Ухвала

від 20.11.2024 по справі 947/36212/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/36212/23

Провадження № 2-п/947/129/24

УХВАЛА

20.11.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши увідкритомусудовомузасіданнівм.Одесіузалісудусправуза заявою відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року по цивільній справі №947/36212/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024 року до Київського районного суду міста Одеси через засоби кур`єрської служби надійшла заява Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року по цивільній справі №947/36212/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення грошових коштів, в якій одночасно заявником заявлено вимогу про поновлення строку на вчинення процесуальної дії з подання вказаної заяви.

В обґрунтуваннязаяви представниквідповідача стверджує,що Обслуговуючийкооператив «Житлово-будівельнийкооператив «Пространствона Инглези»не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, за наслідком чого відповідач був позбавлений права на подання відзив на позовну заяву з доказами, висловлення заперечень проти позову, які мають важливе значення для розгляду справи та впливають на наслідки її розгляду.

В обґрунтування поважності пропусків строку на звернення до суду з даною заявою, представник відповідача вказує, що Обслуговуючий кооператив«Житлово-будівельнийкооператив «Пространствона Инглези»не отримував ані копії спірного заочного рішення суду, ані копії ухвал суду від 15.04.2024 року та від 12.06.2024 року, а про відповідні судові рішення дізнався лише 02.08.2024 року після реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС. За наслідком чого представник вважає, що належним чином звернувся до суду з відповідною заявою в межах встановлених процесуальних строків.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи за вказаною заявою розподілені судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 17.09.2024 року прийнято вказану заяву до розгляду та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.

12.09.2024 року на електронну скриньку суду від Одеського апеляційного суду надійшов запит про витребування матеріалів цивільної справи №947/36212/23 для подальшого розгляду апеляційної скарги на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 12.06.2024 року за заявою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року по цивільній справі №947/36212/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

У зв`язку з чим, матеріали цивільної справи №947/36212/23, разом з заявою про перегляд заочного рішення від 09.09.2024 року (провадження 2-п/947/129/24) були скеровані до Одеського апеляційного суду.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.10.2024 року за клопотанням Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» апеляційну скаргу останнього на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 12.06.2024 року за заявою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року по цивільній справі №947/36212/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення грошових коштів було повернуто скаржнику.

05.11.2024 року матеріали цивільної справи №947/36212/23 надійшли до Київського районного суду міста Одеси та передані головуючому по справі 08.11.2024 року.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 08.11.2024 року продовжено розгляд цивільної справи №947/36212/23 за заявою відповідача Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року по цивільній справі №947/36212/23 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду на 20 листопада 2024 року о 11 годині 00 хвилин.

До судового засідання призначеного на 20.11.2024 року з`явились:

- представник відповідача, який заяву підтримав, просив суд її задовольнити;

- позивачка та її представник, які заперечували проти задоволення клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії з подання заяви про перегляд заочного рішення суду, з підстав пропуску відповідачем відповідного строку без поважних причин.

Заслухавши пояснення сторін по справі та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/36212/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення грошових коштів.

За наслідком розгляду вказаної справи, 04.03.2024 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пространство на Инглези"про розірвання договору та стягнення коштів, задоволені.

Розірвано Угоду №И/А-3.4.4 від 21.01.2022 року про членство в кооперативі, укладену між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Пространство на Инглези" та громадянкою України ОСОБА_1 .

Розірвано Угоду №И/К-К3.4.6 від 21.01.2022 року про членство в кооперативі, укладену між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Пространство на Инглези" та громадянкою України ОСОБА_1 .

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пространство на Инглези" на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 6561,93 доларів США в національній валюті України - гривні за офіційним курсом долару США до гривні на день ухвалення судового рішення, а саме в розмірі 250386,84 грн. /двісті п`ятдесят тисяч триста вісімдесят шість гривень 84 копійки/.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Пространство на Инглези"на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3438,57 грн. /три тисячі чотириста тридцять вісім гривень 57 копійок/.

Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач:

- не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також,

- не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, з аналізу вказаної норми законодавства вбачається, що для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих умов в сукупності у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки і не подав відзив з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має правона поновленняпропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Законодавець встановив обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.

Водночас норми ЦПК України не визначають спеціального механізму процесуального реагування суду на пропуск відповідачем строку для подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо заявник не подав клопотання про поновлення пропущеного строку або якщо причини, зазначені ним у відповідному клопотанні, визнані судом неповажними.

Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку.

Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов`язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною 1ст. 280 ЦПК Українипередбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченомустаттею 272 цього Кодексу(ч. 1ст. 283 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 6ст. 272 ЦПК Українивизначено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначенихЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихЦивільним процесуальним кодексом Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.41)».

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення від 29.10.2015 у справі «Ustimeтko v. Ukraine», п.46)».

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2024 року у справі 756/11081/20, містяться висновки, що частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Згідно положення ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин висновок ВП ВС сформований у постанові від 12 червня 2024 року, в якому сформована необхідність відступу від висновку, сформульованого у постанові ВП ВС від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

Дослідивши матеріали справи №947/34515/23, судом встановлено, що оскаржуване заочне рішення Київського районного суду міста Одеси за наслідком розгляду цивільної справи №947/36212/23 ухвалено 04.03.2024 року, за відсутності відповідача по справі та не було вручено відповідачеві у день його проголошення.

За наслідком чого, відповідач у відповідності до положень статті 284 ЦПК України, має право на поновлення пропущеного строку на подання даної заяви про перегляд вказаного заочного рішення суду, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення відповідачеві повного заочного рішення суду.

З матеріалів справи №947/36212/23 вбачається, що 12.04.2024 року представник Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року в якій особисто зазначив, що про існування даного рішення суду він дізнався 14.03.2024 року.

Отже, як вбачається починаючи з 14.03.2024 року відповідач безпосередньо обізнаний про заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року, а двадцятиденний строк на його оскарження шляхом подання заяви про перегляд заочного рішення суд розпочався 15.03.2024 року та закінчився 03.04.2024 року включно.

Разом з тим, вказана заява Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення суду була залишена без руху ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Васильків О.В. від 15.04.2024 року.

12.06.2024 року суддею Київського районного суду міста Одеси Васильків О.В. постановлено ухвалу, якою заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення суду повернуто заявникові, за наслідком не усунення недоліків поданої заяви у встановлений судом процесуальний строк.

Як вбачається, вказана ухвала суду від 12.06.2024 року Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» не оскаржувалась.

В подальшому, 09.09.2024 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» звернувся до суду повторно з даною заявою про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року, тобто з пропуском процесуального строку на вчинення даної процесуальної дії більше ніж в чотири місяця.

Щодо доводів відповідача про те, що фактично він отримав копію заочного рішення лише 02.08.2024 року після реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, приймаючи безпосереднє особисте зазначення у первісно поданій до суду заяві про перегляд заочного рішення про обізнаність з ним починаючи з 14.03.2024 року.

Разом з тим, судом враховується, що станом на час ухвалення заочного рішення суду, відповідач як юридична особа, зобов`язана була зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку у відповідності до приписів ст. 14 ЦПК України.

Також, судом приймається, що починаючи з 14.03.2024 року відповідач особисто підтвердивши свою обізнаність про наявність заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року, а відтак наявність судового провадження по справі №947/36212/23 був не позбавлений в межах наділених процесуальних прав на ознайомлення з матеріалами справи.

Також виходячи з приписів ухвали суду від 12.06.2024 року, якою повернуто первісно подану заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення, вбачається що наслідком її повернення є свідома бездіяльність відповідача з не усунення недоліків поданої заяви та не вчиненням дій з отримання інформації щодо ініційованого провадження за наслідком поданої заяви.

Крім того, відповідна ухвала суду від 12.06.2024 року заявником не оскаржувалась.

Додатково судом враховується, що заявником Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» не наведено жодної обставини на підтвердження існування поважних причин, які зумовлювали не отримання ним інформації щодо наслідків розгляду поданої первісної заяви про перегляд заочного рішення, починаючи з дня її подання що мало місце 12.04.2024 року та по день потворного звернення до суду з даною заявою, що мало місце 16.09.2024 року.

За наслідком чого, суд доходить до висновку, що відповідачем під час звернення до суду з даною заявою, що мало місце 16.09.2024 року, пропущено процесуальний строк на вчинення відповідної дії з подання заяви про перегляд заочного рішення суду, без поважних причин, а відтак клопотання відповідача про поновлення даного строку є необґрунтованим та підлягає залишенню без задоволення.

Судом враховується, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст.17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Вищевказані норми процесуального права, сторони мають сприяти розглядові цивільних справ у розумні строки.

Також, судом враховуються висновки Верховного Суду викладені у постанові від 25.02.2020 року по справі № 755/5323/16-ц та у постанові від 16.12.2019 року по справі № 286/1130/13-ц, в яких Суд акцентував увагу на тому, що безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

З урахуванням викладеного, приймаючи, що у відповідності до ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд вважає заяву представника відповідача про поновлення процесуального строку на звернення до суду з даною заявою необґрунтованою та не підлягаючою до задоволення.

Вирішуючи питання поновлення строку на звернення до суду з одночасним вирішенням питання про перегляд заочного рішення, суд виходить з наступного.

Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).

З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21), на яку посилався заявник у касаційній скарзі.

Зазначена правова позиція також підтримана Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 16.02.2023 року у справі №2-7852/11, в якій суд дійшов до висновку про відсутність мотивів для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Судуу постанові від 09 листопада 2021 року в справі№214/5505/16 (провадження № 14-74цс21).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Зважаючи на викладене, оцінюючі зібрані по справі докази, з урахуванням висновку Верховного Суду, суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення процесуального строку Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» Плоскіній-Гаманюк О.В. на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, що є підставою для залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про поновлення процесуального строку на звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду відмовити.

Заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 04.03.2024 року по цивільній справі №947/36212/23 за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Пространство на Инглези» про розірвання договору та стягнення грошових коштів залишити без задоволення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьомуразістрокна апеляційнеоскарженнярішенняпочинає відраховуватисяздатипостановлення ухвалипрозалишеннязаявипропереглядзаочногорішення беззадоволення та може бути оскаржена разом з судовим рішенням по цій справі.

Повний текст ухвали суду складено 20.11.2024 року.

Головуючий Л. В. Калініченко