листів органів прокуратури чи поліції та відповідей на них;
4. Ґрунтовну інформацію чи залучались інженери-землевпорядники ПП "Глобус-ММ" в якості спеціалістів до проведення слідчих чи процесуальних дій у кримінальних провадженнях чи до перевірок додержання вимог земельного законодавства інспекторами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, з питань використання земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, в період з 2020 року до травня 2024 року. Якщо залучались, то надати завірені належним чином копії таких запитів про залучення спеціалістів та результатів виконаних робіт.
До заяви Відповідач подав відповіді на адвокатські запити з додатками, які надійшли від Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області (арк.с. 195-250 Т.2, арк.с. 1-26 Т.3).
12.09.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав додаткові пояснення у справі (арк.с. 32-37 Т.3), в яких просить суд долучити до матеріалів справи відповідь на адвокатський запит Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
12.09.2024 ухвалою суд відмовив в задоволенні клопотання Відповідача про зупинення провадження у справі та відмовив в задоволенні клопотання Відповідача про витребування доказів.
22.10.2024 представник Відповідача через систему "Електронний суд" подав клопотання (арк.с. 58-60 Т.3), в якому просить суд:
повернутись у розгляді справи №904/2366/24 до стадії підготовчого провадження;
залучити до участі у справі №904/2366/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 39835428, 49006, м. Дніпро, вул. Філософська, 39);
витребувати у Криворізької центральної окружної прокуратури або Дніпропетровської обласної прокуратури, яка є юридичною особою, інформацію про договір, акт прийому-передачі робіт та докази оплати по договору за проведені ПП "Глобус ММ" в період з 21.01.2020 по 24.01.2020р. роботи землеустрою щодо визначення площі та меж земельної ділянки по вул. Бикова, 10 у м. Кривому Розі, з наданням копій відповідних документів.
До клопотання представник Відповідача подав адвокатські запити до начальника слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, директору ПП "Глобус ММ", керівнику Криворізької центральної окружної прокуратури, керівнику Дніпропетровської обласної прокуратури, начальнику ГУНП в Дніпропетровській області та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (арк.с. 61-86 Т.3).
30.10.2024 представник Відповідача подав заяву про визнання доказів недопустимими (арк.с. 101-108 Т.3) та просить суд прийняти лист ГУНП в Дніпропетровській області від 28.10.2024 №21/С39Ад,3 та рішення у справі №160/20347/24 у справу як докази недопустимості поданих позивачем доказів. На підставі частини 2 статті 77 ГПК України визнати недопустимими та не приймати одержані з порушенням закону наступні докази:
1) Акт перевірки-дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту -земельної ділянки №116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020;
2) Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки №1265ДК/1145/АП/09/01-20 від 22.10.2020;
3) План-схема земельної ділянки площею 8,3123 га складена ПП "Глобус-ММ";
4) Висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №51-23 від 20.02.2024;
5) Лист №29/04-24 від 29.04.2024 від ПП "Глобус-ММ".
До заяви представник Відповідача подав копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 по справі №160/2034/24 (арк.с. 104-106 Т.3).
04.11.2024 прокуратура подала письмові пояснення щодо суті спору (арк.с. 115-119 Т.3).
11.11.2024 року через "Електронний суд" представник Відповідача подав заяву (арк.с. 123 Т.3), в якій просить суд викликати в судове засідання експерта Лябах Наталію Миколаївну (Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Конституційна, 15, оф. 41, НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2), яка проводила судову економічну експертизу №51-23 від 20.02.2024 в рамках кримінального провадження №42022042080000025, покладеного у справу №904/2366/24.
11.11.2024 року через "Електронний суд" представник Відповідача подав клопотання (арк.с.124-125 Т.3), в якому просить суд прийняти податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік з квитанцією №2 про її прийняття та платіжні доручення про перерахування до бюджету податку на землю за 2020 рік у справу як докази неналежності та недостовірності поданих позивачем доказів (арк.с. 127-131 Т.3).
Суд задовольнив клопотання, викликав експерта до суду та долучив докази до справи.
13.11.2024 в засіданні оголошено перерву до 21.11.2024 о 15:30 год. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" про виклик експерта задоволено. Викликано в судове засідання судового експерта Лябах Наталію Миколаївну, яка проводила судову економічну експертизу №51-23 від 20.02.2024 в рамках кримінального провадження №42022042080000025.
11.12.2024 через систему "Електронний суд" представник Відповідача подав заяву, в якій зазначив питання, які планує задати представник Відповідача експерту (арк.с. 181-182 Т.3).
16.12.2024 прокурор подав письмові пояснення щодо висновку судового експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №51-23 від 20.02.2024 (арк.с. 197-199 Т.3).
До заяви прокурор подав:
акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 22.10.2020 №12665ДК/1145/АП/09/01-20 (арк.с. 200 Т.3);
акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 21.02.2020 №116-ДК/156/АП/09/01-20 (арк.с. 201 Т.3).
18.12.2024 прокурор подав письмові пояснення щодо загальнодоступних даних карти м.Кривого Рогу, в тому числі розміщених в Інтернет сервісі Google Maps (арк.с. 209-212 Т.3).
24.01.2025 року канцелярія суду зареєструвала промову представника Відповідача до судових дебатів (арк.с. 241-245 Т.3).
27.01.2025 через систему "Електронний суд" представник Криворізької центральної окружної прокуратури подав клопотання (арк.с. 241 Т.3), в якому просить суд долучити до матеріалів справи інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою м.Кривий Ріг, вул.Бикова, 10 (арк.с. 5-21 Т.4).
Позивач в судове засідання 31.01.2025 не з`явився, про дату та час слухання справи повідомлений через електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с. 252 Т.3).
Відповідно до ч.1, п.3 ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи неявку Позивача, належним чином сповіщеного про судове засідання, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Позивача.
В судовому засіданні 31.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.
3. Позиція Відповідача у відзиві на позов
19.06.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позовну заяву (арк.с. 51-69 Т.2), в якому вказує про таке:
прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та, відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (спеціальної процесуальної правоздатності), оскільки є непідтвердженими обставини щодо невиконання або неналежне виконання радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій відносно захисту прав держави. Сама по собі обставина не звернення Позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави;
прокурор не надав належних та допустимих доказів не здійснення або здійснення неналежним чином уповноваженим органом відповідних повноважень, а саме доказів внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вироку суду щодо службових осіб; доказів накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;
ТОВ "ТЕКА" не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та такими, що засновані на вільному тлумаченні й застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим вони не підлягають задоволенню;
за ТОВ "ТЕКА" 09.09.2016р. було зареєстровано право власності на об`єкти нерухомого майна (комплекс будівель та споруд), що розташовувалися за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Бикова 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15. У 2021 році зазначені об`єкти нерухомого майна були поділені та зареєстровані за новими поштовими адресами, а саме: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Бикова 10, 10/1-10/5, 10/7-10/12, 10/15, загальною площею 19 041,1 кв. м;
в позовній заяві Криворізькою центральною окружною прокуратурою зазначається про те, що з моменту придбання та реєстрації права власності на комплекс будівель, зазначений комплекс знаходився на земельній ділянці площею 8,3123 га, яка нібито фактично використовувався ТОВ "ТЕКА" без укладання договору оренди землі, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплачуючи за користування земельною ділянкою. Зазначена позиція та дані є такими, що не відповідають дійсності та не підтверджується належними та допустимими доказами долученими до позовної заяви;
основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України;
Криворізькою центральною окружною прокуратурою не обґрунтовано та не доведено, що ТОВ "ТЕКА" використовується площа земельної ділянки саме в розмірі 8, 3123 га, оскільки Позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування займаної площі земельної ділянки, яка використовується Відповідачем;
Криворізькою центральною окружною прокуратурою не надано жодних належних документів, які б підтверджували факт використання ТОВ "ТЕКА" земельної ділянки саме в зазначених межах та площі 8,3123 га;
відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо: земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу; земельних ділянок приватної власності - їх власниками. Тож, як вид цільового призначення земельної ділянки, так безпосередньо і категорія землі повинна визначатися в рішенні Криворізької міської ради, якщо мова йде про земельні ділянки на території м. Кривий Ріг;
акти перевірки Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області 2020 року складені із грубим порушенням прав Відповідача у справі, а тому не можуть бути використані як доказ. Перевірки проведено за відсутності керівника суб`єкта господарювання ТОВ "ТЕКА" (порушено вимоги частини одинадцятої статті 4 Закону №877-V), при цьому суб`єкту господарювання ТОВ "ТЕКА" під час проведення перевірки не забезпечено реалізацію прав, передбачених статтею 10 Закону № 877-V. Відповідач вважає, що оскільки актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від №116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020 та №1265ДК/1145/АП/09/01-20 від 22.10.2020 встановлено нібито факт самовільного зайняття ТОВ "ТЕКА" земельної ділянки, кадастровий номер якої не визначався, площею 8,3123 га за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, а матеріали перевірки були скеровані до правоохоронних органів, відтак проведення спірної перевірки вплинуло на права та обов`язки Товариства та його посадових осіб;
вказана прокурором у позові земельна ділянка площею 8,3123 га ніколи не була сформована, а отже не була об`єктом цивільних прав;
розрахунок суми орендної плати, здійснений позивачем, ґрунтується на припущеннях та приблизних показниках, які не відповідають дійсним характеристикам спірної земельної ділянки, тому є недоведеним належними та допустимими доказами;
прокурором порушено порядок розрахунку збитків завданих використанням земельних ділянок без правовстановлюючих документів;
прокуратурою не надані будь-які докази щодо виділення земельної ділянки, її кадастрового номеру та площі земельної ділянки.
4. Позиція прокуратури у відповіді на відзив
27.06.2024 через електронний суд від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив (арк.с.72 Т.2), в якій прокуратура посилається на таке:
щодо доводів відповідача щодо відсутності повноважень у прокурора звертатися із позовом до суду, прокуратура зазначає про те, що у позовній заяві прокурором детально наведено підстави для представництва інтересів держави в особі Криворізької міської ради. При цьому прокурором вказувалося, що підставою для представництва інтересів держави є бездіяльність компетентного органу - Криворізької міської ради, як власника земельної ділянки уповноваженого на звернення з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів. Посилання міської ради на те, що вони не вбачають підстав для звернення до суду не свідчить про те, що таких підстав дійсно не існує, а тільки підтверджує доводи прокурора про те, що міська рада не тільки допускає бездіяльність, а взагалі не збиралася звертатися з таким позовом. В свою чергу, ухиляючись від оформлення права користування нею та не сплачуючи плату за землю, відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою площею 8,3123 га безоплатно, що явно порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста Кривого Рогу, що виражаються у недоотриманні місцевим бюджетом плати за землю. Крім цього, таке становище порушує принцип рівності всіх перед законом, оскільки добросовісні користувачі землею вносять плату за землю, а ТОВ "ТЕКА" дозволяє собі не виготовляти документацію із землеустрою щодо земельної ділянки з метою ухилення від плати за землю при потуранні міської ради. Отже, встановивши факт бездіяльності міської ради щодо стягнення безпідставно збережених коштів з відповідача та явного порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду;
також безпідставними є доводи відповідача щодо заміни прокурором належного органу, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави. Відповідач зазначає, що прокурором проігноровано Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, згідно з яким акт та розрахунок збитків не складено, питання нарахування суми безпідставно збережених коштів не винесено на розгляд комісії в складі представників районної державної адміністрації, власника земельної ділянки, представника відповідача, представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Відповідно до п. 1 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993 №284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Такі доводи є нерелевантними, оскільки Порядок, затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 №284, регулює правовідносини пов`язані із нарахуванням збитків завданих вказаними у пункті 1 Порядку діями, а не правовідносини пов`язані з безпідставним збереженням коштів у вигляді плати за землю. Отже, доводи відповідача щодо заміни прокурором уповноважених органів та ігнорування Порядку затвердженого Постановою КМУ від 19.04.1993 №284 не заслуговують на увагу;
також посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 в контексті необхідності залишення позовної заяви без розгляду свідчить про не розуміння суті висновків, до яких дійшов Верховний Суд у вказаній постанові. Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор неодноразово повідомляв міську раду про порушення вимог законодавства щодо не внесення ТОВ "ТЕКА" плати за землю за користування земельною ділянкою по вул. Бикова, 10. В свою чергу міська рада протягом тривалого часу не вживала ніяких заходів протягом тривалого часу, тому у прокурора виникло не тільки право, а і обов`язок звернутися із позовом в інтересах держави в особі Криворізької міської ради. Закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним є звернення в особі хоча б одного з них. Аналогічний висновок міститься в постановах ВС від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі № 923/449/18. Таким чином, посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 як на підставу залишення без розгляду є безпідставним;
Відповідач стверджує, що ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу було надано дозвіл на проведення огляду земельної ділянки по вул. Бикова, 10, однак не надано документів, якими зафіксовано його результати. Слід зазначити, що окружною прокуратурою долучено до позову матеріали перевірок уповноваженого органу - ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, а саме акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020 та №1265ДК/1145/ АП/09/01-20 від 22.10.2020, згідно з якими ТОВ "ТЕКА" займає земельну ділянку площею 8,3123 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, яка не надана у власність або користування. Земельна ділянка огороджена залізобетонним парканом, за яким знаходиться комплекс нерухомого майна. Таким чином, прокурором надано документи, складені Уповноваженим органом, який із залученням геодезичних засобів визначив площу та конфігурацію земельної ділянки, яку займає Відповідач;
щодо несформованості земельної ділянки. ТОВ "ТЕКА" та попередні власника майна по вул. Бикова, 10 протягом тривалого часу (з 2004 року, а ТОВ "ТЕКА" з 2016 року) не оформили права на земельну ділянку, у зв`язку з чим ухиляються від плати за землю. Суть доводів відповідача зводиться до не сформованості земельної ділянки та не присвоєння йому кадастрового номеру, у зв`язку з чим неможливо нарахувати плату за землю. При цьому відповідач при потуранні міської ради продовжує не вживати заходи для оформлення речових прав на землю та не вносити відповідні кошти до міського бюджету;
також прокуратура надає обґрунтування щодо оцінки землі; щодо площі земельної ділянки та способу її обчислення; щодо актів перевірки; щодо завдання збитків, а не безпідставного зберігання коштів у вигляді плати за землю; щодо судово-економічної експертизи №51-23 від 20.02.2024; щодо зменшення суми безпідставно збережених коштів згідно з висновком експертизи.
5. Позиція Відповідача у запереченні на відповідь на відзив до позовної заяви
08.07.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав заперечення на відповідь на відзив до позовної заяви (арк.с. 91-102 Т.2) щодо підстав представництва прокурором інтересів Криворізької міської ради; щодо формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав; щодо відсутності витягу про грошову оцінку земельної ділянки; щодо судово-економічної експертизи №51-23 від 20.02.2024; щодо визначення площі земельної ділянки, яка перебуває у користуванні Позивача; акти перевірки Держгеокадастру порушують порядок проведення перевірок та направлення їх результатів, що проігноровано позивачем; щодо невірно обраного органу інтереси якого представляє прокурор.
До запереченні на відповідь на відзив до позовної заяви Відповідач подав адвокатські запити до Криворізької міської ради, до Головного управління ДЛС у Дніпропетровській області, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, директору ПП "Глобус-ММ" Андрію Діжечці, Криворізької районної військової адміністрації Дніпропетровської області (арк.с. 103-112 Т.2).
6. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з 22.08.2016 по теперішній час ТОВ "ТЕКА" на праві приватної власності володіє нерухомим майном (комплексом будівель та споруд) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15, яке у 2021 році було поділено та зареєстровано за новими поштовими адресами, а саме: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 (площею 13 480,2 кв. м), 10/1 (площею 313,7), 10/2 (площею 357,6 кв.м), 10/3 (площею 1922,20 кв.м), 10/4 (площею 570,4 кв. м), 10/5 (площею 478,3 кв.м), 10/7 (площею 277,8 кв.м), 10/8 (площею 247,5 кв.м), 10/9 (площею 358,2 кв. м), 10/10 (площею 494,4 кв.м), 10/11 (площею 299,1 кв. м), 10/12 (площею 216,4 кв.м), 10/15 (площею 25,3 кв. м) загальною площею 19 041,1 кв. м (арк.с. 43-47 Т.1).
Вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, що огороджена парканом, в межах міста Кривого Рогу.
Водночас, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права щодо вказаної земельної ділянки до теперішнього часу не зареєстровано (арк.с. 47 Т.1).
Згідно з листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №31466/5/04-36-04-02-11 від 17.08.2023 ТОВ "ТЕКА" за 2020-2023 роки не декларувало та не сплачувало податкові зобов`язання по земельному податку та/або орендній платі за землю за площу 8,3123 га в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.
За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022042080000025 від 20.01.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.
Нерухоме майно за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, на праві власності раніше належало ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129" на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області №12/264-АО від 05.12.1996, про що зазначено у пункті 2 Договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 03.03.2004, укладений між ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129" та ТОВ "СК Петроліум".
При цьому земельна ділянка площею 9,45 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 належала ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129" на праві постійного користування на підставі державного акту від 06.09.1993 №78, що підтверджується довідкою Криворізького міського управління земельних ресурсів №1766 від 06.02.2008 (додана до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "СК "Петроліум" за адресою вул. Бикова, 10, 2008 року, сторінка 16 проекту) та самим державним актом (додано до проекту сторінка 38-39).
Згідно з умовами договору купівлі-продажу виробничого комплексу від 03.03.2004 ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129" продало ТОВ "СК Петроліум" виробничий комплекс за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15, у склад якого входять, а саме:
Виробничий комплекс літ. Б-1, загальною площею 12601,9 кв. м - вул. Бикова, 10/1;
Контрольно-технічний пункт літ. В-3, загальною площею 200,2 кв. м - вул. Бикова, 10/2;
Адміністративний корпус літ. А-3, загальною площею 1922,2 кв. м - вул. Бикова, 10/3;
Склад ВГМ літ. Е, загальною площею 570,4 кв. м - вул. Бикова, 10/4;
Мийка автотранспорту літ. К, загальною площею 478,3 кв. м - вул. Бикова, 10/5;
Насосна літ. Ш - вул. Бикова, 10/15;
Оздоровчий комплекс, літ. М-1, загальною площею 216,4 кв. м - вул. Бикова, 10/12;
Майно, що знаходиться за адресою Бикова, 10:
Склад ПММ літ. Г загальною площею 131,6 кв.м,
Розкатка ПММ літ. Д загальною площею 68,1 кв.м,
Склад масел літ. Ж загальною площею 48,4 кв.м,
Склад матеріалів літ. З загальною площею 494,1 кв. м,
Склад літ. Л,
Гараж літ. Н загальною площею 277,8 кв. м,
Склад запчастин літ. О.О, загальною площею 285,6 кв.м,
Склад ПАРМ літ. П загальною площею 247,5 кв. м,
Ділянка опалювання літ. Р загальною площею 218,8 кв.м,
Блок опалювання літ. Т загальною площею 138,5 кв.м,
Трансформаторна літ. У загальною площею 75,3 кв.м,
Туалет літ. Ф,
Склад запчастин літ. X загальною площею 240,2 кв.м,
Шліфовальний цех літ. Ц загальною площею 73,5 кв.м,
Операторська літ. Щ загальною площею 4,2 кв.м,
Розширений карман літ. Є загальною площею 46,7 кв.м,
Замощення І, II, III,
Огорожа 1-17.
Вказане нерухоме майно було прийняте ТОВ "СК Петроліум", що підтверджується актом приймання-передачі від 03.03.2004 (арк.с. 28-29 Т.1).
В подальшому згідно з інформацією з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.10.2007 проведено державну реєстрацію припинення ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129".
ТОВ "СК Петроліум" вживались заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою під вказаними об`єктами нерухомого майна.
Зокрема, Рішенням Криворізької міської ради №2421 від 26.03.2008 (арк.с. 48 Т.1) ТОВ "СК Петроліум" надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 для розміщення виробничого комплексу. Виготовлено проект землеустрою щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:174:0027 площею 8,7981 га.
Рішенням Криворізької міської ради №3597 від 25.11.2009 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 8,7981 га на вул. Бикова, 10 та надано її в оренду для розміщення виробничого комплексу (зв.арк.с.128, арк.с. 129 Т.1).
При цьому згідно з п.5 вказаного рішення міської ради скасовано державний акт на право постійного користування від 06.09.1993 №78.
Оскільки ТОВ "СК Петроліум" не належало до державної або комунальної власності, до нього не могло перейти право постійного користування земельною ділянкою. Договір оренди ТОВ "СК Петроліум" не укладався.
В подальшому 23.12.2013 ТОВ "СК Петроліум" передало вказане майно у якості внеску у статутний капітал ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор", що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 23.12.2013, протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" №9/13ПКФВ-ОСУ від 23.12.2013.
В подальшому на загальних зборах ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" прийнято рішення про припинення товариства шляхом його реорганізації у добровільному порядку в результаті передання всього майна, прав та обов`язків ТОВ "ТЕКА", що підтверджується протоколом загальних зборів ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" №1/16/ПКФВ-ОСУ від 10.06.2016 (арк.с. 35-36 Т.1).
22.08.2016 ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" передало вказане майно у якості внеску у статутний капітал ТОВ "ТЕКА", що підтверджується актом приймання передачі нерухомого майна від 22.08.2016, передавальним актом від 22.08.2016 (зв.арк.с. 33, арк.с. 34 Т.1).
Таким чином, ТОВ "ТЕКА" володіє нерухомим майном за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15 з 22.08.2016 по теперішній час.
У 2021 році ТОВ "ТЕКА" здійснено поділ вказаного нерухомого майна.
Згідно з протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ТЕКА" №0521Т-ОСУ від 21.10.2021 (арк.с. 37-38 Т.1) прийнято рішення про поділ нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, зо знаходяться за адресами м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15.
Згідно з висновком щодо технічної можливості щодо поділу об`єкта нерухомого майна №0400/09-21 від 08.09.2021 (арк.с. 39 Т.1) запропоновано виділити наступні об`єкти нерухомого майна:
Виробничий комплекс літ. Б, контрольно-технічний пункт літ. В-3, замощення І - вул. Бикова, 10;
Склад запчастин літ. X, шліфовальний цех літ. Ц - вул. Бикова, 10/1;
Склад запчастин літ. О.О, - вул. Бикова, 10/2;
Адміністративний корпус літ. А - вул. Бикова, 10/3;
Склад ВГМ літ. Е - вул. Бикова, 10/4;
Мийка автотранспорту літ. К - вул. Бикова, 10/5;
Гараж літ. Н, трансформаторна літ. У - вул. Бикова, 10/7;
Склад ПАРМ літ. П, Замощення II - вул. Бикова, 10/8;
Ділянка опалювання літ. Р, блок опалювання літ. Т - вул. Бикова, 10/9;
Склад матеріалів літ. З - вул. Бикова, 10/10;
Склад ПММ літ. Г, розкатка ПММ літ. Д, склад масел літ. Ж, операторська літ. Щ, розширений карман літ. Є - вул. Бикова, 10/11;
Оздоровчий комплекс, літ. М - вул. Бикова, 10/12; Насосна літ. Ш - вул. Бикова, 10/15.
Керуючись вказаним висновком щодо технічної можливості поділу нерухомого майна ТОВ "ТЕКА" зробило заяву (нотаріальний бланк НРМ 318097) від 23.11.2021 про поділ нерухомого майна у такому ж виді як зазначено вище.
На підставі висновку щодо технічної можливості щодо поділу об`єкта нерухомого майна №0400/09-21 від 08.09.2021 та заяви про поділ (нотаріальний бланк НРМ 318097) від 23.11.2021 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ "ТЕКА" на наступні об`єкти нерухомого майна:
Виробничий комплекс літ. Б площею 12601,90 кв.м, контрольно-технічний пункт літ. В-3 площею 878,30 кв.м, замощення І - вул. Бикова, 10;
Склад запчастин літ. X площею 240,20 кв.м, шліфовальний цех літ. Ц площею 73,50 кв.м - вул. Бикова, 10/1;
Склад запчастин літ. О. О, площею 357,6 кв.м - вул. Бикова, 10/2; Адміністративний корпус літ. А площею 1922,20 кв. м - вул. Бикова, 10/3; Склад ВГМ літ. Е площею 570,4 кв. м - вул. Бикова, 10/4;
Мийка автотранспорту літ. К площею 478,3 кв.м - вул. Бикова, 10/5;
Гараж літ. Н площею 277,8 кв.м, трансформаторна літ. У площею 75,3 кв. м - вул. Бикова, 10/7;
Склад ПАРМ літ. П площею 247,5 кв.м, Замощення II - вул. Бикова, 10/8;
Ділянка опалювання літ. Р площею 219,7 кв.м, блок опалювання літ. Т площею 138,5 кв.м - вул. Бикова, 10/9;
Склад матеріалів літ. З площею 494,4 кв.м - вул. Бикова, 10/10;
Склад ПММ літ. Г площею 131,6 кв. м, розкатка ПММ літ. Д площею 68,1 кв.м, склад масел літ. Ж площею 48,4 кв.м, операторська літ. Щ площею 4,2 кв.м, розширений карман літ. Є площею 46,8 кв.м - вул. Бикова, 10/11.
Вказані адреси присвоєні рішеннями виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №259 від 30.04.2021, №492 від 16.09.2021.
Отже, з 22.08.2016 по теперішній час ТОВ "ТЕКА" на праві приватної власності володіє нерухомим майном (комплексом будівель та споруд) за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15, яке у 2021 році було поділено та зареєстровано за новими поштовими адресами, а саме: м.Кривий Ріг, вул.Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/7-10/12, 10/15 загальною площею 19041,1 кв.м.
Згідно з листом №29/04-24 від 29.04.2024 (арк.с. 244 Т.1) ПП "Глобус-ММ" повідомило межі земельної ділянки по вул.Бикова, 10, у м.Кривому Розі визначені за фактичним землекористуванням (по периметру паркану, що проходить вздовж земельної ділянки). Площа земельної ділянки складає 8,3123 га. Площа земельної ділянки визначено по координатам кутів поворотів її меж. Роботи щодо визначення площі та меж земельної ділянки виконано інженером-землевпорядником ОСОБА_2. (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_2 від 10.01.2014).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, речові права щодо вказаної земельної ділянки до теперішнього часу не зареєстровано.
Відповідач надав до справи Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік з квитанцією №2 про її прийняття 16.03.2021 за реєстраційним №9054269669 (арк.с. 129-131 Т.3), Відповідач декларував у 2021 році для сплати податкових зобов`язань користування земельною ділянкою 1,658 га, тобто відмінною площею від позовної (8,3123 га), а згідно з доданими платіжними дорученнями №ТКА880 від 28.08.2021 та №ТКА787 від 27.07.2021 (аркс. 127-128 Т.3) сплачував податок за землю по вул. Бикова, 10 м. Кривий Ріг, зокрема за червень, липень 2021 року в розмірі 47081,65 грн за кожний місяць, що складає загальну суму 94163,30 грн, інших доказів щодо плати за землю за спірною адресою Відповілдач не подав.
Відповідно до висновку судового експерта Лябах Н.М. №51-23 від 20.02.2024 (арк.с. 138-148 Т.3), за результатами дослідження розмір безпідставно збережених коштів у вигляді неотриманої орендної плати за земельну ділянку комунальної власності земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, розташованої за адресою: м.Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, площею 83 123 кв.м, враховуючи, що інформацію про зазначену земельну ділянку не внесено до відомостей Державного земельного кадастру, з урахуванням встановлених даних про фактичне користування ТОВ "ТЕКА" (ЄДРПОУ 30587315) зазначеною земельною ділянкою та з урахуванням того, що:
- у період з 01.07.2020 по 31.12.2021 вказана земельна ділянка розташована в межах економіко-планувальної зони СГ-27, базова вартість одного квадратного метра земель міста Кривого Рогу становить 270,60 грн та має значення: зонального коефіцієнту (Км2) - 2,95; коефіцієнту використання земельної ділянки (Кф) - 3,0; без урахування локальних факторів; розмір орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки становить 2,5 %;
- з 01.01.2022 по 30.06.2023 вказана земельна ділянка розташована в межах економіко-планувальної зони С-24, базова вартість одного квадратного метра земель міста Кривого Рогу становить 608,90 грн та має значення: зонального коефіцієнту (Км2) - 2,97; коефіцієнту використання земельної ділянки (Кф) - 3,0; без урахування локальних факторів; розмір орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки становить 3,0 %, за період з 01.07.2020 по 30.06.2023 становить 27 758 412,92 грн.
Детально результати дослідження за кожен рік та місяць окремо наведені в таблиці № 1 (арк.с. 149 Т.3).
В матеріалах справи також наявні Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:174:0043 від 22.10.2020 №12665ДК/1145/АП/09/01-20 (арк.с. 200 Т.3), Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 21.02.2020 №116-ДК/156/АП/09/01-20 (арк.с. 201 Т.3), які складені Головним управлінням Дергеокадастру у Дніпропетровській області на підставі наказу управління від 13.10.2020 №1265-ДК та від 07.02.2020 №116-ДК.
Матеріали справи також свідчать про те, що Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року по справі №160/20347/24 визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №116-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" в частині призначення та проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Бикова, 10 та визнано протиправним та скасований наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 13.10.2020 №1265-ДК "Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності" в частині призначення та проведення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Бикова, 10 (арк.с. 104-106 Т.3).
Крім того, в матеріалах справи наявний протокол огляду місцевості від 31.03.2024 року та фототаблиця до протоколу (арк.с. 241-243 Т.1), складені прокурором в рамках кримінального провадження №42022042080000025.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення
5.1. Щодо представництва прокурора в інтересах держави у справі
Статтею 131 Конституції України на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно зі ст. ст. 4, 53 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження процесуальної дії (відповідні функції). Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Отже, прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді за одночасної наявності двох елементів: порушення або загрози порушення інтересів держави; нездійснення чи неналежного здійснення захисту таких інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також у разі його відсутності.
Так, першим із вказаних елементів є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Ключовим для застосування норм ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та визначення згаданого елемента є поняття "інтерес держави".
У Рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В 95 основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно з п. 2 Рекомендації Rес (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
ЄСПЛ звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення від 15.01.2009 у справі "Менчинська проти Росії", заява № 42454/02, п. 35).
Прокурор вказує на те, що безкоштовне користування земельною ділянкою комунальної форми власності порушує інтереси держави в особі Криворізької територіальної громади, оскільки міський бюджет за період з 01.06.2021 по 01.06.2023 недоотримав понад 23 млн. гривень.
Відповідно до Конституції України земля, яка знаходиться в межах території України, є об`єктом права власності Українського народу.
Від імені Українського народу, відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України та законами України.
Ураховуючи те, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про розпорядження землями державної чи комунальної власності, правовідносини, пов`язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
Територіальна громада міста Кривого Рогу відповідно до статті 13 Конституції України є власником землі та інших природних ресурсів, а безкоштовне користування спірною земельною ділянкою призводить до втраченої можливості отримати плату за землю, порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів з максимально вигідним економічним результатом.
Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про стягнення безпідставно збережених коштів у якості орендної плати, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Другим елементом, який становить невід`ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб`єктом владних повноважень, а також його відсутність.
Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з`ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Статтею 324 ЦК України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Таким чином, з огляду на зазначену норму закону, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.
Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст.ст. 3, 8).
Крім того, з урахуванням ст.ст. 1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (ст. 140 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Положення статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" встановлюють, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів.
До повноважень міських рад у галузі земельних відносин згідно зі ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.
Ураховуючи викладене, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Криворізька міська рада як розпорядник земельних ділянок комунальної власності на території міста Кривого Рогу, суб`єкт, уповноважений на здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель на території міста Кривого Рогу, та зобов`язана здійснювати захист комунальних майнових прав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом п поділу.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (пункт 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц (провадження №14-104цс19).
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме, подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.02.2019 у справі №915/20/18 викладено правову позицію про те, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
З огляду на викладене у прокурора виникло не тільки право, але й обов`язок відреагувати на існуючий факт порушення інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із цим позовом.
Про виявлені порушення, наявність підстав для вжиття заходів, направлених на стягнення безпідставно збережених коштів з ТОВ "ТЕКА" за користування земельною ділянкою площею 8,3123 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 Криворізькою центральною окружною прокуратурою повідомлено Криворізьку міську раду листами №04/59-2707вих-23 від 20.03.2023, №04/59-8990вих-23 від 05.09.2023, №04/59-10642вих-23 від 20.10.2023, №04/59-12562вих-23 від 08.12.2023 (зв.арк.с. 244, арк.с. 245-246, зв.арк.с. 248, арк.с. 249 Т.1, арк.с. 1-2, зв.арк.с. 3, арк.с. 4 Т.2).
У відповідь Криворізька міська рада листами №12/18/1868 від 27.03.2023, №12/18/6008 від 13.09.2023, №12/18/7147 від 31.10.2023, №12/18/8315 від 20.12.2023 (арк.с. 247-248, 250 Т.1, зв.арк.с. 2, арк.с. 3, арк.с. 5 Т.2) повідомила про звернення до ТОВ "ТЕКА" щодо необхідності оформлення правовстановлюючих документів на землю, про звернення до органів поліції, СБУ, Держгеокадастру щодо порушення вимог земельного законодавства. Окремо міська рада повідомляла про відсутність законодавчих підстав для звернення до суду із позовною заявою про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати.
Отже, вказаним уповноваженим органом своєчасних заходів щодо усунення перешкод в отриманні плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності на території м. Кривого Рогу не вжито, що є підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду в інтересах держави.
Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 10.08.2021 по справі № 923/833/20 щодо належного виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та оцінки бездіяльності органу зауважив, що суд, встановлюючи підстави представництва прокурора, повинен здійснити оцінку не тільки щодо виконання ним обов`язку попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, яке є останнім перед безпосереднім поданням позову до суду, а й наявні у справі інші докази, щодо обставин які йому передували, зокрема, попереднього листування між прокурором та зазначеним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер.
Якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва, передбачені абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов`язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом.
Верховний Суд зазначає, що за встановлених обставин щодо попереднього інформування про виявлені порушення та відповіді щодо обізнаності про порушення із зазначенням причин тривалого незвернення до суду, вимога про надання відповідному органу "розумного строку" для самостійного реагування на порушення, розрахованого саме від останнього повідомлення прокурора, з огляду на встановлення факту тривалої обізнаності такого органу про порушення інтересів держави та нереагування на нього (незалежно від його причин) і, як наслідок, залишення позову прокурора без розгляду з цих підстав є проявом правового пуризму та надмірного формалізму, який порушує право на справедливий розгляд справи.
Заперечення Відповідача щодо представництва прокурором інтересів держави з огляду на незгоду Криворізької міської ради з прокурором щодо наявності підстав для подання цього позову, а також з огляду на те, що рішенням Криворізько міської ради від 28.07.2023 №2114 надано ТОВ «ТЕКА» дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення за спірною адресою земельної ділянки під розміщення складу ВГМ орієнтовною площею 0,5024 га, суд відхилює.
Зокрема, положення ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" не ставлять право прокурора подавати позов в залежність від згоди державного органу або органу місцевого самоврядування, в особі якого прокурор захищає інтереси держави. У випадку, якщо державні інтереси не порушені, в позові суд має відмовити по суті.
Стосовно рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою суд зазначає, що зазначені обставини не свідчать про відсутність спору про плату за землю за минулі періоди.
5.2. Щодо спору по суті
Предметом позову є позовні вимоги прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" на користь Криворізької міської ради безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної форми власності.
Для вирішення спору по суті необхідно встановити наявність або відсутність факту користування Відповідачем спірною земельною ділянкою без правовстановчих документів на землю, доведеність її площі та обґрунтованість нарахованої плати за землю.
Відповідно до статей 73,74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважити доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вирогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Верховний Суд підкреслював, що такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який у рішенні від 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натоміть, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей» …Суд повинен вирішити, чи з`являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Верховний Суд також зазначав, що у пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Враховуючи викладене, надані прокурором докази, а також відсутність спростовуючих доказів з боку Відповідача, суд вважає доведеним факт користування Відповідачем спірною земельною ділянкою за адресою: м.Кривий Ріг вул.Бикова, 10.
Зокрема, подані прокурором докази свідчать про те, що на спірній земельній ділянці розташовано нерухоме майно загальною площею 19041,1кв.м. Зазначене нерухоме майно як цілісний виробничий комплекс разом із земельною ділянкою на праві постійного користування спочатку належало ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129", потім саме як виробничий комплекс (разом із замощенням і огорожею) був проданий ТОВ "СК Петроліум", який речові права на земельну ділянку почав оформлювати, але правовстановчі документи не оформив. ТОВ "СК Петроліум" передав виробничий комплекс (разом із замощенням і огорожею) до статутного капіталу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор", яка невдовзі реорганізувалась шляхом приєднання до ТОВ «ТЕКА» із передачею усього майна , у тому числі нерухомого. Відповідач у спірний період і на момент вирішення спору є власником усього нерухомого майна. Здійснюючи функції власника, Відповідач зробив поділ нерухомого майна на окремі об`єкти нерухомості, а також розпочав у 2023 році оформлення речових прав на землю лише під одним із об`єктів нерухомості.
В той же час матеріали справи свідчать про те, що спірне нерухоме майно залишається сукупністю виробничих та адміністративних нежитлових будівель та споруд, які компактно розміщені на одній території, огороженої парканом.
Зазначені обставини підтверджуються такими доказами: Договір купівлі-продажу виробничого комплексу від 03.03.2004; Акт приймання-передачі від 03.03.2004; Акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.12.2013; Протокол загальних зборів учасників ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" №9/13ПКФВ-ОСУ від 23.12.2013; Акт приймання передачі нерухомого майна від 22.08.2016; Передавальний акт від 22.08.2016; Протокол загальних зборів ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Вектор" №1/16/ ПКФВ-ОСУ від 10.06.2016; Протокол загальних зборів учасників ТОВ "ТЕКА" №0521Т-ОСУ від 21.10.2021 про поділ нерухомого майна - комплексу будівель та споруд, зо знаходяться за адресами м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/12, 10/15; Висновок щодо технічної можливості щодо поділу об`єкта нерухомого майна №0400/09-21 від 08.09.2021; Заява про поділ (нотаріальний бланк НРМ 318097) від 23.11.2021; Рішення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №259 від 30.04.2021; Рішення виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради №492 від 16.09.2021; Довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/7-10/12, 10/15; Рішенням Криворізької міської ради №2421 від 26.03.2008 "Про надання дозволів на складання проектів відведення земельних ділянок суб`єктам господарювання та громадянам"; Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "СК Петроліум" для розміщення виробничого комплексу за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10; Рішення Криворізької міської ради №3597 від 25.11.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Бикова, 10 та надання її в оренду для розміщення виробничого комплексу"; План-схема земельної ділянки площею 8,3123 га складена ПП "Глобус-ММ"; Лист №29/04-24 від 29.04.2024 від ПП "Глобус-ММ".
Одночасно суд погоджується з Відповідачем і визнає неналежними такі докази як акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №116-ДК/156/АП/09/01-20 від 21.02.2020; та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №1265ДК/1145/АП/09/01-20 від 22.10.2020, оскільки вони є доказами, які одержані з порушенням закону. Зокрема, акти складені за наказами Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.02.2020 №116-ДК та від 13.10.2020 №1265-ДК, які в судовому порядку були визнані протиправними і скасовані (арк.с. 104-106 Т.3).
Також суд не приймає як доказ протокол огляду місцевості від 31.03.2024 року та фототаблиця до протоколу (арк.с. 241-243 Т.1), складені прокурором в рамках кримінального провадження №42022042080000025, оскільки вказаним доказам оцінка може бути надані виключно відповідно до кримінально-процесуального законодавства, що не входить до повноважень господарського суду. Суд також зазначає, що у справі відсутній обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення.
В той же час суд приймає як докази План-схема земельної ділянки площею 8,3123 га складена ПП "Глобус-ММ" та Лист №29/04-24 від 29.04.2024 від ПП "Глобус-ММ", які хоча й є складовою кримінального провадження, але одночасно вони є звичайними письмовими доказами, які мають самостійний характер і можуть оцінюватися на загальних підставах щодо доказів.
Посилання Відповідача на те, що документи від ПП «Глобус-ММ» не відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій» суд відхиляє.
Зокрема, Відповідач покликається на статтю 22 зазначеного Закону, якій на його думку не відповідають документи від ПП «Глобус-ММ», оскільки відсутні визначені Законом підстави проведення землеустрою, а саме : а) рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою (у тому числі при розробленні містобудівної документації); б) укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судові рішення.
В той же час статтею 1 цього Закону визначено, що землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних одиниць, суб`єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил. Види робіт із землеустрою - обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відсутність договору, на підставі якого ПП «Глобус-ММ» інформує про результати обстежувальних робіт щодо спірної земельної ділянки, не є ознакою незаконності само по собі, оскільки таких наслідків Закон України «Про землеустрій» не встановлює.
Також суд вважає доведеним площу спірної земельної ділянки, якою користується Відповідач, у розмірі 8,3123 га, яку встановлено інженером-землевпорядником ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_2 від 10.01.2014) від землевпорядної організації - ПП "Глобус-ММ". Площу встановлено по периметру паркану , що проходить вздовж земельної ділянки (арк.с. 244 Т.1). Також слід зазначити, що під час проведення робіт щодо визначення площі та меж вказаної земельної ділянки у 2020 році було встановлено, що громадянка ОСОБА_1 як власник нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, оформила право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:06:174:0043 площею 0,1325 га, у зв`язку з чим площа вказаної земельної ділянки була виключена із площі земельної ділянки, якою користується ТОВ "ТЕКА". Реєстрація права власності на об`єкт нерухомості за адресою АДРЕСА_1 та його перебування на земельній ділянці 1211000000:06:174:0043 площею 0,1325 га підтверджується довідкою з Державного реєстру речових праву на нерухоме майно від 27.05.2024.
Заперечення Відповідача про те, що на спірній земельній ділянці господарюють також інші суб`єкти господарювання, суд відхиляє, оскільки Відповідач не надав належних та достовірних доказів цього.
Щодо обгрунтованості визначеного прокурором розміру плати за користування землею суд керується таким.
Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Для цих цілей Податковий кодекс України (надалі - ПК України) визначає, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Стаття 96 ЗК України також встановлює обов`язок землекористувачів зі сплати земельного податку або орендної плати (пункт в), де:
- земельний податок - справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 14 ПК України);
- орендна плата - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (пп. 14.1.136 ст.14 ПК України).
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".
Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, єдино можливою назвою плати за землю для орендаря законодавець призначає орендну плату (незалежно від правових підстав користування землею, зокрема, наявності договору) (п.287.1. статті 287 ПК України),
Відтак, розмір коштів, які підлягають стягненню розраховано на рівні орендної плати.
Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).
Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід Із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.06.2021 по справі №201/2956/19 зазначила, що земельним законодавством і ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду назвала помилковими висновки судів щодо тлумачення статей 20, 23 Закону України "Про оцінку земель" таким чином, що витяг про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки є єдиним належним доказом на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.
Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Частиною 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення глави 83 "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (стаття 152 Земельного кодексу України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Частиною 377 ЦК України визначено, що до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об`єкта до набувача такого об`єкта.
Відповідно до пункту "є" статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Згідно з частиною 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта на праві оренди, до набувача такого об`єкта одночасно переходить право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об`єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) зазначеного об`єкта, розміщеного на земельній ділянці, крім випадків, визначених частиною четвертою цією статті, а також з урахуванням вимог частини шістнадцятої статті 120 Земельного кодексу України. Волевиявлення орендодавця, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об`єкта та внесення змін до договору оренди із зазначенням нового орендаря земельної ділянки не вимагаються.
Отже, до нового власника об`єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов`язок зі сплати орендної плати за землю, на якій розташоване набуте ним майно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 (провадження №14-125цс20) зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. Superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці обпекти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2018 у справі №910/18560/16 (провадження №12-143гс18) зазначила, що оскільки перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю у набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права постійного користування, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Крім цього, відповідно до пункту "в" частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У силу вимог підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового Кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
За правилами пункту 286.1 статі 286 Податкового Кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
При цьому власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (пункт 287.1 статті 287 Податкового Кодексу України).
За змістом статей 182 та 334 ЦК України та положень частини другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.
Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю покладається на власників та землекористувачів з дня виникнення у них права власності або користування земельною ділянкою. Тобто, фізична особа - власник нежилого приміщення (його частини) є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, якщо інший порядок переходу права власності або користування земельною ділянкою окремо не визначений у договорі або законі.
Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.01.2024 у справі №260/3056/20.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених норм матеріального права викладена Верховним Судом у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 826/8009/16 та від 12 березня 2019 року у справі № 826/11633/16.
Отже, відповідач як власник нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці площею 8,3123 га за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, повинен вносити плату за землю, однак цього не робить через ухилення від оформлення права користування вказаною земельною ділянкою.
Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №644/3932/18-ц виснував: "Посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка не має меж, встановлених у передбачений законом порядку, а також спірній земельній ділянці не присвоєно кадастровий номер, у зв`язку із цим, на її думку, спірна земельна ділянка не може вважатися сформованою об`єктом цивільних прав, що унеможливлює укладення договору оренди землі та сплату орендної плати не можуть бути прийняті до уваги як такі, що не спростовують доводів позивача про фактичне користування відповідачкою земельною ділянкою у зазначених межах відповідно до акту її обстеження, яка огороджена парканом, та не звільняють відповідача від обов`язку слати земельного податку щодо земельних ділянок, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки, податок на які розраховується у відсотках від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлові та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) за один квадратний метр оподаткування, відповідно прийнятих та чинних у спірний період рішень міської ради".
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.12.2023 по справі №643/12527/18.
Предметом розгляду вказаних справ №644/3932/18-ц, №643/12527/18 були земельні ділянки не сформовані, їх площа визначена уповноваженою особою по периметру паркана, яким огороджено земельні ділянки.
Розмір безпідставно збережених коштів розраховано у відсотках від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлові та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) за один квадратний метр оподаткування, відповідно прийнятих та чинних у спірний період рішень міської ради.
В спірних правовідносинах, як і в зазначених розглянутих Верховним Судом справах, також площа земельної ділянки, яка огороджена парканом, встановлена інженером-землевпорядником ОСОБА_2., який має чинний кваліфікаційний сертифікат НОМЕР_2 від 10.01.2014. Розмір безпідставно збережених коштів розраховано судовим експертом виходячи з базової вартості одного квадратного метра земель міста, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, та на зональний коефіцієнт за один квадратний метр оподаткування, відповідно прийнятих та чинних у спірний період рішень міської ради.
За вказаними висновками Верховного Суду відсутність витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є перешкодою для нарахування безпідставно збережених коштів та не звільняють відповідача від обов`язку слати орендної плати за користування земельною ділянкою.
Нормативна грошова оцінка земель м.Кривого Рогу затверджена рішенням Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", що діяло у період з 01.01.2016 по 01.01.2022.
Відповідно до вказаної технічної документації базова вартість 1 кв. м земель міста Кривого Рогу складає 270,60 грн.
Згідно з Додатком 4 (Опис меж економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу) до рішення Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", в якому містяться описи меж усіх економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу, зокрема, зони СГ-27. Межі економіко-планувальної зони: вул.Бикова - вул. Балакіна - по межі ПК ім. Артема - територія будмайданчику - межа шахти ім. Артема №2.
Відповідно до схеми економіко-планувального зонування, яка є додатком до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, затвердженої рішенням Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015, встановлено, що вказаним межам відповідає економіко-планувальна зона СГ-27.
Відповідно до додатку 2 (Визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошової оцінки 1 кв.м землі в межах економіко-планувальних зон) до рішення Криворізької міської ради №3728 від 24.06.2015 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу", в якому міститься визначення коефіцієнту Км2. Економіко-планувальна зона СГ-27 має коефіцієнт Км2 - 2,95.
Відповідно до п. 1 Примітки до Додатку 1 наказу Мінагрополітики №489 від 25.11.2016 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", що діяв у період з 01.01.2017 по 01.05.2023, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
У зв`язку з тим, що вказане нерухоме майно, яке куплене у ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129", використовувалось та використовується для обслуговування автомобільного транспорту, тому в силу вимог ст. 67 ЗК України земельна ділянка під таким майном належить до земель транспорту.
Відповідно до рішення Криворізької міської ради №3897 від 26.06.2019 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році" ставка орендної плати за користування землями для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства становила 2,5%.
Аналогічна ставка у розмірі 2,5% була встановлена рішенням Криворізької міської ради №4799 від 30.06.2020 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2021 році".
Отже, згідно з технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу затвердженої рішенням КМР №3728 від 24.06.2015 земельна ділянка площею 8,3123 га (83123 кв. м), на якій розташоване нерухоме майно за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/7-10/12, 10/15, знаходиться в межах економіко-планувальної зони СГ-27. Базова вартість 1 кв. м земель міста Кривого Рогу складає 270,60 грн. Зональний коефіцієнт (Км2) складає 2,95. У зв`язку з тим, що відомості про вказану земельну ділянку не внесені до ДЗК, то коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Розрахунок безпідставно збережених коштів за період за 2021 рік із застосуванням вказаних параметрів із застосуванням ставки орендної плати у розмірі 2,5%, що підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №51-23 від 20.02.2024.
Так згідно із вказаним розрахунком сума безпідставно збережених коштів у розрахунку за 1 місяць 2021 року становить 414 716,23 грн.
Так згідно із вказаним розрахунком сума безпідставно збережених коштів за період з 01.06.2021 по 31.12.2021, тобто за 7 місяців 2021 року, складає 2 903 013,61 грн. (414 716,23 грн.*7 міс. = 2 903 013,61 грн.).
Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель м. Кривого Рогу, яка застосовується з 01.01.2022 по теперішній час.
Відповідно до Додатку №4 (Опис меж економіко-планувальних зон) Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Том 1, в якому містяться описи меж усіх економіко-планувальних зон міста Кривого Рогу, зокрема, зони С-24. Межі економіко-планувальної зони: вул. Тесленка - вул. Бикова - об`їзна дорога - східна межа Довгинцівського адмінрайону в південному напрямку до смуги відведення залізниці по східній та північним межам мікрорайону садового товариства - по північній межі шламосховища - вул. Льотчиків - вул. Павла Глазового.
Згідно з схемою економіко-планувального зонування, яка є додатком до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу 2020 року, встановлено, що вказаним межам відповідає економіко-планувальна зона С-24.
Крім цього, листом Виконкому Криворізької міської ради №12/18/1485 від 08.03.2023 підтверджено перебування земельної ділянки за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10 в економіко-планувальній зоні С-24.
Відповідно до Додатку 2 (Визначення зонального коефіцієнта Км2 та грошової оцінки 1 кв.м землі в межах економіко-планувальних зон) до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу. Том 1, в якому міститься визначення коефіцієнту Км2. Економіко-планувальна зона С-24 має коефіцієнт Км2 -2,97.
Відповідно до п. 1 Примітки до Додатку 1 наказу Мінагрополітики №489 від 25.11.2016 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", що діяв у період з 01.01.2017 по 01.05.2023, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Аналогічна норма міститься у Додатку 3 технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу 2020 року.
У зв`язку з тим, що вказане нерухоме майно, яке куплене у ВАТ "Криворізьке автотранспортне підприємство 14129", використовувалось та використовується для обслуговування автомобільного транспорту, тому в силу вимог ст. 67 ЗК України земельна ділянка під таким майном належить до земель транспорту.
Відповідно до рішення Криворізької міської ради №506 від 26.05.2021 "Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу", яке діє і на сьогоднішній день, ставка орендної плати за користування землями для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства становила 3,0%.
Отже, згідно з технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу затвердженої рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523 земельна ділянка площею 8,3123 га (83123 кв. м), на якій розташоване нерухоме майно за адресами: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, 10/1-10/5, 10/7-10/12, 10/15, знаходиться в межах економіко-планувальної зони С-24. Базова вартість 1 кв. м земель міста Кривого Рогу складає 608,9 грн. Зональний коефіцієнт (Км2) складає 2,97. У зв`язку з тим, що відомості про вказану земельну ділянку не внесені до ДЗК, то коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0.
Розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2022 по 01.06.2023 із застосуванням вказаних параметрів із застосуванням ставки орендної плати у розмірі 3,0% наведено у висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №51-23 від 20.02.2024, яку було проведено в рамках кримінального провадження.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2022 у справі №477/2330/18 (п. 105) дійшла наступного правового висновку: "Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року у справі № 461/3675/17). Тобто докази, зібрані у межах кримінального провадження, можуть бути використані як докази у цивільній справі, якщо відповідні дані стосуються предмета доказування. Достовірність і достатність таких доказів суд оцінює з урахуванням обставин конкретної справи".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.02.2024 у справі №904/4267/22 (пункт 7.32).
Так згідно із вказаним висновком експерта (арк.с. 138-149 Т.3) сума безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 13 529 013,86 грн. Сума безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2023 по 01.06.2023 складає 6 764 506,92 грн. Таким чином, сума безпідставно збережених коштів за період з 01.06.2021 по 01.06.2023 складає 23 196 534,39 грн (2 903 013,61 грн + 13 529 013,86 грн + 6 764 506,92 грн = 23 196 534,39 грн).
Згідно з листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області №31466/5/04-36-04-02-11 від 17.08.2023 ТОВ "ТЕКА" у 2020-2023 роках не декларувало та не сплачувало податкові зобов`язання по земельному податку та/або орендній платі за землю за площу 8,3123 га в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.
В той же час суд приймає до уваги надані Відповідачем Податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік з квитанцією №2 про її прийняття 16.03.2021 за реєстраційним №9054269669 (арк.с. 129-131 Т.3), Відповідач декларував у 2021 році для сплати податкових зобов`язань користування земельною ділянкою 1,658 га, тобто відмінною площею від позовної (8,3123 га), а згідно доданих платіжних доручень №ТКА880 від 28.08.2021 та №ТКА787 від 27.07.2021 (аркс. 127-128 Т.3) сплачував податок за землю по вул. Бикова, 10 м. Кривий Ріг, зокрема за червень, липень 2021 року в розмірі 47081,65 грн за кожний місяць, що складає загальну суму 94163,30 грн. Інших доказів платежів за землю Відповідач не надав.
Таким чином сума безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 8,3123 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10, складає 23 102 371,09 грн.
Одночасно суд відхиляє аргументи Відповідача щодо відсутності підстав для застосування в обрахунку плати за землю коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням 3,0 відповідно до п. 1 Примітки до Додатку 1 наказу Мінагрополітики №489 від 25.11.2016 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів", що діяв у період з 01.01.2017 по 01.05.2023, для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру. Зокрема, суд вважає застосування такого коефіцієнту правомірним, оскільки в Державному земельному кадастрі відсутня інормація про земельну ділянку, яку використовує саме Відповідач, що може бути усунуто під час оформлення останнім прав на землю у встановленому порядку.
Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджуються обставини того, що ТОВ "ТЕКА", придбавши комплекс будівель, загальною площею 19041,1 кв. м, який фактично знаходиться на земельній ділянці площею 8,3123 га, використовує земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, тим самим збільшує вартість власного майна та протиправно позбавляє територіальну громаду міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради права на отримання доходу у вигляді орендної плати, порушує права територіальної громади у сфері дотримання законного порядку платного користування земельними ділянками комунальної власності, належної реєстрації такого права, дотримання рівності усіх перед законом.
6. Висновки господарського суду за результатами вирішення спору
Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що позов прокурора є обґрунтованим, правомірно заявлений в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування і підлягає задоволенню на суму 23 102 371,09 грн. В решті позову суд відмовляє через надання доказів Відповідачем щодо оплати на суму 94163,30 грн .
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов Криворізької центральної окружної прокуратури, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (код ЄДРПОУ 30587315, адреса: Україна, 65080, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 4-6) на користь Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, адреса: 50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) безпідставно збережені кошти у розмірі 23 102 371, 09 грн за користування земельною ділянкою комунальної форми власності площею 8,3123 га, що знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Бикова, 10.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКА" (код ЄДРПОУ 30587315, адреса: Україна, 65080, Одеська область, місто Одеса, вулиця Варненська, будинок 4-6) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м.Київ, код ЄДРПОУ: 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 277 228, 46 грн.
В решті позову відмовити.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).
Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 07.02.2025
Суддя Н.Б. Кеся
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 11.02.2025 |
Номер документу | 125012471 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Кеся Наталія Борисівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні