Рішення

від 11.11.2024 по справі 905/1085/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.11.2024 Справа№905/1085/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса», м.Одеса

до Науково-виробничого приватного малого підприємства «Промтехконструкція», м.Краматорськ Донецької області

про: стягнення 233757,70грн основного боргу, 10471,06грн 3% річних, 65154,99грн інфляційних.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса», м.Одеса, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Науково-виробничого приватного малого підприємства «Промтехконструкція», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 233757,70грн основного боргу, 10471,06грн 3% річних, 65154,99грн інфляційних (позов поданий через систему «Електронний суд»).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язання відшкодувати витрати позивача, пов`язані з наданням послуг експедирування вантажу в контейнері №САІU3054194 за укладеним у спрощений спосіб (шляхом оформлення коносамента та міжнародної товарно-транспортної накладної) договором транспортного експедирування, внаслідок чого наявні підстави для стягнення боргу (витрат експедитора з оплати вартості морського перевезення за межами державного кордону України гривневого еквіваленту 8850дол.США за курсом НБУ на день їх сплати позивачем) і нарахування річних та інфляційних за період, визначений із застосуванням приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу (далі ЦК) України.

Після відкриття провадження у справі позивач надав суду:

- додаткові пояснення б/н від 09.11.2023 (вх.№07-10/5247/23 від 10.11.2023, з додатками; т.1, а.с.64-70), в яких на виконання ухвали від 25.10.2023 пояснив, що при поданні позовної заяви допущено описку: у тексті позовної заяви помилково зазначено номер платіжної інструкції « 726» замість « 796»; до матеріалів справи надано належний документ платіжну інструкцію №796 від 17.11.2021;

- з клопотанням б/н від 10.11.2023 про долучення доказів (вх.№07-10/5283/23 від 13.11.2023, з додатками; т.1, а.с.72-76) докази направлення додаткових пояснень б/н від 09.11.2023 на електронну пошту відповідача;

- відповідь на відзив б/н від 27.11.2023 (вх.№07-10/5728/23 від 27.11.2023, з додатками; т.2, а.с.111-122), в якій зазначив, що підстави позовів у справах №905/1085/23 та №905/660/23 не є тотожними, а норми Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України не позбавляють права на розгляд спору про той же предмет у разі зазначення інших підстав позову та надання доказів, якими обґрунтовано ці підстави (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду); зауважив, що позивач як експедитор не отримував від відповідача заперечень щодо незгоди з вартістю морського фрахту як під час виконання доручення відповідача, так і після отримання відповідачем актів наданих послуг та рахунків, тож підстав для відмови від виконання доручення відповідача у експедитора не було. Вважає посилання відповідача на ст.10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» хибними, оскільки організація морського фрахту не є додатковою послугою. Договір не передбачав обов`язку експедитора надати таку додаткову послугу як контрольне зважування вантажу, відповідно зважування не здійснювалось, що виключає відповідальність позивача за вагу вантажу в контейнері №CAIU3054194. Вважає, що сума витрат з оплати морського фрахту складається з прямих витрат на доставку самого контейнера №CAIU3054194, а не вантажу в ньому.

Після відкриття провадження у справі відповідач надав суду:

- відзив б/н від 14.11.2023 (надійшов електронною поштою, вх.№01-35/5190 від 14.11.2023, з додатками; т.1, а.с.77-134), в якому заперечив факт укладення договору транспортного експедирування у спрощений спосіб шляхом оформлення лише міжнародної транспортної накладної і коносамента та наголосив, що: будь-які докази погодження наперед відповідачем ціни договору транспортного експедирування відсутні; позивач оплатив рахунок за морський фрахт, попередньо не погодивши з відповідачем суми витрат на оплату послуг третіх осіб і не одержавши на свій рахунок переказ коштів від відповідача для здійснення оплати договорів з третіми особами; сума за морський фрахт у рахунку №69466 від 30.11.2021 (255434,66грн) відрізняється від суми позовних вимог за той самий морський фрахт (233757,70грн), а вага доставленого вантажу не відповідає вазі, визначеній у супровідних транспортних документах; відповідач склав акт про невідповідність одержаного вантажу за якістю і кількістю і направив на електронну адресу позивача, який не надав вмотивованої відповіді щодо порядку здійснення розрахунку за надані послуги експедирування вантажу та перерахунку вартості перевезень з огляду на зменшення ваги вантажу майже в два рази; період нарахування 3% та інфляційних розраховано невірно; просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також врахувати, що предмет, підстави та сторони даного спору однакові з предметом, підставами та сторонами у справі №905/660/22. Відзив такого самого змісту (з додатками) також надійшов: засобами поштового зв`язку (вх.№10659/23 від 16.11.2023; т.1, а.с.137-218); на електронну пошту суду (вх.№01-35/5238 від 22.11.2023; т.2, а.с.1-42); засобами поштового зв`язку (вх.№10911/23 від 27.11.2023; т.2, а.с.44-109);

- заперечення б/н від 29.11.2023 на відповідь на відзив (надійшли електронною поштою, вх.№01-35/5306 від 29.11.2023, з додатками; т.2, а.с.123-126), в яких наголосив на необґрунтованості посилань позивача на укладення договору у спрощений спосіб шляхом оформлення коносамента і міжнародної товарно-транспортної накладної, оскільки сторони уклали письмовий договір №122505211 від 25.05.2021 про транспортно-експедиторські послуги у формі єдиного документа і позивач, порушивши п.п.4.3., 4.4., 2.1.4 цього договору, вимагає сплатити понесені ним витрати з порушенням вимог ч.9 ст.9, ст.10, ч.2 ст.12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність». 04.12.2023 заперечення б/н від 29.11.2023 на відповідь на відзив (з додатками) надійшли засобами поштового зв`язку (вх.№11112/23; т.2, а.c.128-134).

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Щодо фактів.

Позивач на арк.2-3 позовної заяви стверджує, що: уклав з Науково-виробничим приватним малим підприємством «Промтехконструкція» у спрощений спосіб, а саме шляхом оформлення коносамента та міжнародної товарно-транспортної накладної, договір транспортного експедирування (далі Договір), за умовами якого позивач зобов`язався надати відповідачу послуги з експедирування контейнера №САІU3054194 за маршрутом: порт Циндао, Китайська Народна Республіка Чорноморський рибний порт м.Краматорськ Донецької області, Україна, а відповідач зобов`язався оплатити такі послуги і витрати експедитора; на виконання Договору позивач організував морське перевезення вантажу за межами державного кордону України за маршрутом Циндао (Китай) Чорноморський рибний порт (Україна) та оплатив його вартість в розмірі 8850,00дол.США, що підтверджується платіжною інструкцією №796 від 17.11.2021; частково оплативши надані позивачем послуги (автомобільну доставку вантажу за маршрутом Чорноморський рибний порт м.Краматорськ, вантажно-розвантажувальні роботи, додаткові витрати (внутрішньопортові та термінальні витрати, оформлення документів) і транспортно-експедиторські послуги щодо контейнера №CAIU3054194), витрати експедитора з оплати вартості морського перевезення вантажу за межами державного кордону України в розмірі 8850,00дол.США відповідач не оплатив. З наведених обставин позивач вбачає вчинення сторонами дій на виконання зазначеного правочину [укладеного у спрощений спосіб Договору], а саме: відповідач надав до перевезення та прийняв перевезений вантаж, а також частково оплатив послуги експедитора; позивач, в свою чергу, надав послуги з транспортного експедирування вантажу.

На підтвердження викладеного позивач надав копії:

- складеного Long Sail Shipping Line S.A. Limited (агент перевізника) у Циндао, Китай коносамента №QDLSEC210900895 від 13.10.2021 (т.1, а.с.8, 50-51), згідно з яким в порту навантаження Циндао, Китай для перевезення до порту розвантаження Чорноморськ, Україна на борт судна MSC MINA FJ140W відвантажено контейнер №САІU3054194 з вантажем рулони зі сталі (гарячекатана сталь, 8 упаковок), вага брутто 25600кг, фрахт оплачується, відправник Shandong Xinpong Spocial Stecl CO. LTD, вантажоотримувач Науково-виробниче приватне мале підприємство «Промтехконструкція», з питань доставки товару звертатися до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса». Вказаний коносамент складений у трьох примірниках. Примірник, копію якого надано суду, не містить підписів і печаток ані позивача, ані відповідача;

- міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) №10367 від 14.12.2021 (т.1, а.с.12), згідно з якою контейнер №САІU3054194 вагою брутто 25600кг із вантажем рулони зі сталі (кількість місць 8), відправник Shandong Xinpong Spocial Stecl CO., LTD два перевізники (Товариства з обмеженою відповідальністю «Топтрак» і «Транспортна компанія «Центр») доставили з місця навантаження Чорноморський рибний порт, Україна до місця розвантаження м.Краматорськ, Україна. Доставлений вантаж відповідач прийняв 16.12.2021, що підтверджується підписом та печаткою Науково-виробничого приватного малого підприємства «Промтехконструкція» в графі 24 накладної;

- виставленого Longsail Supply Chain CO., LTD Товариству з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса» (замовнику) рахунку-фактури DEBIT21100388 від 14.10.2021 на суму 8850,00дол.США за морське перевезення контейнера №CAIU3054194, порт навантаження Циндао, місце призначення Чорноморськ (т.1, а.с.9, 52-53);

- платіжної інструкції в іноземній валюті №796 від 17.11.2021 (т.1, а.с.10) про сплату позивачем 8850,00дол.США на рахунок Longsail Supply Chain CO., LTD as HK LS Limited з призначенням платежу «Payment for service sea shipping acc cont 1504.01/2021 dd 15.04.2021, inv DEBIT21100388 dd 23.08.2021 act dd 01.11.2021» [«Оплата послуг морського перевезення рахунок 1504.01/2021 від 15.04.2021, інв DEBIT21100388 від 23.08.2021 акт від 01.11.2021»];

- рахунку №69466 від 30.11.2021 на суму 255434,66грн (т.1, а.с.67), який з посиланням на договір №122505211 від 25.05.2021 позивач виставив відповідачеві за морський фрахт за маршрутом порт Циндао (Китай) Чорноморський рибний порт (Україна);

- рахунку №71270 від 17.12.2021 на суму 43880,80грн (т.1, а.с.68), який з посиланням на договір №122505211 від 25.05.2021 позивач виставив відповідачеві за: автомобільну доставку вантажу CAIU3054194 за маршрутом Чорноморський рибний порт м.Краматорськ, вантажно-розвантажувальні роботи CAIU3054194, додаткові витрати (внутрішньопортові та термінальні витрати, оформлення документів) та транспортно-експедиторські послуги щодо контейнера №CAIU3054194;

- платіжного доручення №5188 від 15.02.2022 про сплату відповідачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса» 43880,80грн з призначенням платежу «оплата за послуги зг.рах.71270 від 17.12.2021, в т.ч. ПДВ 20%» (т.1, а.с.16).

Щодо права.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст.179 Господарського кодексу (далі ГК) України).

За умовами ч.2 ст.184, ст.181 ГК України укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст.203 ЦК України).

Згідно зі ст.207 ЦК України (в редакції, що діяла на дату складання коносамента):

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1);

- правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч.2).

За змістом ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1); договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2).

За змістом ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч.1 ст.640 ЦК України).

Згідно з абз.1, 2 ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору; пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За приписами ст.642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1); якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2).

Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, протягом нормально необхідного для цього часу (ч.2 ст.644 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (таке саме визначення містить ч.1 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»). Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За приписами ч.1 ст.930 ЦК України і ч.2 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Стаття 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» також встановлює, що:

- істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору (для юридичних осіб резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України); вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.3);

- зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність (ч.4);

- перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні (ч.11);

- такими документами, зокрема, можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); коносамент (Bill of Lading) (ч.12);

- факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення (ч.13).

Згідно зі ст.134 Кодексу торговельного мореплавства (далі КТМ) України договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі; документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 1) рейсовий чартер якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень; 2) коносамент якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті.

За приписом ст.135 КТМ України коносамент визначає правовідносини між перевізником і одержувачем вантажу; умови договору морського перевезення, не викладені в коносаменті, обов`язкові для одержувача, якщо в коносаменті зроблено посилання на документ, в якому вони викладені.

Відповідно до ч.1 ст.137 КТМ України після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Щодо суті спору.

З наведених приписів Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» і КТМ України вбачається, що коносамент:

- є формою укладеного морським перевізником і відправником вантажу договору перевезення вантажу морським шляхом, за яким (договором) перевізник зобов`язується доставити вантаж до пункту призначення та видати отримувачу;

- засвідчує факт прийняття вантажу для перевезення;

- є товаросупровідним документом і дає право на одержання вантажу тому, на кого він виписаний;

- може підтверджувати факт надання послуги експедитора при перевезенні вантажу (суд наголошує, що підтвердження факту надання послуги експедитора не є одночасно підтвердженням факту укладення договору транспортного експедирування у спрощений спосіб).

Отже, в розумінні приписів ст.ст.638, 640-644 ЦК України коносамент №QDLSEC210900895 від 13.10.2021 не може вважатися адресованою відповідачеві пропозицією позивача укласти договір транспортного експедирування, оскільки коносамент є самостійним договором морського перевезення, стороною якого ані експедитор, ані його клієнт (вантажоотримувач) не є; в свою чергу міжнародна товарно-транспортна накладна №10367 від 14.12.2021 не може вважатися повною і безумовною відповіддю клієнта про прийняття пропозиції, якої не існує.

Коносамент №QDLSEC210900895 від 13.10.2021 і міжнародна товарно-транспортна накладна №10367 від 14.12.2021 не містять всіх істотних умов договору транспортного експедирування, визначених в ч.3 ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність». Отже, відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України Договір, на який позивач посилається як на підставу заявлення позовних вимог, не є укладеним.

До того ж всупереч приписів ч.2 ст.184, ст.181 ГК України та ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України обмін документами з приводу укладення договору у спрощений спосіб між сторонами не відбувався; позивач не підписав жоден з документів, які за його твердженням складають укладений у спрощений спосіб Договір; позивач не довів, що станом на 16.12.2021 (дату підписання міжнародної товарно-транспортної накладної, яка має виконувати функцію акцепту) відповідачу було відомо про існування і зміст коносамента (який має виконувати функцію оферти).

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливе вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою ст.627 ЦК України. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки (Постанова Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №291/1450/21).

Коносамент і міжнародна товарно-транспортна накладна не містять ознак волевиявлення сторін цього спору на укладення договору транспортного експедирування у спрощений спосіб.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що коносамент і міжнародна товарно-транспортна накладна не можуть бути підтвердженням укладення договору транспортного експедирування у спрощений спосіб, а заявлена на підставі такого договору позовна вимога про стягнення боргу, а саме витрат експедитора з оплати вартості морського перевезення за межами державного кордону України, є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо вимог про стягнення річних та інфляційних.

Посилаючись на приписи ч.2 ст.530, ст.625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 10471,06грн 3% річних, 65154,99грн інфляційних.

Вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних не підлягають задоволенню, оскільки мають похідний характер від вимоги про стягнення основного боргу, в задоволенні якої відмовлено.

Щодо окремих аргументів сторін.

У відзиві відповідач послався на те, що предмет і підстави позову в цій справі є тотожними предмету і підставам позову у справі №905/660/22 між тими ж сторонами, просив суд врахувати це. Суд не вбачає підстав для залишення позову без розгляду, оскільки підстави позову в цій справі не є тотожними з підставами позову у справі №905/660/22.

На арк.2 позовної заяви позивач стверджував, що в постанові Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 у справі №905/660/22 встановлені факти належного виконання експедитором укладеного у спрощений спосіб договору транспортного експедирування і прийняття виконання клієнтом. Наведене твердження спростовується змістом постанови Східного апеляційного господарського суду (т.1, а.с.17-24), а також тим, що укладений у спрощений спосіб договір транспортного експедирування не був ані підставою позову, ані предметом розгляду в межах справи №905/660/22.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до приписів п.2 ч.1, п.2 ч.4 ст.129 ГПК України сплачений за подання позову судовий збір в сумі 4640,76грн і витрати позивача на правову допомогу в сумі 30000,00грн покладаються на позивача.

На підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» переплачена сума судового збору в розмірі 00,01грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України у разі подання позивачем відповідного клопотання до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 13, 14, 74, 76-78, 80, 86, 129, 173 (ч.1), 210, 233, 236-238, 240 (ч.ч.4, 5), 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітрідат Одеса», м.Одеса, до Науково-виробничого приватного малого підприємства «Промтехконструкція», м.Краматорськ Донецької області, про стягнення 233757,70грн основного боргу, 10471,06грн 3% річних, 65154,99грн інфляційних залишити без задоволення.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 19.11.2024.

Суддя О.М. Шилова

надр. 1 прим. у справу