Постанова

від 20.11.2024 по справі 199/923/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 199/923/23

провадження № 61-9417 св 24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарницька 19», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарницька 21»,

третя особа - Дніпровська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Дарницька 19» та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарницька 21» на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня

2024 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарницька 19» (далі - ОСББ

«Дарницька 19»), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Дарницька 21» (далі - ОСББ «Дарницька 21»), третя особа - Дніпровська міська рада (далі - Дніпровська МР), про усунення перешкод у користуванні дорогою

та проїздом.

В обґрунтування позову зазначав, що він є власником будинку АДРЕСА_1 . Для під`їзду додому

він користувався дорогою загального користування, а саме проїздом

із вулиці Тимчасової до вулиці Знаменівської у місті Дніпрі.

Указане його право обмежено з боку ОСББ «Дарницька 19» та ОСББ «Дарницька 21», які самовільно, без відповідних дозвільних документів змінили функціональне призначення зазначеної дороги. Зокрема, вони встановили паркан, металеві ворота у кількості 3 одиниць та 34 капітальні навіси для паркування автомобільного транспорту. Вказане підтверджується відповідними письмовими доказами, у тому числі інформацією з Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської МР.

Спірна дорога не відноситься до прибудинкової території будинків АДРЕСА_3 . Дорога є комунальною власністю територіальної громади, питання щодо зміни цільового призначення дороги загального користування компетентними органами не приймалися.

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд усунути йому перешкоди

у користуванні автомобільною дорогою та зобов`язати ОСББ «Дарницька 19»

та ОСББ «Дарницька 21» усунути перешкоди в користуванні проїздом

із вулиці Тимчасової до АДРЕСА_4 шляхом знесення паркану, 3 металевих воріт і 34 капітальних навісів для паркування автомобільного транспорту.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

від 21 лютого 2024 року у складі судді Спаї В. В. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у спірних правовідносинах порушено Правила благоустрою території міста Дніпра у зв`язку із самовільно організованим паркуванням і встановленням парканів та навісів

по АДРЕСА_2 та

АДРЕСА_5 . Компетентними органами

не відводилася земельна ділянка для організації та провадження діяльності

із забезпечення паркування транспортних засобів за вказаною адресою, вживалися заходи щодо демонтажу парковки. Разом із цим, умови погіршення існуючого стану та змінення об`єктів благоустрою було врегульовано договором № 102а/22

від 28 листопада 2022 року, укладеним між комунальним підприємством «Управління контролю за благоустроєм міста» та ОСББ «Дарницька 19».

Районний суд указав, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів,

так як позивачем не надано доказів того, що ОСББ «Дарницька 21» є власником

або землекористувачем земельної ділянки, на якій розташований паркувальний майданчик на 34 паркомісця для платної стоянки будинків НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .

Крім того, районний суд зазначив, що позивачем не доведено порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки він має інші шляхи для проїзду

до місця свого проживання, зокрема, йому забезпечено проїзд із іншого боку

АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 22 квітня 2024 року заяву ОСББ «Дарницька 21»

про ухвалення додаткового рішення задоволено.

Доповнено вищевказане рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 21 лютого 2024 року наступним абзацом: стягнути

з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Дарницька 21» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Додаткове рішення районного суду мотивоване тим, що заява ОСББ «Дарницька 21» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою

та доведеною. Розмір таких витрат доведений, він відповідає обсягу та складності фактично наданих послуг, позивач проти відповідного розміру витрат на правничу допомогу не заперечував.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська

від 21 лютого 2024 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Усунено перешкоди у користуванні ОСОБА_1 автомобільною дорогою загального користування, а саме проїздом із вулиці Тимчасової

до вулиці Знаменівської у місті Дніпрі шляхом знесення паркану та 3 металевих воріт.

Зобов`язано ОСББ «Дарницька 19» та ОСББ «Дарницька 21» знести паркан

та 3 металевих воріт, забезпечивши проїзд із вулиці Тимчасової

до АДРЕСА_4 .

Стягнуто з ОСББ «Дарницька 19» та ОСББ «Дарницька 21» на користь ОСОБА_1 судовий збір по 1 342,00 грн, у загальному розмірі - 2 684,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд зробив помилкові висновки по суті спору, так як установлення огорожі, навісів та споруд

у районі будинків АДРЕСА_3 відбулося

без відповідних дозвільних документів. Відповідачі не зверталися до компетентних органів із заявами щодо встановлення паркувального майданчика, спірна земельна ділянка не відведена для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування.

Позивач використовує проїзну частину за вказаною адресою з метою користування своєю власністю (будинком). Указані неправомірні дії відповідачів створюють йому у цьому перешкоди, а тому згідно зі статті 391 ЦК України він має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Районний суд безпідставно послався на договір, укладеним між комунальним підприємством та відповідачами, щодо умов погіршення існуючого стану

та змінення об`єктів благоустрою, так як він не стосувався відповідної проїзної частини та облаштування майданчика для паркування.

Суд апеляційної інстанції застосував відповідні норми Закону України

«Про автомобільні дороги» та ЦК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до Верховного Суду

У червні 2024 року ОСББ «Дарницька 21», а у липні 2024 року ОСББ «Дарницька 19»,

звернулися до Верховного Суду із касаційними скаргами на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, в якій просять оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення районного суду залишити в силі.

Підставою касаційного оскарження судового рішення заявники зазначають неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права

без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; апеляційним судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі за вищевказаними касаційними скаргами. Витребувано

із районного суду цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив

на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСББ «Дарницька 19» про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року ОСББ «Дарницька 21»

та ОСББ «Дарницька 19» про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року задоволено. Зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2024 року письмові пояснення

ОСОБА_1 на касаційні скарги повернуто заявникові без розгляду з огляду

на те, що вони за своїм змістом є відзивом на касаційну скаргу й відсутнє клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву,

як і докази направлення пояснень іншим учасникам справи.

Аргументи учасників справи

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСББ «Дарницька 21» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки по суті спору, не з`ясував питання належності відповідачів і не врахував судову практику Верховного Суду.

ОСББ «Дарницька 21» не перешкоджає позивачу здійснювати проїзд до свого житлового будинку, воно не має відношення до осіб, які встановили спірні паркан, огорожу і паркувальний майданчика. Проїзд біля будинку по

АДРЕСА_3 є вільний.

Позивач не довів, що паркувальний майданчик створено саме ОСББ

«Дарницька 21», яка, при цьому, є неприбутковою організацією. ОСББ

«Дарницька 21» не є власником або користувачем земельної ділянки,

на якій облаштований паркувальний майданчик. Воно не може відповідати

за перекриття дороги, яка знаходиться поруч з будинком.

ОСББ «Дарницька 21» є неналежним відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Крім того, ОСББ «Дарницька 21» зазначає, що воно понесло витрати по сплаті судового збору і на професійну правничу допомогу у розмірі 7 147,20 грн,

на підтвердження чого надано відповідні докази.

Касаційна скарга «Дарницька 19» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції

не врахував, що позов пред`явлено до неналежних відповідачів. Указане

є самостійною підставою для відмови у позові. У цій частині посилається

на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.

У матеріалах справи відсутні докази того, що саме відповідачі порушили права позивача, відповідачі не здійснювали робіт по встановленню паркану, огорожі, паркувального майданчика, не здійснювали оплату за виконання цих робіт.

Посилається на норми законів України: «Про благоустрій населених пунктів»,

«Про автомобільні дороги», «Про особливості здійснення права власності

у багатоквартирному будинку», на відповідні норми ЦК України та ЗК України.

Крім того, ОСББ «Дарницька 19» понесло витрати по сплаті судового збору

(5 368,00 грн) і на професійну правничу допомогу у розмірі 12 300,00 грн.

Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надійшли.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Дніпровської МР від 21 грудня 2016року № 38/17 «Про затвердження Правил паркування транспортних засобів на території міста Дніпра» визначено,

що одним із видів діяльності комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» є організація майданчиків для паркування та надання послуг з паркування транспортних засобів, що підтверджується листом Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури від 23 червня 2022 року

№ С-242/0-1/09-22 (а. с. 5).

У листі комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста»

від 21 червня 2022року № С-36/3-1/09-22, який адресовано ОСОБА_1 , зазначено, що з приводу самовільно організованої парковки, встановлення парканів та обмеження проїзду і руху по АДРЕСА_4 , у переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів

у місті Дніпрі, затвердженому рішенням виконавчого комітету Дніпровської МР

від 30 листопада 2016року № 587, не значиться та не обліковано майданчик

для паркування транспортних засобів за вищевказаною адресою. Вказане підтверджується також листами Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури: від 25 листопада 2022 року № КоС-3/1/0-1/09-22 (а. с. 17),

від 23 листопада 2022 року № С-428/4-1/09-22 (а. с. 18).

Інспектором комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста» після виїзду на місце 16 червня 2022 року надано припис Департаменту транспорту

та транспортної інфраструктури Дніпровської МР із вимогою надати документи,

що підтверджують право на здійснення діяльності з організації парковки

і встановлення парканів, наслідком невиконання якого мали стати роботи

з демонтажу цих зведень (а. с. 6-7).

У листі Департаменту з питань самоорганізації населення від 14 жовтня 2022 року № КОС-2/0-1/09-22, який адресовано ОСОБА_1 , зазначено, що в житлових будинках по АДРЕСА_6 створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, до яких, зокрема, віднесено функції з приводу утримання прибудинкової території. Встановлено,

що Інспекцією з питань благоустрою Дніпровської МР проведено обстеження території в районі будинку АДРЕСА_6 , в ході якого встановлено факт розташування огорожі, навісів та споруд без відповідних дозвільних документів, про що постановлено припис, в якому також йшлося про те, що в разі не усунення вказаних у ньому порушень будуть проведені роботи

по демонтажу незаконно встановлених в`їзних та виїзних воріт (а. с. 8-10). Аналогічна інформація викладена у листі від 27 жовтня 2022 року

№ КОС-3/0-1/09-22 (а. с. 11-13).

Згідно з договором про умови тимчасового погіршення існуючого стану

та/або змінення об`єктів благоустрою м. Дніпра від 28 листопада 2022 року

№ 102А/22, укладеного між комунальним підприємством «Управління контролю

за благоустроєм міста» Дніпровської МР та ОСББ «Дарницька 19», останнє прийняло на себе зобов`язання оформляти документи щодо тимчасового погіршення існуючого стану та зміни об`єктів благоустрою міста Дніпра із зазначенням найменування, адреси, площі погіршення об`єктів благоустрою, вид робіт, які ОСББ здійснює по відношенню до об`єктів благоустрою, вид і розміри (обсяги) елементів благоустрою, які переміщуються, пошкоджуються або знищуються зазначаються

в акті комісійного обстеження території. Строк дії договору визначено

з 28 листопада 2022 року по 31 грудня 2023 року (а. с. 60-61).

У розділі 2 договору і про умови тимчасового погіршення існуючого стану

та/або змінення об`єктів благоустрою м. Дніпра № 52/24А від 19 січня 2024 року

зазначено про обов`язок уповноваженого органу надати замовнику рахунок-калькуляцію плати за тимчасове погіршення існуючого стану та/або змінення об`єктів благоустрою м. Дніпра та після видачі замовнику акта, після надходження відповідної плати - підготувати та видати замовнику акт надання послуг; передбачено зобов`язання замовника забезпечувати під час проведення робіт дотримання Правил благоустрою території міста Дніпра, ДБН і правил охорони інженерних мереж та приписів уповноваженого органу. Строк дії договору з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.

Згідно з Інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 16 та 17 січня 2023 року ОСББ «Дарницька 19» засноване співвласниками будинку

АДРЕСА_2 та зареєстроване 19 червня 2013 року (а. с. 29); ОСББ «Дарницька 21» засноване співвласниками будинку АДРЕСА_3

та зареєстроване 07 червня 2016 року (а. с. 30).

Відповідно до нової редакції Статуту ОСББ «Дарницька 19», затвердженого зборами від 30 вересня 2016 року (протокол № 5), ОСББ «Дарницька 19» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласників) багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (а. с. 63-66).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права

із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно

до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода

на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує

при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також

на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, позивач посилався на наявність перешкод у здійсненні ним права користування дорогою загального призначення для під`їзду до власного будинку, у зв`язку з незаконним облаштуванням

ОСББ «Дарницька 19» та ОСББ «Дарницька 21» майданчику для паркування

з огорожами та воротами.

Суд апеляційної інстанції встановив, що сторони у справі не заперечували,

що в районі будинку АДРЕСА_6

на проїзній частині з вулиці Тимчасової до вулиці Знаменівської мав місце факт облаштування парковки, розташування огорожі (парканів), навісів та споруд

без відповідних дозвільних документів.

Указане вбачається зі змісту касаційних скарг відповідачів.

Відносини, пов`язані з функціонуванням та розвитком автомобільних доріг незалежно від їх призначення та форм власності урегульовані Законом України

«Про автомобільні дороги».

Суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, застосував норми вказаного закону, зокрема в частині вирішення питання про віднесення проїзної частини

з вулиці Тимчасової до АДРЕСА_4 , а також майданчика

для паркування на цій дорозі до автомобільної дороги.

Дніпровською МР в особі комунального підприємства «Транспортна інфраструктура міста», Департаменту транспорту та транспортної інфраструктури та Департаменту з питань самоорганізації населення встановлено, що в районі будинку

АДРЕСА_6 встановлені огорожа з воротами, навіси

та споруди без відповідних дозвільних документів.

ОСББ «Дарницька 19» та ОСББ «Дарницька 21» не зверталися до уповноважених органів з питань облаштування майданчика для паркування на території в районі будинку АДРЕСА_6 .

Земельна ділянка під вказаним майданчиком не включена до переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності

із забезпечення паркування транспортних засобів у місті Дніпро, який затверджено відповідним рішенням міської ради від 30 листопада 2016 року № 587.

Позивач користується автомобільною дорогою для проїзду до свого місця проживання, доведення останнього не було предметом розгляду справи.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, ув тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема

з позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

ОСОБА_1 підтвердив своє право власності щодо домоволодіння, в користуванні якого він обмежений через недобросовісні дії ОСББ «Дарницька 19»

та ОСББ «Дарницька 21», які створили перешкоди позивачу у користуванні проїзною частиною з вулиці Тимчасової до вулиці Знаменівської у місті Дніпрі,

що є необхідним для нього з метою користування своєю власністю. Такі дії відповідачів носять неправомірний характер.

Разом із цим, апеляційний суд вірно вважав, що зведені відповідачами навіси

для автомобілів не створюють позивачеві перешкоди, чи обмеження проїзду і руху по АДРЕСА_4 , оскільки такі перешкоди створюються лише зведеним парканом та металевими воротами.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , обґрунтовано виходив із того, що встановлені саме відповідачами паркан та ворота перешкоджають позивачеві у користуванні належним йому майном, а відповідно до статті 391 ЦК України власник майна

має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування

та розпорядження своїм майном.

Позивач протиправно позбавлений можливості проїзду автомобільним транспортом до належного йому будинку через територію незаконної парковки

на території по АДРЕСА_5 . Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, яким судом апеляційної інстанції надано правильну оцінку.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми, є наявність у позивача права власності та встановлених судом перешкод у користуванні власником своєю власністю, що судами у вказаній справі встановлено (див.: постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 522/20014/17, провадження № 61-16288св19).

Апеляційним судом установлено факт незаконного розміщення паркувального майданчику.

Доводи касаційних скарг зводяться до того, що ОСББ «Дарницька 19»

та ОСББ «Дарницька 21»є неналежними відповідачами у справі, проте такі доводи відхиляються Верховним Судом, так як зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Апеляційним судом зазначені обставини встановлено на підставі наданих сторонами доказів, які ним оцінені у силу положень частини третьої

статті 89 ЦПК України, тобто судом всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку

як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави

їх врахування чи відхилення є мотивованими.

Крім того, відповідачі фактично не заперечують факт існування незаконного паркувального майданчика, а лише посилаються на те, що вони не вчиняли активні дії щодо його встановлення, що спростовується наявними у справі доказами.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставою

для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400

ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків суду не спростовують, на законність

та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, а оскаржуване судове

рішення - без змін, розподіл судових витрат Верховим Судом не здійснюється. Вказане стосується і посилань відповідачів про наявність правових підстав

для відшкодування на їхню користь витрат на правничу допомогу.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року було зупинено виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку, а тому виконання судового рішення підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416, 418, 419, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Дарницька 19» та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дарницька 21» залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року залишити

без змін.

Поновити виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць