Рішення

від 07.11.2024 по справі 910/17699/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.11.2024Справа № 910/17699/23Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг» про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у справі №910/17699/23

За позовом Житлово-будівельного кооперативу «Оболонська Мрія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг»

про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном

Представники учасників справи:

від позивача: Вербицький В.В.;

від відповідача: Онищенко В.Г.

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «Оболонська Мрія» (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг» (далі - відповідач) про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладений між сторонами договір про оренду зовнішньої стіни будівлі для використання під рекламу №01-11/10-А від 01.11.2010, в порушення вимог статті 793 Цивільного кодексу України не посвідчений нотаріально, відтак позивач вважає, що вказаний договір є нікчемним, а у відповідача відсутні правові підстави для користування капітальною (фасадною) стіною будинку, площею 250 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Лук`яненка Левка, буд. 33/35, у зв`язку з чим останній просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні капітальною (фасадною) стіною будинку шляхом демонтажу спеціальної конструкції (брандмауера із зовнішньою підсвіткою) для розміщення рекламних матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/17699/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 року у задоволенні позовних вимог Житлово-будівельного кооперативу «Оболонська Мрія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг» про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні майном відмовлено.

11.09.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про розподіл судових витрат, у якій заявник просить вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу шляхом ухвалення додаткового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 судове засідання з розгляду заяви про розподіл судових витрат призначено на 07.11.2024.

07.11.2024 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Житлово-будівельного кооперативу «Оболонська Мрія» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому позивач заперечив проти задоволення у повному розмірі заяви відповідача про розподіл судових витрат та вказав, що останнім належним чином не обґрунтовано розміру витрат на правничу допомогу у зв`язку з невизначеністю та неможливістю встановлення за які саме послуги відповідачем сплачувалися кошти на рахунок адвоката, а така послуга як аналіз документів є необґрунтованою так як повністю охоплюється послугою з підготовки заяв по суті спору. Позивач також наголошує, що заявлена вартість за участь у судових засіданнях є надмірною і вважає обґрунтованим розміром витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

У судовому засіданні 07.11.2024 відповідач просив заяву про розподіл судових витрат задовольнити з підстав наведених у ній, у свою чергу позивач проти задоволення вказаної заяви заперечив та просив суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У той же час, враховуючи встановлені приписами ст. 238 Господарського процесуального кодексу України вимоги до змісту рішення суду та визначений у ст. 240 Господарського процесуального кодексу України порядок проголошення судового рішення, вбачається, що у разі якщо учасник справи в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України до закінчення судових дебатів у справі заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази на підтвердження розміру судових витрат, суд, після надходження відповідних доказів від учасника справи, може вирішити питання щодо розподілу судових витрат не інакше як шляхом ухвалення додаткового рішення.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з рішення Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 у справі №910/17699/23 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених відповідачем під час розгляду даної справи на оплату послуг професійної правничої допомоги, оскільки представник відповідача скористався своїм правом на подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення суду в даній справі у порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

У поданій заяві відповідач просить стягнути з позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22500,00 грн.

За приписами частини 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем подані копії договору про надання правової допомоги №05/24 від 06.03.2024 (далі - договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг» (далі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Аннванта» (далі - адвокатське об`єднання), додатку №1 до договору прайс на послуги з правової допомоги (далі - додаток №1), акту здачі-приймання послуг від 11.09.2024, рахунку-фактури №АН-0000007 від 06.03.2024, №АН-0000013 від 07.05.2024, №АН-0000021 від 29.05.2024, №АН-0000028 від 07.08.2024 та №АН-0000032 від 11.09.2024, платіжних інструкцій №2019 від 13.03.2024, №2060 від 08.05.2024, №2078 від 06.06.2024, №2155 від 11.09.2024 та №2156 від 11.09.2024, ордер на надання правничої допомоги (правової) допомоги серії АА №1417418 від 08.03.2024 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР №21/1468 від 01.06.2018.

За умовами пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання правової допомоги по захисту прав клієнта у справі №910/17699/23 за позовом ЖБК «Оболонська Мрія». Проводить аналіз наданих клієнтом документів та матеріалів, що стосуються правового спору у справі №910/17699/23. Представляє у встановленому порядку інтереси клієнта у Господарському суді міста Києва під час розгляду справи № 910/17699/23, зокрема: бере участь у судових засіданнях; надає усні пояснення, доводи та заперечення по суті справи під час розгляду справи в судовому засіданні; ознайомлюється з матеріалами справи (у разі необхідності); отримує копії ухвал, рішень суду. Складає заяви по суті справи (відзиви, заперечення, клопотання, уточнення, письмові пояснення, заяви та інше, що передбачені ГПК України) та заяви з процесуальних питань, направляє зазначені заяви іншим учасникам справи та подає їх до суду. Узагальнює та аналізує: практику розгляду судових справ зі схожим предметом; надає клієнту пропозиції щодо тактики та стратегії ведення справи для отримання позитивного результату. Без будь-яких обмежень представляє інтереси клієнта в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форми власності та місцезнаходження, перед фізичними та юридичними особами, фізичними особами-підприємцями. Надає консультації, висновки, довідки з правових питань, що виникають у клієнта в процесі ведення справи №910/17699/23.

Згідно пункту 2.6 договору для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об`єднання призначає: адвоката Онищенко Валентину Григорівну та адвоката Василенко Анну Володимирівну.

Клієнт приймає на себе зобов`язання: вчасно забезпечувати адвокатське об`єднання всім необхідним для виконання його доручень, передбачених цим договором, в тому числі документами в необхідній кількості екземплярів, внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність клієнта. Оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 цього договору (пункт 3.1 договору).

Пунктом 4.1 та 4.2 договору сторони погодили, що плата за надання послуг з правової допомоги складається з гонорару та компенсації витрат, пов`язаних з виконанням доручень. Вартість послуг з правової допомоги визначається в прайсі вартості послуг, який погоджується сторонами та є невід`ємною частиною договору. Оплата послуг здійснюється авансом на підставі виставлених адвокатським об`єднанням рахунків, протягом 10-ти календарних днів з дня направлення клієнтові рахунку. Остаточна вартість наданих послуг зазначається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), де зазначаються види наданих правових послуг, їх об`єми та вартість.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до винесення рішення судом першої інстанції. Угода про припинення дії договору не укладається (пункт 7.1 договору).

Додатком №1 до договору сторони погодили прайс на послуги з правової допомоги, згідно якого було узгоджено види правової допомоги та їх вартість: 1) аналіз наданих клієнтом документів по справі - 5000,00 грн; 2) участь адвоката в 1 судовому засіданні - 3000,00 грн і 1500,00 грн (якщо адвокат прибув до суду, а судове засідання не відбулося); 3) підготовка процесуальних документів - 1500,00 грн, за сторінку А4 (шрифт 12); 4) підготовка адвокатського запиту - 2500,00 грн; 5) представництво клієнта перед юридичними особами та фізичними особами - 2000,00 грн/година.

На виконання умов договору адвокатським об`єднанням було виставлено клієнту (відповідачу у даній справі) рахунки-фактури №АН-0000007 від 06.03.2024 на суму 12000,00 грн, №АН-0000013 від 07.05.2024 на суму 3000,00 грн, №АН-0000021 від 29.05.2024 на суму 3000,00 грн, №АН-0000028 від 07.08.2024 на суму 1500,00 грн та №АН-0000032 від 11.09.2024 на суму 3000,00 грн.

У свою чергу, відповідачем було сплачено вказані рахунки у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями №2019 від 13.03.2024 на суму 12000,00 грн, №2060 від 08.05.2024 на суму 3000,00 грн, №2078 від 06.06.2024 на суму 3000,00 грн, №2155 від 11.09.2024 на суму 3000,00 грн та №2156 від 11.09.2024 на суму 1500,00 грн.

Відповідно до підписаного між адвокатським об`єднанням та клієнтом (відповідач у справі) акту задачі-приймання послуг від 11.09.2024 вбачається, що адвокатським об`єднанням, на виконання вимог договору №05/24 про надання послуг з правової допомоги від 06.03.2024, було надано клієнту наступні послуги: проведення аналізу наданих клієнтом документів та матеріалів, що стосуються розгляду справи №910/17699/23 на загальну суму 3000,00 грн; складення та подання до суду заперечень у справі - 4500,00 грн; складання, подання до суду та направлення позивачу - заяви свідка - 1500,00 грн; участь адвоката у судових засіданнях 12 березня 2024 року, 30 квітня 2024 року, 28 травня 2024 року, 06 серпня 2024 року, 10 вересня 2024 року загальною вартість - 13500,00 грн. Гонорар адвокатського об`єднання, за надання правової допомоги становить 22500,00 грн.

Судом встановлено, що Онищенко Валентина Григорівна є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 та постанові Верховного Суду від 30.01.2024 року у справі №904/9441/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вищевказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

В той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Приймаючи до уваги наведене вище в сукупності та з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду відповідачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, під час вирішення питання про розподіл судових витрат через призму приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує, що включення до складу наданих адвокатом послуг, такої послуги як «проведення аналізу наданих клієнтом документів та матеріалів, що стосуються розгляду справи №910/17699/23» не може бути виділена в окремий вид послуги, позаяк є обов`язковою передумовою для складення та написання заяв по суті спору та здійснення представництва та захисту інтересів клієнта у справі, а відтак цілком поглинається послугою «складення та подання до суду заперечень» у даній справі. Необґрунтованою, за висновком суду, є і послуга з «складання, подана до суду та направлення позивачу - заяви свідка», оскільки в силу приписів статті 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка повинні викладатися ним письмово у заяві, а тому, виходячи з аналізу положень процесуального законодавства, неможливим є складання та подання до суду адвокатом заяви свідка, в особі керівника ТОВ «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг».

У той же час, суд відхиляє доводи позивача про неможливість встановлення у виставлених адвокатським об`єднанням рахунках, які саме правничі послуги були надані відповідачу, так як такі доводи спростовуються положеннями пункту 4.2 договору про надання правової допомоги, за умовами якого кінцева вартість, а також вид наданих правових послуг визначаються сторонами саме в акті приймання-передачі виконаних робіт за наслідками розгляду даної справи. Саме по собі не зазначення в рахунках виду правничої послуги не може слугувати самостійною та вагомою підставою для обґрунтованого зменшення правничої допомоги.

За таких обставин, виходячи з критеріїв складності справи, обсягу матеріалів, кількості підготовлених документів, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для обмеження такого розміру з огляду на розумну необхідність судових витрат в даній справі та необхідність покладення на позивача витрат відповідача на правову допомогу у загальному розмірі 18000,00 грн, в решті заявленої суми слід відмовити.

Керуючись статтями 123, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг» про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у справі №910/17699/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Оболонська Мрія» (04210, м. Київ, вул. Лук`яненка Левка, буд. 33/35; ідентифікаційний код 22871994) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 18-Б, кв. 7, кімната 1; ідентифікаційний код 37269150) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання додатковим рішенням суду законної сили.

4. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Умгх.Укрмедіа Груп Холдінг» про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 20.11.2024.

СуддяТ.В. Васильченко