Ухвала

від 18.11.2024 по справі 924/738/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

УХВАЛА

"18" листопада 2024 р. Справа № 924/738/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ

до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" Хмельницька область, м.Славута

про стягнення 36081519,70 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Мациюк З.І.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2024 по справі №924/738/23 позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" Хмельницька область, м.Славута про стягнення 36081519,70 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (3000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Миру, 14А (код 34432514) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код 20077720) 36081519,70 грн (тридцять шість мільйонів вісімдесят одна тисяча п`ятсот дев`ятнадцять гривень 70 коп.) вартості безпідставно набутого майна - природного газу та 541222,80 грн (п`ятсот сорок одну гривню двісті двадцять дві гривні 80 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2023 у справі № 924/738/23 - задоволено частково.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.12.2023 у справі № 924/738/23 змінено в частині стягнутої вартості безпідставно набутого майна, виклавши резолютивну частину рішення у такій редакції:

Позов Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" про стягнення 36 081 519,70 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вулиця Миру, 14 А, код ЄДРПОУ 34432514) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 17 146 522 (сімнадцять мільйонів сто сорок шість тисяч п`ятсот двадцять два) грн 88 коп. вартості безпідставно набутого майна - природного газу та 257 189 (двісті п`ятдесят сім тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн 07 коп витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні позову в частині стягнення 18 934 996, 82 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу відмовлено.

31.05.2024 на виконання зазначеного рішення видано відповідні накази.

Постановою Верховного Суду від 23.07.2024 касаційну скаргу Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі № 924/738/23 - без змін.

Відповідач подав заяву (вх. №05-08/2334/24 від 08.07.2024) про відстрочку виконання постанови Північно-Західного апеляційного господарського суду у справі № 924/738/23 від 15.04.2024 на 1 рік або до закінчення перегляду даної справи в касаційному порядку.

В обгрунтування поданої заяви звертає увагу на заборгованість держави з компенсації різниці у тарифах, заборони під час дії карантину COVID-19 стягувати заборгованість населення за спожиті комунальні послуги в судовому порядку, низький рівень розрахунків за надані послуги в період ведення російська-української війни, мораторій на перегляд тарифів на послуги теплопостачання тощо, комунальне підприємство є збитковим та не має достатніх фінансових ресурсів для погашення вказаної суми.

Повідомляє, що військова агресія російської федерації проти України має негативний вплив на економіку країни та ускладнює діяльність як позивача, так і відповідача та негативно впливає на сторін спору.

Звертає увагу на те, що виконання рішення призведе до блокування рахунків та зупинення роботи комунального підприємства.

Також звертає увагу на те , що відповідач є монополістом.

У запереченнях на заяву про відстрочку виконання рішення суду (вх.№05-22/6986/24 від 10.10.2024) позивач просить суд відмовити відповідачу у відстроченні виконання рішення суду.

Відстрочка виконання рішення означає перенесення виконання на інший час. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При цьому, відповідно до частин 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для відстрочки або відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан, 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач подав клопотання (вх.№05-22/1694/24 від 07.11.2024) щодо спростування позиції позивача в частині заперечення проти надання відповідачу відстрочки виконання рішення.

Звертає увагу на те, що відповідачем підтверджено збитковий фінансовий стан підприємства, а саме фінансовою звітністю малого підприємства: форма №1-м «Баланс» та форма №2-м «Звіт про фінансові результати» за 2023 рік, 1 півріччя 20223р. та 2024р. Додатково надано звітність за 9 місяців 2024р. про сталий збитковий фінансовий результат, Розмір збитку за 9 місяців 2024р. складає 15029,6 тис. грн та за відповідний період попереднього 2023 року склав 8993,5 тис грн (рядок 2350 «Звіту про фінансові результати).

Твердження позивача на думку відповідача щодо існування складного фінансового становища, як результату господарської діяльності, спростовується об`єктивними обставинами законодавчого характеру (відсутність фінансування з Державного бюджету заборгованості з узгодженої різниці в тарифах - 28,0 млн. грн), дія яких впливає на збитковий фінансовий стан підприємства (виникнення заборгованості з оплати праці за 9 міс. Склала 2998,8 тис. грн, що підтверджується звітом Форма №1-м «Баланс»).

Відповідач вчиняв дії щодо реструктуризації боргу, що підтверджено листами.

Крім того, звертався до позивача щодо укладення мирової угоди.

При розгляді заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі судом враховується таке.

Відповідно до Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковим до виконання; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (ст. 129-1, п. 9 ч. 1 ст. 129).

Обов`язковість судового рішення є однією із засад (принципів) також господарського судочинства (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно зі ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Аналогічні положення закріплені в ст. 326 ГПК України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення № 18-рп/2012 від 13.12.2012р. зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення" Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Згідно зі ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках, майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні, зокрема, у справі "Жовнер проти України", заява № 56848/00, рішення від 29.0б.2004р., зазначив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею б, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка "поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України),

У своїй заяві відповідач зазначає про скрутне фінансове становище підприємства, при цьому посилаючись на наявність заборгованості по заробітній платі

Однак, відповідачем до самої заяви про відстрочення виконання рішення не додано жодних актуальних фінансових документів, які б свідчили про фінансове становище відповідача на момент розгляду заяви, а саме балансу (звіту про фінансовий стан підприємства). В матеріали справи подано фінансові показники.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Постановою Кабінету Міністрів України № 419 від 28.02.2000р. та Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №73 від 07.02.2013р., затверджено норми Порядку подання фінансової звітності.

Пунктом 1 розділу II наведеного Національного положення (стандарту) встановлено, що фінансова звітність складається з балансу (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до фінансової звітності.

Пунктом 7 розділу II Національного положення (стандарту) визначено, що у балансі відображаються активи, зобов`язання та власний капітал підприємства.

У звіті про фінансові результати зазначається інформація про доходи, витрати, прибутки і збитки, інший сукупний дохід та сукупний дохід підприємства за звітний період (п. 8 розділу II Національного положення (стандарту).

На підтвердження скрутного фінансового становища відповідач не надав звіт про фінансові результати.

Відповідач до заяви не додав жодних доказів, які б свідчили про здійснення відповідачем всіх можливих заходів для покращення стану розрахунків чи інших заходів щодо покращення свого матеріально-фінансового стану. Не міститься у заяві про відстрочення виконання рішення жодного обґрунтованого плану дій, яким би визначалося за рахунок яких заходів та ресурсів відповідач збирається у разі відстрочення виконання рішення покращувати своє матеріально-фінансове становище та здійснювати виконання судового рішення.

При цьому, збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості є результатом провадження господарської діяльності відповідачем, як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочки та/або розстрочки виконання судового рішення. Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у прийнятій постанові від 27.06.2018р. у справі № 813/8842/13-а.

Відповідач є підприємством, а відповідно до ст. 42 та абзацу 5 ст. 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі "Понолларьов проти України" від 03.04.2008р.), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувана як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

У цьому контексті для виправдовування затримки виконання рішення суду недостатньо лише зазначити про відсутність у боржника коштів. Обов`язково мають враховуватися і інтереси іншої сторони спору, на користь якої прийнято рішення.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, еони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції", у справі "Ясюнієне проти Литви").

Складне фінансове становище відповідача, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, не може бути безумовною підставою для надання розстрочення виконання судового рішення; при цьому, розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувана і боржника.

Наведені заявником обставини не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають стан господарської діяльності відповідача на певний момент (який є не актуальним на момент подання даної заяви відповідачем), що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, а обставини, на які посилається відповідач, лише вказують на несприятливість виконання рішення суду для нього у цей час та можливість настання негативних наслідків у зв`язку з цим.

При цьому, фінансове становище відповідача є результатом його власної господарської діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки.

У рішенні від 29.06.2004р. Європейський суд з прав людини у справі "Півень проти України" дійшов висновку, що державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини".

На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02).

Стаття 331 ГПК України не містить вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення і суди вирішують, виходячи з обставин справи. Проте, принципами цивільного законодавства є розумність, добросовісність та справедливість (ст. 2 ГПК України) та обов`язковість судових рішень, яка визначена статтею 129 Конституції України.

Заява сторони про відстрочення виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які мають бути визначені з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. У будь-якому випадку закон пов`язує відстрочку виконання рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Отже, виключні обставини повинні свідчити саме про неможливість виконання рішення, між такими обставинами та неможливістю (ускладненістю) виконання такого рішення повинен бути причинний зв`язок.

Натомість, боржник, як на підставу необхідності у відстроченні виконання рішення посилається на скрутне фінансове становище підприємства,

Однак, така підстава як скрутне фінансове становище не є виключною, винятковою чи такою, що свідчить про неможливість чи ускладненість виконання рішення на стадії його виконання. Відповідачем не доведено жодних заходів, за рахунок яких він збирається погашати заборгованість перед позивачем у разі відстрочення виконання рішення.

Суд при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення повинен враховувати можливі негативні наслідки як для боржника при виконання рішення у встановлений строк, так і враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення суду та не допускати їх настання.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 21.02.2019р, у справі № 2-54/08).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявником не доведено відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України належними доказами винятковості випадку (виключності обставин), що спричинили неможливість виконання судового рішення у даній справі в повному обсязі, як і не надано доказів вжиття заходів до повного виконання рішення та наявності правових підстав для відстрочки виконання рішення суду.

Зважаючи на вищезазначене у сукупності, положення законодавства, зокрема, принцип обов`язковості судового рішення, суд доходить висновку, що заявником не доведено наявності обставин, які би слугували достатньою підставою для відстрочки виконання рішення суду у цій справі, а тому заява відповідача про відстрочення виконання по справі № 924/738/23 на один рік або до закінчення перегляду даної справи в касаційному порядку не підлягає задоволенню, в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 236, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об`єднання" (вх.№05-08/2334/24 від 08.07.2024) про відстрочення виконання постанови Північно-західного апеляційного Господарського суду по справі №924/738/23 від 15.04.2024 на один рік або до закінчення перегляду даної справи в касаційному порядку відмовити.

Ухвала набрала законної сили 18.11.2024р.

Ухвала може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст. ст. 256, 257 ГПК України до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Грамчук

Виготовлено 3 примірники:

1 - до справи,

2 - позивачу АТ "НАЕК "Нафтогаз України" (ngu@naftogaz.com),

3 - відповідачу (info@tsoua.com)