Рішення

від 19.11.2024 по справі 177/1465/24

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1465/24

Провадження № 2/177/817/24

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

19 листопада 2024 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Дятел К. Ю.,

позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування, виконавчий комітет Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на положення ст. 165 СК України, звернувся 25.06.2024 до суду з указаним позовом та просив позбавити батька ОСОБА_4 батьківських прав.

В обґрунтування позову вказав, що його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали разом без реєстрації шлюбу. До третього класу він фактично проживав з матір`ю без реєстрації, а з 2021 року, після конфлікту з матір`ю, його забрала бабуся ОСОБА_6 та тітка ОСОБА_2 , із якою він проживає дотепер за адресою: АДРЕСА_1 . Увесь цей час він перебував та перебуває на повному утриманні тітки та бабусі. Із матір`ю бачився дуже рідко. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в справі № 435/8486/12 із батька ОСОБА_4 на користь матері ОСОБА_5 стягнуто аліменти на його утримання, однак кошти витрачалися матір`ю на власні потреби. За домовленістю батьків, з 06.04.2020 по 18.11.2021 він переїхав проживати до батька у смт Радушне. Коли відповідач перебував за кордоном, співмешканка останнього вигнала позивача з дому, який був вимушений повернутися жити до бабусі та тітки. Після повернення з відрядження батько його до себе не забрав і більше з ним не спілкувався. Мати, ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте батько і надалі продовжував його ігнорувати, свої батьківські обов`язки не виконував, коштів на утримання не надавав. Після тривалого листування зі службою у справах дітей виконкому Саксаганської районної в місті ради, батька зобов`язали надати документи для оформлення йому паспорта громадянина України, однак реєструвати його місце проживання батько відмовився. Оскільки ОСОБА_4 нехтує своїми батьківськими обов`язками, ухиляється від виховання своєї дитини, не бажає допомагати, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 26.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження з призначенням підготовчого засідання, звільнено позивача від сплати судового збору, зобов`язано виконавчий комітет Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, в особі органу опіки та піклування, надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

Ухвалою суду від 17.07.2024 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виконавчий комітет Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, в особі органу опіки та піклування, виключивши виконком Радушненської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області за складу учасників справи.

Представником третьої особи органу опіки та піклування виконкому Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області 12.08.2024 надано повідомлення про неможливість складення письмового висновку по справі у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не проживає на території сільської ради.

Ухвалою суду від 13.08.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті, визнано обов`язковою явку представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, зобов`язано виконком Саксаганської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання, однак до суду повторно не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив та заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав.

Представник третьої особи: органу опіки та піклування виконкому Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області у судовому засіданні при вирішення справи покладався на розсуд суду. Вказав про неможливість надання висновку про розв`язання спору, оскільки відповідач упродовж тривалого часу на території селища не проживає.

Від третьої особи органу опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради надійшов письмовий висновок про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_4 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 , та заява про розгляд справи за відсутності представника.

Третя особа: ОСОБА_2 , у судовому засіданні надала пояснення про те, що доводиться рідною тіткою позивача ОСОБА_1 по лінії матері. Фактично, з 2021 року ОСОБА_1 проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. На даний час ОСОБА_1 навчається, однак, для подальшого навчання та вирішення інших соціальних питань, необхідна наявність зареєстрованого місця проживання позивача, згода батька на вирішення певних питань, що стосуються навчання, лікування дитини, можливого виїзду за кордон. Батько, ОСОБА_4 повністю самоусунувся від виховання та утриманні дитини, життям сина не цікавиться, не спілкується з останнім, не надає кошти на утримання, аліменти не сплачує. У свою чергу, вона намагалася поспілкуватися з батьком, щоб останній змінив своє ставлення до дитини, однак позитивних змін не відбулося. Будь-яких перешкод у спілкування батька з сином ні нею, ні іншими особами не чиниться. З огляду на викладене, повністю підтримує позовні вимоги.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання відповідачем відзиву в установлений судом строк, суд постановив, у силу ст. 280 ЦПК України, ухвалити в справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.4).

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як слідує з паспорту громадянина України № НОМЕР_1 , на дату звернення до суду позивач ОСОБА_1 досяг 16-річного віку (а.с.3).

До позову долучено акт, складений мешканцями будинку АДРЕСА_1 , згідно з яким, із 2012 року по теперішній час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає без реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 , із тіткою ОСОБА_2 , яка на праві приватної спільної часткової власності належить останній та ОСОБА_6 , по 1/2 частці кожній (а.с.6, 15).

ОСОБА_2 зверталася до голови виконкому Саксаганської районної у місті ради із заявами про порушення питання щодо оформлення опікунства над ОСОБА_1 , оскільки вона самостійно виховує племінника, який не має місця реєстрації, місця проживання, паспорту громадянина України. ОСОБА_4 , батько дитини, відмовляється виховувати сина, оформляти пенсію після смерті ОСОБА_5 , а тому просила звернутися до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1 (а.с.8, 12).

Головою виконкому Саксаганської районної у місті ради повідомлено ОСОБА_2 про необхідність звернення до служби у справах дітей виконкому для визначення правового статусу ОСОБА_1 та можливість неповнолітнього ОСОБА_1 , відповідно до ст. 32 ЦК України, самостійно звернутися до ПФУ щодо вирішення питання накопичення та виплати пенсії по втраті годувальника (а.с.9-10, 13, 14).

За даними з Єдиного реєстру судових рішень за посиланням https://reestr.court.gov.ua/Review/26919975, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.10.2012 (справа №435/8486/12), стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання сина ОСОБА_1 у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2012 року і до досягнення ОСОБА_1 18-літнього віку.

За відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження за посиланням https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors, на виконання вказаного рішення суду Саксаганським відділом ДВС 09.02.2018 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_3, де боржником є ОСОБА_4 стягувачем - ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141, ст. 150 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний, моральний стан.

Згідно з ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Як визначено ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України, у випадку ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов`язків по її вихованню, вони можуть бути позбавленні судом батьківських прав.

При цьому, у розумінні п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3, який узгоджується з нормами ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей, про що зазначено в п. 15 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3.

Таким чином, із аналізу зазначених вище положень закону та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України слідує, що позбавлення батьківських прав можливе лише у разі винної поведінки відповідачів, свідомого нехтування ними своїми обов`язками, при цьому докази, які б свідчили про ухилення відповідачів від виконання обов`язків щодо виховання дитини мають бути безспірними.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні № 39948/06 від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України» зазначив, що «… розірвання сімейних зв`язків між батьками та дитиною означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин, у зв`язку з чим рішення національних органів має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини. Вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання…».

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24.09.2008, при розгляді спорів, що виникають із сімейних відносин та стосуються, зокрема, позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування надає письмовий висновок.

Оскільки відповідач не проживає на території сільської ради, органом опіки та піклування виконкому Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області надано повідомлення про неможливість складення письмового висновку щодо позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав стосовно сина ОСОБА_1 (а.с.43).

Органом опіки та піклування виконкому Саксаганської районної у місті ради надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно відношенні неповнолітнього ОСОБА_1 (а.с.81, 86-86).

Спеціалістами служби у справах дітей виконкому Саксаганської районної у місті ради з ОСОБА_4 у 2023 році проводилася профілактично-виховна бесіда, під час якої було встановлено, що між батьком та сином складися напружені стосунки, надавалися роз`яснення щодо необхідності оформлення дитині паспорта та пенсії по втраті годувальника, останній попереджався про адміністративну та кримінальну відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків. Окрім того, ОСОБА_4 надав письмові пояснення та зобов`язання, у яких зазначив, що має намір разом із сином відвідувати психолога та конфліктолога задля налагодження відносин та зобов`язався оформити синові паспорт та пенсію по втраті годувальника. Наразі, у телефонному режимі встановлено, що ОСОБА_4 перебуває поза межами країни, аліменти на утримання дитини не сплачує, матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_2 не надає, з сином не спілкується, оскільки дитина йому не телефонує.

У контексті приписів ч. 6 ст. 19 СК України, рішення органу опіки та піклування не є для суду обов`язковим, а підлягає оцінці поряд з іншими доказами.

Згідно зі ст. 12 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, дитині має бути надана можливість бути безпосередньо заслуханою під час судового розгляду, що її стосується, у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач нехтує потребами свого сина, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків. Він не довів зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростував, що свідомо нехтував обов`язками батька щодо сина.

Доказів на підтвердження вчинення дій, які б свідчили про бажання відповідача брати участь у вихованні та розвитку дитини, суду не надано.

Щодо пояснень відповідача ОСОБА_4 , які останній надавав органу опіки та піклування та про які зазначено у висновку про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а саме, що батько не спілкується з сином через те, що дитина йому не телефонує, суд зазначає, що вказана обставина не звільняє батька від відповідальності за невиконання своїх батьківських обов`язків та не є перешкодою для матеріального утримання дитини. При цьому, суд звертає увагу на те, що сучасні технології, такі як мобільний зв`язок та й інші засоби комунікації, дозволяють підтримувати зв`язок батька й дитини та надавати останній допомогу, зокрема, відкриття батьківських рахунків, здійсненні грошових переказів, тощо.

Такі дії відповідача можуть свідчити про нехтування ним батьківськими обов`язками, визначеними ст. 150 СК України, у тому числі, обов`язком батька піклуватися про здоров`я дитини, права останньої на безпечне для життя середовище, а також пріоритет особистих інтересів відповідача та його нової родини над інтересами його неповнолітнього сина ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи ставлення ОСОБА_4 до сина, який його вихованням та утриманням не займається, не цікавиться станом здоров`я, навчанням та дозвіллям, матеріальної допомоги не надає, жодного зобов`язання, яке надавалося органу опіки та піклування, ним не виконано, що у своїй сукупності свідчить про втрату інтересу до участі у вихованні та житті дитини, а тому, під час судового розгляду знайшов підтвердження факт неналежного виконання відповідачем батьківських обов`язків щодо сина ОСОБА_1 .

При цьому, така поведінка відповідача є винною та свідомою. Байдуже ставлення відповідача до сина є безпосереднім свідченням самоусунення від виконання ним батьківських обов`язків та відсутності інтересу до життя та майбутнього дитини. Застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення його батьківських прав, у даному випадку є доречними і достатніми, із урахуванням обсягу наявних доказів, що узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п.48 рішення від 18.12.2008 № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п.65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

Доказів, які б свідчили про чинення будь-ким перешкод ОСОБА_4 у спілкуванні, вихованні, утриманні та побаченні з сином, суду не надано.

Поміж іншим, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, що передбачено ст. 169 СК України, після зміни його поведінки, як особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, із відповідача ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради в особі органу опіки та піклування, виконавчий комітет Новопільської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області в особі органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) відносно сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: