Ухвала

від 19.11.2024 по справі 463/9364/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/9364/24

Провадження №1-кс/463/9104/24

УХВАЛА

/про відмову у задоволенні заяви про відвід судді/

19 листопада 2024 р. місто Львів

Суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчому судді ОСОБА_5 , -

встановила:

в провадженні слідчого судді ОСОБА_5 перебуває справа №463/9364/24 (провадження №1-кс/463/8988/24) за клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене в.о. заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024140000000069 від 14.03.2024 про арешт майна,

18.11.2024 до початку розгляду зазначеного вище клопотання адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_5 від розгляду справи №463/9364/24 про арештмайна,яку обґрунтовуєтим,що слідчийсуддя ОСОБА_5 ,є неупередженим відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КК України. На переконання заявника, наявні обставини які вказують на упередженість слідчого судді, а саме вказує той факт, що надавши обшук в межах кримінального провадження№42024140000000069від 14.03.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.201-4КК Українисуддя вже висловив свою позицію. Наявність цих обставин є істотною загрозою для забезпечення права власника вилученого майна ОСОБА_4 на доступ до правосуддя та гарантованого ЄКПЛ права на справедливий розгляд, вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом. Тому просить відвести слідчого суддю ОСОБА_5 від розгляду цієї справи.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися, а тому суд вважає за можливе провести розгляд заяви у їх відсутності.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України.

Дослідивши заяву про відвід судді та матеріали справи суддя дійшла наступного висновку.

У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними згідно із законом.

Особиста безсторонність суду презюмується, відповідно до ст.129 Конституції України та ст.6, 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до вимог статті 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

Згідно частини 1 статті 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до частини 1 статті 7 КПК України найголовнішою засадою кримінального провадження є верховенство права.

Частинами 1 та 2 статті 8 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 2 статті 344 КПК України питання про відвід вирішується судом відповідно до вимог ст.75-81 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь. Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

При розгляді заяви про відвід суддя не вивчає матеріали кримінального провадження, а лише встановлює наявність чи відсутність обставин, що унеможливлюють подальшу участь особи, якій заявлено відвід, в певному судовому процесі.

Те, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в об`єктивному розгляді клопотання та прийнятті законного та обґрунтованого судового рішення, не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 та, як наслідок, не тягне за собою усунення його від розгляду справи.

Таким чином, в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 та які, у свою чергу, унеможливлювали б постановлення ним об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, зокрема, слідчому судді, суддя вважає, що доводи заявника є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5 слід відмовити.

Керуючись, ст.75, 80, 81, 107 КПК України, -

постановила:

відмовити в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8 про відвід слідчому судді ОСОБА_5 при розгляді справи №463/9364/24 (провадження №1-кс/463/8988/24) за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 42024140000000069 від 14.03.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1