Рішення

від 19.11.2024 по справі 910/10482/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2024Справа № 910/10482/24за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм"

про стягнення 60 187,52 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм" про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 47 791,65 грн, інфляційних втрат у розмірі 9 541,84 грн, та 3% річних у розмірі 2 854,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води своєчасно з жовтня 2016 року не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з лютого 2018 року за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 30.04.2024 в розмірі 47 791,65 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення становить 31 876,10 грн та заборгованість зі сплати послуг за гаряче водопостачання в розмірі 15 915,55 грн; інфляційна складова боргу становить 9 541,84 грн; 3% річних з простроченої суми становить 2 854,03 грн.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 03.09.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Через систему "Електронний суд" 06.09.2024 надійшов від представника відповідача відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову.

Через систему "Електронний суд" 10.09.2024 від представника відповідача надійшли повторно відзив на позовну заяву, заява про неналежність відповідача, клопотання про залучення співвідповідача.

Розглянувши клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм" про залучення співвідповідача у справі, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з частиною 4 статті 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до частини 1 статті 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина 2 статті 48 ГПК України).

Таким чином, процесуальне право на подання клопотання про заміну відповідача та про залучення до участі у справі співвідповідача належить виключно позивачу.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм" про залучення співвідповідача у справі.

Через систему "Електронний суд" 10.09.2024 та 12.09.2024 від представника позивача надійшли відповіді на відзив.

Частиною першою ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 2521 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга ст. 161 ГПК України ).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно інформаційної довідки від 06.05.2024 № 377285139 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 06.05.2024 та з 05.02.2014 відповідач є власником квартири 3-460, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 №1198-VІІ, з 01.07.2014 виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку АДРЕСА_1 (далі - будинок) здійснюється позивачем на підставі ліцензії від 01.06.2012 № 198 (переоформленої рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 21.06.2016 № 1159).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач своєчасно з жовтня 2016 року не вносив плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з лютого 2018 року за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 30.04.2024 в розмірі 47 791,65 грн, з яких заборгованість з централізованого опалення становить 31 876,10 грн та заборгованість зі сплати послуг за гаряче водопостачання в розмірі 15 915,55 грн

На підтвердження факту постачання послуг вдповідачу за спірний період позивачем до позову додано наступні документи:

- акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача від 20.12.2012;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2014-2015 років від 23.07.2014;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2015-2016 років від 07.07.2015;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2016-2017 років від 04.08.2016;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2017-2018 років №788 від 22.09.2017;

- акт №788 від 21.07.2018 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2018-2019 роки;

- акт №788 від 19.06.2019 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2019-2020 роки;

- акт №788 від 11.09.2020 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2020-2021 роки;

- акт №788 від 10.09.2021 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2021-2022 роки;

- акт №788 від 21.07.2022 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2022-2023 роки;

- акт №788 від 13.07.2023 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2023-2024 роки;

- відомості обліку теплових навантажень споживача теплової енергії - ТОВ «Комфорт -таун», АДРЕСА_1 за період з 22.09.2016 по 24.04.2024, особистий рахунок НОМЕР_1;

- наряди на підключення та відключення теплової енергії в опалювальний сезон за спірний період з жовтня 2016 по березень 2024.

23.07.2014 ТОВ «Євро-Реконструкція» у газеті Хрещатик № 103(4503) розміщено повідомлення, із публічною пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси.

При цьому позивач звертає увагу суду на те, що договір про надання послуг, який передбачений чинним нормативно-правовими актами між позивачем та відповідачем не укладався, а заява - приєднання до умов індивідуальних типових договорів відповідачем не надавалась.

За твердженням позивача відповідачем споживалися послуги з централізованого опалення / постачання теплової енергії та послуги з гарячого водопостачання, однак останні належним чином споживачем не оплачувалися, що призвело до виникнення станом на 30.04.2024 заборгованості в загальному розмірі 47 791,65 грн.

Претензій щодо якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від відповідача не надходило, а також відсутні заперечення щодо обсягів наданих послуг до квартири останнього площею 39,5 кв.м.

Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За нормами частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Так, суд зазначає, що відповідач в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в спірний період є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання теплової енергії та гарячого водопостачання.

Належних доказів зворотного матеріали справи не містять.

За приписами статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно приписів статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Однак, судом встановлено, що договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води між Позивачем та Відповідачем не був укладений.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Пунктом 13 вказаних правил визначено, що послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про комунальні послуги» співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Пунктом 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 (в редакції від 01.10.2021) закріплено, що індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Як було встановлено вище, Позивачем було вчинено дії та здійснено заходи, направлені на укладання з Відповідачем договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується розміщеним ТОВ «Євро-Реконструкція» у газеті Хрещатик повідомленням із публічною пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Матеріали справи не містять докази не споживання Відповідачем теплової енергії Позивача за спірний період, що відповідно свідчить про виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Пунктом 1 та 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, серед іншого укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Так, суд зазначає, що законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Так, суд зазначає, що відсутність письмово оформленої двосторонньої угоди про надання житлово-комунальних послуг не позбавляє споживача обов`язку з щомісячної оплати фактично спожитих послуг до укладення відповідного договору.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі № 642/2858/16.

Зазначене свідчить про виникнення у відповідача обов`язку здійснювати оплату за отримані комунальні послуги (теплопостачання).

Суд відхиляє доводи відповідача, що належним боржником по сплаті вказаних платежів є ОСОБА_1, як покупець квартири за попереднім договором купівлі-продажу квартири 3-460 від 27.06.2013, за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на те, що матеріали справи не містять доказів того, що власником спірної квартири є ОСОБА_1, а сам попередні договір лише засвідчує намір, а не факт зміну власника.

Окрім того, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 06.05.2024 підтверджено, що власником спірної квартири є відповідач.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно з частиною 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до частини 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Зазначені Правила втратили чинність на підставі постанови КМУ від 02.02.2022 №85, а натомість затверджено редакцію Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції постанови КМУ від 02.02.2022 №85, пунктом 37 яких також закріплено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Крім того вказаними правилами в редакції від 02.02.2022 закріплено:

споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором (пункт 38);

споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (пункт 39).

Пунктом 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 №830 закріплено, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Зазначене кореспондується із пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Пунктом 20 зазначених правил в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8.09.2021 №1022 визначено, що до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315.

Пунктом 3 Розділу 1 зазначеної Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначеного на розрахункову дату споживання (фактичного, розрахункового або середнього) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Відповідно до пункту 4 Розділу 1 Методики для розподілу приймаються показання вузлів розподільного обліку або приладів-розподілювачів теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласником) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги (далі - виконавець розподілу), у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

Пунктом 21 Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630 у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Згідно доводів позивача та що вбачається з матеріалів справи облік теплової енергії на потреби централізованого опалення та гарячого водопостачання до АДРЕСА_1 здійснюється приладом комерційного обліку - Multical - заводський номер 7259780, який забезпечує загальний облік теплової енергії (централізоване опалення та гаряче водопостачання), спожитої споживачами вказаного будинку.

З моменту укладання публічних договорів приєднання про надання послуг з постачання гарячої води, у порядку встановленому Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а саме з 13.11.2021, розподіл та нарахування вартості наданих послуг здійснюється згідно вимог Методики.

Методика передбачає, що в кожному розрахунковому періоді виконавцем послуг визначається обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, в залежності від місця приготування гарячої води - місця встановлення водопідігрівача (в будівлі або поза будівлею) та наявності рушникосушарок у будівлях, який складає відповідну частку (%) від загального обсягу теплової енергії спожитої на потреби ГВП.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП розподіляється між усіма співвласниками будівлі пропорційно до опалювальних площ їх квартир та нежитлових приміщень, без урахування фактичних обсягів споживання гарячої води споживачами (куб. м.).

Відповідно, усі співвласники будинку, сплачують за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (функціонування рушникосушарок та будинкових систем ГВП).

Дані нарахування регламентуються пунктом 39 «Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182.

Так, з листопада 2021 по особовому рахунку відповідача також нараховуються витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання.

Пунктом 2 Методики визначено, що обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (далі - ГВП), у тому числі в індивідуальному тепловому пункті.

Пунктом 1 Розділу ІІ Методики визначено, що розподіл втрат теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення, поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень будівлі здійснюється серед визначених категорій приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов`язання в частині строків оплати послуг з постачання теплової енергії / централізованого опалення та гарячого водопостачання за заявлений період, у зв`язку з чим вимоги позивача в часині суми основного боргу є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується нарахованих позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» №206 від 05.03.2022 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і станом на дату ухвалення даного рішення встановлений до 08.02.2025.

Відтак, із врахуванням зазначеного, не нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат починаючи з 24.02.2022 та по 30.04.2024 є правомірним.

Що стосується періоду до 24.02.2022, то суд зазначає, що за розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 2 854,03 грн 3% річних, 9 541,84 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/2, офіс 23, код ЄДРПОУ 37449096) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (02094, м. Київ, вул. Гната Хоткевича, буд. 20, код ЄДРПОУ 37739041) заборгованість за спожиті послуги з постачання теплової енергії/централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 47 791 (сорок сім тисяч сімсот дев`яносто одну) грн 65 коп., інфляційних втрат у розмірі 9 541 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок одну) грн 84 коп., та 3% річних у розмірі 2 854 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят чотири) грн. 03 коп. та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн витрат на сплату судового збору

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.І. Зеленіна