Постанова

від 21.01.2025 по справі 910/10482/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2025 р. Справа№ 910/10482/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 (повний текст складено 19.11.2024)

у справі № 910/10482/24 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм"

про стягнення 60 187,52 грн,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (далі - ТОВ «Євро-Реконструкція», Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Валприм" (далі - ТОВ «КУА «Валприм», Компанія) 47 791,65 грн заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії / централізованого опалення та гарячого водопостачання, 9 541,84 грн інфляційних втрат 2 854,03 грн 3% річних.

На обґрунтування заявлених вимог Товариство посилається на порушення Компанією умов типових індивідуальних договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води. Товариство зазначає, що Компанія з жовтня 2016 року своєчасно не вносила плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з лютого 2018 року - за отримані послуги з гарячого водопостачання, у зв`язку з чим у Компанії утворилась заборгованість перед Товариством станом на 30.04.2024 в розмірі 47 791,65 грн, з яких 31 876,10 грн - заборгованість з централізованого опалення та 15 915,55 грн - заборгованість зі сплати послуг за гаряче водопостачання.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 позовні вимоги ТОВ "Євро-Реконструкція" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "КУА "Валприм" на користь ТОВ "Євро-Реконструкція" 47 791,65 грн заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії / централізованого опалення та гарячого водопостачання, 9 541,84 грн інфляційних втрат, 2 854,03 грн 3% річних та 3 028,00 грн витрат на сплату судового збору.

Суд дійшов висновку, що обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача задоволенню в повному обсязі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2024, ТОВ "КУА "Валприм" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ТОВ "Євро-Реконструкція" до ТОВ «КУА «Валприм» про стягнення заборгованості за спожиті послуги з постачання теплової енергії/ централізованого опалення та гарячого водопостачання відмовити у повному обсязі. Стягнути з ТОВ "Євро-Реконструкція" на користь ТОВ «КУА «Валприм» судові витрати.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та помилково стягнув заборгованість з Компанії, яка не є належним власником, оскільки Компанія діє від свого імені та за рахунок Пайового закритого не диверсифікованого венчурного фонду «Комфорт Таун».

Компанія також зазначає, що не використовувала послуги Товариства і належним споживачем послуг була ОСОБА_1., яка уклала з Компанією попередній договір купівлі-продажу квартири №3-460 загальною площею 39,5 кв. м.

Позиції учасників справи.

Товариство надало відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечує, наводить власні доводи на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване.

Компанія надала відповідь на відзив на апеляційну скаргу, у якій не погоджується з наведеними у відзиві доводами, вважає їх такими, що порушують норми матеріального та процесуального права.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10482/24 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ТОВ «КУА "Валприм" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 до надходження матеріалів справи №910/10482/24.

16.12.2024 матеріали справи № 910/10482/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «КУА «Валприм» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 у справі №910/10482/24. Розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання). Запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. Роз`яснено апелянту право подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня вручення йому відзиву на апеляційну скаргу.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

Згідно з інформаційною довідкою від 06.05.2024 №377285139 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 06.05.2024 та з 05.02.2014 Компанія є власником квартири НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4.

Товариство надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води до будинку м. Київ, вул. Регенераторна, 4 (далі - будинок) на підставі ліцензії від 01.06.2012 №198 (переоформленої рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 21.06.2016 №1159).

23.07.2014 ТОВ «Євро-Реконструкція» розмістило у газеті Хрещатик №103(4503) повідомлення з публічною пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси.

Товариство стверджує, що надало Компанії послуги, на підтвердження чого подало:

- акт постановки на комерційний облік приладів теплової енергії споживача від 20.12.2012;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2014-2015 років від 23.07.2014;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2015-2016 років від 07.07.2015;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2016-2017 років від 04.08.2016;

- акт про готовність приладів обліку теплової енергії до опалювального сезону 2017-2018 років №788 від 22.09.2017;

- акт №788 від 21.07.2018 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2018-2019 роки;

- акт №788 від 19.06.2019 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2019-2020 роки;

- акт №788 від 11.09.2020 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2020-2021 роки;

- акт №788 від 10.09.2021 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2021-2022 роки;

- акт №788 від 21.07.2022 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2022-2023 роки;

- акт №788 від 13.07.2023 про готовність вузла комерційного обліку Споживача до роботи в опалювальний період 2023-2024 роки;

- відомості обліку теплових навантажень споживача теплової енергії - ТОВ «Комфорт -таун», м. Київ, вул. Регенераторна, 4, за період з 22.09.2016 по 24.04.2024, особистий рахунок 460271;

- наряди на підключення та відключення теплової енергії в опалювальний сезон за спірний період з жовтня 2016 року по березень 2024 року.

Товариство зазначає, що Компанія з жовтня 2016 року своєчасно не вносила плату за отримані послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з лютого 2018 року за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість станом на 30.04.2024 в розмірі 47 791,65 грн (з яких 31 876,10 грн заборгованості з централізованого опалення, 15 915,55 грн заборгованості зі сплати послуг за гаряче водопостачання).

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10.04.2014 №1198-VІІ, з 01.07.2014 виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За визначенням ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Пунктом 1 та 5 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний, серед іншого укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 4 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Правила надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 №830 (далі - Правила), які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Згідно з п. 13 зазначених Правил визначено, що послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про комунальні послуги» визначено, що співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Відповідно до п. 13 Правил індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Суд встановив, що договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води між Товариством та Компанією укладений не був.

Суд також встановив, що 23.07.2014 Товариство у газеті Хрещатик №103(4503) розмістило повідомлення з публічною пропозицією укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом звернення споживачів до підрозділів теплопостачальної організації із зазначенням відповідної адреси.

Договір про надання послуг, який передбачений чинним нормативно-правовими актами між позивачем та відповідачем не укладався, а заява-приєднання до умов індивідуальних типових договорів відповідачем не надавалась.

За твердженням Товариства, Компанія споживала послуги з централізованого опалення / постачання теплової енергії та послуги з гарячого водопостачання, однак належним чином їх не оплачувала, у зв`язку з чим за нею станом на 30.04.2024 утворилась заборгованість у загальному розмірі 47 791,65 грн.

Претензій щодо якості отриманих послуг, відмови від отримання послуг від Компанії не надходило, а також відсутні заперечення щодо обсягів наданих послуг до квартири відповідача площею 39,5 кв. м.

Компанія у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у спірний період є індивідуальним споживачем житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання теплової енергії та гарячого водопостачання до конкретної квартири.

Так, законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг.

Відсутність письмово оформленої двосторонньої угоди про надання житлово-комунальних послуг не позбавляє споживача обов`язку з щомісячної оплати фактично спожитих послуг до укладення відповідного договору.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №750/12850/16-ц, від 06.11.2019 у справі №642/2858/16.

Зазначене свідчить про виникнення у відповідача обов`язку здійснювати оплату за отримані комунальні послуги (теплопостачання).

Матеріали справи не містять докази не споживання Відповідачем теплової енергії Позивача за спірний період, що відповідно свідчить про виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Суд першої інстанції надав належну оцінку доводам Компанії про те, що належним боржником з оплати вказаних платежів є ОСОБА_1 як покупець квартири за попереднім договором купівлі-продажу квартири НОМЕР_1 від 27.06.2013 за адресою: АДРЕСА_1 . Так, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що власником спірної квартири є ОСОБА_1., а сам попередні договір лише засвідчує намір, а не факт зміни власника.

Так, згідно за визначенням ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

При цьому зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення (ч. 4 ст. 635 ЦК України).

За умовами п. 1.1, 1.2 попереднього договору купівлі-продажу квартири від 27.06.2013, укладеного між Компанією та ОСОБА_1., предметом цього договору є зобов`язання сторін укласти і належним чином оформити у майбутньому, в обумовлений в п. 1.3 цього попереднього договору строк, договір купівлі-продажу квартири №3-460 за адресою: м. Київ, вул. Регенераторна, 4, житловий комплекс « Комфорт Таун », заг. площа - 39,5 кв. м.

Згідно з п. 1.3 попереднього договору сторони зобов`язуються укласти основний договір у термін до 01.07.2015.

Цей попередній договір набуває чинність з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення, і діє до 01.07.2015, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 6.1 попереднього договору).

Компанія не надала до матеріалів справи основний договір купівлі-продажу, укладений з ОСОБА_1 .

За таких підстав колегія суддів погоджується з наданою таким доводам Компанії оцінкою суду першої інстанції.

Доводи Компанії щодо належного відповідача колегія суддів оцінює критично та зазначає, що згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 06.05.2024 підтверджено, що власником спірної квартири є саме Компанія.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до яких централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно з частиною 3 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв, визначених відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Зазначені Правила втратили чинність на підставі постанови КМУ від 02.02.2022 №85, а натомість затверджено редакцію Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в редакції постанови КМУ від 02.02.2022 №85, пунктом 37 яких також закріплено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором.

Крім того згідно з п. 38, 39 зазначених Правил в редакції від 02.02.2022 споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором; споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Пунктом 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджено постановою КМУ від 21.08.2019 №830 закріплено, що комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Зазначене кореспондується із пунктом 20 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Пунктом 20 зазначених правил в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8.09.2021 №1022 визначено, що до встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315.

Пунктом 3 Розділу 1 зазначеної Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначеного на розрахункову дату споживання (фактичного, розрахункового або середнього) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, та власниками майнових прав на об`єкти нерухомого майна у завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Відповідно до п. 4 Розділу 1 Методики для розподілу приймаються показання вузлів розподільного обліку або приладів-розподілювачів теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласником) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги (далі - виконавець розподілу), у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

Згідно з п. 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Облік теплової енергії на потреби централізованого опалення та гарячого водопостачання до буд. 7 по вул. Регенераторній, 4, в м. Києві здійснюється приладом комерційного обліку - Multical - заводський номер 7259780, який забезпечує загальний облік теплової енергії (централізоване опалення та гаряче водопостачання), спожитої споживачами вказаного будинку.

З моменту укладання публічних договорів приєднання про надання послуг з постачання гарячої води у порядку встановленому Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а саме з 13.11.2021, розподіл та нарахування вартості наданих послуг здійснюється згідно з вимогами Методики.

Методика передбачає, що в кожному розрахунковому періоді виконавець послуг визначає обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, в залежності від місця приготування гарячої води - місця встановлення водопідігрівача (в будівлі або поза будівлею) та наявності рушникосушарок у будівлях, який складає відповідну частку (%) від загального обсягу теплової енергії спожитої на потреби ГВП.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП, розподіляється між усіма співвласниками будівлі пропорційно до опалювальних площ їх квартир та нежитлових приміщень, без урахування фактичних обсягів споживання гарячої води споживачами (куб. м).

Відповідно, усі співвласники будинку сплачують за теплову енергію, витрачену на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП (функціонування рушникосушарок та будинкових систем ГВП).

Дані нарахування регламентуються п. 39 «Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води», затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1182.

Так, з листопада 2021 року по особовому рахунку відповідача також нараховуються витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання.

Пунктом 2 Методики визначено, що обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) - втрати теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (далі - ГВП), у т.ч. в індивідуальному тепловому пункті.

Пунктом 1 Розділу ІІ Методики визначено, що розподіл втрат теплової енергії у трубопроводах та в обладнанні внутрішньобудинкової системи опалення, поза межами опалюваних приміщень, опалюваних МЗК та допоміжних приміщень будівлі здійснюється серед визначених категорій приміщень згідно з додатком 1 до цієї Методики пропорційно до їх загальних/опалюваних площ/об`ємів.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено зобов`язання в частині строків оплати послуг з постачання теплової енергії / централізованого опалення та гарячого водопостачання за заявлений період, у зв`язку з чим вимоги позивача в часині суми основного боргу є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахованих Товариством 3% річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції доцільно зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» №206 від 05.03.2022 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України і станом на дату ухвалення даного рішення встановлений до 08.02.2025.

Отже, не нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат починаючи з 24.02.2022 та по 30.04.2024 є правомірним.

Нараховані Товариством 3% річних та інфляційні за період до 24.02.2022 після перевірки їх розрахунку апеляційний суд вважає обґрунтованими, до стягнення з Компанії на користь Товариства підлягає 2 854,03 грн 3% річних, 9 541,84 грн інфляційних втрат.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами «Валприм» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 у справі №910/10482/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2024 у справі №910/10482/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/10482/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова