Рішення

від 20.11.2024 по справі 755/12027/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/12027/24

Провадження №: 2/755/6909/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" листопада 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - Катющенко В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» звернулося до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, у якому просять суд:

1) Визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність та ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА» інформацію, поширену відповідачем ОСОБА_1 на інтернет ресурсі в соціальній мережі «телеграм» - ІНФОРМАЦІЯ_6:

- у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10 год. 28 хв. в на інтернет ресурсі в соціальній мережі «телеграм» - ІНФОРМАЦІЯ_6 в якій, зокрема, розміщено наступну інформацію: «Замість активних дій по російським онлайн-казино ОСОБА_2 виходить з компліментарним матеріалом в виданні виданню Forbes, володіє яким співвласник VBet, білоруський бізнесмен ОСОБА_3 »;

- дописі від ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13 год. 23 хв. в на інтернет ресурсі в соціальній мережі «телеграм» - ІНФОРМАЦІЯ_6 в якій, зокрема, розміщено наступну інформацію: «Важливо відмітити, що ці онлайн-казино традиційно намагалися зіграти в судову «карусель» подавши по кілька апеляційних скарг для потрапляння на «потрібного» суддю»;

- у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10 год. 14 хв. в на інтернет ресурсі в соціальній мережі «телеграм» - ІНФОРМАЦІЯ_6 в якій, зокрема, розміщено наступну інформацію: «11:50, слідчий суддя Гречана, справа № 757/26227/24-к, розгляд клопотання адвоката Горнухи О.С. в інтересах ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (небанківська фінансова установа братів ОСОБА_19 група «VBET») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства»;

- у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13 год. 31 хв. в на інтернет ресурсі в соціальній мережі «телеграм» - ІНФОРМАЦІЯ_6 в якій, зокрема, розміщено наступну інформацію: «А ось як «Даймонд Пей» допомагав російському Pin-UP та Vbet обходити судовий арешт рахунків. І це теж не мої припущення, а зібрані факти в рамках перевірок НБУ, Фінмону та інших «заходів» що до цих операторів»; «Це і підтверджують дані перевірок. Так, починаючи з 10.04.2024 ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ», шляхом інтернет-еквайрингу на рахунки ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» зараховано значні суми коштів, які не було в подальшому перераховано на банківські рахунки ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ». Далі, ТОВ «Даймонд Пей», дочекавшись поки зазначені оператори знайдуть можливість відкрити нові рахунки на які не розповсюджується судовий арешт та блокування фінмону, одразу злили на них всі накопичені гроші»; «Якщо я правильно розумію, то фактично « ОСОБА_4 » допоміг двом казино, які підозрюються у зв`язках з росією, не просто врятувати за 5 днів мільярд гривень, а й швидко вивести його з нових рахунків на типу «виграші» людей.»; «Виходить, що росіянам відкрито допомагають виводити гроші попри арешт рахунків і це зафіксовано різними перевіркам».

2) Зобов`язати відповідача - ОСОБА_1 не пізніше п`яти календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, поширену ним відносно позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА», шляхом опублікування на інтернет ресурсі в соціальній мережі «телеграм» - ІНФОРМАЦІЯ_6 допису під заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВБЕТ УКРАЇНА»» тим же шрифтом, вступну та резолютивну частину рішення суду.

3) Судові витрати позивача стягнути з відповідача.

Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що відповідачем на належному йому телеграм каналі журналіста ОСОБА_5 (назва телеграм каналу - ОСОБА_6 ) (надалі - інтернет ресурс) у вигляді, доступному для ознайомлення для необмеженого кола осіб, на момент подання позовної заяви інтернет ресурс відповідача читають 20 236 підписників, було розміщено дописи українською мовою:

- ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:14 год, в якій, зокрема, містилася наступна інформація «11:50, слідчий суддя Гречана, справа № 757/26227/24-к, розгляд клопотання адвоката Чорнухи О.С. в інтересах ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (небанківська фінансова установа братів ОСОБА_19 та ОСОБА_7, група «VBET») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства». Допис, на момент подання позовної заяви, переглянуло більше ніж 14 500 осіб, що підтверджується інформацією з інтернет ресурсу;

- ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13:31 год, в якій, зокрема, містилася наступна інформація «А ось як «Даймонд Пей» допомагав російському Pin-UP та Vbet обходити судовий арешт рахунків. І це теж не мої припущення, а зібрані факти в рамках перевірок НБУ, Фінмону та інших «заходів» що до цих операторів»; «Це і підтверджують дані перевірок. Так, починаючи з 10.04.2024, ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ», шляхом інтернет-еквайрингу на рахунки ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» зараховано значні суми коштів, які не було в подальшому перераховано на банківські рахунки ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ». Далі, ТОВ «Даймонд Пей», дочекавшись поки зазначені оператори знайдуть можливість відкрити нові рахунки на які не розповсюджується судовий арешт та блокування фінмону, одразу злили на них всі накопичені гроші»; «Якщо я правильно розумію, то фактично «Даймонд Пей» допоміг двом казино, які підозрюються у зв`язках з росією, не просто врятувати за 5 днів мільярд гривень, а й швидко вивести його з нових рахунків на типу «виграші» людей»; «Виходить, що росіянам відкрито допомагають виводити гроші попри арешт рахунків і це зафіксовано різними перевіркам». Допис, на момент подання позовної заяви, переглянуло більше ніж 10 500 осіб, що підтверджується інформацією з інтернет ресурсу;

- ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13:23 год, в якій, зокрема, містилася наступна інформація «Важливо відмітити, що ці онлайн-казино традиційно намагалися зіграти в судову «карусель» подавши по кілька апеляційних скарг для потрапляння на «потрібного» суддю». Допис, на момент подання позовної заяви, переглянуло більше ніж 12 600 осіб, що підтверджується інформацією з інтернет ресурсу;

- ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:38 год, в якій, зокрема, містилася наступна інформація «Замість активних дій по російським онлайн-казино ОСОБА_2 виходить з компліментарним матеріалом в виданні виданню Forbes, володіє яким співвласник VBet, білоруський бізнесмен ОСОБА_7 ». Допис на момент подання позовної заяви, переглянуло більше ніж 9 500 осіб, що підтверджується інформацією з інтернет ресурсу.

В даних дописах згадує бренд, який позивач використовує в якості власного бренду для здійснення ліцензійної діяльності - «група «VBET» та «Vbet», маючи на увазі безпосередньо ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВБЕТ УКРАЇНА», що підтверджується наступним:

- позивач є ліцензованим організатором азартних ігор, здійснює свою діяльність відповідно до виданих Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей (далі КРАІЛ), а саме Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, яка видана на підставі рішення КРАІЛ № 314 від 31.05.2021; Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, яка видана на підставі рішення КРАІЛ № 315 від 31.05.2021; Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, яка видана на підставі рішення КРАІЛ № 15 від 18.01.2022. Доступні реєстри щодо наявності у позивача Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор покер у мережі Інтернет, Ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності загальнодоступні на веб-сайті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей за посиланням - https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html.

- у своїй діяльності позивач використовує знак для товарів і послуг «VBET», згідно Свідоцтва № 156185 від 10.05.2012. Позивач використовує знак для товарів і послуг «VBET» у відповідності із чинним законодавством України, всі права на такий знак підтверджуються у встановленому законодавством порядку. Окрім того, згідно відкритих даних з реєстру Спеціальної інформаційної системи Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УКРІНОВІ): позивач є власником прав інтелектуальної власності торгівельної марки «VBET» згідно заявки № m202117624 від 22.07.2021 за 41 класом товарів та послуг згідно Ніццької класифікації, позивач є власником прав інтелектуальної власності торгівельної марки «VBET» згідно заявки № m202117635 від 22.07.2021 за 41 класом товарів та послуг згідно Ніццької класифікації. Також, у реєстрах на веб-сайті Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей за посиланням - https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html, зазначено, що позивач використовує бренд організатора азартних ігор «VBET», https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html.

- позивач здійснює діяльність із організації та проведення азартних ігор в мережі Інтернет на підставі отриманих ліцензій на своєму веб-сайті https://vbet.ua, якій внесено до реєстрів Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей України щодо відповідних ліцензій за посиланням - https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html. На веб-сайті https://vbet.ua зазначено, що власником даного сайту є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВБЕТ УКРАЇНА». Також, на підтвердження того, що веб-сайт https://vbet.ua належить позивачу надає сертифікат про реєстрацію доменного імені Національним реєстратором доменних імен ТОВ «ІНТЕРНЕТ ІНВЕСТ».

Отже, з вищезазначеного випливає, що відповідач, зазначаючи «Vbet» та «група «VBET» має на увазі саме компанію Товариство з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА».

В свою чергу, з відкритих джерел в мережі Інтернет відомо, що власником інтернет ресурсу є відповідач. Даний інтернет ресурс розміщено в соціальній мережі «телеграм». Інтернет ресурс є верифікованим, про що містить відповідну відмітку. Згідно правил соціальної мережі «телеграм» розділ «правила верифікації сторінок» (посилання на правила: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), для того щоб верифікувати інтернет ресурс, соціальна мережа «телеграм» перевіряє наступну інформацію:

- активні офіційні канали, боти або публічні групи, які мають значущі підтверджені акаунти на щонайменше 2 із перелічених платформ: TikTok, Instagram, Facebook, YouTube, Twitter, VK, Snapchat.

- щонайменше 2 посилання на статті у ЗМІ, в яких згадується особа, яка хоче верифікувати телеграм канал.

Відповідно до Правил верифікації сторінок, верифікація є підтвердженням, що відповідний інтернет ресурс належить публічній особі та є офіційним. Окрім того в описі інтернет ресурсу зазначається наступне: « ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Отже, даний телеграм канал належить відповідачу.

Вважає, що розміщення на інтернет ресурсі відповідачем дописів мало на меті поширення відповідачем та доведення у такий спосіб до відома необмеженої кількості осіб недостовірної інформації, спрямованої на формування негативної суспільної думки про позивача. Поширена відповідачами інформація є недостовірною, має негативний характер та дискредитує позивача, а також підриває не лише ділову репутацію позивача, а й довіру серед численних користувачів онлайн казино та й суспільства в цілому.

Водночас, наведена у дописах інформація не відповідає дійсності, не підтверджена будь-якими доказами, місить висловлювання негативного характеру щодо позивача, а відтак її поширення призвело до порушення особистих немайнових прав позивача, зокрема, права на недоторканність ділової репутації, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Як вбачається із змісту дописів відповідача, розміщена інформація, не є оціночним судженням, а відповідає критеріям фактичного твердження. Поширена на інтернет ресурсі у дописах інформація відносно позивача подана не у вигляді припущення, оскільки відсутні ознаки сумнівів автора, критики або оцінки дій, внаслідок чого у контексті ст. 30 Закону України «Про інформацію» її не можна розцінювати як оціночні судження.

Щодо тексту допису за ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:40, позивач зазначає, що згідно інформації в Витягу ТОВ «ВБЕТ Україна», компанія «УЦР ХОЛДИНГ ЛТД» країна резиденства: Кіпр, Республіка Кіпр, 3076, місто Лімасол, вулиця Спіру Кіпріану, буд. ПРОТОПАПАС, 79, офіс 201, Розмір внеску до статутного фонду: 35 000 000,00 грн, Частка (%): 100,00%; в свою чергу КБВ Товариства є - ОСОБА_12, Країна громадянства бенефіціара: Вірменія. Як вбачається, ані засновник ані КБВ Товариства не мають відношення до ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», братів ОСОБА_19 та ОСОБА_7. Інформація пре інших юридичних або фізичних осіб, які прямо або опосередковано мають вплив як на ОСОБА_12 Погосяна так і на позивача відсутня у зв`язку з відсутністю таких осіб. Тобто, ніяких зв`язків з ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», братами ОСОБА_19 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВБЕТ УКРАЇНА» немає, дане твердження є недостовірним.

Щодо тексту допису ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13:31 год, позивач зазначає, що відповідач стверджує, що компанія ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» - «російська», проте згідно інформації з Витягу ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», а також структурою власності позивача, засновником компанії є компанія «УЦР ХОЛДИНГ ЛТД» Країна резиденства: Кіпр, Адреса засновника: Кіпр, Республіка Кіпр, 3076, місто Лімасол, вулиця Спіру Кіпріану, буд. ПРОТОПАПАС, 79, офіс 201, Розмір внеску до статутного фонду: 35 000 000,00 грн, Частка (%): 100,00%; в свою чергу КБВ Товариства є - ОСОБА_12, Країна громадянства бенефіціара: Вірменія. Як вбачається, ані засновник ані КБВ Товариства не мають відношення до російської федерації, республіки білорусь, та не є їх резидентами та пов`язаними з ними особами. В тому числі, протилежне не доведене жодним судовим рішенням. А згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Окрім того, щодо Товариства не було прийнято Рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування санкції, передбачених ч.1 ст. 4 відповідно до ст. 5 ЗУ «Про санкції» та не внесено до санкційних списків.

Відповідач зазначає, що це «зібрані факти в рамках перевірок НБУ, Фінмону та інших заходів»», проте посилань на дані перевірки не надає, перевірити правдивість даної інформації неможливо. Також згідно із п. 11 ст. 16 Закону У країни «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» спеціально уповноважений орган забезпечує захист та зберігання таємниці фінансового моніторингу. Спеціально уповноваженому органу заборонено розкривати та/або передавати будь-кому інформацію, що є таємницею фінансового моніторингу, а також інформувати будь-кого про факт одержання інформації про фінансову операцію та її учасників, факт надання запиту щодо фінансових операцій, додаткової інформації, інформації, пов`язаної з проведенням аналізу фінансових операцій, що стали об`єктом фінансового моніторингу, про осіб, які брали участь в їх здійсненні, довідок та копій документів, іншої інформації, що може бути пов`язана з підозрою у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванні тероризму чи фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення, або рішення чи доручення, прийнятого (наданого) відповідно до вимог с. 23 або ч. 3 ст.31 цього Закону, та/або отримання) відповіді на такий запит, рішення чи доручення, крім випадків, передбачених цим Законом. Розголошення у будь-який спосіб працівниками спеціально уповноваженого-органу таємниці фінансового моніторингу, а також факту отримання інформації про фінансову операцію та її| учасників, факту надання запиту, рішення чи доручення та/або отримання відповіді на такий, запит, рішення чи доручення тягне за собою відповідальність згідно із законом або за рішенням суду.

Період квітня 2024 року, про який зазначає відповідач, припадає на заборонний припис з боку Державної служби фінансового моніторингу України проводити видаткові операції з певного переліку банків. Не було заборони на діяльність або факту позбавлення ліцензії Організатора азартних ігор, не було заборони на відкриття рахунку в новому банку. Позивач мав зобов`язання перед співробітниками із виплати заробітної плати, і ці зобов`язання при нагоді виконав у законний спосіб: здійснюючи виплату з утриманням всіх податків та сплатою їх в державний бюджет, що підтверджується платіжними інструкціями. Дану виплату позивач міг здійснити тільки використовуючи рахунок в іншому банку, враховуючи зупинення фінансових операцій Державною службою фінансового моніторингу України. Розблокування Державною службою фінансового моніторингу України фінансових операцій, для виплати заробітної плати співробітникам не передбачено законодавством, що підтверджується листом позивача до Державної служби фінансового моніторингу України та листом від Державної служби фінансового моніторингу України. В тому числі позивач неухильно виконує свої зобов`язання із виплати податків з виграшів, що також підтверджується відповідними платіжними інструкціями. Тому твердження про «виводити гроші попри арешт рахунків» та «вивести його з нових рахунків на типу «виграші» людей» є нічим іншим, як недостовірною інформацією з боку відповідача, що дискредитує діяльність позивача та шкодить його діловій репутації.

Твердження щодо «виводити гроші попри арешт рахунків» також є недостовірною інформацією та перекручуванням фактів, адже в той період який описує відповідач не було накладено арешт на рахунки позивача, що підтверджується ухвалою Печерського районного суду міста Києва по справі №757/21455/24-к від 13.05.2024. Даною ухвалою було накладено арешт на видаткові операції на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках компанії ТОВ «ВБЕТ Україна». Тобто, на той період який описує автор в дописі, припадає тільки зупинення фінансових операцій Державної служби фінансового моніторингу України, яке не містило обмеження відкриття нових рахунків в інших банківських установах.

Тобто, інформація щодо того, що команія ТОВ «ВБЕТ Україна»: російська; обходила за допомогою компанії ТОВ «Даймонд Пей» арешт рахунків та виводила гроші на «типу виграші людей» є недостовірною та такою, що шкодить діловій репутації компанії.

Щодо тексту допису за ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:38 позивач зазначає, що відповідач стверджує, що співвласниками ТОВ «ВБЕТ Україна» є білоруський бізнесмен ОСОБА_7 . Проте згідно інформації з витягу ТОВ «ВБЕТ Україна», а також за структурою власності позивача, компанія «УЦР ХОЛДИНГ ЛТД» Країна резиденства: Кіпр, Адреса засновника: Кіпр, Республіка Кіпр, 3076, місто Лімасол, вулиця Спіру Кіпріану, буд. ПРОТОПАПАС, 79, офіс 201, Розмір внеску до статутного фонду: 35 000 000,00 грн, Частка (%): 100,00%; в свою чергу КБВ Товариства є - ОСОБА_12, Країна громадянства бенефіціара: Вірменія. Як вбачається, ані засновник ані КБВ Товариства не мають відношення до білоруського бізнесмена ОСОБА_7. Інформація про інших юридичних або фізичних осіб, які прямо або опосередковано мають вплив на ОСОБА_12 Погосяна так і на позивача відсутня у зв`язку з відсутністю таких осіб.

Тобто, ніяких зв`язків з білоруським бізнесменом Артуром Гранцом ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» не має, дана інформація є недостовірною та такою, шо шкодить діловій репутації компанії.

Щодо тексту допису за ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13:23 позивач зазначає, що відповідач стверджує, що позивач намагався зіграти в судову «карусель» подавши кілька апеляційних скарг для потрапляння на «потрібного» суддю». Проте згідно з інформації з сайту Київського апеляційного суду, апеляційна скарга по справі №757/21455/24-к 20.05.2024 зареєстрована вперше. Інформація про інші апеляційні скарги на сайті Київського апеляційного суду відсутня, тому дана інформація про позивача є недостовірною та такою, що шкодить діловій репутації.

Отже, інформація яку було опубліковано на інтернет ресурсі відповідача у вказаних вище дописах, є необґрунтованою, документально не підтвердженою, не має будь-якої юридичної сили, не відповідає чинному законодавству України та покликана дискредитувати позивача, не відповідає дійсності, має неправдиву інформацію про діяльність позивача, грубо порушує ділову репутацію позивача.

Таким чином зміст розміщеної відповідачем в 4 дописах несе в собі негативну та недостовірну інформацію про позивача, викладену відповідачем у стверджувальній та категоричній формі, її можливо перевірити та спростувати, відтак відповідачем відбулося поширення неправдивої та недостовірної інформації щодо позивача, яка завдає шкоди його діловій репутації, оскільки інформація розміщена в мережі Інтернет, є у вільному доступі і будь-яка особа має можливість отримати вказану недостовірну інформацію, а відтак порушені особисті немайнові права позивача підлягають захисту в судовому порядку, а поширена недостовірна інформація підлягає спростуванню.

12.07.2024 до суду надійшла заява позивача про долучення доказів, а саме Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 05.07.2024 №207/2024-3В.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2024 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи і визначено відповідні процесуальні строки.

Позивач копію ухвали суду про відкриття провадження отримав 19.07.2024 шляхом доставки електронного документу до електронного кабінету 19.07.2024.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.07.2024 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

30.07.2024 до суду надійшло клопотання позивача про долучення доказів, з відповідними додатками.

Відповідач, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з додатками не отримав, вказані документи повернуті поштовим відділенням до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Натомість, 05.08.2024 відповідач ознайомився з матеріалами даної справи в приміщенні суду, про що свідчить його заява.

05.08.2024 до суду надійшли додаткові пояснення позивача із долученням до них висновку експертів №509/1/24 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження мовлення від 29.07.2024.

02.09.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву від 20.08.2024, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовну в повному обсязі.

Обґрунтовуючи заперечення щодо позовних вимог, відповідач посилається на те, що право на свободу вираження поглядів є однією з найважливіших свобод людини, це право забезпечує розвиток демократії в суспільстві та самореалізацію кожної особи. Визнання суб`єктивної думки «недостовірною» інформацією призведе до встановлення цензури на висловлювання поглядів та обмежить самореалізацію особистості, а вимога доведення правдивості оціночних суджень взагалі є нездійсненою. Тому, в демократичному суспільстві не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можна перевірити на предмет їх дійсності. Якщо оціночні судження або думки принижують гідність, честь чи ділову репутацію, особа має скористатися правом на відповідь. Також має значення зміст інформації і кого ця інформація стосується. Якщо інформація становить суспільний інтерес, її поширення не може бути обмежено.

1.«Замість активних дій по російським онлайн-казино ОСОБА_2 виходить з компліментарним матеріалом в виданні виданню Forbes, володіє яким співвласник VBet, білоруський бізнесмен ОСОБА_7 ». «Замість активних дій по російським онлайн-казино ОСОБА_2 виходить з компліментарним матеріалом...» - оціночне судження, яке жодним чином не порушує ділову репутацію позивача, «володіє яким, співвласник VBet, білоруський бізнесмен ОСОБА_7 » - інформаціє ґрунтується на публікації: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від ІНФОРМАЦІЯ_9 , 16:46 автор: ОСОБА_8 (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_4 ): « ОСОБА_9 , маючи білоруський паспорт, успішно веде бізнес в Україні, причому сам досить часто залишається в тіні. У 2021 році він придбав франшизу Betconstruct - групу компаній, що володіє брендом Vbet братів ОСОБА_19».

2. «Важливо відмітити, що ці онлайн-казино традиційно намагалися зіграти в судову «карусель» подавши по кілька апеляційних скарг для потрапляння на «потрібного» суддю» - узагальнення, оціночне судження у формі думки, відсутня згадка про позивача.

3. «11:50, слідчий суддя Гречана, справа № 757/2622 /24-к, розгляд клопотання адвоката Чорнухи О.С. в інтересах ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (небанківська фінансова установа братів ОСОБА_19 та ОСОБА_7, група «VBET») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства» - інформація достовірна, мова йде про умовну групу «VBET». Ця інформація жодним чином не порушує ділову репутацію позивача. - інформація ґрунтується на публікації: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від ІНФОРМАЦІЯ_9, 16:46 автор: ОСОБА_8 (джерело: « ІНФОРМАЦІЯ_4 ): «Отож, сама компанія «ВБЕТ Україна» виникла у 2020 році, її засновником була фірма Soft Construct Limited, зареєстрована на острові Мен, а кінцевими бенефіціарами - брати ОСОБА_19. На своїй батьківщині, у Вірменії, вони започаткувати широку мережу бізнесу, що включала ломбарди, ресторани та онлайн-казино. Через компанію «Ессі Айпі Лімітед», зареєстровану на Нормандських островах, брати контролювали казино в Україні. А от у 2022 році власником «ВБЕТ» стає компанія «УЦР ХОЛДИНГ ЛТД», що зареєстрована на Кіпрі, і вірменин ОСОБА_12».

4. «А ось як «Даймонд Пей» допомагав російському Pin-UP та Vbet обходити судовий арешт рахунків. І це теж не мої припущення, а зібрані факти в рамках перевірок НБУ, Фінмону та інших «заходів» що до цих операторів.»; «Це і підтверджують дані перевірок. Так, починаючи з 10.04.2024, ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ», шляхом інтернет-еквайрингу на рахунки ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» зараховано значні суми коштів, які не було в подальшому перераховано на банківські рахунки ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ». «Далі, ТОВ «Даймонд Пей», дочекавшись поки зазначені оператори знайдуть можливість відкрити нові рахунки на які не розповсюджується судовий арешт та блокування фінмону, одразу злили на них всі накопичені гроші». Позивачем не доведено, що ця інформація є недостовірною. Відповідач - є відомим журналістом і відповідно до Кодексу етики українського журналіста (https://cje.org.ua/ethics-codex) має право не розкривати своїх джерел інформації (п. 5).

Позивач є фігурантом кримінального провадження за № 62024000000000286 від 10.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 1 10-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 1 ст. 365-3 КК України. На банківські рахунки позивача був накладений арешт.

В ухвалі Київського апеляційного суду від 04.07.2024 у справі № 757/21455/24-к (джерело: https://reyestr.court.gov.ua/Review/120207569) вказано наступне:

«Під час досудового розслідування отримано дані, що окремі онлайн-казино, зокрема ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44130446, представлене брендом онлайн-казино «ІНФОРМАЦІЯ 5») та ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 43904440, представлене брендом онлайн-казино «VBET»), пов`язані з представниками держави-агресора, російським капіталом, підсанкційними суб`єктами, а також безперешкодно використовують, за сприяння працівників окремих правоохоронних органів, процесингові можливості банківських установ України та платіжних установ із ліцензією Національного банку України на надання платіжних послуг.

У межах кримінального провадження встановлено, що ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (ідентифікаційний код юридичної особи 44130446, представлене брендом, онлайн-казино ІНФОРМАЦІЯ_5») та ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 43904440, представлене брендом онлайн-казино «VBET»), які отримали відповідні ліцензії Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, здійснюють незаконну діяльність, пов`язану з легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом, ухиленням від сплати обов`язкових зборів і платежів до Державного бюджету України в умовах війни та дефіциту їх надходжень в особливо великих розмірах з їх подальшим обготівкування через використання підконтрольних фінансових інструментів (платіжних систем, фінансових компаній, р2р-переказів шляхом використанням т. зв. «дропів», віртуальних активів).

Загальна сума проведених фінансових операцій, значна частина з яких відповідає критеріям підозрілості відповідно до положень законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, за рахунками групи компаній вищезазначених онлайн-казино за період з 31.12.2022 по 10.04.2024 становить понад 714 млрд. грн».

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13.05.2024 задоволено клопотання прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА 9 та накладено арешт на грошові кошти у безготівковому вигляді, що знаходяться на рахунках ТОВ «ВБЕТ Україна» (код ЄДРПОУ 43904440), ТОВ «ТРАН1ТАДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРГІОУ 43840706), ТОВ «УКР ГЕЙМ КОНСАЛТІНГ ГРУП» (код ЄДРПОУ 44083683), ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ Україна» (код ЄДРПОУ 39857022), ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД» (код ЄДРПОУ 37102885), ТОВ з іі «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» (код ЄДРПОУ 30265610), ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 44500873) та грошові кошти, які в подальшому надходитимуть на рахунки вказаних підприємств, повний перелік рахунків, який зазначений в резолютивній частині ухвали (джерело: https://reyestr. court, gov, ua /Review/120207569).

5. «Якщо я правильно розумію, то фактично «Даймонд Пей» допоміг двом казино, які підозрюються у зв`язках з росією, не просто врятувати за 5 днів мільярд гривень, а й швидко вивести його з нових рахунків на типу «виграші» людей» - оціночне судження. Словосполучення «Якщо я правильно розумію» прямо вказує на думку автора.

6. «Виходить, що росіянам, відкрито допомагають виводити гроші попри арешт рахунків і це зафіксовано різними перевірками?» - оціночне судження. Слово «Виходить» і знак питання «?» вказує на те, що це думка автора.

Оспорювана інформація стосується діяльності в Україні онлайн-казино, які пов`язані із представниками держави-агресора та російським капіталом, що становить суспільний інтерес і є предметом суспільного обговорення.

Позивачем не надано жодного доказу виникнення у нього немайнової шкоди саме від поширення оспорюваної інформації. Кримінальне провадження за №62024000000000286 від 10.04.2024 з`явилося раніше, ніж оспорювана інформація, і саме арешт рахунків призвів до негативних наслідків («У Vbet заявили, що понад 200 співробітників не отримують зарплату через арешт рахунків» від 21.05.2024), а не оспорювана інформація. Тому підстав для задоволення позову немає.

Щодо витрат на правничу допомогу, відповідач зазначив, що заявлений до стягнення розмір перевищує 31 мінімальну заробітну плату (8 000 грн), що не відповідає принципу пропорційності та розумності.

29.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній просить позов задовольнити.

Заперечуючи щодо доводів відповідача викладених у відзиві, позивач вказує на те, що відповідач зазначає у відзиві, що твердження у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:38 год - інформація ґрунтується на публікації: «ІНФОРМАЦІЯ_8» від ІНФОРМАЦІЯ_9, 16:46 автор: ОСОБА_8 (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_4 »

Проте, звертає увагу суду, що твердження відповідача «володіє яким співвласник VBet. білоруський бізнесмен ОСОБА_7 » міститься у дописі від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:38 год. на інтернет ресурсі відповідача, а отже, ґрунтуватись на дописі від ІНФОРМАЦІЯ_9, 16:46 год., який було опубліковано через 17 днів, не може. Відтак, теза відповідача, що розповсюджена відповідачем недостовірна та така, що принижує честь і гідність та ділову репутацію позивача, ґрунтується на інформації з іншого джерела є неправдивою. Також, на підтвердження недостовірності твердження відповідача долучено відповідні докази до позовної заяви (витяг, а також структуру власності позивача). Тобто, ніяких зв`язків з білоруським бізнесменом ОСОБА_10 ТОВ «ВБЕТ Україна» немає, дана інформація є недостовірною та такою, що шкодить діловій репутації компанії.

Відповідач зазначає у відзиві, що твердження у дописі ІНФОРМАЦІЯ_13 о 13:31 год. «11:50, слідчий суддя Гречана, справа №757/26227/24-к, розгляд клопотання адвоката Чорнухи О.С. в інтересах ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (небанківська фінансова установа братів ОСОБА_19 та ОСОБА_7, група «VВЕТ») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства» - інформація достовірна, мова йде про умовну групу «VВЕТ». Ця інформація жодним чином не порушує ділову репутацію позивача. - інформаціє ґрунтується на публікації: «ІНФОРМАЦІЯ_8» від ІНФОРМАЦІЯ_9, 16:46».

По-перше, відповідач у відзиві зазначає «інформація достовірна», відтак така інформація виражена у формі фактичного твердження.

По-друге, на підтвердження недостовірності твердження відповідача долучено відповідні докази до позовної заяви (витяг позивача, а також структуру власності позивача, а саме позивачем надано докази, що КБВ Товариства є - ОСОБА_12. Як вбачається, ані засновник ані КБВ Товариства не мають відношення до ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ», братів ОСОБА_19 та ОСОБА_11 . Інформація про інших юридичних або фізичних осіб, які прямо або опосередковано мають вплив як на ОСОБА_12 так і на позивача відсутня у зв`язку з відсутністю таких осіб.

По-третє, відповідач зазначає, що «інформація жодним чином не порушує ділову репутацію позивача», проте зазначаючи недостовірну інформацію про позивача, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Також, як визначено в експертному висновку «допис від ІНФОРМАЦІЯ_13 із заголовком «Брудні ігри» містить підбурювання до негативного та ворожого ставлення до компанії ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА»» (аркуш 20, 21, 35 експертного висновку). Отже, розповсюдження відповідачем недостовірної, неправдивої та негативної інформації про позивача, порушує ділову репутацію позивача як суб`єкта господарювання.

По-четверте, факт поширення недостовірної інформації відповідачем про позивача у вигляді, доступному для ознайомлення для необмеженого кола осіб, на належному йому телеграм каналі підтверджується позицією, яка викладена в позовній заяві, а також доказами які додані до позовної заяви. Окрім цього, факт поширення недостовірної інформації відповідачем підтверджується Звітом за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 05.07.2024 №207/2024-3В.

Позиція відповідача щодо того, що вищезазначена поширена інформація про позивача ґрунтується на публікації: «ІНФОРМАЦІЯ_8» від ІНФОРМАЦІЯ_9, 16:46 автор: ОСОБА_8 (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_10 нічим не підтверджена.

Натомість, згідно інформації зі сторінки 8 Звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет від 05.07.2024 №207/2024-3В, який додано до матеріалів справи позивачем, зазначаємо наступне:

- відповідач на належному йому телеграм каналі у дописі не зазначив автора, а також не навів посилання на публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_8» від ІНФОРМАЦІЯ_9, 16:46 автор: ОСОБА_8 (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_11);

- відповідачем в даному дописі не були застосовані такі мовленнєві прийоми як цитування, пряма мова тощо.

Отже, посилання відповідача на публікацію: « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від ІНФОРМАЦІЯ_9, 16:46 автор: ОСОБА_8 (джерело: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), як на джерело інформації для власного допису, ним не доведено.

Окрім того, позивачем направлено ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНТСТВО «ПАРЛАМЕНТ» претензію про захист ділової репутації і припинення розповсюдження неправдивої інформації щодо згадуваної відповідачем статті від ІНФОРМАЦІЯ_9 р. о 16:46 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_5 розміщено статтю під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_4 ), автором якої вказано ОСОБА_8 .

Відповідач щодо допису від ІНФОРМАЦІЯ_13 о 13:31 год. зазначає, що позивачем не доведено, що ця інформація с недостовірною. Відповідач - є відомим журналістом і відповідно до Кодексу етики українського журналіста має право не розкривати своїх джерел інформації. Щодо недостовірності даної інформації позивачем були викладені докази та його правова позиція у позовній заяві. Натомість відповідачем не було подано жодних доказів, які би могли спростувати докази позивача та підтвердити його позицію.

Відповідно до експертного висновку, вище зазначені твердження відповідача співвідносяться з реальною дійсністю й можуть бути підтверджені або спростовані. Дані твердження свідчать про фактуальний характер відомостей і про структуру висловлювання у формі фактичного твердження. Також, згідно експертного висновку, у наведених твердженнях міститься негативна інформація про позивача, що полягає у твердженнях про зв`язок позивача з росіянами (навіть про її належність росіянам), про маніпуляції з виведенням кошів, оминаючи судовий арешт і вимоги законодавства і приховування справжньої мети виведення коштів, прикриваючись вигаданою метою - нібито на виграші клієнтів онлайн-казино. Наведене вказує на наявність лінгвістичних ознак мовленнєвого акту підбурювання до негативного, зокрема й ворожого, ставлення до позивача. Також, відповідно до Кодексу етики українського журналіста, на який в тому числі посилається відповідач, журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації.

Аргументуючи достовірність своїх тверджень, відповідач у відзиві також зазначає «позивач є фігурантом кримінального провадження за №62024000000000286.» та посилається на ухвалу Київського апеляційного суду від 04.07.2024 у справі №757/21455/24-к.

Однак ухвалою Печерського районного суду міста Києва справа №757/30271/24-к від 08.07.2024 безпідставну ухвалу про арешт рахунків товариства було скасовано.

З інформації, що достовірно закріплена в судовому рішенні, а саме в ухвалі Печерського районного суду міста Києва справа №757/30271/24-к кримінальне провадження №62024000000000286 від 08.07.2024 вбачається, що «жодних доказів того, що до діяльності товариства мають відношення громадяни країни - агресора, або особи, прямо наближені до них, так як колишні та нинішній бенефіціари ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» є громадянами Республіки Вірменія. І докази, які б вказували на їх зв`язок з громадянами рф, в матеріалах, наданих стороною обвинувачення, відсутні. Також зміст фабул кримінальних правопорушень, зовсім не містить згадки, що досудове розслідування здійснюється відносно ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА». Натомість на підтвердження можливої причетності ТОВ «ВБЕТ Україна до обставин кримінального провадження стороною обвинувачення надано виключно рапорт, який не є джерелом доказів в кримінальному провадженні.».

Ухвала є остаточною та не підлягає оскарженню, а відтак вона набирає законної сили з дня її прийняття та є обов`язковою для виконання. Отже, зафіксована доказова інформація в ухвалі носить преюдиційний характер та є фактом, визнаним та зафіксованим в судовому порядку.

Відтак, до товариства не висунуто обвинувачень, жодного руху по кримінальному провадженню №62024000000000286 нема, оскільки товариство не має процесуального статусу в цьому кримінальному провадженні, а лише згадується на рівні інших компаній.

По-друге, навіть посилаючись на ухвалу Київського апеляційного суду від 04.07.2024 у справі №757/21455/24-к, відповідач у своїх дописах, щодо яких позивачем подано позов, зовсім не згадує інформацію з ухвали суду, не посилається на неї.

Відтак теза відповідача та намагання підтвердити розповсюджену відповідачем недостовірну інформацію посиланням на ухвалу Київського апеляційного суду від 04.07.2024 у справі №757/21455/24-к як начебто її «джерело» є необґрунтованою та такою, що ще раз доводить безпідставність тверджень відповідача в дописах.

Відповідач зазначаючи у відзиві, що інформація становить суспільний інтерес і є предметом суспільного обговорення, не зазначає яку саме інформацію з обмеженим доступом він поширює, а також яким чином він отримав до неї доступ, в тому числі, не надає докази отримання інформації з обмеженим доступом від відповідного розпорядника інформації. Також, діяльність позивача не підпадає під суспільний інтерес.

З квітня по липень 2024 року діяльність позивача була повністю заблокована, проте жодного повідомлення про підозру, а також інших документів або інформації про суть звинувачень від правоохоронних органів не надходило. Внаслідок цього, 08.07.2024 ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі №757/30271/24-к було задоволено клопотання ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та скасовано арешт на грошові кошти на банківських рахунках.

Отже, пряме звинувачення позивача у кримінальних правопорушеннях у формі фактичних тверджень, без доведення вини позивача, є нічим іншим як порушенням права позивача на повагу до його ділової репутації. В даному випадку відповідач маніпулює та використовує поняття «суспільний інтерес» як інструмент для досягнення своїх власних цілей. Відповідачем не доведено, яку саме інформацію з обмеженим доступом від отримав, в яких дописах вона використовується, від якого розпорядника інформації він її отримав, а також в чому полягає суспільний інтерес щодо діяльності позивача.

12.09.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

13.09.2024 від відповідача надійшла заява про неврахування судом висновку експертів №509/1/24 від 29.07.2024, як такий, що поданий з порушенням процесуальних норм.

13.09.2024 від відповідача надійшла заява про продовження процесуального строку на подання заперечень, у задоволення якої ухвалою від 20.11.2024 відмовлено.

23.09.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.10.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, пояснення на заперечення, заперечення на заяву відповідача щодо доказів, заперечення на заяву відповідача про продовження процесуального строку.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Таким чином, суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Перевіряючи зазначені доводи позивача та вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Тобто, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

За вимог ч.1 ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

У той же час, нормами цивільного процесуального законодавства, на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги та підтвердити їх поданими доказами, тобто, довести, що права та інтереси позивача дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Відповідно до положень ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб

За змістом ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу. Захист особистих немайнових прав юридичної особи у зв`язку із завідомо неправдивим повідомленням або неумисним повідомленням недостовірної інформації щодо її уповноваженої (посадової чи службової) особи про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції» у порядку, передбаченому цим Законом, здійснюється у такому самому обсязі, що і особистих немайнових прав фізичних осіб.

Частинами першою, четвертою, шостою, сьомою статті 277 ЦК України визначено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Як роз`яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин У п. 15 вказаної постанови роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

1) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

2) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

3) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

4) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як вже встановлено судом, дописи від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:28 го, від ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13:23 год, від ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:14 год, від ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13:31 хв., розміщені телеграм каналі ІНФОРМАЦІЯ_6 журналіста ОСОБА_5, мають понад тисячу переглядів, у зв`язку з чим така інформація вважається поширеною.

Вирішуючи питання про те, чи стосується поширена інформація особи позивача (ТОВ «ВБЕТ Україна»), суд виходив з наступного.

Підставою для задоволення вимог у дифамаційному спорі (спорі про приниження честі, гідності та ділової репутації) є та обставина, що оспорювана інформація стосується саме певної юридичної особи, яка повинна ідентифікувати особу, щодо якої вона поширюється.

Судом встановлено, що позивач є зареєстрованою в Україні юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ Україна», місцезнаходження якого: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, прим. Групи 12, ідентифікаційний код 43904440.

Рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 31.05.2021 №314 видано ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», (доменне ім`я VBET.UA; бренд організатора азартних ігор VBET) ліцензію на впровадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтертнет.

Рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 31.05.2021 №315 видано ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», (доменне ім`я VBET.UA; бренд організатора азартних ігор VBET) ліцензію на впровадження діяльності з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтертнет.

Рішенням Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей від 18.01.2022 №15 видано ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», (доменне ім`я VBET.UA; бренд організатора азартних ігор VBET) ліцензію на впровадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності.

22.07.2021 ТОВ «Вбет Україна» зареєструвало в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій, зображення знаку «vbet» .

Також, ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» 27.02.2023 отримало сертифікат про реєстрацію доменного імені vbet.ua.

Указане свідчить про те, що вказану інформацію у дописах від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:28 год, від ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13:23 год, від ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:14 год, від ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13:31 хв., можливо частково ідентифікувати з діяльністю позивача та визначити її такою, що частково стосувалась саме ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА».

Щодо ознак недостовірності поширеної інформації суд зазначає наступне.

Так, згідно звіту за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет, наданого ДП «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», в телеграм каналі ІНФОРМАЦІЯ_6 журналіста ОСОБА_5 розміщені дописи наступного змісту:

Допис від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:38 год, «Давайте вже після свят! Приблизно так звучить позиція Офісу Генерального прокурора на команду Президента та рішення РНБО навести лад на ринку грального бізнесу та вичистити з нього русню. Але схоже що і «після свят», нас чекає те саме «нічого». Не будемо ходити далеко, а візьмемо лише фактично доведені, принаймні медійно, кейси присутності росіян. Мова про онлайн-казино - VBet та Pin-Up. Вже кілька тижнів, як «Фінансовий моніторинг», в рамках запобіганню виведення коштів з країни компаніями підозрюваними у співпраці з ворогом, заблокував їм майже три мільярди гривень. Я вже описував, що це запобіжний захід для того, щоб прокурори встигли добігти до суду з арештом рахунків, а оператори не вивели гроші з країни. Але прокурори не те що не побігли, вони тупо спостерігають за подіями, та чогось чекають. Фінмон продовжує ручне блокування рахунків ОСОБА_13 та Pin-Up, самі компанії відкривають нові рахунки та намагаються якось вистрибнути з грошима з України, а Офіс Генерального прокурора просто продовжує спостерігати. При цьому, доказова база по VBet та Pin-Up, у них на столі лежить в такому обсязі, що коли ви все це почуєте, то прозрієте. Стосовно Pin-Up, фактично, мова йде про економічний тероризм, коли під приводом діяльності онлайн-казино, було організовано вимивання коштів українців в офшори, та їх подальша легалізація через скуповування нерухомості та інших активі на Кіпрі головним інвестором Pin-Up росіянином ОСОБА_14 . Навіть британські правоохоронці вже зайнялися фінансовою активністю ОСОБА_15 на Кіпрі , де затримували та допитували його. Але наш Офіс Генерального прокурора не хоче помічати всього цього. Замість активних дій по російським онлайн-казино ОСОБА_2 виходить з компліментарним матеріалом в виданні виданню Forbes, володіє яким співвласник VBet, білоруський бізнесмен ОСОБА_7 . Зі свого боку ОСОБА_7 робить все правильно. Даючи ОСОБА_2 першу шпальту з заголовком «Як же добре зажив бізнес, коли ОГП очолив ОСОБА_17 », ОСОБА_7, вирішує питання лояльності прокурорів як по VBet, так і по своїй монопольній мережі DutyFree, яка під час війни фіктивно пробивала на українців десятки літрів алкоголю та сотні пачок сигарет. Ви чули про кримінальні справи по цій схемі? Я теж ні. Схема була, збитки державі були, навіть закон окремий приймали проти цього свавілля, а от кримінальних справ проти реалізаторів схеми немає. Проте з боку Гранца є пакет медійної підтримки Генерального прокурора. Всередині грального бізнесу говорять, що план VBet та Pin-Up такий. Притримати прокуратуру до 20 травня, а саме в цей день закінчиться термін блокування фінмоном їх грошей, швидко вивести з України три мільярди, а далі вже можна підставлятись під санкції, та реєструвати в Україні нові компанії. І всі будуть задоволені. Як прокурори, так і росіяни. Вам подобається цей план?»

Допис від ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13:23 год, «Вже завтра, сьомого червня, арешт рахунків Vbet та Pin-UP може бути скасований, а мільярди гривень заблокованих активів онлайн-казино почнуть повертатися під контроль росіян, та пов`язаних з країною агресором бізнесменів. Підставою для такого занепокоєння є кілька судових засідань у Печерському суді які відбудуться сьомого червня, в рамках поданої Vbet та Pin-UP апеляції. Важливо відмітити, що ці онлайн-казино традиційно намагалися зіграти в судову «карусель» подавши по кілька апеляційних скарг для потрапляння на «потрібного» суддю. Отже. О 12.30, скандальна суддя Тетяна Ільєва Тетяна буде розглядати судову справу 757/24231/24-к по клопотанню ТОВ «Вікторія-Софт», яка входить до групи компаній «Pin-Up». Нагадаю, що цю компанію КРАІЛ ще в 2023 позбавив ліцензії за зв`язок з росіянами, а рішеннями Київського окружного адміністративного суду та Шостого апеляційного адміністративного суду, контроль з боку росіян за « ОСОБА_18 » було підтверджено. Скасування арешту рахунків ТОВ «ВБет Україна». Об 11.30 та 11.40 буде розглядати суддя Олексій Соколов, справа 757/22429/24-к та 757/22430/24-к. Нагадаю, що 2.9 млрд. грн. Vbet та Pin-UP були арештовані в рамках кримінального провадження 62024000000000286 щодо злочинів, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255 та ч. 1 ст. 365-3 Кримінального кодексу України. Звісно, що можна сказати що такі пости - це спроби тиску на суд, але враховуючи наші реалії, а саме продажність судів, суспільний контроль та увага медіа - це не тиск, а запобіжник від корупційного судового свавілля. P.S. Розгляд клопотання по скасуванню арешту рахунків основній компанії Pin-UP ТОВ «Укр Гейм Технолоджи» відбудеться за кілька тижнів.»

Допис від ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:14 год, «Тиждень починаємо оглядом рубрики «фріспіни судової рулетки» вякі російські онлайн-казино крутять у Печерському районному суді Києва. Офігівайте від масштабів. Сьогодні, ІНФОРМАЦІЯ_13 о 09:20, слідчий суддя Соколов, справа № 757/26214/24-к, розгляд скарги адвоката Чорнухи О.С. в інтересах ТОВ «СОФТ КОНСТРАКТ УКРАЇНИ», ТОВ «ГРАНДІС ПРОПЕРТІ ЛІМІТЕД», ТОВ ІІ «КОРОЛІВСЬКА КОМПАНІЯ РОЗВИТКУ» (група компаній «PIN-UP») про скасування постанови слідчого про відмову в задоволенні клопотання про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Суддя Соколов вже залишив клопотання без розгляду. -Далі, теж сьогодні - ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:55, слідчий суддя Білоцерківець, справа № 757/26006/24-к, розгляд клопотання адвоката Теслюк Ю.І. в інтересах ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ», ТОВ «ВІКТОРІЯ-СОФТ», ТОВ «ТУРБО.ЮА» (група компаній «PIN-UP») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариств; Завтра знову ті самі клопотання і теж на суддю Соколова. - 25.06.2024 о 10:30, слідчий суддя Соколов, справа № 757/26009/24-к, розгляд клопотання адвоката Теслюк Ю.І. в інтересах ТОВ «ВІКТОРІЯ-СОФТ» (група компаній «PIN-UP») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства; А післязавтра, ІНФОРМАЦІЯ_14 взагалі судовий марафон у судді Світлани Гречаної. За 20 хвилин три розгляди фактично клонованих клопотань. 09:30, слідчий суддя Гречана, справа № 757/26332/24-к, розгляд клопотання адвоката Теслюк Ю.І. в інтересах ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (група компаній «PIN-UP») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства; Через 5 хвилин, о 09:35, слідчий суддя Гречана, справа № 757/26334/24-к, розгляд клопотання адвоката Теслюк Ю.І., в інтересах ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» (група компаній «PIN-UP») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства; І о 09:50, слідчий суддя Гречана, справа № 757/26334/24-к, розгляд клопотання адвоката Теслюк Ю.І. в інтересах ТОВ «ВІКТОРІЯ-СОФТ» (група компаній «PIN-UP») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства; Як за 20 хвилин провести три засідання? Не знає ніхто. Але далі ще одне.) 11:50, слідчий суддя Гречана, справа № 757/26227/24-к, розгляд клопотання адвоката Чорнухи О.С. в інтересах ТОВ «ФАСТ КРЕДИТ» (небанківська фінансова установа братів ОСОБА_19 та ОСОБА_7, група «VBET») про скасування арешту на грошові кошти на банківських рахунках товариства. Вказані клопотання адвокатів є ідентичним, подані шляхом зловживання своїм процесуальним правом. При цьому, вказаними адвокатами вже подано понад 20 аналогічних клопотань про скасування арештів до Печерського районного суду міста Києва, що в подальшому залишаються без розгляду у зв`язку із поданням цими же адвокатами за декілька годин до розгляду відповідних заяв про залишення без розгляду. Може це здійснюється для перешкоджання діяльності слідчого, прокурора та слідчого судді, а всі питання щодо скасування арештів вже неодноразово розглянуто та відмовлено, що свідчить про законність арештів. Є в нас взагалі інструменти протидії судовому спаму та таким зловживанням? І як взагалі відверта русня може таке крутити?»

Допис від ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13:31 хв. «А тепер, про загадкову платіжну систему «ДАЙМОНД ПЕЙ», яка, як виявляється, є наріжним каменем всього грального бізнесу України, адже саме через неї проходять майже всі гроші українців які грають в азартні ігри. І це не мої припущення, а результати перевірки НБУ в кінці 2023 року, яка встановила що з восьми клієнтів які обслуговує ТОВ «Даймонд Пей» сім є організаторами азартних ігор яким ця компанія надає послуги з поповнення клієнтських рахунків та виплат виграшів. НБУ проаналізувало, що серед всіх гральних платежів країни у 2023 році 70% припадає саме на операції, які проводило ТОВ «Даймонд Пей», що цілком можна назвати монополією, яка почала формуватися з 4 кварталу 2022 року, коли кількість переказів гральних грошей через них почала швидко зростати. А ось як «Даймонд Пей» допомагав російському Pin-UP та Vbet обходити судовий арешт рахунків. І це теж не мої припущення, а зібрані факти в рамках перевірок НБУ, Фінмону та інших «заходів» що до цих операторів. Спрощуючи складну термінологію, в теорії, все виглядає так. Коли гравець робить ставку або поповнює рахунок в Pin-UP та Vbet, то гроші потрапляють спочатку до платіжної системи ТОВ «Даймонд Пей», а потім вже на рахунки в банках відповідних казино. І все було б добре, якби не особливі стосунки між цією платіжною системою, та цими операторами. В той момент, коли суд заблокував рахунки Pin-UP та Vbet, на яких було майже три мільярди гривень, оператори ринку не попередили своїх гравців про блокування. Вони їм писали про технічний збій, тимчасові проблеми, заохочуючи грати далі та витрачати гроші. Знову ж таки, в теорії, ці гроші мали б йти на ті самі заблоковані рахунки. Але це в теорії. На практиці ТОВ «Даймонд Пей» не переводило гроші на ці рахунки, а накопичувало їх. Це і підтверджують дані перевірок. «Так, починаючи з 10 квітня 2024 року, ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ», шляхом інтернет-еквайрингу на рахунки ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» зараховано значні суми коштів, які не було в подальшому перераховано на банківські рахунки ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖ»». Далі, ТОВ «Даймонд Пей», дочекавшись поки зазначені оператори знайдуть можливість відкрити нові рахунки на які не розповсюджується судовий арешт та блокування фінмону, одразу злили на них всі накопичені гроші. Цитую. «Так, документально підтверджено, що тільки за період з 19 квітня 2024 року по 24 квітня 2024 року, на нові рахунки ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» загалом зараховано понад 1,1 млрд грн в якості платежів та взаєморозрахунків, основна частина з яких у розмірі близько 1,09 млрд гри надалі перерахована зазначеними попередньо торговцями на користь ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» для подальшого здійснення виплат учасникам. Вищевказані факти свідчать про незавершеність платежу в порушення законодавчо визначеного порядку завершення платіжних операцій та вимог і рекомендацій Національного банку України.» Красиво? Якщо я правильно розумію, то фактично «Даймонд Пей» допоміг двом казино, які підозрюються у зв`язках з росією, не просто врятувати за 5 днів мільярд гривень, а й швидко вивести його з нових рахунків на типу «виграші» людей. Цитую фрагмент перевірки. «Зазначені факти, свідчать про надання службовими особами ТОВ «ДАЙМОНД ПЕЙ» можливості для обходу запроваджених обмежувальних заходів у вигляді зупинення фінансових операцій, прийнятих з метою запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, у відношенні ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» та ТОВ «УКР ГЕЙМ ТЕХНОЛОДЖІ» на загальну суму понад 1 млрд грн.» Виходить, що росіянам відкрито допомагають виводити гроші попри арешт рахунків і це зафіксовано різними перевірками? І навіть після такої інформації вони спокійно працюють? Чи ця «Даймонд Пей» - чия треба «Даймонд Пей»? Завтра продовжимо».

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно з п. 19 вказаної постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі № 910/5117/17).

При цьому невід`ємними ознаками оціночного судження є відсутність у його складі посилань на фактичні обставини та відсутність можливості здійснити перевірку такого судження на предмет його відповідності дійсності.

Згідно з ч. 2 статті 47 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У даному випадку суд відзначає, що викладена у дописах інформація не містить фактичних тверджень/даних про діяльність ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», а є вираженням суб`єктивної думки автора цих дописів та містить власний аналіз діяльності ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА» групи «VBET» поряд з іншими юридичними компаніями та фізичними особами.

Зокрема, автор дописів надає свою оцінку ухвалених судами рішень, щодо діяльності ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», інших юридичних компаній, а також розгляду та призначення до розгляду судом апеляційної інстанції, апеляційних скарг на такі рішення. Вислови застосовані у дописах є власними інструментами подачі інформаційного матеріалу автором із використанням оціночних суджень.

З огляду на викладене суд вважає, що фактично у спірних дописах застосовуються вислови та певні перебільшення внаслідок самостійної вільної інтерпретації автором цих дописів інформації, що міститься в ухвалених судами рішень та інформації розповсюдженої в мейдійному просторі, в тому числі і щодо позивача, однак такі висловлювання не виходять за межі оціночного судження, які б вимагали спростування.

За висновком суду подані висловлювання та інформація користувача каналу ІНФОРМАЦІЯ_6 журналіста ОСОБА_5 , у вказаних дописах не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, щодо таких суджень відсутня можливість здійснити перевірку на предмет їх відповідності дійсності.

При цьому, перевіряючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд, як джерелом права, керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria), § 46) наголошено на тому, що предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З іншого боку, приписами ст. 2 Закону України «Про інформацію» визначено основні принципи інформаційних відносин, до яких належать: гарантованість права на інформацію, відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

У контексті викладеного, слід відзначити, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного.

Як передбачено в статті 10 Конвенції, ця свобода має винятки, які, проте, повинні чітко тлумачитись, та потреба в таких обмеженнях має бути переконливо встановлена (рішення від 23.09.1994 у справі Jersild v. Denmark, рішення у справі Janowski v. Poland, рішення від 25.11.1999 у справі Nilsen Johnsen v. Norway, рішення від 29.02.2000 у справі Fuentes Bobo v. Spain, рішення від 10.08.2006 у справі Ляшко проти України).

Зокрема, відповідно до рішення у справі Хандісайд проти Сполученого Королівства («HandysidevUnitedKingdom») свобода вираження являється однією із найважливіших основ демократичного суспільства, однією з базових умов для його прогресу і розвитку кожної людини. За виключенням тих випадків, які підпадають під дію частини 2 статті 10, вона застосовна не лише відносно інформації або ідей, які сприймаються позитивно або не розглядаються як образливі або сприймаються нейтрально, але і стосовно тих, які являються образливими, шокуючими або такими, що хвилюють державу або якісь сегмент населення. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких неможливим є демократичне суспільство.

При вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації забезпечується баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Тобто, для розгляду даної категорії справ судам необхідно встановити: чи мало місце поширення відповідачами інформації; чи стосувалася поширена інформація позивача; чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, тобто такою, що не відповідає дійсності; чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Згідно із частиною другою статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

За змістом статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду.

За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.

Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

У рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 Конвенції застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Таким чином, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.

Із змісту інформації, поширеної відповідачем, суд вбачає, що ці висловлювання за своїм змістом є оціночними судженнями, які є вираженням суб`єктивної думки щодо зазначених в них обставин, тому не є недостовірною інформацією.

Аналіз змісту оспорюваних позивачем публікацій свідчить про відсутність твердження про конкретні факти (час, спосіб, кількість тощо) і вказує на те, що по суті в них викладені оціночні судження особи у вигляді критичної оцінки автором подій пов`язаних з провадженням в Україні діяльності з організації та проведення азартних ігор. Оцінити правдивість чи правильність такого висновку неможливо, а оціночні судження спростуванню не підлягають.

Разом із тим, частиною першою статті 30 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» передбачено, що журналіст має право шукати, одержувати і поширювати інформацію.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи. На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, § 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 вказано, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Під діловою репутацією юридичної особи розуміється суспільна оцінка діяльності, яку здійснює така юридична особа як учасник суспільних відносин.

Водночас слід зазначити, що ділова репутація набувається юридичною особою не з моменту створення останньої, а у процесі здійснення нею професіональної чи підприємницької діяльності, внаслідок чого формується позитивна громадська оцінка або широко розповсюджена думка відносно ділових якостей юридичної особи, іміджу, престижу та довіри до його діяльності.

Отже в силу того, що ділова репутація юридичною особою набувається з часом, юридична особа повинна довести, що поширена відносно неї недостовірна інформація вплинула на сформовану і широко розповсюджену позитивну думку відносно її діяльності.

Проте, позивачем не наведено фактів та не подано доказів того, яким чином зміст поширеної у дописах від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:28 год, від ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13:23 год, від ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:14 год, від ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13:31 год, на телеграм каналі журналіста ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6, інформація, вплинула на його ділову репутацію та які фактичні (підтверджені відповідними доказами) наслідки для ділової репутації позивача спричинила викладена у дописах інформація. Також позивачем не наведено обставин того, в чому полягає завдана йому шкода та не наведено жодних доказів настання такої шкоди.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами відповідача стосовно того, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не доведено порушення його особистих немайнових прав, свободи чи інтересу, внаслідок поширення спірної інформації.

Стосовно посилань позивача на висновок експертів №509/1/24 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження мовлення, складеного 29.07.2024 Науково-дослідним центром судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, у якому експерт встановив наявність у досліджуваних дописах інформації викладену у формі фактичних тверджень, суд зазначає, що у вказаному висновку досліджувались надані скопійовані позивачем дописи від ІНФОРМАЦІЯ_7 о 10:28 го, від ІНФОРМАЦІЯ_12 о 13:23 год, від ІНФОРМАЦІЯ_13 о 10:14 год, від ІНФОРМАЦІЯ_14 о 13:31 хв., частина тексту в яких була закрита позивачем та не надана на дослідження, а тому на думку суду, без аналізу фактичного повного тексту вказаних дописів, експерт не мав правових підстав для надання висновку.

Крім того, судом встановлено перекручування фраз та домислів автора дописів наведених у висновку експерта. Так, до прикладу, по тексту висновку убачається, що експерт дійшов висновку, що автор дописів номен VВet позначає ТОВ «ВБЕТ Україна», однак в жодному дописі відповідач не ототожнював VВet із ТОВ «ВБЕТ Україна». В п. 2 висновків указано, що допис від ІНФОРМАЦІЯ_7 містить інформацію про те, що співвласником компанії ТОВ «ВБЕТ Україна» є білоруський бізнесмен ОСОБА_7 …. В той же час, така інформація у вказаному дописі відсутня. У п.3, 6, 9 висновку, експерт посилається на те, що допис від 05.07.2024, ІНФОРМАЦІЯ_12, ІНФОРМАЦІЯ_13 містить підбурювання до негативного та ворожого ставлення до компанії ТОВ «ВБЕТ УКРАЇНА», однак мотивувальна частина висновку не містить в чому таке підбурювання до ворожого ставлення виражається. При цьому допис від 05.07.2024 автор викладає як негативний та дискредитуючий щодо Офісу Генерального прокурора. У п. 6 висновків указано, що допис від ІНФОРМАЦІЯ_12 містить інформацію про те, що компанія ТОВ «ВБЕТ Україна» подала декілька апеляційних скарг …. В той же час, така інформація у вказаному дописі відсутня. Також, слід звернути увагу на висновки викладені в п. 12, 13 висновку, відповідно до яких, на думку експерта, інформація, подана в реченні «Якщо я правильно розумію, то фактично….., виражена у формі фактичного твердження. В той же час, словосполучення «якщо я правильно розумію….», свідчать про розмірковування автора та висловлення його думки, а не фактичного твердження, щодо певних фактів.

Крім того, відхиляючи наданий позивачем висновок експертів №509/1/24 за результатами проведення комісійного лінгвістичного (семантико-текстуального) експертного дослідження мовлення, складений 29.07.2024, суду виходить з того, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права, що прямо передбачено у частині 2 ст. 102 ЦПК України.

Так, Верховний Суд справі №757/47672/18 від 02.06.2021 зазначив про наявність обов`язку саме у суду стосовно надання оцінки наявності чи відсутності оціночних суджень чи тверджень в спірних висловлюваннях, не зважаючи на те, що у наведеній справі також був наявний експертний висновок.

При цьому надаючи оцінку висновку, як одному із доказів, суд зазначає наступне.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

В Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу МЮУ від 26.12.2012 № 1950/5) зазначено, що лінгвістична експертиза є видом криміналістичної експертизи. Згідно із п. 2.1.2 науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Інструкцією також передбачено, що до орієнтовного переліку питань, що вирішуються у межах семантико-текстуальної експертизи, відноситься зокрема надання відповіді чи є висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо певної особи (фізичної або юридичної), фактичними твердженнями або оцінними судженнями?

Таким чином, одним із завдань експерта у цьому дослідженні є розкриття лексичного значення слів і словосполучень, зокрема - історично закріпленого у свідомості людей співвіднесення слова з певним явищем дійсності, зв`язок певного звучання з певним поняттям, волевиявленням.

В той же час, надаючи висновок №509/1/24, експерт вважає, що інформація у дописах виражена у формі фактичного твердження, в той же час, жодного аналізу наявності або відсутності авторської суб`єктивної думки, щодо оцінки подій які описує автор будучи журналістом, експерт не наводить.

Такти чином, експертне дослідження не доводить підстави для висновку, що спірні висловлювання містять фактичні твердження.

Щодо наявності дійсних стверджувальних фактичних даних, які описані в дописах, щодо наявності кримінального провадження, накладення арешту на рахунки ТОВ «ВБЕТ Україна», то вказані факти підтверджені ухвалами слідчого судді, а також постановою апеляційної інстанції, які розміщені в мережі інтернет за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а тому не можуть бути предметом спростування. При цьому, доводи позивача, що рахунки в інших банківських установах були відкриті з метою виплати заробітної плати, а не як вказував автор у дописах, то позивач має право на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття

79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті

12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58(sad) принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява № 18390/91; пункт 29).

Таким чином, інші доводи сторін, які наведені заявах по суті справи, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, даючи оцінку зібраним доказам по справі, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про інформацію», ст.ст. 16, 91, 94, 200, 277 ЦК України, ст. ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБЕТ УКРАЇНА» (код в ЄДРПОУ: 43904440, вул. Верхній Вал, 10, частина приміщень групи 312, м. Київ) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 ) про спростування недостовірної інформації та захист ділової репутації - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: